Биков Віктор Іванович
Віктор Іванович Биков (24 січня 1950, с. Кірове Долинського району Кіровоградської області – 9 серпня 2000, м. Кіровоград) – краєзнавець.
Життя і діяльність
Биков Віктор Іванович народився 24 січня 1950 року на Кіровоградщині – у с. Кірове Долинського району в родині службовців. Закінчивши у рідному селі восьмирічку, поїхав до Кривого Рогу, де навчався в профтехучилищі, а потім працював на Інгулецькому гірничозбагачувальному комбінаті. Гірничий фах його не полонив, тож після служби у війську Віктор вступив на філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту.
Здобувши диплом, сім років Биков віддав службі в органах міністерства внутрішніх справ (1974-1981), застосовуючи набуті педагогічні знання для перевиховання контингенту виправної колонії № 6; згодом спробував себе в ролі педагога у школі, працював у торгівельному об’єднанні «Медтехніка».
Але справу свого життя Віктор Іванович знайшов тільки у 39 років, коли став науковим співробітником заповідника-музею І.К. Карпенка-Карого «Хутір Надія» (1989-2000). Почав він з обробки нових фондових надходжень і упорядкування архіву Івана Карповича. Та заглибившись у вивчення документів музею, допитливий і уважний В. Биков несподівано – і не тільки для себе – знайшов певні «білі плями». А здавалося ж, що і творчість, і життєвий шлях І. Карпенка-Карого та його соратників досліджені в деталях!
Першою його – мало не сенсаційною – знахідкою стало знайдення не відомого раніше нашим сучасним дослідникам автографа І. Карпенка-Карого. Публікація про це стала першою серед десятків наступних виступів Віктора Івановича у пресі. І досі багато хто з газетярів пам’ятають його візити до редакції, коли він з таємничим виразом на обличчі говорив «А я оце в архіві таке знайшов...».
Важко сказати, хто ще з наших краєзнавців віддавав стільки часу роботі в архівах. Віктор Іванович із задоволенням працював навіть у тому архіві, який краєзнавці не полюбляють – в обласному нотаріальному архіві. Завдяки своїй допитливості і послідовності він зумів знайти матеріали про юного І. Тобілевича-канцеляриста, зразки його почерку. Йому поталанило відшукати заповіт Івана Карповича, про що писали україномовні видання багатьох країн світу. Ще одна сенсаційна знахідка В. Бикова – передсмертна записка І. Карпенка-Карого до улюбленого брата П. Саксаганського.
Працюючи в музеях та архівах, досліджуючи творчість корифеїв, Віктор Іванович поспішав донести знайдене до широких кіл громадськості. За час роботи на Хуторі Надії він зробив більше двох десятків публікацій, що й було відзначено обласною краєзнавчою премією імені Володимира Ястребова (1998).
На жаль, у розквіті сил (у п’ятдесят років) 9 серпня 2000 року Віктор Іванович пішов із життя.
Бібліографія
Биков В. Скарби Тобілевичів ще й досі у землі // Чому? – 1997. – 12 грудня. – С. 4.
Биков В. Хвостатий: Оповідання // Нова газета. – 2009. – 16 липня. – С. 10.
Биков В. В обмін на сталінський том // Молодий комунар. – 1990. – 28 липня.
Биков В. Хочу уточнити // Народне слово. – 1991. – 14 червня.
Биков В. Третьою дитиною була Надія. Нові документи про родину Тарковських // Народне слово. – 1991. – 28 грудня.
Биков В. Єлисаветградська адреса Винниченків // Єлисавет. – 1993. – 11 лютого.
Биков В. «Матеріал... взятий із життя»: Нове про родину Тобілевичів // Народне слово. – 1993. – 21 жовтня.
Биков В. Найкраща «Наталка Полтавка» українського театру // Народне слово. – 1996. – 27 квітня.
Биков В. Хутір Надія: Таємниця і явне // Степ. – 1996. – № 1. – С. 28-30.
Биков В. Про що розповіли метричні книги Знам’янської церкви: невідоме про Карпенка-Карого // Український театр. – 1992. – № 1. – С. 29.
Биков В. Тобілевичі відомі і невідомі // Кіровоградська правда. – 1992. – 27 лютого.
Биков В. Університет для Івана Тобілевича // Вечірня газета. – 1992. – 17 листопада.
Биков В. Коли заснований Хутір Надія? // Вечірня газета. – 1992. – 4 вересня.
Биков В. «Повенчался вторым браком с девицею дворянскою...»: з життя І. Карпенка-Карого // Вечірня газета. – 1992. – 1 травня.
Биков В. Олександр Олесь в Єлисаветі: Виповнилося 120 років від дня народження поета // Народне слово. – 1998. – 8 грудня.
Биков В. Єлисаветград 1914 року очима Заньковецької та Саксаганського // Народне слово. – 1997. – 23 жовтня. – С. 3.
Босько, Володимир Миколайович. Віктор Іванович Биков // Історичний календар Кіровоградщини на 2010 рік: Люди. Події. Факти : історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2009. – с. 24.
Віктор Іванович Биков // Лауреати обласної краєзнавчої премії ім. В. М. Ястребова. – Кіровоград : Кіровоградська обласна рада : КОД, 2014. – С. 43. Янчуков, Станіслав Миколайович. Віктор Іванович Биков // З іменем Володимира Ястребова / С. М. Янчуков. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2005. – С. 91.