Годованець Микита Павлович
Микита Павлович Годованець
Дата народження — 26.09.1893
Місце народження — с. Вікнина, Тернівська волость, Подільська губернія (нині Голованівський район, Кіровоградська область)
Дата смерті — 27.07.1974
Місце смерті — м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область, Україна
Місце поховання — м. Кам’янець-Подільський, Руськофільварецький цвинтар
Микита Павлович Годованець (26 вересня 1893, с. Вікнина Тернівської волості Подільської губернії (нині Голованівський район Кіровоградської області) – 27 липня 1974, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області) – український поет-байкар, перекладач.
Життя і діяльність
Микита Годованець народився 26 вересня 1893 року в родині бідних селян. Місце його народження – село Вікнина Подільської губернії (нині Голованівський район Кіровоградської області). Батьки мали восьмеро дітей, самі ні писати, ні читати не вміли, проте дуже хотіли вивести своїх нащадків в люди. Микита, наймолодший, змалку тягнувся до науки.
Спочатку хлопець навчався у початковій церковно-парафіянській школі, де й привернув до себе увагу вчителя Йосипа Чайки, який побачив у нього талант та здібності до літератури. Батько Микити, Павло Годованець, при активному сприянні вчителя віддав свого найменшого сина до Степашнівської второкласної учительської школи. Йосип Чайка, який вчив хлопця, приносив малому книжки із власної книгозбірні. Окрім Тараса Шевченка, хлопцю полюбилися твори Леоніда Глібова, Івана Котляревського, Степана Руданського.
Після закінчення навчання в учительській школі Микита ходив на педагогічні курси, водночас викладав у сільських школах. Відслуживши чотири роки, він повернувся до викладацької діяльності, а згодом став до праці в редакції газет у Вінниці та Житомирі.
Творчий дебют Годованця відбувся в 1913 році. Його поезії вперше опублікували на шпальтах тижневика «Маяк» (київське видання). Протягом чотирьох років у ревельській газеті було опубліковано низку його поетичних творів.
У 1920 році молодий Микита Годованець оселяється у Кам’янці-Подільському, де працює вчителем у селі Голосків та відвідує лекції історико-філологічного факультету Кам’янець-Подільського державного українського університету як вільний слухач. Саме в цей час з-під його пера виходять байки.
Перша книжка оригінальних байок Микити Годованця «Незаможник Клим» побачила світ у 1927 році. Після неї поет написав та надрукував ще кілька невеличких книжок: «До добробуту й культури» (1928), «Парася на парастасі» (1929), «Будяки», «Довгоносики», «У колективі» (1930), «Трактор і рало» (1931), «Байки» (1932).
Важливо, що талант сатирика помітив у Годованця ще Остап Вишня: прочитавши у 1920 році його байку «Максим і Павло», він сказав: «Буде з вас байкар!» Дослідники відзначили, що М. Годованець продовжив байкарські традиції Г. Сковороди, Л. Глібова, М. Старицького, Олени Пчілки, Б. Грінченка, зарубіжних авторів. Секрети творення байки майстер оповів у «Слові про байку».
У 1925 році Микита Павлович одружився із Серафимою Миколаївною. Того ж року Годованець увійшов до спілки селянських письменників «ПЛУГ», а в 1934-му став членом спілки письменників СРСР.
Микита Годованець
У 1935 році Микита разом із родиною переїздить до Києва. А 31 січня 1937 року його заарештували зі звинуваченням в українському буржуазному націоналізмі, буцімто, він був представником відомого націоналіста Євгена Коновальця в Україні.
Звісно, що ніяким емісаром Годованець не був, це була спланована сталінська акція викорінення української інтелігенції. Байкаря заслали на десять років на Колиму.
У 1947-му його звільнили, проте дозвіл на повернення в Україну довелося чекати ще сім років, лише в 1954-му байкар отримав можливість оселитися на Поділлі. Реабілітували поета восени 1957-го, тобто через 20 років після ув’язнення.
