Німенко Андрій Васильович
Андрій Васильович Німенко (20 червня 1925, с. Інгуло-Кам’янка, Новгородківський (нині Кропивницький) район, Кіровоградська область, УРСР, СРСР – 01 лютого 2006, м. Київ, Україна) – скульптор, графік, мистецтвознавець, поет.
Життя і діяльність
Андрій Німенко народився 20 червня 1925 року в селі Інгуло-Кам’янка Новгородківського району на Кіровоградщині. Його дитячі та юнацькі роки пройшли в селі Більшовик Долинського району.
У 1943 році майже вісімнадцятирічним юнаком Андрій став на захист країни у Другій світовій війні: служив мінометником, брав участь у визволенні Кривого Рогу, Новоукраїнки, Знам’янки, Кіровограда, але після важкого поранення під Первомайськом його демобілізували. Андрій Німенко був нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня та медалями.
Повернувшись з війни до Долинської, він працював журналістом у газеті. Свої перші вірші поет Андрій Німенко почав писати ще на фронті, а друкуватися – з 1946 року.
Після навчання в Республіканській художній школі ім. Т. Г. Шевченка, в 1951 році Андрій Васильович закінчив Київський художній інститут та отримав диплом скульптора. У 1955 році Німенко закінчив аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології АН України, отримав науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. Після аспірантури Андрій Васильович викладав у Київському інституті культури, працював у редакції газети «Радянська культура», обіймав посаду старшого наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України.
Творчість Німенка була багатогранною: митець працював у галузі станкової та монументальної скульптури, графіки й мистецтвознавства, хоча його стихією завжди була скульптура. Німенко шукав себе в багатьох видах мистецтва, працював із різними матеріалами – мармуром, гранітом, деревом, металом.
У творчому доробку скульптора пам’ятники Лесі Українці у Луцьку (1977), Михайлові Павлику в Косові на Івано-Франківщині, Давиду Гурамішвілі у Миргороді на Полтавщині (1969), скульптури «Шота Руставелі» (1966) та «Алішер Навої» (1968), скульптурні портрети Юрія Яновського, Олександра Довженка, Остапа Вишні, Григорія Тютюнника, Павла Загребельного, Володимира Винниченка, меморіальні дошки – Юрію Яновському в Києві та Тарасу Шевченку в Житомирі, барельєфи і меморіальні комплекси на станції київського метрополітену «Арсенальна». Андрій Васильович одним із перших відродив призабуте в Україні мистецтво карбування з міді, латуні та інших металів.
Важливою складовою мистецької спадщини Андрія Німенка стала створена ним серія «Героїчні наші предки» (1969-1991), до якої увійшли 25 портретів українських гетьманів і народних героїв України. Роботи цієї серії часто демонструються на виставках національно-патріотичного спрямування Кіровоградського обласного художнього музею.
Митець створив гіпсове погруддя, меморіальну дошку, бронзові та керамічні медалі засновника дендропарку «Веселі Боковеньки» Миколи Львовича Давидова, перебуваючи в селі Іванівка Долинського району на Кіровоградщині.
Живописом Андрій Васильович займався для душі. У численних пейзажних замальовках, більшість з яких виконані у техніці «пастель», художник відобразив красу природи.
Німенко також був професійним медальєром. Він створив бронзові медалі «Володимир Винниченко», «В сім’ї вольній, новій», «Остап Вишня», «Стоїть гора високая…», «40-річчя звільнення міста Києва» та інші.
Мистецьку творчість художник поєднував з літературною. В його літературно-науковій спадщині монографічні дослідження про розвиток української дожовтневої і радянської скульптури, мистецтвознавчі роботи.
Німенко є автором поетичних збірок «Мідні карби» (1971), «Вогонь і камінь» (1975), «Мозаїка вікон» (1983), «Сонячна брама» (1985), «Сонячний дім» (1985), «Грифонажі» (1990), «Русалії» (2001), прозового твору «Лісові фантазії» (1991) та чисельних спогадів. Андрій Васильович писав для дорослих і дітей, друкувався в журналах «Київ», «Україна», «Кур’єр Кривбасу», «Вежа». Письменник створив також кіносценарії кількох документальних фільмів.
Андрій Німенко – член Національної спілки художників та Національної спілки письменників України, його роботи часто демонструвалися на різноманітних мистецьких виставках. Митець організовував персональні виставки своїх робіт у столиці та багатьох містах України. За створення пам’ятника Давиду Гурамішвілі у Миргороді йому було присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв Грузії (1969).
Андрій Німенко пішов із життя 1 лютого 2006 року. Він був особистістю в літературі, мистецтві, громадському житті країни.
Після смерті художника його дружина Лариса Терентіївна Масенко та син Максим Андрійович Німенко передали в дарунок Кіровоградському обласному музею 358 робіт митця. Усе, що встиг зробити Андрій Васильович за роки творчої праці, викликає глибоку повагу.
