Кравчук Анатолій Андрійович
Анатолій Андрійович Кравчук (8 травня 1934, м. Зінов’євськ (нині м. Кропивницький) – 28 березня 2000, м. Львів) – український театральний актор, режисер; народний артист Української РСР (1975); заслужений артист Литовської РСР (1963).
Життя і діяльність
Кравчук Анатолій Андрійович народився 8 травня 1934 року в місті Зінов’євську (нині м. Кропивницький). У 1957 році Анатолій Кравчук закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені І.К. Карпенка-Карого (викладач В. Неллі) і відтоді працював актором і режисером Кам’янець-Подільського російського драматичного театру (у 1959-60 рр. – Хмельницький український музично-драматичний театр ім. Г. Петровського). У 1960 році Кравчука запросили працювати актором і режисером до театру Червонопрапорного Балтійського Флоту (м. Лієпая), де він служив до 1963 року. З 1964 по 1980 рік Анатолій Кравчук – актор та режисер Львівського російського театру Радянської Армії. У 1970 році разом із дружиною Іриною на Львівському телебаченні він зіграв у виставі «Будка Ч-27» Івана Франка (режисер В. Робочек). У 1980-1985 роках Анатолій Кравчук – головний режисер Львівського українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. З 1985 по 2000 рік Кравчук працював актором та режисером, а також протягом кількох років художнім керівником та головним режисером Львівського російського драматичного театру Радянської Армії (нині – Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки), був ініціатором переходу театру на українську мову. За роки творчої діяльності Анатолій Кравчук поставив багато вистав, зіграв більш ніж 200 ролей в театрі, кіно та на телебаченні. У 2002 році вийшла збірка його віршів «Храните Гениев, храните!».
Актор був справжнім майстром перевтілення, створював на сцені різнохарактерні типажі – від соціальних героїв сучасності до трагедійних персонажів. Як режисер проявив себе вдумливим постановником і пропагандистом театрального мистецтва. Фрагменти щоденника Анатолія Кравчука «Простые мысли о моем ремесле» опубліковані українською мовою в журналі «Просценіум» (2009, № 25; 2010, № 26).
Анатолій Кравчук одружений з однокурсницею, акторкою Іриною Кравчук. У 1963 році у подружжя народився син Олексій, котрий продовжує справу батьків.
Помер Анатолій Кравчук 28 березня 2000 року та похований на полі № 36 Янівського цвинтаря у Львові.
Театральні постановки
1962 – «Анджело – тиран Падуанський» В. Гюго;
1981 – «Сон князя Святослава» за І. Франком;
1982 – «Декамерон» Дж. Бокаччо;
1983 – «Санітарний день» О. Коломійця, «Пригоди бравого вояка Швейка» за Я. Гашеком;
1987 – «Дача Сталіна» В. Губаренка, «Мсьє Амількар, або Людина, яка платить» І. Жаміака;
1990 – «Любов і трагедія Сари Бернар» за Дж. Марреллом;
1991 – «Між двох сил» за В. Винниченком;
1992 – «Привиди» Г. Ібсена, «Бал злодіїв» Ж. Ануя;
1993 – «Інтелігент, або Сповідь колишнього зека» І. Матринця;
1994 – «Адвокат Мартіан» Лесі Українки;
1996 – «Мати-наймичка» за Т. Шевченком, «По-модньому» М. Старицького, «Зойчина квартира» М. Булгакова, «Жахливі батьки» Ж. Кокто;
1996 – «На перші гулі» С. Васильченка;
«Я дочка твоя, Вітчизно» В. Кошута;
«Люди, яких я бачив» С. Смирнова;
«Хета Ніскавуорі» Х. Вуолійокі;
«Кремлівські куранти» М. Погодіна; «Страх» (за п’єсою «Отак загинув Гуска» М. Куліша);
«Він і вона» О. Штейна;
«O’ревуар, товариші!» В. Константинова, Б. Рацера;
«Ісусова мати» О. Володіна.
Нагороди і премії
Орден «Знак пошани» (1938)
Заслужений діяч мистецтв УРСР (1945)
Сталінська премія другого ступеня (1946) – за Український квінтет
Орден Трудового Червоного прапора (1946)
Медаль «За трудову доблесть» (1946)
Сталінська премія першого ступеня (1952) – за музику до фільму «Тарас Шевченко» (1951)
Орден «знак пошани» (1955)
Орден Леніна (1960)
Народний артист УРСР (1968)
Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченко (1971, посмертно) – за оперу «Золотий обруч» (1930)
За цілий ряд творів польської тематики («Гражина», «На берегах Вісли» і ін.) композитор одержав премію за зміцнення польсько-радянської дружби», а також «Медаль 1000-ліття» від уряду Польщі.
Основні ролі
Заробітчанин («Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Анатолій («Суд матері» І. Рачади), Гриціан («Весілля в Малинівці» О. Рябова, Л. Юхвіда), Женя Маркелов («Гросмейстерський бал» Г. Гуревича за І. Штемлером), Віктор («Варшавська мелодія» Л. Зоріна), Єгор, Федір («Марія», «Барабанщиця» А. Салинського), Паша Плужников («У списках не значився» за Б. Васильєвим), Михайло Архангельський («Погода на завтра» М. Шатрова), П’ятьоркін («Васса Желєзнова» М. Горького), Клоун, Хосе («Три хвилини Мартіна Гроу», «Інтерв’ю в Буенос-Айресі» Г. Боровика).
Нагороди
Заслужений артист Литовської РСР (1963)
Народний артист Української РСР (1975)
Фотогалерея
Бібліографія
Босько Володимир Миколайович. [Кравчук Анатолій Андрійович] // Історичний календар Кіровоградщини на 2019 рік. Люди. Події. Факти : довідник / Володимир Босько ; Департамент освіти і науки Кіровоградської обл. держ. адміністрації, КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2018. – С. 100. : фото, портр.
Босько Володимир Миколайович. [Кравчук Анатолій Андрійович] // Історичний календар Кіровоградщини на 2014 рік. Люди. Події. Факти : довідник / Володимир Босько ; Департамент освіти і науки Кіровоградської обл. держ. адміністрації, КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2013. – С. 104. : фото, портр.
Кореняк. О. Ю. Кравчук Анатолій Андрійович // Енциклопедія сучасної України /ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.]; НАН України, НТШ.– К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014.– Т. 15 : Кот – Куз. – С. 153
Кравчук Анатолій Андрійович // Митці України : енцикл. довід. / укл. М. Г. Лабінський, В. С. Мурза, ред. А. В. Кудрицький. – К. : «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 1992. – С. 329
Web-ресурси
Босько Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2014 рік. Люди. Події. Факти [Кравчук Анатолій Андрійович. – С. 104. (ОУНБ імені Д.І. Чижевського)]
Босько Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2019 рік. Люди. Події. Факти [Кравчук Анатолій Андрійович. – С. 100. (ОУНБ імені Д.І. Чижевського)]
Кореняк. О. Ю. Кравчук Анатолій Андрійович (Енциклопедія сучасної України)