Немировський Євген Львович
Євген Львович Немировський (21 квітня 1925, м. Зінов'євськ, Одеська губернія, УРСР (нині м. Кропивницький, Кіровоградська область, Україна) – 02 липня 2020, м. Москва, Росія) – знаний радянський вчений-книгознавець, бібліограф.
Життя і діяльність
Євген Львович Немировський народився 21 квітня 1925 року в місті Зінов'євську (нині м. Кропивницький). Перші роки дитинства хлопчика минули в будинку його дідуся Самуїла Абрамовича Вайсенберга, відомого єлисаветградського лікаря-антрополога.
Згодом родина переїхала до Москви. Творчі здібності Євгена проявилися ще у школі: у 15-річному віці він отримав першу премію на конкурсі юних істориків за твір на тему «Староєгипетський фараон Ехнатон».
У 1944 році Євген Немировський став студентом механіко-машинобудівного факультету Московського поліграфічного інституту й одночасно – редакційно-видавничого факультету Московського заочного поліграфічного інституту. З 1945 року він працював позаштатним кореспондентом газети «Вечерняя Москва», в якій з'являлися його репортерські нотатки про міські події.
У студентські роки Євген захопився історією російської поліграфічної техніки, його статті з такої тематики публікувалися в інститутській газеті «Сталинский печатник», професійному журналі «Полиграфическое производство», в центральній пресі («Литературная газета», «Огонёк») та ін.
Після закінчення інституту (1950 р.) Немировський працював у Науково-дослідному інституті поліграфічного машинобудування, де протягом декількох років спільно з Л.П. Тепловим готував велику тритомну працю з історії вітчизняної поліграфічної техніки. Ця робота так і не була опублікована, але зібрані в ній матеріали про вітчизняних винахідників-поліграфістів Немировський використав в численних журнальних публікаціях, а пізніше вони стали основою фундаментальної монографії «Изобретение Иоганна Гутенберга: из истории книгопечатания. Технические аспекты» (М., 2000). У науковій роботі Євген Львович дослідив еволюцію поліграфічних технологій у світі від часів виникнення друкарства до сучасності.
У 1967 році Немировський очолив невеликий самостійний патентний відділ. У цей час вийшов друком перший випуск щорічника «Патентная литература по вопросам полиграфического производства», який складався з описів нових патентів, забезпечених розгорнутими анотаціями та кресленнями. Всього було видано вісім щорічників, які охопили період 1954-1961 рр. Також Євген Львович розробив класифікацію поліграфічних способів відтворення текстів та ілюстрацій (1956), заклав основи універсальної бінарної класифікації (1971).
Паралельно зі службовими обов'язками в інституті Є.Л. Немировський багато сил віддав історичним дослідженням у сфері книгодрукування. Згадуючи цей час, Євген Львович стверджував: «У шістдесятих роках я знайшов свого основного героя. Ним став російський першодрукар Іван Федоров». У 1964 році відзначалося 400-річчя російського книгодрукування з нагоди виходу в світ першої точно датованої друкованої книги Івана Федорова «Апостол». В ювілейному році побачила світ монографія Є.Л. Немировського «Возникновение книгопечатания в Москве. Иван Фёдоров». Розділ «Источниковедение и историография русского первопечатания», який не увійшов до книги, в тому ж році був захищений як дисертація на отримання наукового ступеня кандидата філологічних наук. Молодий дослідник став першим в СРСР кандидатом наук з нової наукової спеціальності «Книгознавство». Цю дисципліну він викладав у Московському інституті культури та поліграфічному інституті.
Життя та діяльність Івана Федорова цікавили професора Немировського. Він видав кілька монографій та науково-популярних книг, присвячених першодрукареві.
У 1975 році науковець видав бібліографічний покажчик «Начало книгопечатания в Москве и на Украине. Жизнь и деятельность первопечатника Ивана Фёдорова». Підсумком дослідницької діяльності Немировського, а також досліджень інших вчених стала фундаментальна авторська енциклопедія «Иван Фёдоров и его эпоха» (М., 2007).