Фотогалерея
Картина А. Німенка «Соняхи» 
Картина «Зима в Іванівці» 
Скульптурна композиція «Тарас Шевченко і кобзар»
Пам’ятник Лесі Українці (у співавторстві). Театральний майдан міста Луцька (Волинська область, Україна) 
Барельєф «Гетьмани України» 
Скульптура «Письменник Григір Тютюнник»
Бібліографія
Літературна творчість Андрія Васильовича Німенка Німенко А. Михайло Григорович Лисенко: нарис про життя / А. Німенко. – К.: Держвидав, 1958. – 31 с.
Німенко А. В. Вогонь і камінь. Поезії / А. В. Німенко. – К.: Молодь, 1975. – 72 с.
Німенко А. В. Грифонажі: Вірші / А. В. Німенко. – К.: Рад. письменник, 1990. – 125 с.
Німенко А. В. Сонячний дім: Вірші / А. В. Німенко; худ. О. Лебідь. – К.: Веселка, 1985. – 24 с.
Німенко Андрій Васильович. Кавалерідзе – скульптор / Андрій Німенко. – К.: Мистецтво, 1967. – 53 с.: іл. ; 22 см. 22 л. іл. – л. суперобкл. : Кавалерідзе.
Німенко Андрій Васильович. Лісові фантазії: Науково-пізнавальна книжка для середнього шкільного віку / Андрій Васильович Німенко. – К.: Веселка, 1991. – 47,[1] с.: фото.
Німенко Андрій Васильович. Мідні карби: поезії / А. В. Німенко. – К.: Молодь, 1971. – 94 с. : іл. ; 14 см.
Німенко Андрій Васильович. Мозаїка вікон: Поезії / Андрій Німенко; худож. Г. М. Кондратова. – К.: Рад. письменник, 1983. – 87 с. : іл.
Німенко Андрій Васильович. Русалії: інтимна лірика / Андрій Німенко. – К. : [б. и.], 2001. – 131 с. : іл.
Німенко Андрій Васильович. Сонячна брама: поезії / Андрій Німенко. – К. : Дніпро, 1985. – 124,[1] с. : фото.
Німенко Андрій Васильович. Українська радянська скульптура / А. В. Німенко; Т-во для пошир. політичних і наукових знань УРСР. – К.: [б. в.], 1960. – 40 с.: іл. 2.
Німенко А. Вишневий цвіт любові: Очима юного бійця / А. Німенко // Київ. – 1995. – № 1. – С. 112-129.
Німенко А. Відвоювався: Із фронтових етюдів / А. Німенко // Літературна Україна. – 2005. – 5 травня. – С. 4.
Німенко А. Енергія таланту й пошуку: Про скульптора О. Архипенка / А. Німенко // Сучасність. – 1965. – № 9. – С. 125-127.
Німенко А. Зупинка за вимогою: Оповідання / А. Німенко // Літературна Україна. – 2004. – 4 листопада. – С. 5.
Німенко А. Іванівські заманки: Оповідання / А. Німенко // Долинські новини. – 2002. – 10 липня. – С. 4.
Німенко А. Лівиця з крові та вогню: Художня розповідь – про нашого земляка, уродженця с. Варварівки Івана Григоровича Савенка, людини, яка залишила помітний слід в художньому мистецтві / А. Німенко // Долинські новини. – 2002. – 10 серпня. – С. 2-4.
Німенко А. Навзаході сонця: Остарбайтери Долинщини / А. Німенко // Літературна Україна. – 2001. – 4 жовтня. – С. 4.
Німенко А. Навздогін сонця / А. Німенко // Долинські новини. – 2001. – 18 липня. – С. 3.
Німенко А. Стежина до майстра корабля: Уривки зі спогадів / А. Німенко // Кіровоградська правда. – 2003. – 29 липня. – С. 3.
Німенко А. Стривожений, як перед боем: Вірш / А. Німенко // Літературна Україна. – 1999. – 6 травня. – С. 4.
Німенко А. Ти знаєш їхні імена, Господи: Повість / А. Німенко // Київ. – 2001. – № 5–6. – С. 55-66.
Німенко Андрій. Пам'ять: Нарис неоностальгії / Андрій Німенко // Кур'єр Кривбасу. – 1998. – № 102. – С. 99-11.
Німенко, А. Тарас Шевченко – скульптор / А. Німенко // Образотворче мистецтво. – 2000. – № 1-2. – С. 26-27
Література про життя та діяльність Андрія Васильовича Німенка
Босько Володимир Миколайович [Андрій Васильович Німенко] // Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько ; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2019. – С. 160-161: фото.
Забой А. В. Німенко Андрій Васильович // Енциклопедія Сучасної України / НАНУ, Наук. Т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень; ред. І. М. Дзюба [та ін.]. – К. : [б. в.], 2001 – Т. 23 : Нг - Ня. – 2021. – С. 465: фото.
