Шурапов Володимир Петрович

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Володимир Петрович Шурапов

Дата народження — 03.10.1928
Місце народження — м. Зінов’євськ, Одеська область (нині м. Кропивницький, Україна)
Дата смерті — 10.12.2021
Місце смерті — м. Кропивницький, Україна
Місце поховання — м. Кропивницький, Лелеківське кладовище

Володимир Петрович Шурапов (03 жовтня 1928, м. Зінов’євськ, Одеська область – 10 грудня 2021, м Кропивницький) – український поет, прозаїк, публіцист, театрознавець; член Національної спілки театральних діячів України, Національної спілки журналістів України.

Життя і діяльність

Володимир Петрович Шурапов народився у робітничій сім’ї Петра Несторовича та Парасковії Михайлівни в місті Зінов’євськ Одеської області (тепер м. Кропивницький) 03 жовтня 1928 року. Любов до прекрасного, до мистецтва передала йому мама. В аматорському колективі заводу Ельворті вона грала Наталку-Полтавку.

З дитинства майбутній журналіст та театрознавець відзначався старанністю та здібностями до навчання. Шостий клас Володя закінчив з похвальним листом, на дошці пошани красувалася його сторінка по каліграфії. Та все перекреслила війна, німецька окупація. Реальні події із пережитого, коли йшли важкі бої за звільнення міста, свідком яких він був, відтворено в книзі «Гавроші із Балашівки».

В 1944 році ще підлітком розпочав свою трудову біографію на заводі, освоївши чимало робітничих професій, закінчив школу водіїв. Романтика доріг покликала юнака на Донбас, там закінчив школу фабрично-заводського учнівства (фабзауч) і працював на шахті. Потім подався до Москви, де йому довелося набиратися досвіду роботи столяра, пилорамника; вантажника і водія на лісовозі. Середню освіту Володя почав здобувати на станції Турист під Москвою, а закінчував десятирічку вже у Кіровоградській школі робочої молоді № 2, після служби в десантних військах.

Роки навчання на історичному факультеті Одеського державного університету ім. І. Мечникова, який Володимир Петрович закінчив у 1962 році, пролетіли швидко і насичено. Студентом спробував свої сили у написанні рецензій, сценаріїв та нарисів для телебачення. Саме тоді зустрів свою майбутню дружину Ніну Миколаївну, яка навчалася на філологічному факультеті, разом виховали двох дітей, які подарували їм чотирьох онуків та трьох правнуків Деякий час після закінчення університету працював у науковій бібліотеці вузу.

Повернувшись на Кіровоградщину, Володимир Шурапов почав працювати в кіровоградській районній газеті, кореспондентом «Кіровоградської правди». Журналістську роботу суміщав із краєзнавчими студіями – брав участь у підготовці тому «Історії міст і сіл УРСР. Кіровоградська область».

Пізніше працював Володимир Петрович у райкомі партії, у 1968-1974 роках став старшим редактором на Кіровоградській студії телебачення, потім вісімнадцять років був помічником голови обласної ради.

Після виходу на пенсію Шурапов ще два десятиліття (з 1993 по 2013 рік) віддав обласному музично-драматичному театру імені Марка Кропивницького, де завідував літературно-драматичною частиною.

ShurapovVP2.jpg

Подальшу роботу у театрі Володимир Петрович поєднував із творчістю. Він є автором близько 40 статей про видатних театральних діячів нашого краю для Енциклопедії сучасної України. За тривалий цикл передач у радіожурналі «Криниця» про історію виникнення першого національного українського професійного театру та про плеяду яскравих особистостей, які своїм творчим внеском збагатили театральну скарбницю України В. П. Шурапов став лауреатом обласної журналістської премії в номінації «Телерадіожурналістика» у 2004 році.

Феномен театру корифеїв він обрав центральною темою своїх досліджень, які втілив у виданнях різних років: «Театру Марка Кропивницького – 120», «Про що мовчить сцена» (обидва – 2002), «Синьйор Монтеккі» (2003), «Благословенний Мельпомени рік або Знак долі» (2004), «Тернистими шляхами: Етюди про корифеїв українського театру» (2013) та інші.

Два з них – фундаментальні «Театр Марка Кропивницького (Минуле і сучасне)» і «Марко Кропивницький та його спадкоємці» принесли Володимиру Петровичу звання лауреата обласної премії імені Володимира Ястребова у галузі краєзнавства (2002) та перемогу в номінації «Літературознавство та публіцистика» обласної літературної премії імені Євгена Маланюка (2010).

