Бондаренко Микола Гнатович

Микола Гнатович Бондаренко
Дата народження — 02.01.1914
Місце народження — с. Картушине, Слов’яносербський повіт (нині – Антрацитівський район Луганської області), Катеринославська губернія, Російська імперія
Дата смерті — 31.08.1999
Місце смерті — м. Кіровоград (нині – м. Кропивницький), Кіровоградська область, Україна
Микола Гнатович Бондаренко (2 січня 1914, с. Картушине Слов’яносербського повіту Катеринославської губернії (нині – Антрацитівський район Луганської області, Україна) – 31 серпня 1999, м. Кіровоград [нині – м. Кропивницький]) – український художник.
Життя і діяльність
Бондаренко Микола Гнатович народився 2 січня 1914 року в селі Картушине на Луганщині, де пройшло його дитинство. Батько загинув на війні, і хлопчика виховувала мати. Захоплення мистецтвом і бажання творити прекрасне привели його після закінчення школи в 1931 році до Київського художнього інституту. Однак вже у 1934 році юнак був змушений залишити навчання через хворобу матері та скрутне матеріальне становище, що було викликано страшними голодними роками в Україні.
У 1934-1936 та 1938-1939 роках Микола Бондаренко працював художником у редакції газети «Вперед» у м. Ровеньки.
Попри всі труднощі, він не відмовився від мрії здобути професійну освіту митця і у 1939-1940 роках навчався в Одеському художньому училищі імені Б. М. Грекова. Але й цього разу доля внесла свої корективи – з початком Другої світової війни його призвали до армії. Пройшовши військову підготовку, Бондаренко став оперуповноваженим офіцером контррозвідки «СМЕРШ» (СМЕРШ – «Смерть шпигунам») у складі 57-ої армії та особового відділу 53-ої армії 2-го Українського фронту, брав участь у визволенні Кіровограда.
Під час війни Микола Бондаренко не полишав мистецтва, яке було невід’ємною частиною його життя, й наполегливо працював над удосконаленням майстерності, прагнув звільнитися від військової служби, аби не втратити талант. У 1946 році художника нарешті демобілізували, він повернувся до мирного життя, приїхав з Іркутська до Кіровограда і з того часу присвятив себе творчості на благо міста.
У другій половині 1940-х років на Кіровоградщині було засноване нове професійне мистецьке об’єднання – Кіровоградська художня артіль ім. А. Жданова, в якій з 1948 по 1951 рік Бондаренко працював художником. У 1951 році він разом із художником театру М. Л. Кропивницького М. Сакевичем, художником краєзнавчого музею А. Биковим, художником В. Щербиною створили ініціативну групу із заснування Кіровоградського товариства художників, до складу якої увійшли 15 митців. Члени товариства провели збори, обрали правління, головою якого призначили Миколу Бондаренка.
З 1951 по 1964 рік Микола Гнатович працював художником у Кіровоградських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР. Також з 1951 по 1954 рік Бондаренко обіймав посаду художника-графіка у редакції газети «Кіровоградська правда». Творча діяльність Миколи Гнатовича була тісно переплетена з громадською роботою: він входив до складу правління Одеської організації Спілки художників України та був членом художньої ради художньо-виробничих майстерень.
М. Бондаренко за роботою в художніх майстернях
У 1980 році М. Г. Бондаренко став членом Спілки художників України. Його творчість є особливо цінною завдяки тому, що відображає важливі історичні події та переломні моменти епох. Адже саме мистецтво першим реагує на зміни у суспільстві, дозволяючи сучасникам через художні образи та композиції глибше відчути драматизм подій.
