Косяченко Віктор Трохимович
Віктор Трохимович Косяченко (04 січня 1932, с. Темне (нині с. Червоне, Гайворонська міська громада, Голованівський район, Кіровоградська область, Україна) – український літературознавець, критик, публіцист, педагог, член Національної спілки письменників України (1969).
«Мовою, як і свободою, не можна тільки користуватися, про них треба дбати…».
Віктор Косяченко
Життя і діяльність
Віктор Трохимович Косяченко народився під час Голодомору 1932 року в родині вчителя і колгоспниці. Його мати, Наталія Іванівна, з 6-місячним немовлям на руках, рятуючись від жорстокості чоловіка, втекла до сусіднього радгоспу.
Підлітком Віктор пережив лихоліття війни та голод 1947 року. Складне матеріальне становище змусило його кинути школу і податися в чабани. Вже опухлу від голоду матір врятували тоді зароблені сином пайки хліба. Пізніше, з болем згадуючи ті часи, Косяченко напише: «Для матері моєї, певний, що найжаданішим було слово “хліб”, а то й просто “скоринка”».
Батька хлопцю замінив вітчим Лукаш Степанович Майстренко, бездітний удівець, чудовий стельмах, який не тільки зігрів теплом душі пасинка, а й навчив його різним ремеслам.
Пізніше, на початку 1970-х років, Віктор Трохимович перевіз важко хворого вітчима і матір до Чернівців, разом із дружиною і дітьми доглядав його до смерті як справжній син.
У 1948 році життя хлопця кардинально змінилося. З Буковини в гості завітала сестра матері і забрала племінника з собою. У Чернівцях він закінчив залізничний технікум та здобув професію техніка-паровозника, проте за професією працював недовго, а з 1952 по 1954 рік служив у армії. У 1955 році Віктор Трохимович став студентом філологічного факультету Чернівецького державного університету. У роки навчання юнак відрізнявся з-поміж однокурсників особливою зібраністю та широким колом наукових інтересів, проявив себе як аналітик, дослідник-пошуковець, людина, закохана у красу українського слова.
Саме в університеті Віктор зустрів своє перше та єдине кохання – майбутню дружину, однокурсницю Валентину Прокопівну.
Вони й сьогодні з особливою повагою ставляться один до одного, виростили дітей – Сергія і Оксану, мають чотирьох онуків. Стосунки двох закоханих пройшли неймовірно складні випробування системою, адже дружина була партійною діячкою досить солідного для Чернівців масштабу, а чоловік – національно свідомим літератором. Недарма батько Володимира Івасюка письменник Михайло Івасюк сказав про цю пару: «На мій погляд, Віктор Трохимович та Валентина Прокопівна створили гарний зразок української родини. Вони прищеплювали любов до української мови своїм дітям, тепер онукам. Жодна політична кон’юнктура не змогла спотворити їхні душі».
Подружжя Косяченків. 2016 рік
Після закінчення університету молоде подружжя майже три роки вчителювало у місті Вижниця, селах Чорногузи, Виженка Вижницького району Чернівецької області. Коли у 1963 році Віктор Трохимович повернувся до Чернівців, йому запропонували працювати в рідному університеті. Він буде обіймати різні посади на кафедрі української літератури: лаборанта, старшого викладача, доцента, у 1974 році стане вченим секретарем вишу. Крім викладацької діяльності В. Косяченко готував навчальні і методичні посібники, керував гуртками, опікувався студентськими групами. У 1969 році викладач блискуче захистив кандидатську дисертацію.
Коло наукових пошуків, досліджень, власних зацікавлень вивели науковця на найвищі сходинки літературознавства, він стає авторитетним дослідником української сатири і гумору. У цій царині вчений упорядкував і видав шість антологій, підготував дві монографії, опублікував сотні статей. Серед них не тільки історико-літературні, а й критичні, адже у Спілці письменників України буковинця віддавна добре знають як принципового, дотепного і вдумливого критика-аналітика зі своєрідним літературним стилем.
Косяченко Віктор Трохимович
Редактор журналу «Науковий світ» Юрій Цеков відгукнувся про Косяченка як про «глибокого знавця поетики комічного, людину з винятковим художнім смаком, легким і прозорим стилем».
Позиція принципового захисника рідної мови привела Віктора Косяченка у «Просвіту». З 1989 року він був членом правління обласного відділення, одним із фундаторів товариства, а з 1992 по 2005 рік самовіддано працював головою Чернівецького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
На особливу увагу заслуговує просвітницько-виховна робота обласного об'єднання з учнівською молоддю. Це і відновлення за ініціативи В. Косяченка закритого 1940 року «визволителями» часопису для дітей і родини «Ластівка», і щорічні травневі конкурси на найкращого знавця звичаїв, традицій та обрядів рідного краю в Чернівецькому музеї архітектури та побуту, і конкурси дитячих творів та художнього читання, і мистецький конкурс «Голодомор очима дітей».
Письменник Михайло Івасюк зазначав: «Він ніколи не обстоював банальні істини, зашкарублі догми і не давав просочуватися в людські серця намулові войовничого міщанства».
Зліва направо: Михайло Івасюк, Віктор Косяченко, Ірина Вільде, Роман Іваничук. 1971 р.
У творчому доробку літературознавця – монографії «Українська радянська байка» (1972), «Любов’ю окрилений сміх» (1985); навчальний посібник «Жанри сатири і гумору в українській радянській літературі» (співавтори Ю. Гречанюк, І. Руснак, 1988); збірники літературознавчих, літературно-критичних статей і публіцистики «Під прапором рідного слова» (2000), «На поклик віщих заповітів» (2008).
