Клочек Григорій Дмитрович
Григорій Дмитрович Клочек (05 березня 1943, с. Грабовці (нині Люблінське воєводство, Польща) – український вчений-літературознавець, педагог та організатор освіти; доктор філологічних наук, професор, академік АН Вищої школи України, ректор Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (2005-2010).
Життя і діяльність
Життя, праця, наукова діяльність Григорія Клочека – це явище не
тільки в масштабах університету імені Володимира Винниченка,
а й в межах всієї України. Явище цікаве, неповторне. Його можна приймати чи в
чомусь не приймати, однак не захоплюватись не можна…
Григорій
Дмитрович людина, яка сама створила себе – працею, цілеспрямованістю.
Василь Марко, доктор філологічних наук,
професор ЦДУ імені Володимира Винниченка
Клочек Григорій Дмитрович народився 5 березня 1943 року в селі Грабовці (нині Люблінське воєводство, Польща). Згадуючи раннє дитинство, він напише: «Народився я в 1943 році п’ятого дня весни на Холмщині – споконвічних українських землях, що знаходились на території Польщі. Прожив на батьківщині всього-навсього два роки і, звичайно ж, нічого з того періоду не пам’ятаю. Проте мені так багато про той час розповідали, що маю більш-менш повне уявлення про нього. Із тих розповідей найкраще запам’ятався епізод, коли село оточили німці-карателі, йшли від хати до хати і розстрілювали всіх, кого зустрічали. Мама встигла заховатися зі мною в оборі, забилася в куток, тримаючи мене на руках. Проте німецький солдат знайшов нас там. Довго дивився на нас. Мама в ці хвилини гарячково молилась. Німець зняв автомат і вистрілив чергою по собаці, яка тулилася до маминих ніг. Вистрілив – і вийшов з обори. Вочевидь, був доброю людиною і пошкодував молоду жінку з немовлям на руках».
У 1945 році родину Клочеків вивезли на Одещину в рамках «обміну населення» між УРСР та Польщею. Ці події теж будуть згадані Григорієм Дмитровичем пізніше: «Одного морозного лютневого дня 1945 року поїзд з переселенцями зупинився на станції Іванівка Одеської області. Переселенців (а їх було сімей сорок) розмістили в будинках німецьких колоністів у селі Торосово. Колоністів же після війни відправили на проживання в Казахстан – таке ось відбулось «переселення народів». Про те, як приживались у степах України переселенці із Забужжя, можна написати не один роман. До колгоспного післявоєнного життя колишні одноосібники звикали важко. Але були гарними трудівниками, вирізнялися з-посеред місцевого населення своєю сумлінністю. Мій батько був за професією ковалем і заради того, щоб запрацювала сільська кузня, носив на спині мішки з вугіллям з тієї ж станції Іванівка, що була віддалена від Торосово за шість кілометрів».
Ще з дитинства у хлопця був потяг до книги та знань. Григорій Дмитрович розповідав: «Перші імпульси, очевидно, я отримав ще в дитинстві, коли вечорами читав поезію Тараса Шевченка своїм батькам і сусідам, які приходили до нас на хатні читання. Особливо мені запам’яталося, як слухали «Катерину»: моя мама й жінки, які приходили на ці вечірні посиденьки в далекому та загубленому в степах селі, плакали від зворушення. «Кобзар» Тараса Шевченка був настільною книгою в нашій оселі. Потім була місцева бібліотека – усе перечитав у ній».
У 1960 році юнак закінчив Ленінську середню школу зі срібною медаллю. На той час село Торосово перейменували на Леніно.
