Сумський Вֹ’ячеслав Гнатович
В’ячеслав Гнатович Сумський (6 вересня 1934, с. Верблюжка Новопразького району Дніпропетровської області (нині Кропивницький район, Кіровоградська область) – 12 вересня 2007, м. Київ) – український актор театру і кіно; батько акторок Наталі та Ольги Сумських.
Життя і діяльність
Сумський В’ячеслав Гнатович народився 6 вересня 1934 року в мальовничому селі Верблюжка, що на Кіровоградщині, в сім’ї сільського вчителя української мови й літератури Гната Гавриловича та простої жінки-трудівниці Парасковії Сидорівни. Тут промайнули його дитячі роки. В рідному селі В’ячеслав закінчив семирічку, а далі продовжив навчання у Долинській середній школі. Господь щедро наділив хлопця різноманітними здібностями. З юних років Слава гарно співав, умів грати на багатьох інструментах, зокрема, на акордеоні, який виміняв з мамою на ринку в м. Миколаєві на сало, що мало йти на продаж. А ще він гарно малював портрети й пейзажі. Та попри неабиякі артистичні здібності, романтична натура покликала його до льотного училища в Кіровограді (нині Кропивницький). Але військовий комісар, почувши, як В’ячеслав співав на сцені арії з відомих опер, сказав: «Я тебе випишу з училища, а ти вступай до консерваторії».
«До Києва я приїхав на даху поїзда. Вирішив спробувати сили одночасно в консерваторії й театральному інституті. Але потім мені сказали, що для навчання в консерваторії варто пройти річний підготовчий курс, щоб скласти іспит із сольфеджіо. Подумав-поміркував і вирішив піти до театрального. Однак запізнився на акторський факультет, а тому складав іспити на режисера. Вступав разом із майбутнім композитором Анатолієм Горчинським», – згадував В’ячеслав Сумський. Так в 1952 році В’ячеслав Гнатович вступив до Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого, який закінчив у 1956 році. В інституті він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ганною Іванівною Опанасенко, яка так описувала їхню першу зустріч: «Пригадую, приходжу одного разу, а біля дзеркала сидять дівчата й кажуть, що зараз завітає такий красивий хлопець. І тут заходить він: високий (1,85!), ставний та з ідеальними рисами обличчя. Потім сів за рояль і став грати... Ось так ми й познайомились із майбутнім чоловіком».
У 1957 році подружжя Сумських направляють за розподілом до Львівського театру імені Марії Заньковецької. Там вони провели десять щасливих років. В’ячеслав Гнатович зіграв 50 головних ролей. У 1967 році Сумські були змушені залишити Львів. Це було обумовлено непорозумінням між актором та керівництвом театру. «На певному етапі не відчув віддачі від своєї праці: і ставки не підвищували, і квартири не давали. Уявляєте, два роки ми жили з маленькою Наталкою в гримерці. Звичайно, це мене не задовольняло. Одного чудового дня я отримав телеграму із Запорізького українського музично-драматичного театру приблизно такого змісту: «Приїжджайте, забезпечуємо 3-кімнатною квартирою, ключі на вокзалі». Беру маленьку Олю на руки, а Наталку за руку і вирушаємо до Запоріжжя. І, справді, мене не обманули: поселили в трикімнатній квартирі».
Так почався новий етап у творчому житті актора. Саме в Запорізькому театрі (1967-1980 рр.) В’ячеслав Сумський здобув звання заслуженого артиста України. І в цьому театрі одна з ролей В’ячеслава Гнатовича стала візитівкою таланту артиста на всі часи – роль Енея («Енеїда» за Котляревським). Але, на жаль, згодом у театральній трупі виникли конфліктні ситуації, і актору довелося обміняти свою квартиру в Запоріжжі на помешкання у Полтаві.