Віктор Косяченко – упорядник антологічних і просвітницьких видань «Українська радянська байка» (1966), «Українська байка» (у співавторстві з Б. Деркачем, 1983), «Українська співомовка» (1986), «Хліб на ноги ставить, а хміль з ніг валить» (1986), «Універсальний словник епіграм» (1998), «Байки буковинські» (2011), «Буковина, рік 1991» (співавтори С. Далавурак, О. Романець І. Ткач, 1993), «Іван Франко. Другий Заповіт» (2006), «Байки буковинські» (2011), «Та неоднаково мені..: літературознавство, публіцистика, спогади» (2014).
Знаний літературознавець – лауреат премій газети «Літературна Україна» (1969), імені Омеляна Поповича (1998), імені Івана Бажанського (2003), імені Юрія Федьковича (2015).
Роботу і громадську діяльність Віктора Косяченка відзначено званням заслуженого працівника освіти України (2000), відзнакою Національної спілки письменників України, медалями «Будівничий України» та «На славу Чернівців» Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Бібліографія
Твори В. Косяченка
Косяченко Віктор. Любов’ю окрилений сміх : Українська радянська сатирична поезія на шляхах становлення і розвитку. Літературно-критичні статті / Віктор Косяченко. – К. : Радянський письменник, 1985. – 288 с. – Бібліогр. в підрядк. приміт.
Косяченко Віктор. На поклик віщих заповітів : вибране з потоку літератури / Віктор Косяченко. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2008. – 374, [1] с. : портр., фото, 12 л. фото.
Косяченко Віктор. Українська радянська байка : літературно-критичний нарис / Віктор Косяченко. – К. : Радянський письменник, 1972. – 239 с.
Книги, в яких упорядником, автором передмов і післямов був В. Косяченко
Бабляк Володимир. Жванчик : роман у земляцьких бувалицях / Володимир Бабляк ; автор післямови Віктор Косяченко ; художник В. Ю. Скакандій. – Ужгород : Карпати, 1971. – 375 с. : іл.
Годованець Микита. Байки / Микита Годованець ; упорядник, автор передмови, автор приміток Віктор Косяченко. – К. : Дніпро, 1983. – 199 [1] c.
Лагода Валентин. Гумор, сатира, лірика / Валентин Лагода ; автор передмови Віктор Косяченко. – К. : Дніпро, 1983. – 295 с. : портрет.
Тарасюк Галина. Смерековий міст : поезії / Галина Тарасюк ; передм. В. Косяченка. – К. : Радянський письменник, 1976. – 63 с. : портр. – (Серія «Перша поетична збірка»).
Українська байка / Г. Сковорода [та ін.] ; уклад. : Борис Деркач, Віктор Косяченко ; худ. : Ю. Крига. – К. : Дніпро, 1983. – 463 с. і іл.
Українська радянська байка : антологія / ред. Микола Бажан та ін., упорядкування, вступна стаття «Наш бойовий жанр» В. Т. Косяченка. – К. : Радянський письменник, 1966. – 263 с. – (Бібліотека поета). – Бібліогр. в підрядк. прим.
Українська співомовка / укл., автор передм., В. Т. Косяченко, іл. А. М. Твердого. – К. : Радянський письменник, 1986. – 341 с. : 4 арк. іл.
Хліб на ноги ставить, а хміль з ніг валить / укл. : В. Косяченко. – К. : Дніпро, 1986. – 286 с.
Публікації в періодичних виданнях
Косяченко В. Байка і життя : [про М. Годованця] / В. Косяченко // Гайворонські вісті. – 1993. – 29 вересня.
Косяченко Віктор. Ганьба поразок і слава перемог, або Коротка хронологія великого зла : 230-річчю зруйнування останньої Запорізької Січі і 315-річчю з дня народження його останнього кошового Петра Калнишевського – присвячується / Віктор Косяченко // Слово Просвіти. – 2005. – № 45. – С. 22 ; Слово Просвіти. – 2005. – № 48. – С. 4. Косяченко В. Епоха в рядках епіграми / В. Косяченко // Слово і час. – 1992. – № 10. – С. 50.
Література про життя і діяльність
Дорошенко В. Про байку, співомовку та ще дещо / В. Дорошенко // Прапор. – 1986. – № 12. – С. 162-168.
Косяченко Віктор Трохимович / Л. М. Ковалець // Енциклопедія Сучасної України : в 25 т. / НАH України; Наук. тов-во ім. Т. Г. Шевченка; Координац. бюро Енциклопед. Сучасної України НАН України ; редкол. : І. М. Дзюба [та ін.]. – К. : [б. в.], 2014 – Т. 14 : Кол. – Кос. – С. 760-761. : іл.
Пишаємося земляками // Гайворонські вісті. – 2005. – 22 січня. – С 2.
Сандул В. Книга нашого земляка : [Косяченка Віктора Трохимовича] / В. Сандул // Вогні комунізму. – 1972. – 25 квітня.
Смілянець Г. Захисник рідного слова / Г. Смілянець // Гайворонські вісті. – 2022. – 6 січня
Web-ресурси
Ковалець Л. М. Косяченко Віктор Трохимович (Енциклопедія Сучасної України)
Косяченко Віктор Трохимович (Вікіпедія. Вільна енциклопедія)
Косяченко Віктор Трохимович (Українська Літературна Енциклопедія )
Кравчук Ігор. Культура і мистецтво: На сторожі буковинських байкарів (PORTAL HETMAN.TV)