Відмінності між версіями «Немировський Євген Львович»

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показано 7 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
−
[[Файл:NemirovskyEL.jpg|мини|слева|200px|<p style="text-align:center;">'''Євген Львович Немировський'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження</b> — 21.04.1925<br /><b>Місце народження</b> — м. Зінов'євськ Одеської губернії, нині - Кіровоград<br /><b>Дата смерті</b> — 02.07.2020<br /><b>Місце смерті</b> — м. Москва, Росія]]</p>
+
[[Файл:NemyrovskyiYL.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Євген Львович Немировський'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата народження</b> — 21.04.1925<br /><b>Місце народження</b> — м.&nbsp;Зінов'євськ, Одеська губернія, УРСР (нині м. Кропивницький, Кіровоградська область, Україна)<br /><b>Дата смерті</b> — 02.07.2020<br /><b>Місце смерті</b> — м. Москва, Росія]]</p>
−
'''Євген Львович Немировський''' (21 квітня 1925, м. Зінов'євськ – 02 липня 2020, м. Москва) - відомий російський вчений-книгознавець, доктор історичних наук,  професор,  член-кореспондент РАПН,  член АН Республіки Чорногорія. Головний науковий співробітник Російської книжкової палати.
+
'''Євген Львович Немировський''' (21 квітня 1925, м. Зінов'євськ, Одеська губернія, УРСР (нині м.&nbsp;Кропивницький, Кіровоградська область, Україна) – 02 липня 2020, м. Москва, Росія) – знаний радянський вчений-книгознавець, бібліограф.
−
 
 
  
 
==Життя і діяльність ==
 
==Життя і діяльність ==
  
−
Євген Львович Немировський народився 21 квітня 1925 року в Зінов'євську (до революції - Єлисаветград,  а нині - Кіровоград). Його дід - знаменитий єлисаветградський лікар і антрополог Самуїл Абрамович Вайсенберг (1867-1928), якого в енциклопедіях називали „найвидатнішим після Ч.Ломброзо представником першого покоління єврейських антропологів”.
+
Євген Львович Немировський народився 21 квітня 1925 року в місті Зінов'євську (нині м.&nbsp;Кропивницький). Перші роки дитинства хлопчика минули в будинку його дідуся Самуїла Абрамовича Вайсенберга, відомого єлисаветградського лікаря-антрополога.  
−
Невдовзі сім'я переїхала до Москви. У 15-річному віці Немировський отримав першу премію на конкурсі юних істориків за твір на тему „Староєгипетський фараон Ехнатон”.
 
  
−
У 1944 р. Є.Л. Немировський стає студентом механіко-машинобудівного факультету Московського поліграфічного інституту і одночасно - редакційно-видавничого факультету Московського заочного поліграфічного інституту. З 1945 р. – позаштатний кореспондент газети „Вечірня Москва”,  де з'являються репортерські нотатки студента-поліграфіста про міські події. У студентські роки приходить і захоплення історією російської поліграфічної техніки. Його статті на цю тему публікуються в інститутській багатотиражці „Сталінський друкар”,  професійному журналі „Поліграфічне виробництво”,  в центральній пресі („Літературна газета” і „Огонек”) та ін.
+
Згодом родина переїхала до Москви. Творчі здібності Євгена проявилися ще у школі: у 15-річному віці він отримав першу премію на конкурсі юних істориків за твір на тему «Староєгипетський фараон Ехнатон».
−
Після закінчення інституту в 1950 р. працює в Науково-дослідному інституті поліграфічного машинобудування. Протягом декількох років він спільно з Л.П. Тепловим готує велику тритомну працю з історії вітчизняної поліграфічної техніки. Ця робота так і не була опублікована,  але зібраний в ній матеріал про вітчизняних винахідників-поліграфістів був використаний в численних журнальних публікаціях Є.Л. Немировського,  а пізніше став основою фундаментальної монографії „Винахід Йоганна Гутенберга: з історії друкарства. Технічні аспекти” (М., 2000). У ній простежується еволюція поліграфічних технологій у світі з часу виникнення друкарства і до наших днів.
 
  
−
У 1967 р. Євген Львович очолив невеликий самостійний патентний відділ. В цей час здійснена ідея про випуск щорічника «Патентна література з питань поліграфічного виробництва»,  що складався з описів нових патентів,  забезпечених розгорнутими анотаціями та кресленнями. Всього було видано вісім щорічників,  що охопили матеріал за 1954-1961 рр.
+
У 1944 році Євген Немировський став студентом механіко-машинобудівного факультету Московського поліграфічного інституту й одночасно – редакційно-видавничого факультету Московського заочного поліграфічного інституту. З 1945 року він працював позаштатним кореспондентом газети «Вечерняя Москва», в якій з'являлися його репортерські нотатки про міські події.
−
Розробив класифікацію поліграфічних способів відтворення текстів та ілюстрацій (1956), основи універсальної бінарної класифікації(1971).
 
