Левочко Валентина Федорівна
Валентина Федорівна Левочко
Дата народження — 22.05.1949
Місце народження — с. Плетений Ташлик, Маловисківський район, Кіровоградська область, УРСР, СРСР (нині – Злинська сільська громада, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 28.05.2023
Місце смерті — м. Кропивницький, Україна
Валентина Федорівна Левочко (22 травня 1949, с. Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області – 28 травня 2023, м. Кропивницький) – українська журналістка.
Життя і діяльність
Левочко Валентина Федорівна народилася 22 травня 1949 року у с. Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області. Після народження доньки батьки переїхали до м. Кіровограда, а дівчинку залишили з бабусями та дідусями. Мама Валентини навчалася в Кіровоградському педагогічному інституті ім. О.С. Пушкіна – на філологічному факультеті, там же і пропрацювала все життя. А тато спочатку працював на заводі «Червона зірка», а потім – на залізниці. Родина мешкала на Новомиколаївці.
В улюбленому селі Плетений Ташлик Валя жила до семи років, а потім батьки забрали її у місто, де вона у 1956 році пішла до першого класу Кіровоградської середньої школи № 3. Мама Валентини не випадково обрала саме цю школу, адже вона була єдиною українською школою у місті. Для дівчинки українська мова була мовою, яку вона чула від народження.
У школі Валентина навчалася добре. Незважаючи на хворобливість, дуже любила спорт і займалася різними видами: акробатикою, баскетболом, плаванням і греблею на байдарках. Крім спортивних гуртків, дівчина співала в хорі й танцювала. Саме спортивний вишкіл допоміг Валентині боротися з хворобою, яка раптово була виявлена лікарями. Пухлина головного мозку залишала їй мало шансів. Лікарі Кіровоградської обласної лікарні направили пацієнтку до Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії, де Валентину прооперував лікар Юрій Панасович Зозуля. «Золоті» руки лікаря подарували Валентині Федорівні десятиліття щасливого яскравого життя.
Через хворобу їй довелося пропустити цілий рік навчання в школі. Та, завдяки вчителям, які дуже чуйно віднеслися до дівчинки-відмінниці, за літні канікули Валентина наздогнала своїх однолітків і закінчила успішно десятий клас.
У Валентини була одна-єдина велика мрія – після закінчення школи стати артисткою і навчатися у Москві. Ні вмовляння батьків, ні переконання лікаря, який її оперував, не змогли відмовити дівчину. Вона була дуже наполегливою, легко орієнтувалась у великому місті, швидко заводила знайомства з «потрібними» людьми. Завдяки своїй наполегливості в Москві Валентина познайомилась із відомим радянським режисером Сергієм Герасимовим, актором театру і кіно Миколою Гриценком, актором, режисером, сценаристом Сергієм Бондарчуком. Та попри все, в жодному московському театральному виші не розгледіли в ній таланту артистки.
Повернувшись до Кіровограда, Валентина ще мала бажання торувати театральні підмурки на наступний рік. Та мудра мама все ж вмовила доньку не втрачати рік і вступати до Кіровоградського педагогічного інституту ім. О. Пушкіна на філологічний факультет.
Валентина за вдачею була досить захопливою людиною, тож неочікувано захопилась літературою та журналістикою. Важливу роль у становленні майбутньої журналістки зіграли викладачі, які зуміли привити любов до літератури та художнього слова. Коли на Кіровоградщині проходив тиждень української літератури, до міста приїхали відомі українські письменники, поети, драматурги: Олесь Гончар, Микола Вінграновський, Віталій Коротич, Леонід Новиченко, Олександр Корнійчук. Враження від літературних зустрічей з митцями спонукали Валентину на написання віршів українською мовою, які пізніше були надруковані в збірнику «Повноліття» і в місцевих газетах «Радянський студент» та «Молодий комунар».
Ще навчаючись в інституті, Валентина іноді писала рецензії на книги чи окремі твори. Їх схвалював Віктор Олексійович Погрібний, на той час головний редактор молодіжної газети «Молодий комунар», але не поспішав друкувати у своєму виданні. Тому Левочко надсилала рецензії до відомих видавництв, а також до редакцій журналів Києва, Дніпропетровська та Москви.