Про вибір професії майбутній літературознавець згадував так: «…Коли вже довелося робити вибір, то я свідомо обрав філологічний факультет Одеського університету. Це був початок 60-х років. На той час філологія і журналістика вабили багатьох випускників сільських шкіл, а особливо тих, хто був залюблений у літературу, в українське слово. Ось так я став філологом. За час навчання виявився не так мій письменницький талант, як талант літературного критика. На літературній студії доручали аналізувати поезію й творчість літстудійців, зазвичай мені. Уже на другому курсі я написав першу наукову працю, яка була прочитана на конференції в Чернівецькому університеті. Пізніше працював над дипломною роботою і вже поза літературознавством, поза наукою себе не мислив. …І то, звичайно ж, були щасливі роки. Мудрі професори, прекрасна університетська бібліотека, цікаве студентське середовище, неповторний одеський колорит, сонце, море – все це свято, яке хоч уже давно й промайнуло, але назавжди залишилося з тобою…».
І знову звернемося до спогадів Григорія Дмитровича: «Університет закінчив з відзнакою, отримав аж кілька рекомендацій до аспірантури, але жодної з них не вдалося використати. Тут завадило моє знайомство з Василем Стусом, який на той час уже був «під ковпаком» компетентних органів. Знайомство це було коротким, обмежилося спілкуванням лише в стінах Інституту літератури ім. Тараса Шевченка, але цього було достатньо, щоб не стати аспірантом.
Далі – військова служба в Прибалтиці, дуже пам’ятна робота вчителем у романтичному місті Вилкове («Українська Венеція»), що в гирлі Дунаю. Через деякий час – я знову в Торосово, де довелось працювати директором школи, яку сам не так давно закінчив. Далі – «підвищення по службі», мене призначили директором райцентрівської середньої школи, де було 1000 учнів і біля 100 вчителів.
Весь час пригнічувало розуміння того, що ця службова кар’єра –«це не моє». Мене притягувала наука – і я не втримався, почав працювати над дисертацією. Але величезний обсяг роботи, яку необхідно було виконувати, працюючи директором величезної школи, не давав мені шансів заглибитися у розроблювану тему. Саме тому я погодився з пропозицією перейти на партійну роботу. Працював завідувачем ідеологічного відділу райкому партії на Одещині. Вдень організовував у колгоспах соціалістичне змагання з виробництва зерна, м’яса та молока, а вечорами закривався у себе в кабінеті і писав дослідження про поетику «Сонячних кларнетів» Павла Тичини».
У 1977 році Григорій Клочек захистив кандидатську дисертацію «Витоки та особливості поетики раннього Павла Тичини», а через два роки його запросили на роботу на кафедру української літератури Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна (нині Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка), з яким він пов’язав свою трудову та наукову діяльність.
Вчений-літературознавець майже 45 років обіймав посаду завідувача кафедри української літератури та викладав такі дисципліни: теорія літератури; практика навчального аналізу літературного твору; мистецтво усного та письмового слова; риторика учителя-словесника; поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація; Ліна Костенко: життя і творчість на тлі епохи.
У 1983 році Григорій Дмитрович став членом Спілки письменників Української РСР, брав активну участь у створенні письменницького осередку в Кіровоградській області, був першим очільником цієї громадської організації з 1984 по 1986 рік.
1991 року Г. Клочек захистив докторську дисертацію «Методологія системного аналізу індивідуальної поетики і поетики літературного твору».
Григорій Дмитрович – людина, глибоко обізнана з процесами, що відбуваються в українській літературі, а його перша книга «Поетика ”Сонячних кларнетів”» по-новому висвітлила потенційно могутню і трагічну постать Павла Тичини, відкривши широкому загалу, якого рівня насправді був талант геніального поета, приреченого оспівувати партію та її кремлівських вождів.
Основними напрямками наукової та професійної діяльності Григорія Клочека є теорія літератури, шевченкознавство та літературна освіта.
Він автор ряду монографій: «Душа моя сонця намріяла...»: поетика «Сонячних кларнетів» П. Тичини» (1986), «Поетика Бориса Олійника: літературно-критичний нарис» (1989), «У світлі вічних критеріїв: про систему критеріїв оцінки літературного твору» (1989), «Енергія художнього слова» (2007), «Зі студій про літературну освіту» (2013), «Поетика візуальності Тараса Шевченка» (2013), «Шевченкове Слово: спроби наближення» (2014).