Мистецтво Миколи Гнатовича зазнало еволюційних змін, адже його життя було сповнене випробувань: народився під час Першої світової війни, пережив Голодомор 1932-1933 років, Другу світову війну, важкі післявоєнні роки та став свідком відродження й становлення незалежної України. Він майстерно наносив важливі штрихи історії на полотно, адаптуючись до викликів часу. На початку художник працював у традиціях соціалістичного реалізму, в якому знайшли відображення тенденції, притаманні українському образотворчому мистецтву радянської доби. Як майстер станкового живопису, Бондаренко створював тематичні картини, портрети сучасників, пейзажі степового Кіровоградського краю та батальні сцени. Особливо близькою йому була тематика Другої світової війни, адже він сам відчув на собі її жахіття; бачив страх і жорстокість командування, руйнування міст і сіл, бездиханні тіла загиблих – усе це відображав у фронтовому щоденнику, залишаючи правдиві свідчення тих часів.
У 1990-х роках творчість Миколи Бондаренка набула нового звучання. Художник звернувся до історії української державності та етнічних мотивів, вкладаючи у роботи глибоку любов до України. Те, що раніше він міг висловити лише через пейзажі, оспівуючи красу рідної землі, тепер відображав у творах, сповнених національного духу та патріотизму.
Завдяки зусиллям самого художника, його дружини Ольги Іванівни та приватних меценатів, у фондовій колекції Кіровоградського обласного художнього музею зберігається понад сто робіт Миколи Бондаренка, серед них – «Шлях через с. Красносілля» (1974), «Вівсяне поле» (1975), «Тополі» (1985), «Вечоріє» (1989) та «Зарослий ставок в Онуфріївському заповіднику» (1993) – пейзажі степової України, де пройшло дитинство художника. Важливе місце у колекції займають портрети рідних митця – «Портрет дружини Ольги» (1960); «Портрет сина Володимира за книгою» та портрет самого Миколи Бондаренка, створений колегою, народним художником України Михайлом Надєждіним – «Портрет М. Г. Бондаренка» (1974). Також у фондовій колекції зберігаються професійні та жанрові образи тієї епохи: «Рибалка» (1988), «Портрет доярки Галі Гармаш» (1974), «Агрономи» (1987) та інші.
Портрет сина Володимира за книгою
Зарослий ставок в Онуфріївському заповіднику (1993)
Особливий батальний твір – картина «Визволення міста Кіровограда» (1954), створена в пам’ять про події визволення міста від нацистських окупантів.
Визволення міста Кіровограда (1954)
Серед робіт митця є картини, присвячені подіям, що й сьогодні не втрачають актуальності, наприклад, «Трагедія Чорнобиля» (1994).
Сторінки фронтового щоденника Миколи Бондаренка свідчать про глибоку любов художника до України, яку він проніс через складні часи, дочекавшись незалежності. Цій темі митець присвятив низку робіт, серед яких «Смерть Івана Мазепи» (1992), «Козацька засідка» (1995) та «Ще не вмерла Україна» (1993).
Микола Гнатович Бондаренко пішов із життя 31 серпня 1999 року, залишивши завдяки таланту й наполегливості значну творчу спадщину. Його роботи відображають переломні моменти епохи, злети й падіння, а також історичні події, які він пережив.
Бібліографія
Книги
Бондаренко М. Г. // Обласна виставка Кіровоградського товариства художників, присвячена декаді української літератури та мистецтва в Москві : каталог / Управління культури Кіровоградської області ; упор. Є. Т. Бабій. – Кіровоград, 1960. – С. 9.
Бондаренко Микола Гнатович // Митці Степової України XIX – початку XX століття / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського ; упор. І. Боса ; ред. Г. Скрипник [та ін.]. – К. : Видавництво ІМФЕ, 2013. – С. 37 : іл., фот. – Текст укр. та англ. мовами.
[Бондаренко Николай Игнатьевич. 1914 г. р.] // Выставка произведений кировоградских художников : 75 лет 1-ой городской художественной выставки: живопись, графика, скульптура, декоративно-прикладное искусство : каталог выставки «Елисаветград 1913 – 1988 Кировоград» / сост. В. Босько. – Кировоград : Облполиграфиздат, 1988. – С. 4.
Куманський, Броніслав Петрович. Спадок Миколи Бондаренка // Десята муза Кіровоградщини / Броніслав Куманський. – Кіровоград : Видавець Лисенко В. Ф., 2013. – С. 30-32 : портр., фото.