ShurapovVP3.jpg

ShurapovVP4.jpg

Володимир Петрович вражав своєю працьовитістю. Крім театрознавчих науково-дослідних розвідок, у творчому доробку Шурапова – поетичні збірки, радіосюжети, художньо-публіцистичні етюди та краєзнавчі дослідження. Тема Другої світової війни на Кіровоградщині висвітлена у його творах «Ніч над Інгулом», «Гавроші з Балашівки», «Земний уклін тобі, солдате...», (остання написана у співавторстві з Р. Федосєєвою на замовлення Держкомтелерадіо); правда про Голодомор 1932-1933 рр. – у поемі-спогаді «Як нам болить за тебе, Україно...».

Однією з граней таланту майстра слова була поезія, яка у його творчості займала значне місце. Поетичні рядки Володимир Петрович пробував писати ще в юності. Численні вірші відбили стан його душі, внутрішній світ, тонкий і багатий відтінками почуттів. Писав українською і російською мовами, проте за російським словом проглядається абсолютно український спосіб мислення. За життя поет склав вісім збірок, які ввібрали кращі здобутки творчих літ автора. Критики відзначали, що у слові В. Шурапова лірик і філософ ідуть поруч, тож не дивно, що енергія його слів зазвучала піснями. Тексти Володимира Шурапова надихали і відомих столичних композиторів і наших земляків, зокрема, К. Шутенка, М. Стецюна, А. Пашкевича та інших. Результатами такої співпраці стали понад 150 пісень і романсів.

ShurapovVP5.jpg

Невгамовна вдача Володимира Петровича не давала спокійно почивати на пенсіонерських лаврах. Незважаючи на свій поважний вік, він був активним членом обласного літературного об’єднання «Степ», ліги композиторів, національної спілки журналістів. За публікації з нагоди 125-річчя театру корифеїв В. Шурапову була присуджена премія ім. Володимира Винниченка 2008 року обласної газети «Народне слово».

Його заслуги були відзначені Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України (2007), дипломом і премією (2008) та Почесною грамотою Національної спілки театральних діячів України (2010), званням «Заслужений працівник культури України» (2012).

Володимир Петрович помер 10 грудня 2021 року через ускладнення, викликані коронавірусною хворобою.

Бібліографія

Публікації автора

Книги

Шурапов, Володимир Петрович. Благословенний Мельпомени рік або Знак долі / Володимир Шурапов. – Кіровоград: КОД, 2004. – 32 с.: іл.

Шурапов, Володимир Петрович. Відверта розмова. (Мистецькі кон’юктиви) / Володимир Шурапов. – Кіровоград: Видавець Лисенко В. Ф., 2012. – 103 с.: портр., фото, іл. – Бiблiогр. в пiдрядк. прим.

Шурапов, Володимир Петрович. Вітер ностальгії: поезії / Володимир Шурапов; авт. передм. П. П. Мельник. – Кіровоград: КОД, 2010. – 119 с.

Шурапов, Володимир Петрович. Гавроші із Балашівки : оповідання: для дітей мол. і сер. шк. віку / Володимир Шурапов; худож. В. Колісниченко. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 1995. – 9 с.: іл.

Шурапов, Володимир Петрович. Єлисаветградський Сусанін: (Осип Петров: погляд крізь роки) / Володимир Шурапов, Роза Турбай. – Кіровоград: КОД, 2003. – 73 с.: іл, портр. – Бібліогр. с. 70-72.

Шурапов, Володимир Петрович. Земний уклін тобі, солдате... / Володимир Шурапов, Роза Федосєєва. – Кіровоград: КОД, 2005. – 337 с.: іл, фото

Шурапов, Володимир Петрович. Марко Кропивницький та його спадкоємці: літопис / Володимир Шурапов. – Кіровоград: КОД, 2009. – 391 с.: портр., фото кол., фото, іл. – Бібліогр.: с. 383-390

Шурапов, Володимир Петрович. Марко Кропивницький та його спадкоємці: історичний нарис / Володимир Шурапов. – Кіровоград: КОД, 2010. – 391 с.: портр., фото кол., фото, іл. – Бібліогр.: с. 383-390.

Шурапов, Володимир Петрович. Марко Кропивницький та його спадкоємці: історичний нарис / Володимир Шурапов. – Вид. 2-е, доп. – Кропивницький: Видавець Лисенко В. Ф., 2019. – 423,[1] с.: портр., фото. – Бібліогр. с. 417-422.

Шурапов, Владимир Петрович. Минута грез [Ноти]: романс / Владимир Шурапов; комп. Елена Игнатьева. – Кіровоград: Код, [б. р.]. – 4 с.: нот.

Шурапов, Володимир Петрович. Мої лелеки: вірші, пісні, романси / Володимир Шурапов. – Кіровоград: Облуправління по пресі, 1992. – 66,[1] с.: нот.

Шурапов, Володимир. Ніч над Інгулом: повість-прелюдія / Володимир Шурапов. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 1993. – 108 с.: іл.