Літературознавець зробив вагомий внесок у вітчизняне шевченкознавство. Він одним із перших в Україні видав книгу про Тараса Шевченка («Поезія Тараса Шевченка. Сучасна інтерпретація», 1998), у якій взяв на себе сміливість зняти з поета всю ту облуду, якою так наполегливо покривали митця політики і літературознавці соціалістичного реалізму.
Цікавий погляд на доробок Тараса Шевченка представлений у збірці статей Г. Клочека «Шевченкове Слово: спроби наближення» (2014), яка в номінації «З глибин знань» визнана переможницею 2015 року в конкурсі «Краща книга України». Автор запрошує професіонала-філолога і пересічного читача поміркувати над глибинними смислами поетичних шедеврів митця. Цілком новаторською стала й монографія «Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація» (2014), яку висували на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка у 2016 р.
Вчений зробив багато для розвитку шкільного літературознавства, якому він приділяв багато уваги, опікувався справами шкільної філологічної освіти. Він є автором ряду посібників нового типу, найвідоміші серед них: «Історія української літератури 40-60-х років ХІХ ст.: методичні вказівки та плани семінарських занять» (1992), «Теорія літератури: навчальна програма для філологічних факультетів університетів та інститутів» (1993), «Українська література в школі як націотворчий фактор» (1997), «Світ «Велесової книги»: навчальний посібник» (2001), «Риторика вчителя-словесника: навчально-методичний комплекс» (2002), «Вища літературна освіта в контексті Болонського процесу: методичне есе» (2005), «Синергія літературного твору: навчальний посібник з теорії літературного твору» (2020) та інші.
Особливість Григорія Клочека як вченого полягає в тому, що він органічно поєднує наукову діяльність як теоретика літератури з розробкою ефективних технологій навчання аналізу художньої літератури.
На базі кафедри української літератури Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Григорій Дмитрович заснував наукову школу рецептивної поетики, загальний напрямок роботи якої – системологічна теорія літературного твору та методологія його аналізу з рецептивних позицій. В розробці цієї теми досягнуто пріоритет у світовому літературознавстві. Підготовлено і захищено 4 докторських та 18 кандидатських дисертацій.
У 1998 році Григорій Дмитрович започаткував на базі університету та очолив видавництво «Степова Еллада», що спеціалізувалося на виданні навчально-методичної літератури, зорієнтованої на вчителя-словесника, студента-філолога, учня старших класів, та працювало над проблемою створення підручників нового покоління. Головна мета діяльності «Степової Еллади» – виховання нової української людини з високою національною свідомістю, з інтелектом, що природно зріс на рідній культурі і одночасно ввібрав усе найкраще зі світової культури.
Григорій Дмитрович Клочек з 2005 по 2010 рік обіймав посаду ректора Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.
Літературознавець має багато почесних звань та державних нагород: заслужений діяч науки і техніки України» (2003), академік АН Вищої школи України (1995), відмінник освіти України, член Національної спілки письменників України (1983), член Національної спілки журналістів України (2007).
Вчений має відзнаку МОН «За наукові досягнення», нагрудний знак МОН «Василь Сухомлинський», відзнаку Кропивницької міської Ради «За заслуги І ступеня», почесну відзнаку «Честь і слава Кіровоградщини», низку почесних грамот та відзнак Ради Міністрів України, Міністерства освіти України, обласних та міських органів влади.
Григорій Дмитрович – лауреат Всеукраїнської літературної премії газети «Літературна Україна» (1984, 1985), журналістської премії газети «Народне слово» імені Володимира Винниченка (1995), обласної літературної премії імені Євгена Маланюка (2003), премії імені Олекси Гірника (2009), премії фонду Тараса Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду імені Т. Г. Шевченка (2017).
У 2023 році за видатні заслуги у сфері вищої освіти Григорію Дмитровичу Клочеку призначено довічну стипендію Кабінету Міністрів України.
Фотогалерея
Зліва направо: Гонза Маланюк, Богдан Маланюк, Олена Куценко, Леонід Куценко, Володимир Панченко, Григорій Клочек. Суботів, травень 1997 р. 