  
−
Паралельно зі службовими обов'язками в інституті                        Є.Л. Немировський багато сил віддає історичним розвідкам у сфері книгодрукування. Згадуючи цей час,  Євген Львович стверджує: „У шістдесятих роках я знайшов свого основного героя. Ним став російський першодрукар Іван Федоров”. У 1964 р. широко відзначалося 400-річчя російського книгодрукування, приурочене до дати виходу в світ першої точно датованої друкованої книги – „Апостола” Івана Федорова. В ювілейному році побачила світ монографія Є.Л. Немировського „Виникнення книгодрукування в Москві. Іван Федоров”. Розділ „Джерелознавство та історіографія російського першодрукування”, що не увійшов до книги, в тому ж році був захищений як дисертація на отримання наукового ступеня кандидата філологічних наук. Молодий дослідник стає першим кандидатом наук з нової наукової спеціальності «Книгознавство». Життя і діяльність Івана Федорова - постійний об'єкт інтересу Є.Л. Немировського: „Початок друкарства на Україні: Іван Федоров” (М.,  1974),  „Іван Федоров у Білорусії” (М.,  1979),  „Слідами першодрукаря” (М., 1983),  „Іван Федоров. Близько 1510-1583” (М.,  1985),  „Пам'ятник першодрукареві Івану Федорову” (М.,  1988),  „Подорож до витоків російського книгодрукування” (М.,  1991),  „Великий першодрукар: документальна повість про Івана Федорова та про пошуки і знахідки учених,  що вивчали його життя і діяльність” (М.,  2004). У 1975 р. Євген Львович видав бібліографічний покажчик „Початок книгодрукування в Москві і на Україні. Життя і діяльність першодрукаря Івана Федорова”. Основні підсумки власної дослідницької діяльності,  а також досягнень інших вчених Є.Л. Немировський зробив у фундаментальній авторській енциклопедії „Іван Федоров і його епоха” (М.,  2007).
+
У студентські роки Євген захопився історією російської поліграфічної техніки, його статті з такої тематики публікувалися в інститутській газеті «Сталинский печатник», професійному журналі «Полиграфическое производство», в центральній пресі («Литературная газета», «Огонёк») та ін.
  
−
З 1972 р. Немировський працює у відділі рідкісних книг Державної бібліотеки СРСР ім. В.Леніна на посаді завідувача сектором, а з 1974 р. очолює відділ. У 1982 р. Є.Л. Немировський перейшов на роботу до Всесоюзної книжкової палати. Тут він займається проблемами сучасної книжкової справи,  аналізує та узагальнює зарубіжний досвід,  прогнозує розвиток книговидавничої галузі. З ґрунтовних робіт даної тематики можна назвати дослідження „Книговидання в СРСР: цифри і факти, 1917-1987” (М.,1987).
+
Після закінчення інституту (1950 р.) Немировський працював у Науково-дослідному інституті поліграфічного машинобудування, де протягом декількох років спільно з Л.П. Тепловим готував велику тритомну працю з історії вітчизняної поліграфічної техніки. Ця робота так і не була опублікована, але зібрані в ній матеріали про вітчизняних винахідників-поліграфістів Немировський використав в численних журнальних публікаціях, а пізніше вони стали основою фундаментальної монографії «Изобретение Иоганна Гутенберга: из истории книгопечатания. Технические аспекты» (М., 2000). У науковій роботі Євген Львович дослідив еволюцію поліграфічних технологій у світі від часів виникнення друкарства до сучасності.
  
−
Немировський поглиблено вивчав спадщину білоруського першодрукаря Франциска Скорини. Він автор низки статей і бібліографічного довідника „Початок книгодрукування в Білорусії і Литві. Життя і діяльність Франциска Скорини: опис видань і покажчик літератури,  1517-1977” (М.,  1978). У 1988 р. в Мінську білоруською мовою вийшов збірник документів і матеріалів про Скорину, підготовлений вченим спільно з В.І. Дорошкевичем. У 1990 році у Мінську видана об'ємна монографія Є.Л. Немировського „Франциск Скорина: життя і діяльність білоруського просвітителя”, документальна повість «Слідами Франциска Скорини»,  бібліографічний покажчик про друкарню білоруською мовою. За ці роботи Є.Л. Немировський в 1990 р. був нагороджений вищою державною нагородою БРСР  - медаллю Франциска Скорини, а в 1994 р. удостоєний Державної премії Республіки Білорусь за цикл робіт „Скорина і білоруська культура”.
+
У 1967 році Немировський очолив невеликий самостійний патентний відділ. У цей час вийшов друком перший випуск щорічника «Патентная литература по вопросам полиграфического производства», який складався з описів нових патентів, забезпечених розгорнутими анотаціями та кресленнями. Всього було видано вісім щорічників, які охопили період 1954-1961 рр. Також Євген Львович розробив класифікацію поліграфічних способів відтворення текстів та ілюстрацій (1956), заклав основи універсальної бінарної класифікації (1971).
  
−
У 1986 р. Є.Л. Немировский спільно з Національною бібліотекою Чорногорії бере участь у підготовці багатотомної „Чорногорської бібліографії”. Також вийшли друком чотири його праці та десятки публікацій, що мали велике значення для національної культури і науки Чорногорії. Це монографія,  яка супроводжувала факсимільне видання первістка чорногорського друкарства „Октоїх первогласник Джурджа Црноєвіча 1494”. „Чорногорська бібліографія. Т. 1. Кн. 1: Видання Джурджа Црноєвіча 1494-1496” (Цетіньє,  1989) і „Чорногорська бібліографія. Т. 1. Кн. 2: Видання Божідара і Віченцо Вуковича,  Стефана Мариновича,  Якова з Кам'яної Річки,  Ієроніма Загуровіча,  Якова Крайкова,  Джованні Антоніо Рампацето,  Марка і Бартоломея Джин” (Цетіньє,  1993). Капітальна і багатоаспектна монографія „Початок друкарства в Чорногорії (1492-1496)”,  що вийшла в Цетіньє до 500-річчя чорногорської друкарської справи. Праці мали широкий резонанс у південнослов'янських країнах. У 1995 р. вже в Росії російською мовою опубліковано монографію    Є.Л.Немировського „Сербські монастирські друкарні XVI століття”. У 1996 р. уряд Чорногорії нагородив Є.Л. Немировського премією „Макарій”,  а Чорногорська академія наук і мистецтв обрала його своїм членом-кореспондентом.
+
Паралельно зі службовими обов'язками в інституті Є.Л. Немировський багато сил віддав історичним дослідженням у сфері книгодрукування. Згадуючи цей час, Євген Львович стверджував: «У шістдесятих роках я знайшов свого основного героя. Ним став російський першодрукар Іван Федоров». У 1964 році відзначалося 400-річчя російського книгодрукування з нагоди виходу в світ першої точно датованої друкованої книги Івана Федорова «Апостол». В ювілейному році побачила світ монографія Є.Л. Немировського «Возникновение книгопечатания в Москве. Иван Фёдоров». Розділ «Источниковедение и историография русского первопечатания», який не увійшов до книги, в тому ж році був захищений як дисертація на отримання наукового ступеня кандидата філологічних наук. Молодий дослідник став першим в СРСР кандидатом наук з нової наукової спеціальності «Книгознавство». Цю дисципліну він викладав у Московському інституті культури та поліграфічному інституті.
  
