Шевченко Георгій Петрович
Георгій Петрович Шевченко (31 березня 1937, с. Зелене Компаніївського району Кіровоградської області, УРСР – 11 лютого 2020, м. Чернівці Чернівецької області, Україна) – український поет, прозаїк, журналіст, член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України (літературний псевдонім Шевченко-Грай).
Життя і діяльність
Шевченко Георгій Петрович народився 31 березня 1937 року в селі Зелене Компаніївського (нині Кропивницького) району Кіровоградської області у багатодітній родині. Його батько, Петро Филимонович, працював рахівником, обліковцем машинно-тракторної станції, секретарем сільської ради; а мати, Ольга Микитівна, була вчителькою і директоркою Першотравенської середньої школи. Батьки Георгія мали ще чотирьох дітей окрім нього – двох дочок та двох синів.
Дитинство майбутнього поета пройшло серед степів Кіровоградщини, які, за влучною метафорою поета Валерія Гончаренка, «…на своїх широких долонях виколисували його сільське дитинство…».
Дитячі роки письменника припали на важкі часи Другої світової війни, з труднощами і поневіряннями, які навічно закарбувалися в його пам’яті. Ці події Шевченко описує в автобіографії так: «…Добре пам’ятаю часи німецько-фашистської окупації, довгі тяжкі етапи переселення на Захід…Все це спробував передати в повісті «В окупації».
Лише по закінченні війни Георгій Петрович вступив до першого класу Першотравенської середньої школі, якою керувала його мати. Разом з ним у старших класах цієї школи деякий час навчався майбутній відомий письменник Віктор Близнець, яким захоплювався Георгій. Про ті часи він згадує в автобіографічному романі «Неприборканий вигнанець».
Писати вірші Георгій почав з десяти років. Перші вірші учня Першотравенської середньої школи з’явилися в газеті «По шляху Леніна» Компаніївського району. В автобіографіїї Шевченко зазначив: «Писати почав…спочатку жартома, а згодом вже й серйозно. Активно друкувався на шпальтах районної газети, часто навіть на замовлення».
Подальшу освіту майбутній письменник здобував у Бобринецькому сільськогосподарському технікумі рільництва. Під час навчання друкував свої вірші у стінгазеті навчального закладу «Молодий агроном». Саме тоді його твори високо оцінив український прозаїк і літературознавець Микола Смоленчук, який викладав у технікумі українську літературу і був редактором стіннівки.
Захоплення літературною творчістю привело Георгія Шевченка до Кіровоградського літературного об’єднання «Степ», яке у той час очолював Віктор Погрібний.
Після закінчення технікуму Георгій Петрович працював агрономом у Кіровоградській та Миколаївській областях, але потяг до літературної праці виявився сильнішим.
Георгій Шевченко почав друкуватися з 1957 року, ще під час роботи у сільському господарстві, спочатку в районній, а потім в обласній та всеукраїнській пресі. Перші добірки віршів письменника «Думою задумаюсь», а згодом «За містом камінь рвуть» були надруковані в обласній пресі Кіровоградщини, ще одна з ранніх добірок його віршів з’явилася на шпальтах газети «Соціалістичним шляхом» Снігурівського району Миколаївської області під час роботи на письменника на Півдні.
Працюючи на Півдні, Г. Шевченко не полишав зв’язків з письменниками Кіровоградщини. У 1960 році за рекомендацією бюро обласного літературного об’єднання «Степ» його запросили на посаду літпрацівника відділу сільського господарства Знам’янської районної газети «Прапор перемоги». Там вперше він почав писати прозу, зокрема, нариси.
Письменник активно друкувався на шпальтах районних газет «Серп і молот» Знам’янського та «Зоря комунізму» Кіровоградського районів, був редактором радіогазети «Голос хлібороба» Кіровоградського району. Згодом він став редактором районного радіомовлення у Кіровограді, а відтак – кореспондентом Кіровоградського обласного радіо.
Для роботи у спеціалізованих відділах періодичних видань була необхідна фахова освіта, бажано вища, тож Шевченко знов став студентом, вступивши до Уманського сільськогосподарського інституту, який закінчив у 1979 році. Перед вступом довелося деякий час попрацювати на заводі з переробки кукурудзи калібрувальником насіння, оскільки для навчання у цьому виші існувала вимога: кожен абітурієнт мав бути пов’язаний з роботою у сільськогосподарській галузі.