Зліва направо: Віктор Погрібний, Григорій Клочек, Роман Любарський. Кіровоград, початок 2000-х рр. 
Григорій Клочек під час лекції в університеті. 2014 р. 
Григорій Дмитрович Клочек. 2010-ті рр. 
Вручення обласної літературної премії імені Євгена Маланюка доктору наук, професору Г. Д. Клочеку. 2004 р.
Бібліографія
Книги Г. Д. Клочека
...І вічна таїна слова : аналіз великого епічного твору: посібник для вчителя / В. П. Марко, Г. Д. Клочек, В. Є. Панченко та ін. – К. : Рад. шк., 1990. – 203,[2] с.
Клочек, Григорій Дмитрович. «Душа моя сонця намріяла» : (поетика «Сонячних кларнетів» Павла Тичини) / Григорій Клочек. – К. : Дніпро, 1986. – 365,[2] с.
Клочек, Григорій Дмитрович. Емоціональний інтелект Тараса Шевченка : літературознавче есе / Г. Д. Клочек. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. – 39,[1] с. : портр. – Бiблiогр. в пiдрядк. прим.
Клочек, Григорій Дмитрович. Енергія художнього слова : збірник статей / Григорій Клочек. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. – 447,[1] с.
Клочек, Григорій. Євген Маланюк: «Проза» поета / Г. Клочек. – К. : Український пріоритет, 2019. – 263,[1] с. – Бiблiогр. в пiдрядк. прим.
Клочек, Григорій Дмитрович. Історичний роман Ліни Костенко «Маруся Чурай» : навчальний посібник / Г. Клочек. – Кіровоград : Степова Еллада, 1998. – 51, [1] с. – (Сер. «Шкільна версія аналізу твору»).
Клочек, Григорій Дмитрович. Константи Василя Сухомлинського : статті / Григорій Клочек. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. – 67,[1] с. – Бiблiогр. в пiдрядк. прим.
Клочек, Григорій Дмитрович. Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація : посібник для вчителя / Григорій Клочек. – К. : Освіта, 1998. – 234, [3] с.
Клочек, Григорій Дмитрович. Поезія Тараса Шевченка. Сучасна інтерпретація : посібник для вчителя / Григорій Клочек. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2014. – 382 с. – Бiблiогр. в пiдрядк. прим.
Клочек, Григорій Дмитрович. Поетика Бориса Олійника : літ.-критич. нарис / Григорій Клочек. – К. : Рад. письменник, 1989. – 330, [2] с. – Бібліогр. в підрядк. прим.
Клочек, Григорій Дмитрович. Поетика візуальності Тараса Шевченка : монографія / Григорій Клочек. – К. : Академвидав, 2013. – 250,[2] с. : портр. – (Сер. «Монограф»). – Бібліогр. с. 245-250.
Клочек, Григорій. Ранній Павло Тичина. Біографічний нарис, тексти, їх інтерпретації та методичний супровід : навчальний посібник з історії української літератури першої половини ХХ ст. / Г. Клочек. – Харків : Мачулін, 2021. – 111,[1] с.
Клочек, Григорій. Риторика вчителя-словесника : навч.-метод. комплекс для студентів факультету філології та журналістики / Григорій Клочек, Ірина Оцабрик ; М-во освіти і науки України, КДПУ ім. В. К. Винниченка. Кафедра української літератури та журналістики. – Кіровоград : Ред.-вид. відділ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. – 43 с. – Бібліогр.: с. 17-22.
Клочек, Григорій. Риторика вчителя-словесника : навч.-метод. комплекс для студ. філолог. фак. / Григорій Клочек ; Мін-во освіти і науки України, Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. В. К. Винниченка. – Кіровоград : б. в., 2002. – 31,[1] с. – Бібліогр. в кінці глав.
Клочек, Григорій Дмитрович. Романи Івана Багряного «Тигролови» і «Сад Гетсиманський» : навчальний посібник / Г. Клочек. – Кіровоград : Степова Еллада, 1998. – 77, [2] с. – (Сер. «Шкільна версія аналізу твору»).