−
У 1993 р. Євген Львович повертається в Російську Державну бібліотеку на посаду головного наукового співробітника. З 2000 р. він знову працює у відділі рідкісних книг. Цей період життя вченого ознаменований багатьма великими звершеннями. З 1996 р. в Баден-Бадені у видавництві Валентина Кернера регулярно виходять томи „Зведеного каталогу стародруків кирилівського шрифту”. Робота над першою серією каталогу (із 9 томів),  покликаної охопити всі слов'янські інкунабули і палеотипи,  завершена. Зведений каталог Є.Л. Немировського отримав схвалення міжнародного співтовариства бібліографів та істориків книги. На нього було опубліковано близько 20 рецензій у науковій періодиці Білорусі,  Великобританії,  Німеччини,  Польщі,  Сербії,  Хорватії, Чорногорії.  
+
Життя та діяльність Івана Федорова цікавили професора Немировського. Він видав кілька монографій та науково-популярних книг, присвячених першодрукареві.
  
−
З кінця 2002 р. Є.Л. Немировський за сумісництвом працює на посаді головного наукового співробітника Наукового центру досліджень історії книжкової культури при НВО „Видавництво „Наука” РАН. Тут він реалізує масштабний науковий проект з підготовки багатотомної „Історії слов'янського кирилівського книгодрукування XV - початку XVII століття”. У 2003-2008 рр. у видавництві „Наука” вийшли три томи (у чотирьох книгах),  присвячені виникненню слов'янського книгодрукування в Польщі,  початок виробництва друкованої книги у південних слов'ян і у Валахії. Черговий, вже готовий до друку том розповість про діяльність Франциска Скорини.
+
У 1975 році науковець видав бібліографічний покажчик «Начало книгопечатания в Москве и на Украине. Жизнь и деятельность первопечатника Ивана Фёдорова». Підсумком дослідницької діяльності Немировського, а також досліджень інших вчених стала фундаментальна авторська енциклопедія «Иван Фёдоров и его эпоха» (М., 2007).
  
−
Яскрава сторінка творчості Є.Л. Немировського - вивчення життя і діяльності творця європейського друкарства Йоганна Гутенберга. Монографія „Йоганн Гутенберг. Близько 1399-1468” вийшла в 1989 р. у видавництві „Наука” (серія „Науково-біографічна література”).  
+
З 1972 року Євген Львович працював у відділі рідкісних книг Державної бібліотеки СРСР ім. В.І. Леніна на посаді завідувача сектору, а з 1974 року керівника відділу, проявивши не тільки наукові, але й організаторські здібності.
  
−
Євген Львович завжди приділяв багато сил популяризації знань про книгу і книжкову справу. Протягом десятиліть його статті друкувалися в газеті „Книжное обозрение”,  журналах „Світ книг”,  „Поліграфія”,  „Філателія СРСР”,  „Російська мова”,  „Поліграфіст і видавець”,  „Курсив”,  „КомпьюАрт”,  „Про книги” та ін. Він завжди був у гущі книгознавчого життя,  ставав організатором і неодмінним учасником безлічі книгознавчих конференцій,  виступав на засіданнях Секції книги Центрального будинку вчених Академії наук,  керував роботою клубу книголюбів Центрального будинку працівників мистецтв,  проводив заняття зі студентами Московського поліграфічного інституту та Московського державного інституту культури. Під керівництвом Є.Л. Немировського захищено сім кандидатських дисертацій. Рецензував праці колег і виступав (понад 40 разів) офіційним опонентом на захистах кандидатських і докторських дисертацій. Вчений був членом редколегій енциклопедичного словника „Книгознавство” (М., 1982) і енциклопедії „Книга” (М., 1999),  „Бібліотечної енциклопедії” (М., 2007). Написав понад 300 статей,  включаючи найважливіші: „Книга”,  „Книгознавство”,  „Книжкова справа”, „Книгодрукування”. Є.Л. Немировський  - доктор історичних наук (1972),  професор (1979), член-кореспондент РАПН (1991),  член АН Республіки Чорногорія (1996).
+
У 1982 році Є.Л. Немировський перейшов на роботу до Всесоюзної книжкової палати, де працював над проблемами сучасної книжкової справи, аналізував та узагальнював зарубіжний досвід, прогнозував розвиток книговидавничої галузі. З ґрунтовних робіт даної тематики можна назвати його дослідження «Книгоиздание в СССР: цифры и факты, 1917-1987» (М.,1987).
  