Микола Бондаренко = Mykola Bondarenko // Барви степу: Живопис. Графіка. Скульптура. Кераміка. Декоративно-прикладне мистецтво = The colors of the steppe / Департамент культури та туризму Кіровогр. обл. держ. адміністрації, Кіровогр. обл. організація Нац. спілки художників України, Кіровогр. обл. універсальна наук. б-ка ім. Д. І. Чижевського, КЗ «Музей мистецтв Кіровогр. обл. ради» ; упор.: М. Надєждін, А. Надєждін, А. Хворост ; пер. Л. В. Яцкул ; ред.: В. Г. Животовська, С. А. Ушакова. – Кропивницький : «Поліум», 2021. – C. 35-36 : іл. – Текст укр. та англ. мовами.
Микола Бондаренко = Mykola Bondarenko // Художники України. Живопис. Графіка. Скульптура. Монументально-декоративне мистецтво. Декоративно-ужиткове мистецтво : творчо-біографічний альбом-довідник = Artists of Ukraine. Painting. Graphic Arts. Sculpture. Monumental-Decorative Art. Decorative and Applied Arts : reference album on creative work and biography. – К. : Видавець Журавель С. В., 2001 – Вип. 5 / укл. : Сергій Журавель ; ред. Ігор Бугаєнко [та ін.]. – 2008. – С. 19 : кол. іл, портр, фото кол.
Микола Гнатович Бондаренко // Кіровоград. Образотворче мистецтво (минуле і сучасне) : [альбом] / авт.-упор. : В. Добробатько, О. Сіома ; літ. ред. : В. Бондар ; авт. передм. : Б. Куманський. – Кіровоград : Мавік, 2008. – С. 50-55 : кол. іл.
[Учасник минулої війни Микола Бондаренко точно передає її сувору прозу] / Б. Куманський // Кіровоградщина у дзеркалі часу: образотворче мистецтво = Кировоградщина в зеркале времени: изобразительное искусство = Kirovohrad in the mirror of time: fine art : фотоальбом / авт.-укл. Андрій Надєждін ; авт. ідеї Євгенія Шустер [та ін.] ; за заг. ред. Олександра Чуднова. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – С. 17 : портр., фото, кол. іл. – (Сер. «Кіровоградщина у дзеркалі часу»). – Текст: укр., рос., англ.
Періодичні видання
Бондаренко, Микола. Із фронтового щоденника / Микола Бондаренко // Вежа. – 1997. – № 8-9. – С. 235-250.
Босько, В. Щоб домогтись визнання, художнику треба жити довго / В. Босько // Народне слово. – 1995. – 17 червня. – С. 2.
Воєнна пам’ять художника // Народне слово. – 2001. – 21 червня. – С. 3.
Гребньова, Валентина. Фронтові свідчення співробітник СМЕРШу, який став художником / Валентина Гребньова // Вежа. – 1997. – № 8-9. – С. 235-239.
Куманський, Б. До ювілею художника : в обласному художньому музеї відкрито виставку робіт Миколи Бондаренка, якому нині виповнилося б 90 / Б. Куманський // Народне слово. – 2004. – 22 січня. – С. 3.
Куманський, Б. Подарунок старого майстра / Б. Куманський // Народне слово. – 1993. – 5 серпня.
Матівос, Ю. Мовою пензля / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 1990. – 6 травня. – С. 1.
Правда, М. Згадуючи гетьмана / М. Правда // Наше місто. – 2021. – 30 вересня. – С. 4 : фото.
Савранова, Е. Вернисаж памяти / Савранова Е. // Репортер. – 2004. – 26 января. – С. 8.
Чернова, Віта. Фронтовий зошит художника Миколи Бондаренка / Віта Чернова // Народне слово. – 2024. – 11 січня. – С. 5 : фото.
Web-ресурси
Бондаренко Микола Гнатович (Енциклопедія cучасної України»)
У Кропивницькому розгорнули виставку художника Миколи Бондаренка (Ранкове місто)