З 1972 року Євген Львович працював у відділі рідкісних книг Державної бібліотеки СРСР ім. В.І. Леніна на посаді завідувача сектору, а з 1974 року керівника відділу, проявивши не тільки наукові, але й організаторські здібності.
У 1982 році Є.Л. Немировський перейшов на роботу до Всесоюзної книжкової палати, де працював над проблемами сучасної книжкової справи, аналізував та узагальнював зарубіжний досвід, прогнозував розвиток книговидавничої галузі. З ґрунтовних робіт даної тематики можна назвати його дослідження «Книгоиздание в СССР: цифры и факты, 1917-1987» (М.,1987).
Немировський поглиблено вивчав спадщину білоруського першодрукаря Франциска Скорини. Він є автором низки статей і бібліографічного довідника «Начало книгопечатания в Белоруссии и Литве. Жизнь и деятельность Франциска Скорины: описание изданий и указатель литературы, 1517-1977» (М., 1978). У 1988 році в Мінську білоруською мовою вийшов збірник документів і матеріалів про Скорину, підготовлений вченим спільно з В.І. Дорошкевичем. У 1990 році в Мінську була видана об'ємна монографія Немировського «Франциск Скорина: жизнь и деятельность белорусского просветителя», документальна повість «По следам Франциска Скорины», бібліографічний покажчик про друкарню білоруською мовою. За ці роботи Є.Л. Немировський в 1990 році був нагороджений вищою державною нагородою БРСР – медаллю Франциска Скорини, а в 1994 році отримав Державну премію Республіки Білорусь за цикл робіт «Скорина и белорусская культура».
У 1986 році Євген Львович разом з фахівцями Національної бібліотеки Чорногорії взяв участь у підготовці багатотомної «Черногорской библиографии». Також вийшли друком чотири його праці та десятки публікацій, які мали велике значення для національної культури і науки Чорногорії та отримали широкий резонанс у південнослов'янських країнах.
У 1995 році вже в Росії російською мовою була опублікована монографія Є.Л. Немировського «Сербские монастырские типографии 16 века». У 1996 році уряд Чорногорії нагородив автора премією «Макарій», а Чорногорська академія наук і мистецтв обрала його своїм членом-кореспондентом.
Яскрава сторінка творчості Є.Л. Немировського – вивчення життя і діяльності засновника європейського друкарства Йоганна Гутенберга. Монографія «Иоганн Гутенберг. Около 1399-1468» вийшла в 1989 році у видавництві «Наука» в серії «Научно-библиографическая литература».
У 1993 році Євген Львович повернувся в Російську Державну бібліотеку на посаду головного наукового співробітника. З 2000 року він знову працював у відділі рідкісних книг. Цей період життя вченого ознаменований багатьма великими звершеннями. З 1996 року в Баден-Бадені у видавництві Валентина Кернера регулярно виходили томи (9 томів) «Сводного каталога старопечатных книг кирилловского шрифта». Зведений каталог Є.Л. Немировського отримав схвалення міжнародного співтовариства бібліографів та істориків книги. На нього було опубліковано близько 20 рецензій у науковій періодиці Білорусі, Великобританії, Німеччини, Польщі, Сербії, Хорватії, Чорногорії.
З кінця 2002 року професор за сумісництвом працював на посаді головного наукового співробітника Наукового центру досліджень історії книжкової культури при НВО «Видавництво «Наука» РАН. Тут він реалізував масштабний науковий проєкт з підготовки багатотомної «Истории славянского кирилловского книгопечатания ХV – начала XVII века». У 2003-2008 рр. у видавництві «Наука» вийшли три томи (у чотирьох книгах), присвячені виникненню слов'янського книгодрукування в Польщі, початку виробництва друкованої книги південних слов'ян у Валахії, діяльності Франциска Скорини.