 +
Немировський поглиблено вивчав спадщину білоруського першодрукаря Франциска Скорини. Він є автором низки статей і бібліографічного довідника «Начало книгопечатания в Белоруссии и Литве. Жизнь и деятельность Франциска Скорины: описание изданий и указатель литературы, 1517-1977» (М., 1978). У 1988 році в Мінську білоруською мовою вийшов збірник документів і матеріалів про Скорину, підготовлений вченим спільно з В.І. Дорошкевичем. У 1990 році в Мінську була видана об'ємна монографія Немировського «Франциск Скорина: жизнь и деятельность белорусского просветителя», документальна повість «По следам Франциска Скорины», бібліографічний покажчик про друкарню білоруською мовою. За ці роботи Є.Л. Немировський в 1990 році був нагороджений вищою державною нагородою БРСР – медаллю Франциска Скорини, а в 1994 році отримав Державну премію Республіки Білорусь за цикл робіт «Скорина и белорусская культура».
  
 +
У 1986 році Євген Львович разом з фахівцями Національної бібліотеки Чорногорії взяв участь у підготовці багатотомної «Черногорской библиографии». Також вийшли друком чотири його праці та десятки публікацій, які мали велике значення для національної культури і науки Чорногорії та отримали широкий резонанс у південнослов'янських країнах.
  
−
==Бібліографія==
+
У 1995 році вже в Росії російською мовою була опублікована монографія Є.Л. Немировського «Сербские монастырские типографии 16 века». У 1996 році уряд Чорногорії нагородив автора премією «Макарій», а Чорногорська академія наук і мистецтв обрала його своїм членом-кореспондентом.
  
−
'''Окремі видання:'''
+
Яскрава сторінка творчості Є.Л. Немировського – вивчення життя і діяльності засновника європейського друкарства Йоганна Гутенберга. Монографія «Иоганн Гутенберг. Около 1399-1468» вийшла в 1989 році у видавництві «Наука» в серії «Научно-библиографическая литература».
  
−
Немировский Евгений Львович. Возникновение книгопечатания в Москве. Иван Федоров [Текст] / Евгений Львович Немировский; Под ред. и с предисл. А.А.Сидорова. - М.: Книга, 1964. - 402, [2] с.: ил., 5 л. ил. - Указ.: имен., старопеч. изд., рукописных книг: с.388-403.
+
У 1993 році Євген Львович повернувся в Російську Державну бібліотеку на посаду головного наукового співробітника. З 2000 року він знову працював у відділі рідкісних книг. Цей період життя вченого ознаменований багатьма великими звершеннями. З 1996 року в Баден-Бадені у видавництві Валентина Кернера регулярно виходили томи (9 томів) «Сводного каталога старопечатных книг кирилловского шрифта». Зведений каталог Є.Л. Немировського отримав схвалення міжнародного співтовариства бібліографів та істориків книги. На нього було опубліковано близько 20 рецензій у науковій періодиці Білорусі, Великобританії, Німеччини, Польщі, Сербії, Хорватії, Чорногорії.
  
−
Немировский Евгений Львович. С книгой через века и страны [Текст] / Е.Л.Немировский, Б.С.Горбачевский. - М.: Книга, 1964. - 377, [6] с.: ил.
+
З кінця 2002 року професор за сумісництвом працював на посаді головного наукового співробітника Наукового центру досліджень історії книжкової культури при НВО «Видавництво «Наука» РАН. Тут він реалізував масштабний науковий проєкт з підготовки багатотомної «Истории славянского кирилловского книгопечатания ХV – начала XVII века». У 2003-2008 рр. у видавництві «Наука» вийшли три томи (у чотирьох книгах), присвячені виникненню слов'янського книгодрукування в Польщі, початку виробництва друкованої книги південних слов'ян у Валахії, діяльності Франциска Скорини.
  
−
Сидоров  Алексей Алексеевич. Друг книги - советский библиофил / Алексей Сидоров; Авт. предисл., ред. и примеч. Е.Л. Немировский. - М.: Книга, 1981. - 207 с.: ил., портр.
+
Євген Львович активно популяризував знання про книгу та книжкову справу. Протягом десятиліть його статті друкували в газеті «Книжное обозрение», журналах «В мире книг», «Полиграфия», «Филателия СССР», «Русская речь», «Полиграфист и издатель», «Курсив», «КомпьюАрт», «Про книги» та ін. Він завжди був у вирі книгознавчого життя, ставав організатором і неодмінним учасником книгознавчих конференцій, виступав на засіданнях Секції книги Центрального будинку вчених Академії наук, керував роботою клубу книголюбів Центрального будинку працівників мистецтв, проводив заняття зі студентами Московського поліграфічного інституту та Московського державного інституту культури.
  
−
Первопечатник Иван Федоров [Текст]: [Комплект открыток] / Сост. Е.Немировский. - М.: Планета, 1983. - 10 л.: цв.ил.
+
Під керівництвом Є.Л. Немировського було захищено сім кандидатських дисертацій. Він рецензував праці колег і виступав (понад 40 разів) офіційним опонентом на захистах кандидатських і докторських дисертацій. Вчений був членом редколегій енциклопедичного словника «Книговедение» (М., 1982), енциклопедії «Книга» (М., 1999), «Библиотечной энциклопедии» (М., 2007). Для цих видань він написав понад 300 статей, серед яких найважливіші: «Книга», «Книговедение», «Книжное дело», «Книгопечатание».
  