Клочек, Григорій Дмитрович. Світ «Велесової книги» : навчальний посібник / Григорій Клочек. – Кіровоград : «Степова Еллада», 2001. – 159 с.
Клочек, Григорій. Синергія літературного твору : навчальний посібник з теорії літературного твору / Г. Клочек. Дніпро : Середняк Т. К., 2020. – 239,[1] с. – Бiблiогр. в пiдрядк. прим.
Клочек, Григорій Дмитрович. Теорія літератури : навчально-методичний комплекс для студ. філ. фак-ту / Григорій Клочек, Наталія Осташко ; М-во освіти і науки України; КДПУ ім. В. Винниченка, Кафедра укр. літ. – Кіровоград : б. в., 2001. – 38, [1] с. – Бібліогр. в кінці розд.
Клочек, Григорій Дмитрович. Теорія літератури : навчально-методичний комплекс для студентів філологічного факультету / Григорій Клочек ; М-во освіти і науки України; КДПУ ім. В. Винниченка, Кафедра української літератури та журналістики. – 3-тє вид., доповнене. – Кіровоград : б. в., 2006. – 47, [1] с. – Бібліогр. в кінці розд.
Клочек, Григорій Дмитрович. Українська література в школі як націотворчий фактор : учбовий посібник / Григорій Дмитрович Клочек ; КДПУ ім. В. Винниченка; Кафедра укр. літ. – Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1997. – 23 с.
Клочек, Григорій Дмитрович. У світлі вічних критеріїв : (про систему критеріїв оцінки літ. твору) / Григорій Клочек. – К. : Дніпро, 1989. – 219,[2] с. – (Сер. «Бесіди про художню літературу»). – Бібліогр. в підрядк. прим.
Клочек, Григорій Дмитрович. Феномен Віктора Ющенка : політологічне есе / Григорій Клочек. – Кіровоград : ПВЦ «Мавік», 2006. – 55,[2] с.
Клочек, Григорій Дмитрович. «Художній світ» як категоріальне поняття : матеріали до спеціального курсу «Теорія літературного твору та мистецтво його аналізу» / Григорій Клочек ; Кіровоградський держ. педагог. ун-т ім. В. Винниченка, Кафедра української літератури та журналістики. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. – 24 с.
Клочек, Григорій Дмитрович. Шевченкове Слово: спроби наближення : літературний огляд / Г. Д. Клочек. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – 415 с.
Клочек, Григорій Дмитрович. Як наблизитись до Давида Мотузки? : [Актуал. пробл. викладання літ.] / Григорій Клочек. – К. : Т-во «Знання» УРСР, 1987. – 46, [2] с. – (Сер. «Література і мистецтво» ; № 10). – Бібліогр. в прим.: с. 47.
Ліна Костенко : навчальний посібник-хрестоматія / ідея, упоряд., інтерпретація Г. Клочека. – Кіровоград : Степова Еллада, 1999. – 319 с. – (Сер. «Рідне слово в рідній школі»). – Назва обкл. : Ліна Костенко: Біографія. Вибрані поезії. «Маруся Чурай». Інтерпретація творів.
Ліна Костенко: тексти та їх інтерпретація : навчальний посібник-хрестоматія / ідея, впорядкування та інтерпретація творів Григорія Клочека. – К. : Український пріоритет, 2019. – 647,[1] с. : портр.
Публікації в періодичних виданнях
Клочек, Григорій. Анатомія безглуздя / Григорій Клочек // Дзеркало тижня. – 2014. – 6 грудня. – С. 13. : портр.
Клочек, Григорій. Емоціональний інтелект Тараса Шевченка / Григорій Клочек // Літературна Україна. – 2014. – 13 лютого. – С. 6. ; Літературна Україна. – 2014. – 20 лютого. – С. 10-11. : іл. ; Літературна Україна. – 2014. – 27 лютого. – С. 6-7. : іл.