У подальшому Шевченко працював кореспондентом газети «Придніпровські вогні», відповідальним секретарем газети «Прапор перемоги» Жовтневого району Миколаївської області, заступником редактора Єланецької районної газети Миколаївської області.
У лютому 1983-го письменник приїхав на Буковину. У Чернівецькій області він тривалий час працював у відділі сільського господарства часопису «Радянська Буковина», згодом – редактором газети «Джерела Буковини», відповідальним секретарем обласного профспілкового видання «Практика», співробітником Чернівецької обласної «Книги пам’яті», редактором газети «Відродження», ведучим програм та редактором ТВА (телевізійна асоціація); був співробітником газет «Буковина» та «Буковинське віче». З 1983 року письменник жив у Чернівцях.
Георгій Петрович Шевченко – поет, прозаїк, драматург, перекладач і журналіст. Доленосною для нього була зустріч з Андрієм Малишком під час місячного семінару-наради молодих письменників, що відбувався у Будинку творчості Спілки письменників у м. Ірпінь 1968 року.
Поети-початківці представляли власні твори на суд майстра. Одним з останніх читав свій вірш Георгій Шевченко. Його твір настільки вразив відомого поета, що, навіть, викликав сльози на його очах. «Дякую, дякую, колего!» – промовив Малишко, міцно обійнявши письменника.
Дебютна поетична збірка Г. Шевченка «Веселики» (1970) на той час вважалася справжньою подією в читацькому загалі. Вірші поета входять до колективних поетичних збірок «Молода пісня» (1965), «Гарно, гарно серед степу» (1967), «Дієзи в ключі», «Вітрила» (1971), «Там, де Ятрань» (1972). Окрім збірки «Веселики» Г. Шевченко є автором поетичних книжок «Моя магістраль» (1978), «Молода зміна» (1995), «Лелеча пам’ять» (1996), «Дивина молодого вина» (1999), «Ai caduti di le guerre» (2002), «Українська ластівка» (2004), «На чорнім базальті болю» (2005), «Яєчня під ліфчиком» (2012) та книги віршів «Поет у законі» (2014), яка написана під псевдонімом «Шевченко-Грай».
Твори Г. Шевченка також входять до збірок письменників Кіровоградщини: літературного альманаху письменників Приінгулля «Золоте поле»; двотомної хрестоматії творів письменників Приінгульського краю «Блакитні вежі»; антології сміху «П’яте колесо» (2002).
Георгій Шевченко багато друкувався в обласній і всеукраїнській пресі. За більше ніж 50 років журналістської праці з-під його пера вийшло кілька тисяч газетних публікацій. Публіцистика письменника рясніла свіжими думками та образами. Одну з його журналістських робіт, нарис «Стрічали дівчину по одязі», опублікований в регіональній газеті «Прапор юності», високо оцінив класик української літератури Олесь Терентійович Гончар словами: «Вам час братись за великі полотна…». Відтоді автор видав чимало прозових творів, в їх числі історична повість «Харко Чепіга» (1992), збірка новел та оповідань «Білий кінь Івана Іваніва» (2006), автобіографічний роман «Неприборканий вигнанець» (2008).
Дітей письменник порадував збірками «Свято першого яєчка» (2008), «Лісові жмурки» (2012), «Бігла киця на базар» та «Веселий березень» (2002), в яку, крім поезій, увійшли дві новели та дитяча драма «Вухай і його друзі».
Георгій Петрович Шевченко – популяризатор творчості майстрів пера різних народів світу; він перекладав твори кабардино-балкарів, осетинів, казахів, білорусів, росіян. Твори Шевченка неодноразово друкувалися в Болгарії, Італії, Кабардино-Балкарії, Білорусії. Письменник є дипломантом конкурсу 2002 року «Поезія за мир», нагороджений однойменною медаллю в Мілані (Італія), лауреатом літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича (2010).
Георгій Петрович Шевченко по праву вважається одним із найяскравіших представників плеяди письменників-шістдесятників. Він, безперечно, передусім – лірик, але лірик, не обтяжений ідилічними замилуваннями. Світосприйняття письменника виразно драматичне. Всі його твори об’єднані наскрізним мотивом – доля людини на щоденних вітрах життя, в якому, проте, чути багатоголосся тем: тут і складна й велична історія рідного краю з поразками-перемогами, проблеми щедрої на природні багатства землі, що виникають при недбалому ставленні до неї людини, і болі-радості небайдужих поетові побратимів, і низький уклін жінці-матері, подрузі, коханій. І все це пронизане почуттям синівської любові до України.