−
Немировский  Евгений Львович. Мир книги [Текст]: С древнейших времен до начала XX века / Евгений Немировский; Всесоюз. добр.  о-во любит. книги. - М.: Книга,  1986. - 287 с.: іл. - Указ. имен: с.277-285.
+
Євген Львович Немировський помер 2 липня 2020 року в Москві. Він присвятив своє життя дослідженню історії книги.
  
−
Маркушевич  Алексей Иванович. Жизнь среди книг / Алексей Маркушевич; Вступ. ст. Е. Л. Немировского. - М.: Книга,  1989. - 446, [1] с.: ил.; 17 см.
+
==Звання та нагороди Є. Л. Немировського==
  
−
Старопечатные издания кирилловского шрифта XV - первая половина XVI ст. [Текст]: Каталог коллекции / М-во культуры и искусств Украины. Одесская гос. науч. б-ка им. М.Горького; Сост. В.Н.Райко; Авт. вступит. ст. Е.Л.Немировский. - Одесса: ОКФА,  1998. - 126, [1] с.: ил. - Библиогр.: с.38-40; Указ.: с.41-44.
+
Доктор історичних наук (1972)
  
−
Евгений Львович Немировский. Страницы воспоминаний. Автобиобиблиография: к 80-летию со дня рождения. — М.: Наука, 2005. - 302 с.
+
Професор (1979)
  
−
Конструктор книги Ель Лисицкий / сост. и авт. послесловия. — М.: Фортуна Эл,  2006. - 126 с.: ил. (Серия «Книжная коллекция»).
+
Член-кореспондент Російської асоціації політичних наук (1991)
  
−
Жизнь для книги: документальные портреты. — М.: Либерея-Бибинформ,  2007.— 288 с. — (Библиотекарь и время. XXI век; № 73).
+
Член-кореспондент Академії наук Республіки Чорногорія (1996)
  
−
Иван Федоров и его эпоха: энциклопедия. - М.: Энциклопедия,  2007.- 911 с.: ил.,  портр.
+
Медаль Франциска Скорини (1990)
  
−
История славянского кирилловского книгопечатания XV - начала XVII века. - М.: Наука,  2008. –Т. 3: Начало книгопечатания в Валахии. — 716 с.: ил.
+
Державна премія Білорусі імені Франциска Скорини (1994)
  
−
Николай Михайлович Сикорский — книговед и историк книги. - М.: Наука,  2008. — 44 с.  (первые чтения им. Н.М.Сикорского).
+
Премія «Макарій» від уряду Чорногорії (1996)
  
−
Книги кирилловской печати. 1491-1550: каталог / Рос. гос. б-ка,  НИО редких книг (Музей книги). — М.: Пашков дом,  2009. - 271 с.: ил. (Книжные памятники Российской государственной библиотеки).
+
==Бібліографія==
−
 
 
−
Книги кирилловской печати. 1551-1600: каталог / Рос. гос. б-ка,  НИО редких книг (Музей книги). — М.: Пашков дом,  2009. — 319 с.: ил. (Книжные памятники Российской государственной библиотеки) — Соавт. Е.А. Емельянова.
 
−
 
 
−
Славянские издания кирилловского (церковно-славянского) шрифта,  1491—2000: инвентарь сохранившихся экземпляров и указатель литературы. — М.: Знак,  2009. - Т. 1: 1491-1550. - 584 с.: ил.
 
−
 
 
−
Большая книга о книге,  где повествуется о мире книжной культуры и о его подвижниках,  список которых открывают в Западной Европе Иоганн Гутенберг,  а у нас - Иван Федоров,  а также о книгах,  изменивших мир,  или замечательных своим художественным убранством. — М.: Время,  2010. - 1088 с.: ил.
 
−
 
 
−
'''Статті і рецензії:'''
 
−
 
 
−
Азбуки учеников Ивана Федорова. 4.2. Азбука из собрания А.П. Мельникова // Курсив. — 2004. — № 5. - С. 65-66.
 
−
 
 
−
Архитектор книги: [о А.Н. Бенуа]: художники книги XX века// КомпьюАрт. - 2004. - № 9. - С. 84-88; № 10. - С. 90-94.
 
−
 
 
−
Обри Бердслей: Комбинация линий и пятен // Там же. - № 7. - С. 66-71; № 8. - С. 60-66.
 
−
 
 
−
Издательско-полиграфическая марка Блаза Баромича: очерки по истории издат. марки// Мир этикетки. - 2004. - № 1. - С. 56-58.
 
−
 
 
−
История глубокой печати. Гравюра на стали // Флексо-Плюс. - 2004. -№ 6. - С. 62-64.
 
−
 
 
−
История глубокой печати. Гравюры Уильяма Блейка // Там же. — № 4. — С. 62-64.
 
−
 
 
−
История глубокой печати. Цветная гравюра на металле // Там же. — № 5. — С. 68 - 72.
 
−
 
 
−
Мастер линий: [К.А.Сомов]: художники книги XX века// КомпьюАрт. - 2004. - № 11. - С. 89-96; № 12.-С. 82-85.
 
−
 
 
−
Предками данная мудрость народная // Кн. вести. - 2004. - Июнь. - С. 11.
 
−
 
 
−
Александр Тарасевич - зачинатель углубленной гравюры на Украине// Флеско-Плюс. - 2005. - № 3. - С. 70-72.
 
−
 
 
−
Анна Остроумова-Лебедева: Петербург - герой на всю жизнь: художники книги XX века// КомпьюАрт. - 2005. - № 12. -С. 82-84.
 
−
 
 
−
Архиепископ Филарет Гумилевский и библиография старопечатных изданий кирилловского шрифта// Румянцевские чтения: материалы междунар. конф. (5-7 апр. 2005 г.)— М.: Пашков дом,  2005. — С. 182-185.
 