Клочек, Григорій. Інтеграція як шанс відродити літературну освіту / Григорій Клочек // Хроніки Задзеркалля. – 2017. – № 1. – С. 6-12. : фото.
Клочек, Григорій. Його Душа. Художній інтелектуалізм Тараса Шевченка / Григорій Клочек // Степ. – 2014. – № 1. – С. 18-41 : фото.
Клочек, Григорій. Князь духа і мислі / Григорій Клочек // Кур’єр Кривбасу. – 1997. – С. 67-88.
Клочек, Г. Людина, прекрасна любов’ю до батьківщини : Наша землячка Марія Білоус-Гарасевич, вчений-літературознавець. Зараз живе в США / Г. Клочек // Народне слово. – 1999. – 7 грудня. – С. 3.
Клочек, Григорій. Магічність слова Панченка : Володимиру Євгеновичу виповнилося б 70... / Григорій Клочек // Наше місто. – 2024. – 12 вересня. – С. 3. : фото.
Клочек, Григорій. Мистецтво сторітелінгу в сучасній педагогічній риториці / Григорій Клочек // Дивослово. – 2015. – № 7-8. – С. 39-45.
Клочек, Григорій. Мій спогад про Василя Стуса / Григорій Клочек // Вежа. – 2020. – № 41-42. – С. 152-154.
Клочек, Григорій. «Морський вовк» в степах України / Григорій Клочек // Українська літературна газета. – 2022. – № 3 (лютий). – С. 3. – Зміст: «Сім футів під сузір’ям Південний Хрест».
Клочек, Григорій. Наближення до Тараса Шевченка / Григорій Клочек // Літературна Україна. – 2016. – 26 травня. – С. 4 ; Літературна Україна. – 2016. – 2 червня. – С. 6.
Клочек, Григорій. «О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань!» / Григорій Клочек // Літературна Україна. – 2016. – 22 грудня. – С. 14.
Клочек, Григорій. Риторика слова і слайда / Григорій Клочек // Всесвітня література в сучасній школі. – 2016. – № 1. – С. 5-7 : фото.
Клочек, Григорій. «Садок вишневий коло хати…» Тараса Шевченка як кінотекст : монографічний аналіз твору / Григорій Клочек // Вежа. – 2012. – № 30. – С. 201-252.
Клочек, Григорій Дмитрович. Середній освіті потрібне шокове реформування / Григорій Дмитрович Клочек // Сучасна школа України. – 2014. – № 11 (275). – С. 34-37.
Клочек, Григорій. Тарас Шевченко у школі / Григорій Клочек // Кур’єр Кривбасу. – 1997. – Січень. – С. 75-87 ; Кур’єр Кривбасу. – 1997. – Лютий. – С. 58-66 ; Кур’єр Кривбасу. – 1997. – Березень. – С. 69-91; Кур’єр Кривбасу. – 1997. – Серпень. – С. 104-113.
Клочек, Григорій. Тонкий свист летючої стріли (Юрій Дараган і його поетична збірка «Сагайдак») / Григорій Клочек // Вежа. – 1996. – № 3. – С. 43-58. – Зміст: «Сагайдак».
Клочек, Григорій. Трохи пейзажно-географічної та предметно-побутової конкретики / Григорій Клочек // Дивослово. – 2013. – № 10. – С. 28-32.
Клочек, Григорій. Уроки майстра non-fiction : До 65-річчя Григорія Гусейнова / Григорій Клочек // Літературна Україна. – 2015. – 27 серпня. – С. 6-7 : фото.
Клочек, Григорій. Художнє мислення Олега Ольжича : Роздуми з нагоди виходу книги О. Ольжича «Незнаному воякові» / Григорій Клочек // Вежа. –1995. – № 1. – С. 109-116.
Клочек, Григорій. Шевченкові візії ідеального суспільства (на матеріалах триптиха «Молитва») / Григорій Клочек // Вежа. – 2021. – № 43-44. – С. 312-341.