Євген Львович активно популяризував знання про книгу та книжкову справу. Протягом десятиліть його статті друкували в газеті «Книжное обозрение», журналах «В мире книг», «Полиграфия», «Филателия СССР», «Русская речь», «Полиграфист и издатель», «Курсив», «КомпьюАрт», «Про книги» та ін. Він завжди був у вирі книгознавчого життя, ставав організатором і неодмінним учасником книгознавчих конференцій, виступав на засіданнях Секції книги Центрального будинку вчених Академії наук, керував роботою клубу книголюбів Центрального будинку працівників мистецтв, проводив заняття зі студентами Московського поліграфічного інституту та Московського державного інституту культури.
Під керівництвом Є.Л. Немировського було захищено сім кандидатських дисертацій. Він рецензував праці колег і виступав (понад 40 разів) офіційним опонентом на захистах кандидатських і докторських дисертацій. Вчений був членом редколегій енциклопедичного словника «Книговедение» (М., 1982), енциклопедії «Книга» (М., 1999), «Библиотечной энциклопедии» (М., 2007). Для цих видань він написав понад 300 статей, серед яких найважливіші: «Книга», «Книговедение», «Книжное дело», «Книгопечатание».
Євген Львович Немировський помер 2 липня 2020 року в Москві. Він присвятив своє життя дослідженню історії книги.
Звання та нагороди Є. Л. Немировського
Доктор історичних наук (1972)
Професор (1979)
Член-кореспондент Російської асоціації політичних наук (1991)
Член-кореспондент Академії наук Республіки Чорногорія (1996)
Медаль Франциска Скорини (1990)
Державна премія Білорусі імені Франциска Скорини (1994)
Премія «Макарій» від уряду Чорногорії (1996)
Бібліографія
Наукові праці Є. Л. Немировського
История книги в СССР: в 3 т. / Гл. ред. Максим Ким; АН СССР, Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина, Всесоюзная книжная палата. – М. : Книга, 1983 – Т. 1: 1917-1921 / Р. Г. Абдуллин, Е. Л. Немировский, Н. М. Сикорский и др. Под. общ. ред. Е. Л. Немировского. – 1983. – 240 с.: ил.
История книги в СССР: в 3 т. / Гл. ред. Максим Ким; АН СССР, Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина, Всесоюзная книжная палата. – М. : Книга, 1983 – Т. 2: 1917-1921 / Л. А. Левеншус, В. А. Андреев-Станкевич, Г. А. Бахтурина и др. Под. общ. ред. Е. Л. Немировского. – 1985. – 287 с.: ил.
История книги в СССР: в 3 т. / Гл. ред. Максим Ким; АН СССР, Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина, Всесоюзная книжная палата. – М.: Книга, 1983 – Т. 3: 1917-1921 гг. / А. Л. Посадков, К. И. Абрамов, А. П. Алекперов и др. Под. общ. ред. Е. Л. Немировского. – 1986. – 271,[1] с.: ил.
История книги: работы отдела редких книг / Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина; отв. ред.: Е. Л. Немировский. – М.: Книга, 1978. – 220,[2] с.
Немировский Е. Зарубежные находки: (о Иване Федорове): главы из документальной повести «По следам первопечатника» // Альманах библиофила / Всесоюз. добр. О-во любителей кн.; гл. ред. И. Осетров. – М.: Книга, 1973 – Вып. 7. – 1979. – С. 127-152: іл.
Немировский Е. Книга, напечатанная на табель-календаре: (о книге Н. П. Проскурнина «Как создалась печатная книга») //Альманах библиофила / ред. кол. Е. И. Осетров (гл. ред.) и др. – М.: Книга, 1973 – Вып. 3. – М.: Книга, 1976. – С. 223-225.
Немировский Е. О библиотеках, книголюбах и фальсификаторах (главы из документальной повести «По следам первопечатника») // Альманах библиофила / Всесоюз. добр. О-во любителей кн.; гл. ред. Е. И. Осетров. – М.: Книга, 1973 – Вып. 5. – М.: Книга, 1978. – С. 171-194 : ил.