−
 
 
−
Букварь Спиридона Соболя 1631 г.// Курсив. — 2005. - № 2. - С. 64-65.
 
−
 
 
−
Букварь Спиридона Соболя 1636 г.// Там же. - № 4. - С. 64-65.
 
−
 
 
−
Воля Николаевич Ляхов - к 80-летию со дня рождения: Художники книги XX века// КомпьюАрт. - 2005. - № 8. - С. 76-80.
 
−
 
 
−
Джон Симон Габриель Симмонс. Памяти книговеда,  слависта и вообще хорошего человека// Книга: исслед. и материалы. —2005.-Сб. 84. - С. 294-324.
 
−
 
 
−
Добрый сказочник Иван Яковлевич Билибин: художники книги XX века// КомпьюАрт. — 2005. — № 2. - С. 89-94; № 3. -
 
−
С. 94-98.
 
−
 
 
−
Евгений Лансере — толкователь русской классики: художники книги XX века// Там же. - № 4. — С. 96-99; № 5. - С. 78-82.
 
−
 
 
−
Знакомство и сотрудничество с Душаном Мартиновичем// Зборник радова посвепиен Душану Мартиновипу. – Подгорица. –  2005 (2006). – С. 195-202.
 
−
 
 
−
Издательская марка (монограмма) и экслибрисы Альбрехта Дюрера// Мир этикетки. — 2005. — № 1.-С. 56-62.
 
−
 
 
−
Издательская марка на моих экслибрисах// Там же. - № 2. - С. 61-62.
 
−
 
 
−
Издательская марка Сабашниковых// Там же. —№ 4. - С. 60-62.
 
−
 
 
−
Издательские марки (монограммы) и экслибрисы Лукаса Кранаха// Там же. - № 3. - С. 58-62.
 
−
 
 
−
История глубокой печати. Английские мастера углубленной гравюры// Флексо-Плюс. Флексография и специальные виды печати. - 2005. - № 1. -С. 68-72.
 
−
 
 
−
История глубокой печати. Гравированные на меди иллюстрации русских Библий XVIII века// Там же. - № 5. - С. 70-72.
 
−
 
 
−
История глубокой печати. Гравюры Алексея Зубова// Там же. - № 4. - С. 62-64.
 
−
 
−
История глубокой печати. Гравюры Степана Галактионова// Там же. - № 6. - С. 60-64.
 
−
 
 
−
История глубокой печати. Русские цельногравированные святцы XVIII века// Там же. — № 2. - С. 62-64.
 
−
 
 
−
Книжная графика Бориса Кустодиева: художники книги XX века// КомпьюАрт. - 2005. - № 6. -С. 74-79; № 7. - С. 74-78.
 
−
 
 
−
Лев Бакст: художники книги XX века// Там же. - № 1.-С. 80-84.
 
−
 
 
−
Личный знак и поздравительные открытки Джона Симмонса// Мир этикетки. - 2005. - № 6. -С. 59-62.
 
−
 
 
−
Марка издательства «Инзель»: очерки по истории издательской марки// Там же. - № 5. - С. 60-62.
 
−
 
 
−
Международное сотрудничество России в области общей теории книговедения и истории книги// Роль книгоиздания в развитии международных научных и культурных контактов: материалы междунар. науч. конф. (Москва,  21-23 сент. 2005 г.) - М.: Наука,  2005. - С. 191-195.
 
−
 
 
−
«Мне нужно тряпье для моей мельницы...» //Рос. печатник. - 2005. - № 2. - С. 32-34.
 
−
 
 
−
Московская Азбука Василия Бурцева 1637 г. // Курсив. - 2005. - № 5. - С. 68-69; № 6. - С. 76-79.
 
−
 
 
−
Московский издательско-полиграфический колледж им. Ивана Фёдорова: 75 лет службы на благо отрасли// Кн. бизнес. — 2005. - № 1. -С. 67.
 
−
 
 
−
Николай Сикорский// Мы из МПИ: Московский полиграфический институт. — М.: Изд-во МГУП,  2005. - Т. 1. - С. 90-93.
 
−
 
 
−
Новые книги о книге и книжном деле: Болгарская энциклопедия книжного дела: [Българска книга: Енциклопедия. София; Москва: Репкой,  2004] //КомпьюАрт. - 2005. - №7. С. 79-80. - Подп.: Книговед.
 
−
 
 
−
Новые книги о книге и книжном деле: [Васильев В.И. Из истории России. Академическая книга в 1991-2001 годах: к 10-летию воссоздания Российской академии наук. М.: Наука,  2004] // Там же. - №3. - С. 87-88. - Без подп.
 
−
 
 
−
Новый труд по истории западноевропейской книги позднего средневековья: [Долгодрова Т.А. Немецкая и нидерландская книга XV века. М.,  2002] //Книга: исслед. и материалы. - 2005. - Сб. 83. - С. 377-380.
 
−
 
 
−
Острожская Библия: как находили и вводили в научный оборот самое знаменитое издание Ивана Федорова // Федоровские чтения,  2005. - М.: Наука,  2005. - С. 89-166.
 
−
 
 
−
Первая московская Азбука Василия Бурцева 1634 г. // Курсив. - 2005. - №1.- С. 56-60.
 
−
 
 
−
Славянские издания кирилловского (церковно-славянского) шрифта (1491-2000). 1. Издания Швайпольта Фиоля // Мир библиогр. - 2005. - №3. -С. 68-73.
 
−
 
 
−
Собрание книг кирилловской печати в Российской государственной библиотеке: (ист. очерки) // Библиотековедение. — 2005. - №2. - С. 72-78; №3. -С. 52-59; №4. - С. 60-70; №5. - С. 56-63.
 