Після закінчення інституту Валентина знову поїхала до Москви, адже «вічне її кохання – театр» не відпускало її. Вона переглядала вистави, наполегливо знайомилася з театральними режисерами та акторами. Не оминала можливості забігти до редакцій журналів «Октябрь», «Огонек», «Смена», завела знайомства в редакціях газет «Литературная газета» та «Литературная Россия». Вже від’їжджаючи до Кіровограда, Валентина Федорівна придбала збірку віршів Марка Лисянського. Поезія наскільки вразила молоду журналістку, що вона написала схвальну рецензію і відправила її в редакцію журналу «Октябрь». За два тижні Валентина отримала відповідь з пропозицією бути власним кореспондентом журналу. Саме з цього почалась її всесоюзна журналістська діяльність. Статті Левочко передруковували й інші відомі видання. Журналістка працювала власкором багатьох московських видань.
Завідувачка відділу мистецтв газети «Литературная Россия» Олександра Пістунова запропонувала Валентині написати цикл статей про художників-передвижників. Спочатку пропозиція видалась журналістці дивною, адже вона ніколи не писала про художників і не цікавилась їх творчістю. Та притаманна їй допитливість і наполегливість зробили свою справу: «Чому б і ні!?» Так з-під її пера з’явилися статті про А. Куінджі, Т. Шевченка-художника, І. Крамського та інших.
Для роботи над матеріалами Валентину Федорівну, як постійну авторку газети, направляли у творчі відрядження до Третяковської галереї (м. Москва) у 1981 році та до м. Архангельськ у 1985 році для дослідження архітектурних стилів Біломорʼя.
Працюючи над матеріалами про художників, В. Левочко завжди намагалася відвідати ті міста, звідки були родом видатні митці.
Свої статті Валентина Федорівна пропонувала і кіровоградським редакціям; вона стала писати для газети «Молодий комунар», а потім для «Кіровоградської правди».
З початку 1990-их років Валентина Левочко писала для всеукраїнських та обласних видань «Народне слово», «Кіровоградська правда», «Україна-Центр», «Ведомости плюс» та інших. Жодна прем’єра в обласному музично-драматичному театрі імені Марка Кропивницького не проходила без Валентини Левочко. І вже з наступним номером газети виходила її стаття про прем’єрний спектакль! Читачі з нетерпінням чекали на ці публікації, адже так цікаво і критично не писав ніхто.
Журналістка створювала яскраві, натхненні й талановиті статті майже до останнього подиху свого життя.
Відомий у Кропивницькому галерист і меценат Микола Цуканов написав книгу про Валентину Левочко «“Расскажи мне о себе…” Откровенное интервью с Валентиной Левочко». Презентація книги відбулась у 2021 році в галереї «Єлисаветград». У виданні не лише описані яскраві зустрічі Валентини Федорівни з відомими людьми, а й розкрито її біографію.
Померла Валентина Федорівна Левочко після тяжкої хвороби 28 травня 2023 року у м. Кропивницькому на 75-му році життя.
Фотогалерея
В. Левочко в галереї «Єлисаветград» на презентації книги «Расскажи мне о себе…» 
Левочко В.Ф. 
Валентина Левочко
Бібліографія
Левочко, Валентина. Жіночі радощі й печалі // Святися, робото!: колективна ода бібліотекарям / ОУНБ ім. Д. І. Чижевського; ред.: А. Корінь, В. Козлова, Г. Повалій. – Кіровоград, 2003. – С. 27-32.
Левочко, Валентина. І понад вік триває день // Святися, робото!: колективна ода бібліотекарям / ОУНБ ім. Д. І. Чижевського; ред.: А. Корінь, В. Козлова, Г. Повалій. – Кіровоград, 2003. – С. 59-62.
Левочко, Валентина. Рисовал Виктор Васнецов // Альманах библиофила / Всесоюз. добровольное о-во любителей книги; ред. Е. И. Осетров. – М.: Книга. – 1973. – Вып.15. – 1983. – С. 198-206.
Левочко, Валентина. Таке бібліотечне місто // Святися, робото!: колективна ода бібліотекарам / ОУНБ ім. Д. І. Чижевського; ред.: А. Корінь, О. Нельга, Г. Повалій. – Кіровоград, 2001. – С. 38-41.
Цуканов, Николай Николаевич. «Расскажи мне о себе...» Откровенное интервью с Валентиной Левочко / Н. Н. Цуканов. – К.: Інтерсервіс, 2021. – 187 с.
Левочко, Валентина. ...А хочеться – повні зали та квіти! / В. Левочко // Кіровоградська правда. – 2013. – 4 червня. – С. 7.
