Крестоносцев Петро Олександрович
Петро Олександрович Крестоносцев [справжнє прізвище – Волгін] (11 жовтня 1837, м. Сердобськ (нині Пензенська область, Росія) – травень 1907, м. Рославль Смоленської губернії) – художник, академік портретного живопису, педагог.
Життя і діяльність
Крестоносцев (він же Волгін) Петро Олександрович народився 11 жовтня 1837 року в повітовому місті Сердобськ Пензенської губернії.
З 1859 року Петро Крестоносцев став вільним слухачем Академії мистецтв. В цьому ж році він отримав другу срібну медаль, в 1860 році – звання некласного художника; у 1863 році – звання класного художника 3-го ступеня; у 1864 році – звання класного художника 2-го ступеня; у 1866 році – звання класного художника 1-го ступеня за портрет Щербатової і картину «Збирач пожертвувань на храм».
Петро Крестоносцев організував художню артіль у Петербурзі (1864-1865), створену за зразком артілі І. Крамського. Артіль мала на меті матеріальну підтримку академістів. До її складу увійшли молоді художники В. Максимов, О. Кисельов, О. Калмиков, В. Бобров, М. Кошелєв, О. Дамберг, А. Шуригін. У 1865 році члени артілі влаштували виставку картин на ярмарку в Нижньому Новгороді, де експонувалося 150 робіт, серед них – картина П. Крестоносцева «Очікування». Ця виставка була першою спробою організації пересувних експозицій, які згодом зіграли визначну роль у діяльності Товариства передвижників, з членами якого художник мав тісні зв’язки. Він безпосередньо брав участь у створенні Статуту товариства, де було прописано право на організацію пересувних і постійних виставок, на створення фонду для виділення коштів на потреби його членів.
Після невдалих спроб організації художньої артілі, а згодом Товариства академічних виставок, П. Крестоносцев зосереджується на викладацькій діяльності, працюючи вчителем малювання в гімназіях і училищах Херсона, Катеринослава, Ростова-на-Дону (1866-1878 рр.).
Художник бере активну участь в академічних виставках, а 1873 року подає до Ради Академії мистецтв два твори: «Портрет графині Канкрин» і «Портрет Вільсона», за які йому було присвоєно звання академіка. Серед творчого доробку Петра Крестоносцева – ілюстрації книг на теми російської історії.
У 1879 році художник переїздить до Єлисаветграда, де працює в жіночій, а згодом і в чоловічій гімназії.
Восени 1879 року Петро Крестоносцев відгукнувся на запрошення директора Єлисаветградського земського реального училища М. Завадського й отримав посаду вчителя малювання у цьому закладі. Він організував при училищі для всіх охочих, незалежно від віку, статі, станової належності Вечірні рисувальні класи (ВРК). Це була громадська школа мистецтв. Навчання було безплатним, школа утримувалась на кошти Єлисаветградського земства (1,5 тис. руб. щомісячно). За короткий час Петро Крестоносцев домігся того, що класи мали обладнання, рівноцінне двом першим класам Академії мистецтв. Були створені класи скульптури, орнаменту, натурний клас, а також кабінети гравюри, літографії, фотокабінет, закуплені меблі та інші предмети для малювання.
Вже за перші три роки існування ВРК 8 учнів Крестоносцева вступили до Петербурзької академії мистецтв, 4 – до школи Штігліца, 2 – до Московського училища живопису, скульптури і архітектури. Саме в його рисувальній школі початкову художню освіту отримали близько чотирьох тисяч чоловік, і серед них такі відомі живописці, як О. Осмьоркін, П. Покаржевський, О. Фойницький; графіки А. Нюренберг, І. Рибак, Г. Бострем; іконописець П. Запорожченко; архітектори О. Вейзен, Є. Гружевський, О. Ставровський, Я. Паученко та інші. Завдяки Петру Олександровичу, який дружив з багатьма відомими художниками, у Єлисаветграді почали регулярно експонуватись виставки Товариства передвижників, а в жовтні 1884 року було створено Товариство шанувальників витончених мистецтв, яке влаштовувало благодійні вечори з метою надання матеріальної допомоги найбіднішим учням Академії мистецтв – вихованцям ВРК.
В Єлисаветграді художник прожив майже 13 років. У 1892 році П. Крестоносцев написав своє перше прохання щодо звільнення його з училища за станом здоров’я: «З причини дуже розладнаного здоров’я, пропрацювавши на посаді викладача більше двадцяти років, прошу звільнити мене з 15 серпня 1892 року з пансіоном за скороченим терміном». Проте ще деякий час художник продовжував працювати.
Останні роки життя Петро Крестоносцев провів у м. Рославль Смоленської губернії, де проживав у сім’ї Н. Жаковського. Помер художник у травні 1907 року. Враховуючи заслуги Петра Крестоносцева перед закладом, у якому він працював впродовж 13 років (з 1.08.1879 по 15.08.1892 року), поховали його коштом Єлисаветградського реального училища 20 травня 1907 року.
Бібліографія
Босько Володимир. Земська рисувальна школа в Єлисаветграді: викладачі та учні / Володимир Босько // Народне слово. – 2015. – 2 липня. – С. 10 : фото
Босько Володимир Миколайович. Побачити слід першопрохідця… (130 років тому народився художник і педагог Петро Крестоносцев) // Історичний календар Кіровоградщини на 2007 рік. Люди. Події. Факти : історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Кіровоград. обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського, Кіровоград. обл. організація Всеукр. спілки краєзнавців. – Кіровоград : ПОЛІМЕД-Сервіс, 2006.– С. 66-68 : фото.
Гулейкова Ірина Олександрівна. Становлення і розвиток художньо-промислової освіти в культурно-освітніх осередках Єлисаветграда (друга половина XIX – початок ХХ ст.) : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук : спеціальність 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки / І. О. Гулейкова ; Нац. акад. педагог. наук України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих ім. І. Зязюна. – К., 2021. – 20 с.
Крестоносцев Петро // Митці Степової України XIX – початку XX століття / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського ; упор. Ірина Боса ; ред. Г. Скрипник [та ін.]. – К. : Видавництво ІМФЕ, 2013. – С. 82.
Отчет о губернской выставке // Педагогический вестник. – 1881. – № 11. – С. 94
Рисовальный класс Елисаветградского училища // Педагогический вестник. – 1881. – № 18-19. – С. 156
Рогинская Фрида Соломоновна. Товарищество передвижных художественных выставок : Исторические очерки / Фрида Рогинская ; [Акад. художеств СССР, НИИ теории и истории изобразит. искусств]. – М. : Искусство, 1989. – 429,[1] с. : ил. ; 27 см. – Библиогр. в примеч.: с. 403-409
Рубан Валентина Василівна. Український портретний живопис другої половини ХІХ – початку ХХ століття : альбом / Валентина Рубан ; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського. – К. : Наук. думка, 1986. – С. 94, 210. : іл.
Web-ресурси
Петр Александрович Крестоносцев (Артхів)
Аукцион Bidspirit Крестоносцев (Волгин) Петр Александрович. Портрет Аделины Патти (Pinterest)