−
 
−
Томас Теодор Гейне: художники книги XX века // КомпьюАрт. — 2005. —№10.-С. 94,  96,  98-100.
 
−
 
 
−
Черно-белое мастерство Феликса Валлоттона: художники книги XX века // Там же. — №9. -С. 79-86.
 
−
 
 
−
Я верю в силу книг // Мы из МНИ: Московский полиграфический институт. — М.: Изд-во МГУП.- 2005.-Т. 1.- С. 270-277.
 
−
 
 
−
Альфонс Муха: художники книги XX века //КомпьюАрт. - 2006. - №4.-С. 93-100.
 
−
 
 
−
Анна Остроумова-Лебедева: Петербург — герой на всю жизнь: художники книги XX века (окончание) // Там же. - №1. - С. 83-85.
 
−
 
 
−
Букварь Симеона Полоцкого // Курсив. — 2006.- №1. - С. 79-80; №2. -С. 78-79.
 
−
 
 
−
Ветхозаветные прочтения Эрнста Неизвестного: художники книги XX века // КомпьюАрт. — 2006. —№7. - С. 84-89.
 
−
 
 
−
Издательские марки «Всемирной литературы» // Мир этикетки. — 2006. —№4. - С. 59-60.
 
−
 
 
−
Издательские марки Яна Чихольда // Там же. - №2. - С. 60-63.
 
−
 
 
−
История глубокой печати: камера-обскура – про образ фотоаппарата: свет-художник // Флексо-Плюс. - 2006. - №2. - С. 60-63.
 
−
 
−
История глубокой печати: открытие светочувствительности // Там же. -№1.- С. 62-65.
 
−
 
 
−
К вопросу о редакторской правке Острожской Библии 1581 г. // Румянцевские чтения: материалы междунар. науч. конф. (11-13 апр. 2006 г.) - М.: Пашков дом,  2006. — С. 207-208.
 
−
 
 
−
К 100-летию со дня рождения В.А. Маркуса // Мы из МПИ: Московский полиграфический институт. - М.: Изд-во МГУП, 2006. - Т. 2. - С. 424-427.
 
−
 
 
−
Каталоги книг кирилловской печати университетских библиотек // Книжная культура: опыт прошлого и проблемы современности: к 250-летию вузов,  книгоиздания в России: материалы междунар. науч. конф. (Москва, 20-21 сент. 2006 г.) – М.: Наука,  2006. - С. 203-206.
 
−
 
 
−
Марки издательства «Рюттен унд Лёнинг» // Мир этикетки. — 2006. —№1.- С. 60-62.
 
−
 
 
−
Международное сотрудничество России в области общей теории книговедения и истории книги // Книжная культура в трудах ученых стран СНГ: сб. ст. — М.: Наука,  2006. -С. 133-138.
 
−
 
 
−
Мировой фонд изданий Ивана Федорова // Рукописна і стародрукована книга. Міжнар. наукова конф. (XII Федорівський семінар) Львів 23—25 квітня 2004. - Львів,  2006. - С. 36.
 
−
 
 
−
Опознавательные знаки журнала «Магацин» // Мир этикетки. - 2006. - №3. - С. 58-60.
 
−
 
−
Русские художники-футуристы: художники книги XX века // Там же. -№12.-С. 65-69.
 
−
 
 
−
Станислав Выспянский: художники книги XX века // Там же. — №11. — С. 73-76.
 
−
 
 
−
Эль Лисицкий. Типограф. Художник. Архитектор // Конструктор книги Эль Лисицкий. — М.: Фортуна Эл,  2006. -
 
−
С. 100-124.
 
−
 
 
−
Алексей Алексеевич Сидоров // КомпьюАрт. —2007. - №8. - С. 78-84; №9. - С. 82-86.
 
−
 
 
−
Апостол 1564 г. Ивана Федорова и Петра Тимофеева Мстиславца в книгохранилищах мира // Федоровские чтения,  2007. - М.: Наука,  2007. - С. 5-51.
 
−
 
 
−
Дарственные записи на некоторых книгах моей библиотеки // Актуальные проблемы теории и истории библиофильства: материалы XI Междунар. науч. конф. - СПб.,  2007. -С. 82-87.
 
−
 
 
−
Заметки о старопечатных изданиях [Ст.] 2. К вопросу о редакторской правке Острожской Библии 1581 г. // Confraternitas. Ювілейний зб. на пошану Ярослава Ісаєвича. — Львів,  2007. -С. 187-188.
 
−
 
 
−
Зинаида Кузьминична Соколовская. К 80-летию со дня рождения //Книга: исслед. и материалы. - М.: Наука,  2007. - Сб. 87, ч. 2.-С. 231-235.
 
−
 
 
−
Издания Ивана Федорова в собрании Российской государственной библиотеки // Библиотековедение. - 2007. -№4.-С. 56-61.
 
−
 
 
−
Издательские марки отделов Наркомпроса // Мир этикетки. — 2007. —№1.-С. 62-63.
 
−
 
−
Книговедческие труды Я.Д. Исаевича // Научная книга на постсоветском пространстве: материалы II Междунар. науч. конф. (Москва,  19-21 сентября 2007 г.). - М.: Наука,  2007.-Ч. 2.-С. 103-110.
 