Клочек, Григорій. Юрій Драган, Євген Маланюк і ми, сьогоднішні / Григорій Клочек // Українська літературна газета. – 2022. – № 21 (жовтень). – С. 18-19 ; Українська літературна газета. – 2022. – № 22 (листопад). – С. 18-19.
Література про життя і діяльність Г. Д. Клочека
Бондар, Василь. Григорій Клочек: «У мене немає часу на хобі» / Василь Бондар // Народне слово. – 2023. – 2 березня. – С. 4-5 : фото.
Визначено лауреатів обласної літературної премії імені Євгена Маланюка // Народне слово. – 2004. – 15 січня. – С. 1.
Виповнюється 70 років Григорієві Дмитровичу Клочекові... // Слово і час. – 2013. – № 3. – С. 3-4.
Гасло професора Григорія Клочека : До 70-річчя від дня народження // Вежа. – 2013. – № 31. – С. 227-229.
Горик Н. Клочек Г. Ліна Костенко : Рецензія на навчальний посібник-хрестоматію Г. Клочека «Ліна Костенко. Біографія. Вибрані поезії. “Маруся Чурай”. Інтерпретація творів» / Н. Горик // Дивослово. – 2000. – № 3. – С. 51-52. Григорій, Клочек : бібліографічний покажчик: до 60-річчя від дня народження / Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка. Кафедра української літератури ; укл. Ксенія Браїлова. – Кіровоград, 2003. – 39,[1] с. : портр.
Гусейнов Г. Червоний шалик і біла херсонська ковила : До 70-річчя професора Григорія Клочека / Г. Гусейнов // Літературна Україна. – 2013. – 28 лютого. – С. 4 : фото ; Новини Кіровоградщини. – 2013. – 7 березня. – С. 9 : фото.
Каюков В. Посібник, якого чекали... : [Г. Клочек «Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація»] / Василь Каюков // Дивослово. – 1999. – № 3. – С. 62-63.
Марко, Василь. Гасло професора Григорія Клочека / Василь Марко // Народне слово. – 2013. – 7 березня. – С. 6.
Ожоган В. Зрілі плоди Григорія Клочека / В. Ожоган // Кіровоградська правда. – 2003. – 7 березня. – С. 2.
Оліфіренко І. З роздумів після ювілею Григорія Клочека / І. Оліфіренко // Народне слово. – 2003. – 20 березня. – С. 3.
Панченко В. Система професора Клочека : До 60-річчя / В. Панченко // Літературна Україна. – 2003. – 13 березня. – С. 6.
Погрібний В. Відомий майстер – кандидат у майстри : Інтерв’ю з доктором філологічних наук, професором Григорієм Дмитровичем Клочеком / В. Погрібний // Кіровоградська правда. – 2000. – 4 квітня. – С. 3.
Професорові Григорію Клочеку призначено довічну стипендію Кабінету Міністрів України // 21-й канал. – 2023. – 19 жовтня. – С. 2. : фото. кол.
15 х 15: Письменники Приінгулля : автобіобібліографічний довідник / укл. В. Бондар. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 1999. – 63 с.
Сизоненко О. Відкритий лист Григорієві Клочеку : Відлуння теми / О. Сизоненко // Літературна Україна. – 2004. – 22 січня. – С. 2.
Яровенко, Тетяна. Шевченкознавча есеїстика Євгена Маланюка в науковій концепції Григорія Клочека / Тетяна Яровенко // Хроніки Задзеркалля. – 2016. – № 8-9. – С. 27-30 : фото.
Web-ресурси
Григорій Дмитрович Клочек (Кіровоградська обласна бібліотека для дітей імені Т.Г. Шевченка)
Григорій Клочек: Ми вступаємо у смугу кардинальних оновлень (Гречка)
Григорій Клочек – статті автора (Дзеркало тижня)
Клочек Григорій Дмитрович (Вікіпедія. Вільна енциклопедія)
Клочек Григорій Дмитрович (Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка)
Професору ЦДУ призначили довічну стипендію (CBNews)
Руснак І. Є. Клочек Григорій Дмитрович (Енциклопедія сучасної України)