Георгій Петрович Шевченко помер 11 лютого 2020 року.
Нагороди
Диплом секретаріату НСЖУ (1977)
Дипломант конкурсу «Поезія за мир» (2002)
Медаль «Поезія за мир» (Мілан, Італія, 2002)
Лауреат літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича (2010)
Бібліографія
Основні видання творів Георгія Шевченка
Шевченко Георгій Петрович. Веселики : Поезії / Г. П. Шевченко. – Дніпропетровськ : Промінь, 1970. – 46 с.
Шевченко Георгій Петрович. Дивина молодого вина : Поезії / Г. П. Шевченко. – Чернівці : Зелена Буковина, 1999. – 127 с. : портр.
Шевченко Георгій Петрович. Лелеча пам’ять : Поезії, поеми / Георгій Шевченко. – Чернівці : Прут, 1996. – 118 с. : портр.
Шевченко Георгій Петрович. Моя магістраль : Поезії / Г. П. Шевченко; Худож. О. М. Пашута. – К. : Рад. письменник, 1978. – 61 с. : іл.
Шевченко Георгій Петрович. На чорнім базальті болю : поезії / Георгій Шевченко. – Чернівці : Місто, 2005. – 146 с.
Шевченко Георгій Петрович. Неприборканий вигнанець : роман / Георгій Шевченко. – Чернівці : Місто, 2008. – 383 с.
Шевченко Георгій Петрович. Харко Чепіга : Історична повість / Георгій Шевченко. – Сторожинець : Буковина, 1992. – 118 с. : портр.
Шевченко-Грай Георгій Петрович. Поет у законі : Поезії / Георгій Шевченко-Грай. – Чернівці : Місто, 2014. – 235 с. : портр., фото, іл.
Публікації у колективних збірках
Шевченко Георгій Петрович. Багате збіжжя поетичного жнива / Георгій Петрович Шевченко // Вежа. – 2007. – № 20. – С. 222-226. Рец. на Могилюк Володимир. Свято врожаю : Поезії / Володимир Могилюк. – Кіровоград : Мавік, 2006. – 138 с.
Шевченко Георгій Петрович. Балада про перших. І звідти де виткалось поле: Вірши // Вітрила 1970-1971: Альманах: Вірші, переклади, малюнки / Укл. М. І. Ігнатенко. – К. : Молодь, 1971. – С. 136-138.
Шевченко Георгій Петрович. Веселики. Сонячне. Ромашка. Як всі, я смертний. На таборі. Червоні маки : Вірши // Молода пісня : Поезії. – Дніпропетровськ : Промінь, 1965. – С. 108-114.
Шевченко Георгій Петрович. Поезії. Композитори, любі братове… До армії. Репортаж. Вечірнє. Видіння. Все ламке і засніжене… Колискова. Прохання. Пахне свіжою соломою… Коли заїжджений Пегас… : Вірши // Блакитні вежі : Хрестоматія творів письменників Приінгульського краю: У 2 т.: Т.1 / Редкол.: Василь Бондар (голова), Т. В. Андрушко, А. М. Корінь [та ін.] ; авт. передм. Л. В. Куценко; укл.: Василь Бондар. – Кіровоград : Мавік, 2011. – С. 479-486.
Шевченко Георгій Петрович. Спогад [Слова пісні] // Гарно, гарно серед степу. Композитори Кіровоградщини до 50-річчя Радянської України / Кіровоградське управління культури обласної державної адміністрації. – К. : Музична Україна, 1967. – С. 64.
Шевченко Георгій Петрович. Що ж це ти, Валеро? : cпогад про Валерія Гончаренка // Золоте поле : Літературний альманах письменників Приінгулля / укл. В. Могилюк; ред. В. Бондар; худ.: В. Волохов, Ф. Полонський. – Кіровоград : Поліграф-Терція, 2009. – С. 95-100.
Публікації в періодичних виданнях
Шевченко Георгій. Біле місто : Вірш / Георгій Шевченко // Молодий комунар. – 1969. – 3 жовтня. – С. 4.
Шевченко Георгій. Борозна : Вірш / Георгій Шевченко // Прапор Леніна. – 1970. – 22 березня. – С. 4.
