Дмитренко Юрій Михайлович
Юрій Михайлович Дмитренко (псевд. Максим Думич, Джарій Михайленко, Джарій Азко, Ярій Добромисл, Юрко Козак, Юрій Михайленко, Георгій Тимошенко, Юрій Дмитренко-Думич, Марко Оборожний, Єгор Степняк, Юрій Козаченько, Михайло Гергель, ЮрКОзак; 4 травня 1951, с. Глодоси Хмелівського (нині Новоукраїнського) району Кіровоградської області) – український письменник, журналіст.
Життя і діяльність
Юрій Михайлович Дмитренко народився 4 травня 1951 року. Батьківщина письменника – Кіровоградщина, село Глодоси. Походить він із сім’ї сільських інтелігентів. З трьох років Юрій жив у Хмельовому, де закінчив десятирічку.
Після закінчення Хмелівської середньої школи юнак навчався в Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування (нині Національний технічний університет). Закінчивши його в 1973 році, деякий час Дмитренко працював інженером-конструктором у місті Хмільнику, а з 1975 року – у Вінниці.
З 1975 року розпочалася журналістська діяльність Дмитренка: він працював кореспондентом маловисківської районної газети «Будівник комунізму» (м. Мала Виска Кіровоградської області, 1975), кореспондентом-завідувачем відділу пропаганди кіровоградської обласної молодіжної газети «Молодий комунар» (1976-1980).
Успішний вихід на сторінки преси в 1975 році з літературними творами (етюд «На рушникові хліб-сіль», образок «Гніздо» та ін.) круто змінив подальший життєвий шлях Юрія Дмитренка. Спершу він працює в газетах як журналіст, а потім «одважується» взятись за літературні твори, як висловився сам, «дещо несподівано навіть для самого себе». Стрімке входження письменника в літературу відбулося вже в Полтаві, де він мешкав із 1980 року (насправді у селі Розсошенці поблизу Полтави – цей топонім можна побачити на останній сторінці багатьох його творів).
Юрій Михайлович обіймав посади заступника редактора газети «Ленінським шляхом» (1980-1983), завідувача відділу нарису й публіцистики газети «Комсомолець Полтавщини» (1985), консультанта-методиста Будинку політосвіти Полтавського обкому Компартії України (1986-1990). У 1990 році він організував інформаційно-видавниче агентство правоохоронних органів та судів Полтавської області «Астрея», був його головним редактором-директором (1990-1992). Водночас на громадських засадах письменник редагував обласні газети «Пригоди, події, факти», «Цілком відверто!», а також літературні видання «Літературна Полтавщина», «Полтавочка», журнали «Астрея», «Добромисл», «Лтавський детектив», «Журавлик». Дмитренко є засновником і видавцем газет «Козацька правда», «Правда козака Юрка Дмитренка», журналу «Полтавські запорожці»; організатором і головою Полтавської спілки літераторів (1991), нині – почесний голова. Журналіст працював начальником обласного управління у справах преси та інформації Полтавської обласної державної адміністрації (1992-2004). З 2004 року Юрій Дмитренко – на творчій письменницькій роботі. У 2006 році він заснував і очолив першу в Україні козацьку (національно-територіальну) громаду, є одним із ініціаторів створення Козацького гвардійського корпусу Полтавщини (2009), організатором і першим президентом Полтавської академії козацтва, яка об’єднує науковців і вчених-козаків. Нині мешкає в с. Велике Болото Новосанжарського району на Полтавщині.
Твори письменника друкуються з 1975 року, видаються – з 1984. У мистецькому доробку Юрія Дмитренка – понад 50 різножанрових книг: публіцистичні нариси, історичні та історико-документальні романи й повісті, гостросюжетна пригодницька, фантастична й детективна проза, поезія.
Основна тема творчості письменника – історія українських національно-визвольних змагань 1917-1920 рр., над якою автор працював майже тридцять років. Результатом цього письменницького подвижництва став цикл історичних романів «Український вузол», який об’єднує на сьогодні 26 виданих книг, з-поміж яких романи-хроніки «Загибель імперії», «Нашестя», «Гетьманська держава», «Війна з Росією», «Отаманщина», «Повстанські вихори», «Вогонь Холодного Яру», «Махновці», «Повстанці». Вони побачили світ у полтавських видавництвах в 1999-2003 роки. Чекають на видавця ще три романи з цього циклу: «Окупація», «Останні гайдамаки», «Лісове братство».