Шурапов, Володимир Петрович. Одкровення: катрени і не тільки... / Володимир Шурапов; авт. передм. Василь Марко. – Кіровоград: КОД, 2009. – 67 с. – Текст: укр., рос.

Шурапов, Владимир. Пьянящий зов Катрены / В. Шурапов; авт. предисл. С. Г Барабаш. – Кировоград: КОД, 2006. – 23,[1] с.: портр.

Шурапов, Володимир Петрович. Про що мовчить сцена...: цикл передач радіожурналу «Криниця» Кіровоградської державної телерадіокомпанії / Володимир Шурапов. – Кіровоград: [б. в.], 2002. – 235 с.

Шурапов, Володимир Петрович. Роздуми над прірвою життя: поетичні мініатюри / В. П. Шурапов; авт. передм. В. П. Марко. – Кіровоград: КОД, 2006. – 48 с.: портр.

Шурапов, Володимир Петрович. Симфонія душі [Ноти]: пісні, романси / Володимир Шурапов. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 1997. – 132 с.: нот.

Шурапов, Володимир Петрович. Синьйор Монтеккі: Реквієм-спогад про Валерія Дейнекіна / В.П. Шурапов. – Кіровоград: КОД, 2003. – 72 с., 2 л. фото, іл.

Шурапов, Володимир Петрович. Тернистими шляхами: етюди про корифеїв українського театру / В. П. Шурапов. – Кіровоград: Видавець Лисенко В. Ф., 2013. – 95 с.: фото.

Шурапов, Володимир Петрович. Тополя [Ноти] / Володимир Шурапов ; комп. Павло Бровченко. – Кіровоград: Код, [б. р.]. – 4 с.: нот.

Шурапов, Володимир Петрович. Ти за мене, любове, молись: поезії / Володимир Шурапов. – Кіровоград: КОД, 2005. – 116 с.: портр.

Шурапов, Володимир Петрович. Штрихи років: поезії / В. П. Шурапов; авт. передм. і укл. Н. М. Шурапова. – Кіровоград: Лисенко В. Ф., 2011. – 333 с.: портр. – Текст: укр., рос.

Шурапов, Володимир Петрович. Як нам болить за тебе, Україно...: поема-спогад / Володимир Шурапов. – Кіровоград: КОД, 2008. – 48 с.

Статті

Шурапов, Володимир Петрович. Апостол сцени. Минуло 170 років від дня народження фундатора українського професійного театру М. Л. Кропивницького / В. Шурапов // Народне слово. – 2010. – 10 червня. – С. 7

Шурапов, Володимир Петрович. Біль обпікає серце... / В. Шурапов // Кіровоградська правда. – 2008. – 4 березня. – С. 6

Шурапов, Володимир Петрович. До прем’єри «Наталки Полтавки» / В. Шурапов // Народне слово. – 2010. – 8 червня. – С. 4

Шурапов, Володимир Петрович. Знаний і невідомий Шутенко / В. Шурапов // Вечірня газета. – 2000. – 27 червня. – С. 7

Шурапов, Володимир Петрович. ...І знову осінь золотим крилом: До відкриття театрального свята «Вересневі самоцвіти» / В. Шурапов // Народне слово. – 2008. – 27 вересня. – С. 2

Шурапов, Володимир Петрович. Літопис культурного життя краю / В. Шурапов // Народне слово. – 2010. – 3 серпня. – С. 1, 7: фото

Шурапов, Володимир Петрович. Мільйонноголосий стогін - у кожному з нас: До 75-річчя Голодомору в Україні / В. Шурапов // Народне слово. – 2008. – 22 листопада. – С. 2

Шурапов, Володимир Петрович. Напружений 1898-й / В. Шурапов // Народне слово. – 2008. – 29 липня. – С. 3

Шурапов, Володимир Петрович. Смолоскип правди: До 130-річчя Театру Марка Кропивницького / В. Шурапов // Кіровоградська правда. – 2012. – 9 листопада. – С. 9: фото; 13 листопада. – С. 6: фото

Шурапов, Володимир Петрович. Софія, Мотря, Прісенька, Тетяна... І все це – Надія Ігнатьєва – почуттів наших царівна / В. Шурапов // Вечірня газета. – 1999. – 15 жовтня. – С. 11

Шурапов, Володимир Петрович. Театр на колесах / В. Шурапов // Народне слово. – 2010. – 5 листопада. – С. 8

Шурапов, Володимир Петрович. Тернистим шляхом: До 40-річчя «Вересневих самоцвітів» / В. Шурапов // Народне слово. – 2010. – 7 вересня. – С. 4-5

Шурапов, Володимир Петрович. Прочитав на одному подиху / В. Шурапов // Кіровоградська правда. – 2011. – 11 листопада. – С. 9: фото