Немировский Е. Слово о книге // Альманах библиофила / Всесоюз. добровольное о-во любителей книги; ред. Е. И. Осетров. – М.: Книга, 1973 –Вып. 17. – 1985. – С. 76-86: ил.
Немировский Евгений. Мой Иван Федоров: Из воспоминаний книговеда / Евгений Немировский // Книжное обозрение. – 1998. – 17 ноября. – С. 9.
Немировский Евгений. Честер Флойд Карлсон / Евгений Немировский // Книжное обозрение. –1999. – 12 января. – С. 19.
Немировский Евгений Львович. Андрей Чохов: (Около 1545-1629) / Евгений Немировский; АН СССР. – М.: Наука, 1982. – 109 с.: ил.
Немировский Евгений Львович. Возникновение книгопечатания в Москве. Иван Федоров / Евгений Немировский. – М.: Книга, 1964. – 404 с.
Немировский Евгений Львович. Джунгли книжной Америки / Евгений Немировский. – М.: Госполитиздат, 1959. – 87 с.: ил.
Немировский Евгений Львович. Иван Федоров: (около 1510-1583) / Евгений Немировский; ред. А. А. Чеканов; АН СССР. – М.: Наука, 1985. – 316,[2] с.: ил., портр., фото. – (Научно-биографическая серия).
Немировский Евгений Львович. Издательское дело и книговедение ПНР: обзор / Евгений Немировский; ЦБНТИ по печати. – М.: Книга, 1976 – Вып. 2. – 1976. – 60 с.
Немировский Евгений Львович. Иоганн Гутенберг, ок. 1399-1468: Изобретатель в обл. книгопечатания / Евгений Немировский; Отв. ред. А. С. Мыльников; АН СССР. – М.: Наука, 1989. – 319,[1] с.; 20 см. – (Научно-биографическая серия).
Немировский Евгений Львович. Мир книги: с древнейших времен до начала XX века / Евгений Немировский; Всесоюз. добр. О-во любит. книги. – М.: Книга, 1986. – 287 с.: ил.
Немировский Евгений Львович. Начало книгопечатания на Украине. Иван Федоров / Евгений Немировский. – М.: Книга, 1974. – 224 с.
Немировский Евгений Львович. Начало славянского книгопечатания / Евгений Немировский. – М.: Книга, 1971. – 269 с.
Немировский Евгений Львович. По следам Франциска Скорины: Документальная повесть / Евгений Немировский. – Минск: Беларусь, 1990. – 270,[1] с.
Немировский Евгений Львович. Путешествие к истокам русского книгопечатания: Кн. для учащихся / Евгений Немировский, – М.: Просвещение, 1991. – 221,[3] с.: ил.
Немировский Евгений Львович. Рождение книги / Евгений Немировский, Борис Горбачевский; ред. А. А. Сидоров. – М.: Сов. Россия, 1957. – 225, [5] с.
Немировский Евгений Львович. С книгой через века и страны / Евгений Немировский, Борис Горбачевский. – М.: Книга, 1964. – 377,[6] с.: ил.
Немировский Евгений Львович. Что такое книговедение? / Евгений Немировский; Всесоюз. добр. О-во любителей кн., Центр. правл. – М.: ВОК, 1987. – 41,[1] с.
Немировский Е. Л. Жизнь и деятельность первопечатника Ивана Федорова в свете новейших исследований: Происхождение и годы учебы; В первой московской типографии; Московская государственная типография; Заблудовская типография; В Дермани; Острожская типография; В конце жизненного пути: к 400-летию со дня кончины // Книга: исследования и материалы: сборник / редкол.: Н. М. Сикорский (гл. ред.) и др.; Всесоюз. кн. палата. – М.: Книга, 1959 – Сб. 47: Вопросы советского книжного дела. История книги СССР. Книга за рубежом. Книговедческая периодика. Деятели книги. Книговедческие миниатюры. Библиофилия. Хроника. Рецензии. – 1983. – С. 73-98: ил.