Цьому періоду історії України та його історичним постатям автор присвятив низку документальних і біографічних нарисів: «…Я, батько Махно» (1991), «…Я, комбриг батько Махно» (1992), «Нестор Махно» (1998), «…Я, голова Гуляйпільського совєта, Нестор Махно» (1999), «Микола Міхновський. Володимир Винниченко. Симон Петлюра», «Ніколай Лєнін (Владімір Ульянов)» (1998), а також цикл ще не опублікованих документальних романів: «Білі», «Есери», «Красні», «Отаман Григор’єв», «Махновія».
Дмитренко – автор публіцистичних творів «Червоний грозовій» (1988), «Слідчий експеримент» (1989), «Діоксиновий присмак влади» (2008), «Зоряний час леді Ю» (2009), «Зраджений народ» (2007), а також «Короткого тлумачного словника козацької мови» (2010).
Юрій Дмитренко створив десятки романів та повістей, що належать до пригодницького і детективного жанрів: «До стіни не відвернулися» (у співавторстві з Сергієм Плачиндою, 1984), «Лісодубія» (1990), «Скарби мовчать» (1985), «Розшук» (1988), «Гонорар за злочин» (1990), «Смерть аноніма», «Замах на слідчого», «Рекет», «Абсолютно секретний агент» (Полтава, 1991), «Слідами Чорної відьми», «Тіньовий слідчий» (1992), «Ніхто нічого не бачив» (1993), «Розшук злочинця припинити» (1994), «Убивця вбивць», «Слідчий Карий проти лтавської мафії» (1995), «Кримінальне лото» (1996), «У павутинні ЧК» (2002) та ін.
Письменник створив чимало прозових книг для дітей: «Абсолютно секретный агент» (1991), «Версія для комісара поліції», «Тайник у підземеллі», «Обшук без дозволу» (1992), «Помилка секретного агента» (1998) та ін.
У творчому доробку автора також кілька поетичних книг: «Смолкнувшие струны», «Усе мина» (1999), «П’ятдесят» (2001), «Догорає свіча», «Украдена ніч» (2002), «Повстанські пісні», «Крик змія» (2003), «Дзвони падолисту» (2006), «Козацькі пісні» (2007), «Я народу козацького син» (2009), «Вибрані поетичні твори» (2010), «Шістдесят» (2011). Кілька книг адресовано рибалкам-любителям: «Яку, де, коли, чим і як ловити рибу?» (1992), «Порадник рибалки» (1992), «Зимова риболовля», «Що чіпляти на гачок?», «Все про поплавцеву вудку», «Рибалці про риб України» (1994).
Юрій Дмитренко – член Національної спілки письменників України (з 1994); лауреат літературних премій ім. Панаса Мирного (2004), ім. Володимира Малика (2002), ім. Юрія Яновського (1976); переможець багатьох всесоюзних, всеукраїнських та обласних конкурсів на кращий літературний твір про міліцію.
З травня 2010 року за станом здоров’я Юрій Михайлович відійшов від громадських справ, залишив усі свої посади і зосередився на роботі в Полтавській академії козацтва.
Бібліографія
Блакитні вежі : хрестоматія творів письменників Приінгульського краю. Юрій Дмитренко. Із чужим обличчям / редкол.: Василь Бондар (голова), Т. В. Андрушко, А. М. Корінь [та ін.] ; авт. передм. Л. В. Куценко; укл.: Василь Бондар. – Кіровоград : Мавік. – Т. 2 : Проза. – 2011. – С. 105-116
Босько Володимир Миколайович. Дмитренко Юрій Михайлович // Історичний календар Кіровоградщини на 2021 рік. Етюди у червоному, чорному та синьо-жовтому кольорах про участь єлисаветрадців у революції 1917-1921 рр. / В. М. Босько. – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2020. – С. 78.
Дмитренко Юрій Михайлович. Слідчий експеримент : Документально-художні повісті, нариси / Юрій Дмитренко. – Харків : Прапор, 1989. – 181 с.