Кіровоградщина у дзеркалі часу: літературне мистецтво = Кировоградщина в зеркале времени: литературное искусство = Kirovohrad in the mirror of time: literary arts : фотоальбом / авт.-укл. Олександр Чуднов, Олег Бабенко, авт. ідеї Євгенія Шустер [та ін.]; за заг. ред. Олександра Чуднова. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. – С. 11: портр., фото, іл. – (Сер. «Кіровоградщина у дзеркалі часу»).
Корінь Антоніна Михайлівна. Андрій Німенко. // Долинська галактика. (З історії розвитку літератури та мистецтва в Долинському районі на Кіровоградщині в кінці ХХ на початку ХХІ ст.): статті, вірші, фотографії / Антоніна Корінь, Тетяна Корінь. – Кіровоград: Видавець Лисенко В. Ф., 2012. – С. 83-98: фото, портр. – (Сер. «Твори лауреатів краєзнавчої премії ім. І. Проценка»).
Куманський Броніслав Петрович. На свято Андрія // Десята муза Кіровоградщини / Броніслав Куманський. – Кіровоград: Видавець Лисенко В. Ф., 2013. – С. 137-138: портр., фото, 8 л. іл.
Німенко Андрій Васильович // Мистецтво України: Біографічний довідник / Упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; за ред.: А. В. Кудрицького. – К.: Укр. енцикл., 1997. – 700 с. – Із змісту: [про А. Німенка]. – С. 440.
Богун І. Джерела вічної наснаги / І. Богун // Долинські новини. – 2003. – 13 грудня. – С. 2.
Компанієць Т. Виставка, пронизана історією / Т. Компанієць // Молодіжне перехрестя. – 2006. – 21 грудня. – С. 9.
Корінь А. Його літопис: До 75-річчя від дня народження Андрія Німенка / А. Корінь // Кіровоградська правда. – 2000. – 27 червня. – С. 3.
Корінь Антоніна. Долинський ренесанс? / Антоніна Корінь // Вежа. – 1997. – № 6-7. – С. 217-222.
Куманський Б. На святого Андрія / Б. Куманський // Народне слово. – 2006. – 16 грудня. – С. 2.
Куманський Б. Обдарування щедре, багатогранне / Б. Куманський // Народне слово. – 2005. – 14 липня. – С. 3.
Лісниченко Ю. Такою різноплановою є його творча спадщина / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2006. – 15 грудня. – С. 2.
Лісовий О. Відомий і невідомий Андрій Німенко: Кілька цитат з розмови з художником / О. Лісовий // Український форум. – 2004. – 15 квітня. – С. 14.
Маруценко В. Німенко і наш край / В. Маруценко // Долинські новини. – 2006. – 8 лютого. – С. 3.
Мар’янський М. Осяяний вогнем уяви: До 75-річчя Андрія Німенка / М. Мар’янський // Вітчизна. – 2000. – № 5-6. – С. 155-160.
Ноженко В. Дарунок музею – твори земляка / В. Ноженко // Народне слово. – 2006. – 20 липня. – С. 3.
Пам’ятник Кобзарю – у Долинській // Кіровоградська правда. – 2006. – 10 березня. – С. 10.
Романов Л. «Пензля і слова вічне сперечання» / Л. Романов // Вечірня газета. – 1991. – 6 листопада. – С. 6.
Скрипник А. Понад обрієм степу...: 1 лютого 2006 року помер відомий український художник і поет Андрій Німенко / А. Скрипник // Слово «Просвіти». – 2006. – 9-15 лютого. – С. 15.
Татарченко Т. Андрій Німенко, відомий і невідомий / Т. Татарченко // Долинські новини. – 2004. – 21 серпня. – С. 2.
Татарченко Т. Квіти на полотнах, квіти подяки / Т. Татарченко // Долинські новини. – 2005. – 9 липня. – С. 1-2.
Федорук О. Вогнем уяви: (Андрію Німенку – 75) / О. Федорук // Образотворче мистецтво. – 2000. – № 1-2. – С. 72.
Черниш М. Заніміла в’юнка Боковенька: Вірш пам’яті Андрія Німенка / М. Черниш // Долинські новини. – 2006. – 8 лютого. – С. 3.
Ювіляр повний сил і задумів // Кіровоградська правда. – 2005. – 12 липня. – С. 1.
Яремчук В. «Коли цвітуть – не умирають...»: Пам'яті Андрія Німенка / В. Яремчук // Долинські новини. – 2006. – 8 лютого. – С. 3.
Яремчук А. Своє життя непроданим донести / Яремчук А. // Українська культура. – 2004. – № 2-3. – С. 15-17.
Web-ресурси
Забой В. А. Німенко Андрій Васильович (Енциклопедія сучасної України)
Німенко Андрій Васильович (Вікіпедія)
Німенко Андрій Васильович (Музейний фонд України)
Юрченко Олег Григорович. Мистецький простір Андрія Німенка розгорнуто у музеї (tusovka. kr. ua)