Левочко, Валентина. В об’єктиві – журналісти / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 5 грудня. – С. 12.
Левочко, Валентина. Віктор Френчко: «Як підмайстер біля Мікеланджело...» / В. Левочко // Нова газета. – 2011. – 28 липня. – С. 12.
Левочко, Валентина. Геніальний кардіохірург на світлинах / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 26 грудня. – С. 10.
Левочко, Валентина. «Гілка айви» від... Аль Капоне / Валентина Левочко // Наше місто. – 2014. – 15 травня. – С. 1.
Левочко, Валентина. Голос скрипки в урочистій залі / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 28 листопада. – С. 10.
Левочко, Валентина. «Дарую Вам свою любов» / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 26 грудня. – С. 10.
Левочко, Валентина. Дебют учорашньої школярки / Валентина Левочко // Наш бізнес. – 2014. – 6 лютого. – С. 10.
Левочко, Валентина. До наступної осені / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 3 жовтня. – С. 1, 12.
Левочко, Валентина. Згадуючи Віталія Ципіна / Валентина Левочко // Вечірня газета. – 2014. – 26 грудня. – С. 12.
Левочко, Валентина. ...І подумаємо про душу / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 19 грудня. – С. 10.
Левочко, Валентина. Колоритні мандрівочки / В. Левочко // Нова газета. – 2013. – 25 липня. – С. 15.
Левочко, Валентина. Майстри пензля запрошують / В. Левочко // Народне слово. – 2010. – 21 жовтня. – С. 8.
Левочко, Валентина. Навздогін святу! / В. Левочко // Вечірня газета. – 2015. – 13 березня. – С. 12.
Левочко, Валентина. Новеллы из моей жизни. Театральная площадь / Валентина Левочко // Наш бізнес. – 2014. – 6 лютого. – С. 10; Наш бізнес. – 2014. – 13 лютого. – С. 10.
Левочко, Валентина. Новеллы из моей жизни. Я тебя никогда не забуду / Валентина Левочко // Наш бізнес. – 2014. – 23 січня. – С. 10.
Левочко, Валентина. Останній акорд, але не востаннє / Валентина Левочко // Наш бізнес. – 2014. – 23 січня. – С. 12.
Левочко, Валентина. Пастель, гуаш, ліногравюра / В. Левочко // Народне слово. – 2010. – 9 грудня. – С. 4.
Левочко, Валентина. Подарунок від академіка / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 3 жовтня. – С. 10.
Левочко, Валентина. Початківці і майстри / Валентина Левочко // Наш бізнес. – 2014. – 20 лютого. – С. 12.
Левочко, Валентина. Ромашковий розмай Сергія Шаповалова / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. – 23 травня. – С. 12.
Левочко, Валентина. Сентябрьский праздник наступил / В. Левочко // Ведомости. – 2010. – 24 сентября. – С. 7.
Левочко, Валентина. Скромно, щедро і зі смаком / В. Левочко // Народне слово. – 2010. – 7 жовтня. – С. 4.
Левочко, Валентина. Слово про сучасника / Валентина Левочко // Наш бізнес. – 2014. – 6 березня. – С. 12.
Левочко Валентина. Служив мистецтву як умів. Віддано / В. Левочко // Народне слово. – 2010. – 23 вересня. – С. 7.
Левочко, Валентина. Танцювали «Казкарі» / Валентина Левочко // Наше місто – 2014. – 8 травня. – С. 4.
Левочко, Валентина. Творчий вересень / Валентина Левочко // Вечірня газета. – 2014. – 26 вересня. – С. 12.
Левочко, Валентина. Хто з книгою дружить... / Валентина Левочко // Вечірня газета. – 2014. – 12 грудня. – С. 12.
Левочко, Валентина. Чарівний світ її печворку / Валентина Левочко // Вечірня газета. – 2017. – 22 вересня. – С. 6.
Спасибі, Валю, і пробач // Україна-Центр. – 2023. – 1 червня. – С. 3.
Web-ресурси
Нікітіна Олена. Прошлое не перечеркнешь («Україна-Центр»)
Спасибі, Валю, і пробач («Україна-Центр»)
Ларченко Маша. «Когда все женщины идут с цветами – это так здорово!» (Україна-Центр)
Шепель Федір. У Кропивницькому презентували книгу про журналістку Валентину Левочко (З перших уст)