Дмитренко Юрій. Лісодубія : Іронічні казки для дорослих / Юрій Дмитренко. – Полтава : Астрея, 1990. – 75 с. : іл.
Дмитренко, Юрій Михайлович. Рекет : пригодницька повість / Юрій Дмитренко. – Полтава : Астрея, 1991. – 99 с.
Дмитренко, Юрій Михайлович. Скарби мовчать : пригод. повість / Юрій Дмитренко. – К. : Молодь, 1985. – 147 с. : портр. (Сер. «Перша книга прозаїка»)
Дмитренко, Юрій Михайлович. Убивця вбивць, або Операція «Рекет»: пригодницький роман / Юрій Дмитренко. – Полтава : Полтавський літератор, 1995. – 300 с.
Дмитренко, Юрій Михайлович. Червоний грозовій : художн.-докум. оповіді / Ю. М. Дмитренко, В. Л. Калініченко. – Дніпропетровськ : Промiнь, 1988. – 141 с.
Дмитренко-Думич, Юрій Михайлович. Симон Петлюра. Володимир Винниченко. Микола Міхновський : біографічний нарис з життя українських революціонерів у період між лютневою революцією та жовтневим переворотом в Росії та на початку української революції / Юрій Дмитренко-Думич. – Кобеляки : Видавництво «Кобеляки», 1998. – 65 с. – (Бібліотечка любителя історії)
Дмитренко Ю. Кінець однієї авантюри / Ю. Дмитренко, В. Калиниченко // Кіровоградська правда. – 1982. – 3 січня ; Кіровоградська правда. – 1982. – 5 січня ; Кіровоградська правда. –1982. – 6 січня ; Кіровоградська правда. – 1982. – 7 січня ; Кіровоградська правда. – 1982. – 9 січня ; Кіровоградська правда. – 1982. – 10 січня ; Кіровоградська правда. – 1982. – 13 січня. – С. 4
Дмитренко Ю. Обшук без дозволу : повість / Ю. Дмитренко // Молодий комунар. – 1986. – 2 жовтня ; Молодий комунар. – 1986. – 8 жовтня ; Молодий комунар. – 1986. – 9 жовтня ; Молодий комунар. – 1986. – 11 жовтня ; Молодий комунар. – 1986. – 25 жовтня. – С. 6-7
Дмитренко Ю. Помста : історичний нарис / Ю. Дмитренко // Будівник комунізму. – 1985. – № 149 ; Будівник комунізму. – 1985. – № 150. – С. 3
Дмитренко Ю. Рекет : повість / Ю. Дмитренко // Народне слово. – 1991. – 5 листопада. – С. 4
Дмитренко Ю. Розшук : повість / Ю. Дмитренко // Молодий комунар. – 1982. – 31 серпня. – С. 6
Дмитренко Ю. Чекісти : художньо-документальна розповідь / Ю. Дмитренко // Молодий комунар. – 1977. – 3 лютого. – С. 5
Ковирьов, Анатолій Іванович. Козацький батько : життя та творчість письменника Юрія Дмитренка-Думича / Анатолій Ковирьов. – Новоукраїнка, 2008. – 379 с. : фото
Ковирьов, Анатолій Іванович. Терра козакіум. Основи козакології за Юрієм Дмитренком / Анатолій Ковирьов. – Новоукраїнка, 2012. – 222 с. : фото. – Бiблiогр. в пiдрядк. прим.
Ковирьов, Анатолій Іванович. Хмелівський край у боротьбі за незалежність України : 1904-1938 рр. / Анатолій Ковирьов. – Новоукраїнка, 2008. – 271 с. : фото
Страшенко, Ольга. Письменники зі скіфського родоводу / Ольга Страшенко // Вежа. – 2012. – № 30. – С. 166-173
Хосяінова Л. «Тому й узявся за перо» / Л. Хосяінова // Народне слово. – 2011. – 12 травня. – С. 10
Web-ресурси
Дмитренко Юрій Михайлович (Вікіпедія)
Дяченко А. М. Дмитренко Юрій Михайлович (Енциклопедія сучасної України)
Дмитренко-Думич, Юрий Михайлович (История Полтавы {Сайт Бориса Тристанова})
Юрій Дмитренко (сайт Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України)