Поркуян Валерій Семенович
Валерій Семенович Поркуян (4 жовтня 1944, Кіровоград, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР {нині м. Кропивницький, Кіровоградська область, Україна}) – заслужений майстер спорту України, майстер спорту міжнародного класу, відомий футболіст, пізніше – футбольний тренер.
Життя і діяльність
Валерій Семенович Поркуян народився в Кіровограді, в робітничій родині. Грати у футбол Валерій почав з 1957 року, спочатку – у дворовій команді, згодом навчався в ДЮСШ «Зірка». В рідному місті юний футболіст виступав за команди «Динамо»-Кіровоград (1962), «Зірка»-Кіровоград (1963-1964).
У 1965 році юнак став гравцем команди «Чорноморець» (Одеса) з перспективою грати у вищій лізі. У тому ж році тренери олімпійської збірної Качалін і Горянський почали залучати його до ігор збірної СРСР.
На початку 1966 Валерій Поркуян змушений був перейти в «Динамо» (Київ), хоча йти з «Чорноморця» не хотів. У Києві спочатку все складалося добре – в першому матчі проти «Зеніту» футболіст забив гол.
Напередодні чемпіонату світу 1966 року в Англії Поркуян був у числі провідних нападників країни. На чемпіонаті він забив 4 м’ячі. Там, у Туманному Альбіоні, й засяяла зірка 21-річного нападника. Українець став найкращим бомбардиром радянської команди, допомігши їй вперше і, так сталося, востаннє стати призером чемпіонату світу. То був, безперечно, найвищий злет у футбольній кар’єрі Поркуяна, хоча перемоги супроводжували його й у внутрішніх турнірах.
Після сезону 1969 року Валерій став гравцем команди «Чорноморець». 1970 року у складі збірної СРСР бомбардир брав участь у чемпіонаті світу, що приходив у Мексиці. З 1972 по 1975 рр. Поркуян грав за команду «Дніпро», куди його запросив молодий тренер Валерій Лобановський.
Багато команд хотіли бачити в своєму складі «зухвалого» форварда. Валерія неодноразово кликали до Москви, заманюючи матеріальними статками та спортивними перспективами, проте футболіст залишився вірним українським клубам упродовж усієї футбольної кар’єри.
У 1975 році тренер Сергій Шапошников запропонував Валерію Семеновичу перейти на тренерську роботу, взяти команду з Керчі, що грала у змаганнях колективів фізичної культури. З командою Поркуян провів передсезонний збір і частину сезону, згодом – працював з юнаками одеського СКА, а в 1982 став тренером-селекціонером у «Чорноморці».
Валерій Поркуян брав участь в іграх ветеранських команд. Після однієї з ігор голова колгоспу «Благе» (Одеська область) запропонував Валерію Семеновичу зайнятися тренерською роботою з аматорською командою колгоспу, він погодився і відпрацював на цьому місці 10 років.
У 1991 році Валерію Поркуяну було присвоєно звання Заслуженого майстра спорту СРСР.
У 90-ті роки Поркуян відгукнувся на запрошення тренера команди «Чорноморець» Леоніда Буряка і став його помічником У 1999-2000 роках Валерій Семенович працював з резервною командою «Чорноморець-2» спочатку асистентом, потім – головним тренером. Упродовж багатьох років в структурі «Чорноморця» Поркуян обіймав посади тренера-селекціонера, тренера-методиста і головного аналітика, протягом багатьох років займався підбором молодих футболістів для клубу.
У лютому 2014 року на алеї футбольної слави ФК «Чорноморець» (Одеса) були відкриті дві нові іменні плити, одна з яких присвячена Валерію Поркуяну.
2025 року Валерій Семенович завершив активну трудову діяльність та залишив клуб. Після завершення тренерської кар’єри Валерій Поркуян часто виступає в ЗМІ з експертними оцінками.
Досягнення
1965 – один з володарів призу «Кращі дебютанти сезону»
1965, 1966, 1970 – в списках кращих футболістів УРСР
1966 – в списках кращих футболістів сезону в СРСР
1966 – бронзовий призер чемпіонату світу в Англії, кращий бомбардир збірної СРСР (в 3-х іграх забив 4 голи)
1966, 1967, 1968 – чемпіон СРСР з футболу
1966 – майстер спорту СРСР міжнародного класу (1966)
1970 – учасник чемпіонату світу в Мексиці
1965-1971, 1973-1975 – Вища ліга Чемпіонатів СРСР, 208 матчів, забив 43 голи
1966 – володар Кубка СРСР 1966 року
Тренерська діяльність: з 1977 року тренував декілька команд в українській зоні другої ліги чемпіонату СРСР
1991 – Заслужений майстер спорту СРСР
Нагороди
«Бронзова Бутса» Чемпіонату світу (1966)
Орден «За заслуги» III ступеня (2004)
Почесний знак «За заслуги перед Одесою» (2004)
Світлини
В.С. Поркуян з командою на тренуванні
Відповідальний момент
Поркуян (праворуч) і Лобановський
Валерій Поркуян (сидить у центрі) серед гравців збірної СРСР (1966 р.)
Валерій Поркуян з командою (стоїть другим зліва) (1968 р.)
Тренер Валерій Семенович Поркуян
Валерій Поркуян отримав зірку на одеській Алеї футбольної слави (2014 р.)
Автограф на пам'ять
Бібліографія
Босько В. 75 років тому народився (м. Кіровоград) Валерій Семенович Поркуян…// Історичний календар Кіровоградщини на 2019 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько ; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. – С. 189-190 : фото.
Костенко Світлана. Валерій Поркуян: легенда з вулиці Клинцовської / Світлана Костенко // Народне слово. – 2020. – 9 квітня. – С. 6 : фото.
Левит Александр. Валерий Поркуян: «До сих пор храню билет участника чемпионата мира 1966 года с автографом легендарного португальца Эусебиу» : знаменитому футболисту «Черноморца», «Динамо» и сборной Советского Союза исполнилось 70 лет / Александр Левит // Факты и комментарии. – 2014. – 15 октября. – С. 12 : фото.
Назаренко Михаил. Бронзовый призер чемпионата мира в Англии, форвард одесского «Черноморца», киевского «Динамо», «Днепра» и сборной СССР Валерий Поркуян: «Селекционеры «Динамо» за мной бегали, настойчиво приглашали в Киев…» : лучшему бомбардиру советской сборной на чемпионате мира 1966 года в Англии, «фартовому Поркуше», исполнилось 69 лет / Михаил Назаренко // Бульвар Гордона. – 2013. – № 41 (октябрь). – С. 6-7, 14 : фото.
Рыбченков Геннадий. Кировоградщина. Намедни // Західний регіон. – 2010. – 18 лютого. – C. 3.
Френчко Л. Знаменитости степной столицы : [про знаменитого нападника з футбольної команди Кіровограда «Зірка», майстра спорта Валерія Поркуна] / Л. Френчко // Ведомости. – 2005. – 19 августа. – С. 8.
Файнштейн Л. Валерій Поркуян серед земляків //Прапор юності. – 1966. – 4 вересня. – C. 3 : фото.
Web-ресурси
Костенко Світлана. Валерій Поркуян: Легенда з вулиці Клинцовської (Народне слово)
Кульчицький Вячеслав. Поркуян: «Королева Англии пожала мне руку и пожелала удачи» (Футбольний клуб)
Поркуян Валерій Семенович (Вікіпедія)
Случевський Семен, Кулеба Володимир. Золоті імена: Валерій Поркуян (ФК «Динамо» Київ)