Немировский Е. Л. Миниатюрные книги в истории книжного дела // Книга. Исследования и материалы / Всесоюзная книжная палата; редкол. Н. М. Сикорский и др. – М.: Изд-во Всесоюзн. кн. палаты, 1959 – Сб. 32. – 1976. – С. 159-175: ил.
Немировский Е. Л. Начало славянского книгопечатания: Опыт критического пересмотра вопроса в связи с историей польского Возрождения (специальность № 573 «Всеобщая история»): Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора исторических наук / Е. Л. Немировский; Академия Наук СССР, Ин-т славяноведения и балканистики. – М.: [б. и.], 1971. – 47, [1] с.
Немировский Е. Л. Некоторые вопросы общей теории книговедения и история книги // Проблемы рукописной и печатной книги: [сборник статей] / АН СССР; Науч. совет по истории мировой культуры; Всесоюз. гос. Б-ка им. В. И. Ленина; Редкол.: А. А. Сидоров (пред.) и др. – М.: Наука, 1976. – С. 11-24: ил.
Немировский Е. Л. Техника книгопечатания: (от Гутенберга – до начала ХХ века) // Пятьсот лет после Гутенберга, 1468-1968: статьи, исследования, материалы / АН СССР: Науч. совет «История мировой культуры»; под ред. Е. С. Лихтенштейна, А. А. Сидорова. – М.: Наука, 1968. – С. 388-413: іл., карти.
Немировский Е. Л. Труды по истории русского первопечатания во второй половине XIX-XX веков // Книга: исследования и материалы: сборник / Всесоюзная книжная палата; ред.: Н. П. Киселев, Н. М. Сикорский. – М.: [б. и.], 1959 – Сб. 9. Страницы истории русского книгопечатания. Советская книга. Книга будущего. Очерки историографии русского книгопечатания. 400 лет русского книгопечатания. – 1964. – С. 389-437 с.: ил. Острожская азбука Ивана Федорова: Исследование: словоуказатель / Сост. Евгений Немировский, – М.: Книга, 1983. – 108 с.
Первопечатник Иван Федоров: комплект открыток / сост. Е. Немировский. – М.: Планета, 1983. – 10 л.: цв. ил.
Проблемы общей теории книговедения: Сборник статей: пер. с нем. и пол. яз. / ред. Евгений Немировский. – М.: Книга, 1978. – 123,[2] с.
Русско-болгарские связи в области книжного дела: сб. науч. тр. [Материалы симпоз., г. Киев, 23-24 мая 1978 г. / редкол.: Е. Л. Немировский (отв. ред.) и др. – М.: ГБЛ, 1981. – 160 с.
Русско-польские связи в области книжного дела: Сб. науч. тр. / Нац. Б-ка ПНР; [Редкол.: Е. Л. Немировский (отв. ред.) и др.]. – М.: ГБЛ, 1980. – 145 с.
Советская историография книги: сб. науч. тр. / Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина, Отдел редких кн.; ред. Евгений Немировский и др. – М.: ГБЛ, 1979. – 142 с. – (Сер. «Актуальные проблемы книговедения»).
Старопечатные издания кирилловского шрифта XV – первая половина XVI ст.: каталог коллекции / М-во культуры и искусств Украины. Одесская гос. науч. Б-ка им. М. Горького ; сост. В. Н. Райко; авт. вступит. ст. Е. Л. Немировский. – Одесса: ОКФА, 1998. – 126,[1] с.: ил.
Немировский Е. Иоганн Гутенберг: неизвестные факты / Евгений Немировский // Библиотековедение. – 2000. – № 5. – С. 66-69.
Немировский Е. Как и где учат мастеров книжного дела в Германии / Евгений Немировский // Компью Арт. – 1999. – № 6. – С. 11-14.