Шевченко Георгій. Вернись : Вірш / Георгій Шевченко // Кіровоградська правда. – 1968. – 13 квітня. – С. 3.
Шевченко Георгій. Веселі сніги : Вірш / Георгій Шевченко // Молодий комунар. – 1970. – 1 січня. – С. 4.
Шевченко Георгій. Дівчина у синьому береті : Вірш / Георгій Шевченко // Кіровоградська правда. – 1966. – 5 лютого. – С. 4.
Шевченко Георгій. Дідові. Перед дорогою : Вірши / Георгій Шевченко // Прапор Леніна. – 1970. – 3 жовтня. – С. 4.
Шевченко Георгій. Добірка віршів / Георгій Шевченко // Народне слово. – 2003. – 22 травня. – С. 3.
Шевченко Георгій. Дощі : Вірш / Георгій Шевченко // Промінь комунізму. – 1969. – 2 серпня. – С. 4.
Шевченко Георгій. Засів : Вірш / Георгій Шевченко // Молодий комунар. – 1975. – 20 вересня. – С. 3.
Шевченко Георгій. Монолог : Вірш / Георгій Шевченко // Молодий комунар. – 1969. – 7 серпня. – С. 3.
Шевченко Георгій. Осінній дзвін : Вірш / Георгій Шевченко // Молодий комунар. – 1970. – 31 жовтня. – С. 4.
Шевченко Георгій. Отак і живем : Вірш / Георгій Шевченко // Прапор Леніна. – 1975. – 9 серпня. – С. 4.
Шевченко Георгій. Першотравневі сурми : Вірш / Георгій Шевченко // Молодий комунар. – 1969. – 1 травня. – С. 1.
Шевченко Георгій. Подвиг : Вірш / Георгій Шевченко // Молодий комунар. – 1969. – 7 січня. – С. 4.
Шевченко Георгій. Свято : Вірш / Георгій Шевченко // Зоря комунізму. – 1975. – 6 вересня. – С. 4.
Шевченко Георгій. «Тут диха спокій...» : Вірші / Георгій Шевченко // Кіровоградська правда. – 2000. – 9 листопада. – С. 3.
Шевченко Георгій. Червонозорівці : Вірш / Георгій Шевченко // Молодий комунар. – 1974. – 13 липня. – С. 1.
Шевченко Георгій. Я до моря прийшов… : Вірші / Георгій Шевченко // Молодий комунар. – 1968. – 28 грудня. – С. 7.
Література про життя і діяльність
Романюк Мирослав. Шевченко Георгій Петрович // Оратаї журналістської ниви : українські редактори, видавці, публіцистики / М. Романюк; НАН України, Львівська наукова б-ка ім. В. Стефаника. Науково-дослідний центр періодики. – Львів : Б. в., 2004. – Кн. 2. – С. 199-200.
Брозинський Михайло. Георгій Шевченко: «Творчий піт, благословенний будь...» : інтерв’ю під час святкування 80-річчя поета / Михайло Брозинський // Народне слово. – 2020. – 5 березня. – С. 15 : фото.
Гончаренко Валерій. Цвітуть весняні тихі небеса : Поету-земляку Георгію Шевченку – 60 / Валерій Гончаренко // Народне слово. – 1999. – 20 березня. – С. 3. Історичні постаті Компаніївщини: село Зелене // Степовий край. – 2021. – 24 вересня. – С. 2 : фото.
Куманський Б. Із козацтвом не розлучаючись / Б. Куманський // Народне слово. – 2006. – 5 жовтня. – С. 3.
Могилюк В. «А йти ще треба ген за небокрай» : Про збірку Георгія Шевченка «Дивина молодого вина» (1999) / В. Могилюк // Народне слово. – 2003. – 22 травня. – С. 3.
Могилюк В. «...В рідний степ, як блудний син...» / В. Могилюк // Народне слово. – 2005. – 16 червня. – С. 4.
Погрібний В. Якщо слово – то щире : про збірку Георгія Шевченка «Моя магістраль» (1979) // Кіровоградська правда. – 1979. – 13 січня. – С. 3.
Рябошапка, Олександр. Золото на колосках і роса на маках / Олександр Рябошапка // Сільське життя. – 2016. – 6 лютого. – С. 6 : фото.
Web-ресурси
Шевченко Георгій Петрович (Вікіпедія)
Брозинський М.Ф. Георгій Шевченко: «Творчий піт, благословенний будь…» (Народне слово)