Тяжко довелося Микиті Павловичу після заслання, але він з головою поринув у літературну працю. З-під його пера у той період вийшло чимало оригінальних байок. Окрім того, Годованець перекладав українською вірші європейських поетів, вивчав та освоював техніку написання байок епохи античності та Відродження. Вагомим внеском у розвиток української літератури стали книги «Байки» (1957), «Заяча математика» (1961), «Конвалія і Лопухи» (1966), «Талановита Тріска» (1967). Проте працювати на повну силу Годованцю не давали цензори, які дуже пильно стежили за його роботою.
Обкладинка книги М. Годованця «Слово про байку» 
Обкладинка книги М. Годованця «Конвалії і лопухи» 
Обкладинка книги М. Годованця «Байки і фрашки»
27 серпня 1974 року Микита Годованець відійшов у засвіти. Його поховано на старому цвинтарі на Руських фільварках.
Могила М.П. Годованця в м. Кам’янець-Подільський
24 вересня 1983-го в Кам'янець-Подільській середній школі № 16 відкрили музей Микити Годованця. Того ж року на будинку, де мешкав байкар, встановили пам’ятну дошку, а в грудні 2008-го в приміщенні картинної галереї Кам’яне́ць-Поді́льського держа́вного істори́чного музе́ю-запові́дника відкрили меморіальну кімнату Микити Павловича Годованця.
Бібліографія
Альперін, Юхим Йосипович. Микита Годованець / Юхим Альперін. – К. : Дніпро, 1973. – 125 с.
Арутюнянц А. Микита Годованець 1893-1974: до 100-ліття від дня народження: дружній шарж / А. Арутюнянц // Перець. – 1993. – № 15. – С. 11
Байки зарубіжних байкарів у переспівах та перекладах Микити Годованця / авт. передм.: Євгеній Гінзбург, Степан Крижанівський. – К. : Дніпро, 1973. – 319 с.
Басюк В. Влучні «посвяти» байкаря / В. Басюк // Літературна Україна. – 1966. – 16 вересня
Брилінський Д. «Справа» байкаря Годованця / Д. Брилінський // Друг читача. –1990. – 23 серпня
Василашко В. Байка і колючий дріт, або відомий і невідомий Микита Годованець / В. Василашко // Вітчизна. – 2005. – № 9-10. – С. 116-129
Віталійчук Н. ...І читали твори байкаря : Ювілеї / Н. Віталійчук // Гайворонські вісті. – 2008. – 30 вересня. – С. 1
Волощук П. «Топчу в душі старе...» : (громадськість Гайворонського району відзначає 100-річчя свого земляка – відомого байкаря М. П. Годованця) / П. Волощук // Кіровоградська правда. – 1993. – 30 жовтня
Годованец, Никита Павлович. Соловей в курятнике. Басни / Никита Годованец ; пер. с укр. В. Корчагина ; худ. И. С. Смирнов. – М. : Сов. писатель, 1960. – 59 с.
Годованець А. Тернистий шлях : до 100-річчя з дня народження М. П. Годованця / А. Годованець // Гайворонські вісті. – 1993. – 7 серпня
Годованець М. «За комір завжди лізе завірюха, де розуму не контролюють вуха» : Байки / Годованець М. // Вежа. – 2003. – № 13. – С. 266-273
Годованець М. Де говорить сила зброї, а не сила серця : Поезії / М. Годованець // Вежа. – 2006. – № 18. – С. 176-190
Годованець Микита Павлович. Байки / Микита Годованець ; упор., авт. передм., авт. приміт. Віктор Косяченко. – К. : Дніпро, 1983. – 199 с.
Годованець, Микита Павлович. Байки / М. П. Годованець ; упор., авт. передм., авт. приміт. І. В. Зуб. – К. : Рад. письменник, 1987. – 301 с.
Годованець, Микита Павлович. Байки / Микита Годованець ; авт. передм. І. Дузь. – К. : Держлітвидав УРСР, 1963. – 289 с.
Годованець, Микита Павлович. Байки : у 2-х т. / Микита Павлович Годованець ; Микита Годованець. – К. : Дніпро. – 1968. Т. 1 : Заяча математика. – 1968. – 343 с.