Шурапов, Володимир Петрович. Сторінки старого щоденника: Театру корифеїв – 125 / В. Шурапов // Народне слово. – 2007. – 15 листопада. – С. 3

Шурапов, Володимир Петрович. Це - наша традиція / В. Шурапов // Народне слово. – 1999. – 2 вересня. – С. 4

Про нього

Бажан, Валентина. Енциклопедія семи мистецтв / Валентина Бажан // Народне слово. – 2014. – 14 серпня.– С. 20: фото. кол

Барабаш, Світлана. Дружнє слово авторові / С. Барабаш // Народне слово. – 2006. – 27 червня. – С. 3

Барабаш, Світлана. Непереборна сила театральної сцени: Слово про нову книгу Володимира Шурапова/ С. Барабаш // Народне слово. – 2003. – 17 квітня. – С.3: фото

Володимир Петрович Шурапов // Лауреати обласної журналістської премії. – Кіровоград: Кіровоградська обласна рада: КОД, 2014. – С. 11-12: фото. – (Сер. «З добром до людей»)

Корінь, Тетяна. «Велике бачиться на відстані...» / Т. Корінь // Кіровоградська правда. – 2008. – 25 січня. – С. 4

Куманський, Броніслав. Книга, яку давно чекали: На здобуття обласної літературної премії імені Є. Маланюка / Б. Куманський // Народне слово. – 2010. – 2 грудня. – С. 4

Куценко, Леонід. Знайомтеся – «Єлисаветградський Сусанін» / Л. Куценко // Кіровоградська правда. – 2003. – 8 липня. – С. 4

Лауреати премії ім. Володимира Винниченка газети «Народне слово» 2008 року: Фотогалерея // Народне слово. – 2008. – 23 серпня. – С. 1

Левінська, Тетяна. «Відверта розмова» про головне / Т. Левінська // Кіровоградська правда. – 2012. – 27 березня. – С. 7: фото

Левінська, Тетяна. «Штрихи років» Володимира Шурапова / Т. Левінська // Кіровоградська правда. – 2011. – 27 вересня. – С. 5

Левочко, Валентина. Шевченківські «Гайдамаки» і шекспірівський «Гамлет» / В. Левочко // Кіровоградська правда. – 2007. – 2 жовтня. – С. 3

Легка, Валентина. Дивовижна енциклопедія для театралів: На здобуття премії імені Євгена Маланюка / В. Легка // Кіровоградська правда. – 2009. – 25 грудня. – С. 11

Любарський, Роман. Вітер з присмаком романтики / Р. Любарський // Кіровоградська правда. – 2010. – 17 серпня. – С. 8

Марко, Василь. Літопис театру / В. Марко // Народне слово. – 2010. – 6 січня. – С. 13

Новиков, Анатолій. Розвідка про «батька» театру корифеїв: На здобуття премії імені Євгена Маланюка / А. Новиков // Кіровоградська правда. – 2009.– 25 грудня. – С. 11

Підлужна Алла. Про минуле і сучасне театру корифеїв / Підлужна А. // Культура і життя. – 2003. – 24 грудня. – С. 2

Попович, Любов. Родина Шурапових із Кропивницького відсвяткувала діамантове весілля / Л. Попович // Кіровоградська правда. – 2019. – 18 липня. – С. 4: фото

Рыбченков, Геннадий. Без пятнадцати сто Владимира Шурапова / Г. Рыбченков // Украина-Центр. – 2013. – 26 сентября. – С. 11: фото

Хосяінова, Лариса. Щаслива, реалізована і світла людина / Лариса Хосяінова // Народне слово. – 2013. – 3 жовтня. – С. 9

Янчуков Станіслав Миколайович. Володимир Петрович Шурапов // З іменем Володимира Ястребова / Станіслав Янчуков. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2005. – С. 124-125: фото.

Web-ресурси

Ларченко Маша. Без десяти сто…(Україна-центр: Інтернет-видання для тих, хто думає і вирішує)

Мельник Петро. Найбільша мрія — за власний кошт! 91-річний журналіст Володимир Шурапов здійснив свою найбільшу мрію — видав книжку про Марка Кропивницького і його театр. (Голос України: газета Верховної Ради України – 8 лютого 2020 року)

Орел Світлана. Пішов Володимир Петрович, який любив театр…(Кропивницький час-Time)

Пішов із життя театрознавець Володимир Шурапов (Гречка)

Хосяінова Лариса До 90-річчя від дня народження Володимира Шурапова: «На осердечненій хвилі» (Утренний город)

Шурапов Володимир Петрович (Літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого. Лауреати обласної літературної премії ім. Євгена Маланюка)

Шурапов Володимир Петрович (Літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого. Письменники – уродженці нашого міста)