Немировский Е. Книга книг Библия / Евгений Немировский // Библиотековедение. – 1999. – № 2. – С. 104-125.
Немировский Е. Полиграфические материалы: есть ли у них будущее? / Евгений Немировский // Компью Арт. – 1999. – № 2. – С. 12-17.
Немировский Е. Псалтырь: страницы истории / Евгений Немировский // Библиотековедение. – 2000. – № 1. – С. 68-74.
Немировский Евгений. Издания Ивана Федорова в собрании Российской государственной библиотеки / Евгений Немировский // Библиотековедение. – 2007. – № 4. – С. 56-61.
Немировский Евгений. Мой Иван Федоров: Из воспоминаний книговеда / Евгений Немировский // Книжное обозрение. – 1998. – 17 ноября. – С. 9.
Немировский Евгений. Честер Флойд Карлсон / Евгений Немировский // Книжное обозрение. –1999. – 12 января. – С. 19.
Немировский Е. Л. Книги, изменившие мир: Апокалипсис, или Откровение Иоанна Богослова. / Е. Л. Немировский // Про книги. – 2008. – № 3. – С. 65-71.
Немировский Е. Л. Книги, изменившие мир: Мигель де Сервантес Сааведра. «Хитроумный идальго Дон Кихот Ламанчский». / Е. Л. Немировский // Про книги. – 2008. – № 2. – С. 111-117.
Публікації про життя та діяльність Є. Л. Немировського
Босько Володимир. [Немировський Євген Львович] // Визначні постаті Степової Еллади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області / Кіровоградський обл. ін-т післядипломної пед. освіти ім. Василя Сухомлинського; рец. А. С. Бик, К. В. Шляховий. – Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004 – Ч. 1. – 2004. – С. 196-197: портр., фото.
Босько Володимир Миколайович. [Євген Львович Немировський] // Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2019. – С. 120-12: фото.
К 60-летию профессора Евгения Львовича Немировского // Книга: исследования и материалы: сборник / редкол.: Н. М. Сикорский (гл. ред.) и др.; Всесоюз. кн. палата. – М.: Книга, 1959 – Сб. 50. – 1985. – С. 171-174: ил.
Ковальчук Г. І. [Немировський Євген Львович] // Енциклопедія Сучасної України / Г. І. Ковальчук / НАНУ, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень; ред. І. М. Дзюба [та ін.]. – К.: [б. в.], 2001 – Т. 23: Нг - Ня. – 2021. – С. 136: фото.
Немировский Евгений Львович // Книговедение: энциклопедический словарь / редкол.: Н. М. Сикорский и др. – М.: Сов. энциклопедия, 1982. – С. 374.
Босько Володимир. Наші знамениті Немировські / Володимир Босько // Народне слово. – 2015. – 10 грудня. – С. 6: фото.
Бурмистров С. Книговед нашего времени: Евгений Львович Немировский. / С. Бурмистров // Про книги. – 2008. – № 1. – С. 77-83. Ляско К. Куда ведут следы? К первопечатнику, вестимо!: Штрихи к портрету Евгения Львовича Немировского по случаю его 75-летия / К. Ляско // Полиграфист и издатель. – 2000. – № 3. – С. 73-74.
Самарин А. Ю. Неутомимый труженик книговедения / А. Ю. Самарин // Библиография. – 2010. – № 2. – С. 137-143.
Семеновкер Б. А. История жизни и профессии: обзоры и рецензии / Б. А. Семеновкер // Библиография. – 2005. – № 6. – С. 90-93.
Щавинская Л. Энциклопедия о начале книгопечатания кириллицей: рецензія / Лариса Щавинская // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 6. – С. 11-12.
Web-ресурси
Ковальчук Г. І. Немировський Євген Львович (Енциклопедія Сучасної України)
Письменники – уродженці нашого міста. Немировський Євген Львович (Karpenko-Kary Museum)