Лактіонов-Стезенко Микола Полікарпович
Микола Полікарпович Лактіонов-Стезенко (15 лютого 1929, с. Нововолодимирівка Зінов’євського району Зінов’євського округу УРСР – 04 червня 2014, м. Київ, Україна) – український радянський кінорежисер-документаліст, сценарист.
Життя і діяльність
Лактіонов-Стезенко Микола Полікарпович народився 15 лютого 1929 року в селі Нововолодимирівка Зінов’євського району Зінов’євського округу в родині селянина. Його батьки померли під час Голодомору 1932-1933 рр.
У 1952 році Микола закінчив Ленінградське вище військово-морське училище ім. М.В. Фрунзе, потім навчався на сценарному факультеті у Всесоюзному державному інституті кінематографії в м. Москва на курсі викладачів Й. Маневича та В. Туркіна, який закінчив у 1961 році.
З 1961 по 1964 рр. Микола Полікарпович працював асистентом режисера, а з 1965 по 1990 рр. – режисером, сценаристом студії «Укркінохроніка» в Києві.
Лактіонов-Стезенко знімав документальне кіно. У режисерському доробку Миколи Полікарповича не було стрічок ідеологічної або політичної тематики. В основу його кінокартин найчастіше покладено історію простої людини, здебільшого непересічних особистостей робітничих і селянських професій, які відкриваються глядачеві з щирістю та любов’ю.
Серед понад 50 стрічок Миколи Полікарповича Лактіонова-Стезенка найзначимішою є робота над фільмом «33-й, свідчення очевидців», який побачив світ у 1989 році. Фільм став першою в Україні кінострічкою, присвяченою тематиці Голодомору.
Зйомки фільму тривали з 1987 по 1989 рік. Оскільки архівні матеріали і кінохроніка були малодоступними, автори фільму звернулися через пресу до свідків Голодомору – їхні історії покладені в основу стрічки. Прихильники комуністичного режиму намагалися перешкоджати авторам у створенні фільму. Тривалий час стрічка лишалася майже забутою, за часів незалежності України її показали по телебаченню лише один раз. У 2005 році, коли питання Голодомору-геноциду почали ретельно досліджувати на державному рівні, фільм «33-й, свідчення очевидців» перезняли з використанням кінохроніки з версії 1989 року та спогадів самого Миколи Лактіонова-Стезенка.
На своєму ювілейному вечорі у Будинку кіно 16 лютого 2009 року Микола Полікарпович назвав фільм свідченням особистої трагедії: від голоду 1932-33 років померли його батьки.
Микола Лактіонов-Стезенко є автором не лише кіносценаріїв, а й книг: «Смак трави» (2003; 2004), «Пять учеников учителей» (2004), «Ананас» (2014). Він був членом Національної спілки кінематографістів України. Помер Микола Полікарпович Лактіонов-Стезенко 4 червня 2014 року у м. Києві.
Фільмографія
Створив фільми (у більшості з них є автором сценаріїв):
«Ми будуємо дім» (1962);
«Сучасні запорожці» (1964);
«Осінь прийшла» (1966);
«Брати», «Гомін степів» (1967);
«На острові Мідному» (1968);
«Діла і роздуми» (1969);
«Данилівна», «Ніна Хахаліна», «Час. Рух. Люди» (1970);
«Будні Миколи Шила» (1971);
«Іду шукати» (1974);
«Степовики» (1975);
«Дякую тобі», «Музей народної архітектури і побуту УРСР», «Професор Лук’янова» (1976);
«Енергійна людина» (1978);
«Спасибі, товаришу», «Наша італійка» (1980);
«Піонерія Країни Рад» (1982);
«Ніка» (1983);
«33-й, свідчення очевидців» (1989);
«33-й, свідчення очевидців» (1989, 2005 – за участю режисера) та ін.
Автор сценарію художньо-документального фільму «Нестор Махно» (1990-1993).
Нагороди
Диплом Республіканського кінофестивалю (м. Дніпропетровськ, 1971 р) за операторську роботу у фільмі «Данилівна».
Приз VI Всесоюзного кінофестивалю телефільмів у м. Тбілісі, 1975 р. за фільм «Іду шукати».
Заслужений діяч мистецтв УРСР, 1981р.
Орден «За заслуги» III ступеня: «За вагомий особистий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор» (Указ президента України від 21.11.2008 р. № 1061/2008), за фільм «33-й, свідчення очевидців».
Бібліографія
Лактіонов-Стезенко, Микола. Смак трави: або приклад швидкої побудови соціалізму в окремо взятій країні / Микола Лактіонов-Стезенко. – К.: Фенікс, 2004. – 414 c.
Лактіонов-Стезенко, Микола. Нестор Махно – пошук істини / Микола Лактіонов-Стезенко; Художньо-документальна повість-кіносценарій // Дніпро. – 2001. – № 11-12 . – С. 42-114.
Лактіонов-Стезенко, М. Смак трави / М. Лактіонов-Стезенко // Дніпро. – 2003. – № 1-2. – С. 117-140.
Енциклопедія Сучасної України / НАНУ, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень; ред. І. М. Дзюба [та ін.]. – К., 2001 – Т. 16: Куз – Лев. – 2016. – 711 с.
Капельгородська, Нонна. Кіномистецтво України в біографіях: Кінодовідник / Нонна Капельгородська, Євгенія Глущенко, Олександра Синько; Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ). Львівське відділення, Музей-майстерня та Благодійний меморіальний фонд Івана Кавалерідзе. – К.: АВДІ, 2004. – 709 с.
Митці України. К., 1992. – С. 350.
Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. – С. 354.
Спілка кінематографістів України: Довідкове вид. / [Авт.-упор. Н. М. Капельгородська та ін.; Редкол.: Т. В. Левчук (відп. ред.) та ін.; Вступ. ст. Н. М. Капельгородської, А. І. Щербака]. – К.: Мистецтво, 1985. – 179 с.
Універсальний словник-енциклопедія: УСЕ: близько 25000 статей, 3200 ілюстрацій, фото, карт, схем / за ред. М. Поповича. – К.; Стокгольм: Ірина: Лідман Продакшн, 1999. – VII, 1551 с.
Web-ресурси
Москаленко-Висоцька О. М. Лактіонов-Стезенко Микола Полікарпович (Енциклопедія сучасної України)
Помер режисер Микола Лактіонов-Стезенко (НСКУ Національна спілка кінематографістів України)