У Полтавському українському музично-драматичному театрі імені Миколи Гоголя В’ячеслав Сумський пропрацював 10 років (1980-1990 рр.). Після того, як доньки Сумських Наталка та Ольга оселилися в Києві, В’ячеслав Гнатович з дружиною також переїжджають до столиці. У 1990-1993 роках Сумський – актор київського театру «Будьмо!». Останні роки свого творчого життя митець служив у Національному українському драматичному театрі імені Івана Франка.
Півстоліття Народний артист УРСР (1981 р.) В’ячеслав Гнатович служив високому мистецтву Мельпомени, створивши 150 яскравих образів. Серед найкращих ролей Сумського – Еней в «Енеїді» Івана Котляревського, Ярема в «Гайдамаках», Степан у «Невольнику», сліпий кобзар Максим у «Запорізькій Січі» Тараса Шевченка, Гриць з «У неділю рано зілля копала» Ольги Кобилянської, Василь у «Циганці Азі» Михайла Старицького, Микита в «Ярославі Мудрому» Олександра Олеся, Гіггінс у «Моїй чарівній леді» Фредеріка Лоу та інші, які залишилися у пам’яті шанувальників творчості В’ячеслава Гнатовича.
Встиг Сумський знятися і в кіно: «Народний Малахій» (герой революції, 1991 р.); «Київські прохачі» (епізод); «Злочин з багатьма невідомими» (Дуневич, 1993); «Сад Гетсиманський» (Микола Прокуда, агроном, арештант, 1993); «Банкірші» (оперативник, 2005 р.).
У вільний від театру час В’ячеслав Сумський давав вихід іншим талантам своєї обдарованої натури. Окрім акторської майстерності, він не полишав друге своє захоплення – малярство. Досить сказати, що В’ячеслав Сумський самотужки опанував практично усі жанри малярства: живопис, графіку, шарж, швидкий начерк. Цей талант передався йому від батька, митця-самоучки, роботи якого знаходилися в багатьох домівках односельців. Доволі часто В’ячеслав Гнатович малював вподобані ним самим природні об’єкти та дарував картини друзям. Понад сто робіт залишилось після нього. А ще він був затятим рибалкою. Коли театр виїздив на гастролі, він завжди брав із собою вудки.
В останні роки життя у В’ячеслава Сумського з’явилося чудове хобі – актор збирав жолуді, вирощував з них дубочки, висаджував та доглядав своїх «підопічних», їздячи у різні райони Києва. Завдяки Сумському у Києві росте кілька дібров. Посадив він дуб і на своїй малій батьківщині – у селі Верблюжка.
Однак найпалкішим захопленням В’ячеслава Сумського була його сім’я – кохана дружина і доньки, яких В’ячеслав Гнатович називав своїми найкращими ролями.
Талановитий актор пішов із життя 12 вересня 2007 року на 74-му році життя. Похований у Києві на Байковому кладовищі. У нього завжди було чимало шанувальників, і цього обдарованого митця, красивого чоловіка будуть довго пам’ятати.
Фотогалерея
Бібліографія
Босько Володимир. [В’ячеслав Гнатович Сумський] // Історичний календар Кіровоградщини на 2019 рік. Люди. Події. Факти / Володимир Босько; Комунальний заклад «Кіровоградський обл. інститут післядипломної педагогічної освіти ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. – С. 169 : фото.
Кравченко Н. Батько Роксолани із Верблюжки : Персоналії / Н. Кравченко // Новгородківські вісті. – 2005. – 28 жовтня. – С. 3.
Сумський В’ячеслав Гнатович // Мистецтво України : біографічний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. – К. : Українська енциклопедія, 1997. – С. 570.
Сумський В’ячеслав Гнатович // Універсальний словник-енциклопедія: УСЕ : близько 25000 статей, 3200 ілюстрацій, фото, карт, схем / за ред. М. Поповича. – К. ; Стокгольм : Ірина: Лідман Продакшн, 1999. – С. 1308.
Web-ресурси
В’ячеслав Сумський: «Наталка і Оля – мої найкращі ролі» (Як справи – Київ)
Спогади. В’ячеслав Сумський (YouTube. Суспільне Новини)
Сумський В’ячеслав Гнатович (Вікіпедія)