Годованець, Микита Павлович. Байки : у 2-х т. / Микита Павлович Годованець ; Микита Годованець. – К. : Дніпро. – 1968. Т. 2 : Ріка мудрості ; За сюжетами Езопа. –1968. – 294 с.
Годованець, Микита Павлович. Байки за Леонардо да Вінчі, Федром, Бабрієм / Микита Годованець. – К. : Дніпро, 1967. – 187 с.
Годованець, Микита Павлович. Байки і фрашки / Микита Годованець ; іл. Б. П. Балицький. – Львів : Каменяр, 1973. – 95 с.
Годованець, Микита Павлович. Заяча математика : байки / М. П. Годованець. –К. : Рад. письменник, 1961. – 167 с.
Годованець, Микита Павлович. Конвалії і лопухи. Байки / Микита Годованець. – К. : Рад. письменник, 1966. – 83 с.
Годованець, Микита Павлович. Сміх на службі. Байки / Микита Годованець; вступ. стаття Ф. Скляра. – К. : Веселка, 1973. – 69 с.
Дацька В. Ріка мудрості : До 120-річчя М. Голованця / В. Дацька // Народне слово. – 2013. – 3 жовтня. – С. 10
Дунаєвська, Інна. Від вікнинських стежин до світового визнання / Інна Дунаєвська // Гайворонські вісті. – 2023. – 5 жовтня. – С. 6 : фото
Звіт перед земляками: розмова з письменником Микитою Павловичем Годованцем // Кіровоградська правда. – 1967. – 14 березня. – С. 3 : портр.
Корінь А. На чисту воду нечисть він виводив : до 100-річчя з дня народження М. Годованця / А. Корінь // Кіровоградська правда. – 1993. – 25 вересня
Куманський Б. Гострим словом по всякій всячині / Б. Куманський // Народне слово. – 2006. – 20 травня. – С. 1
Микиті Годованцю – 110 : Весела скриня // Вежа. – 2003. – № 13. – С. 265
Павличук, Олексій. Майстер гострого слова : до 130-річчя від дня народження Микити Годованця / Олексій Павличук // Гайворонські вісті. – 2023. – 21 вересня. – С. 3 : фото
Ревва, Тетяна. Народу рідному – усе! : до 130-річчя від дня народження Микити Годованця / Тетяна Ревва // Народне слово. – 2023. – 28 вересня. – С. 7 : фото
Сандул В. Відомий український байкар : [М. П. Годованець] / В. Сандул // Кіровоградська правда. – 1973. – 26 вересня
Сандул В. Патріарх байкарства / В. Сандул // Гайворонські вісті. – 2004. – 25 вересня. – С. 4
Сочивець І. Слово про друга : [про М. Годованця] / І. Сочивець // Гайворонські вісті. – 1993. – 29 вересня
Старий Д. Майстер гострого пера / Д. Старий // Гайворонські вісті. – 2003. – 24 вересня. – С. 2
Стоголосся. Поетична антологія Вінничини ХХ століття / Олена Пчілка [та ін.] ; упорядкування, вступне слово Анатолія Подолинного. – Вінниця : Континент-ПРИМ, 2002. – 418 с.
Шабатин П. «Наш сміх – слуга і друг, і син народу – шанує над усе і дзвінкість, і свободу» : (до 100-річчя з дня народження М. П. Годованця) / П. Шабатин // Гайворонські вісті. – 1993. – 18 вересня
Шпильова В. Балада про байкаря / В. Шпильова // Голос України. – 2003. – 23 жовтня. – С. 17
Web-ресурси
Годованець Микита Павлович (Вікіпедія)
Зуб Іван. Годованець Микита Павлович (Бібліотека української літератури)
Колодійчук Є. С. Годованець Микита Павлович (Енциклопедія сучасної України)
Микита Павлович Годованець (Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара)
Микита Годованець: Народу рідному – усе! (Український інтерес)
Подільські стежини Микити Годованця (Хмельницька обласна бібліотека для дітей ім. Тараса Шевченка)