  
−
Монографическая серия «История славянского кирилловского книгопечатания XV — начала XVII века»: истоки и перспективы // Грани книжной культуры: сб. науч. трудов к юбилею Науч. центра исслед. истории кн. культуры. — М.: Наука,  2007. - С. 57-70.
+
'''Наукові праці Є. Л. Немировського'''
  
−
Первый доктор книговедения: к 100-летию со дня рождения Виктора Александровича Истрина // Книга: исслед. и материалы. - М.: Наука, 2007. - Сб. 86, ч. 1.-С. 147-155.
+
История книги в СССР: в 3 т. / Гл. ред. Максим Ким; АН СССР, Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина, Всесоюзная книжная палата. – М. : Книга, 1983 – Т. 1: 1917-1921 / Р. Г. Абдуллин, Е. Л. Немировский, Н. М. Сикорский и др. Под. общ. ред. Е. Л. Немировского. – 1983. – 240 с.: ил.
  
−
Сводный каталог книг кирилловской печати: перспективы создания //Кириллица: от возникновения до наших дней: установоч. докл. и тез. междунар. науч.-практ. конф. — М.,  2007. - С. 46.
+
История книги в СССР: в 3 т. / Гл. ред. Максим Ким; АН СССР, Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина, Всесоюзная книжная палата. – М. : Книга, 1983 – Т. 2: 1917-1921 / Л. А. Левеншус, В. А. Андреев-Станкевич, Г. А. Бахтурина и др. Под. общ. ред. Е. Л. Немировского. – 1985. – 287 с.: ил.
  
−
Старопечатные издания кирилловского шрифта в Парижской Национальной библиотеке // Федоровские чтения, 2007. — М.:
+
История книги в СССР: в 3 т. / Гл. ред. Максим Ким; АН СССР, Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина, Всесоюзная книжная палата. – М.: Книга, 1983 – Т. 3: 1917-1921 гг. / А. Л. Посадков, К. И. Абрамов, А. П. Алекперов и др. Под. общ. ред. Е. Л. Немировского. – 1986. – 271,[1] с.: ил.
−
Наука, 2007. - С. 197-200. — Соавт.: Т.А. Долгодрова.
 
  
−
Три редакции «Библиотеки Российской» епископа Дамаскина // Румянцевские чтения: материалы междунар. науч. конф.
+
История книги: работы отдела редких книг / Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина; отв. ред.: Е. Л. Немировский. – М.: Книга, 1978. – 220,[2] с.
−
(10-12 апр. 2007 г.) - М., 2007. - С. 257-259.
 
  
−
Федор Филиппович Максименко. К 110-летию со дня рождения и 25-летию со дня смерти украин. книговеда и библиографа // Книга: исслед. и материалы. - М.: Наука, 2007. -Сб. 87,  ч. 2. - С. 187-230.
+
Немировский Е. Зарубежные находки: (о Иване Федорове): главы из документальной повести «По следам первопечатника» // Альманах библиофила / Всесоюз. добр. О-во любителей кн.; гл. ред. И. Осетров. – М.: Книга, 1973 – Вып. 7. – 1979. – С. 127-152: іл.
  
−
Издание сочинений Феофана Прокоповича // Книжная культура: опит прошлого и проблемы современности: к 280-летию
+
Немировский Е. Книга, напечатанная на табель-календаре: (о книге Н. П. Проскурнина «Как создалась печатная книга») //Альманах библиофила / ред. кол. Е. И. Осетров (гл. ред.) и др. – М.: Книга, 1973 – Вып. 3. – М.: Книга, 1976. – С. 223-225.
−
академического книгоиздательства России: материалы междунар. науч. конф. (Москва,  18-19 дек. 2008 г.). - М.: Наука, 2008. - С. 240-246.
 
  
−
Издания Ивана Федорова в собрании Российской государственной библиотеки. Статья 2: Заблудовская типография //Библиотековедение. — 2008.- №2. - С. 58-62.
+
Немировский Е. О библиотеках, книголюбах и фальсификаторах (главы из документальной повести «По следам первопечатника») // Альманах библиофила / Всесоюз. добр. О-во любителей кн.; гл. ред. Е. И. Осетров. – М.: Книга, 1973 – Вып. 5. – М.: Книга, 1978. – С. 171-194 : ил.  
  
−
Книги,  изменившие мир: Апокалипсис,  или Откровение Иоанна Богослова // Про книги: журн. библиофила. — 2008. — №3.
+
Немировский Е. Слово о книге // Альманах библиофила / Всесоюз. добровольное о-во любителей книги; ред. Е. И. Осетров. – М.: Книга, 1973 –Вып. 17. – 1985. – С. 76-86: ил.
−
-С. 65-71.
 
  
−
Книги,  изменившие мир: Мигель де Сервантес Сааведра «Хитроумный идальго Дон Кихот Ламанчский» // Там же. - №2. -
+
Немировский Евгений. Мой Иван Федоров: Из воспоминаний книговеда / Евгений Немировский // Книжное обозрение. – 1998. – 17 ноября. – С. 9.
−
С. 111-117.
 
  
−
Книги,  изменившие мир: Себастьян Брант «Корабль дураков» // Там же. - №4. - С. 15-23.
+
Немировский Евгений. Честер Флойд Карлсон / Евгений Немировский // Книжное обозрение. –1999. – 12 января. – С. 19.
  
−
Неизвестные экземпляры изданий Франциска Скорины // Книга — источник культуры: проблемы и методы исследования:              материалы междунар. науч. конф. (Минск,  25—27 нояб. 2008 г.) - М.: Наука; Минск: ЦНБ Беларуси, 2008. - С. 227-230.
+
Немировский Евгений Львович. Андрей Чохов: (Около 1545-1629) / Евгений Немировский; АН СССР. – М.: Наука, 1982. – 109 с.: ил.
  
−
Новый труд о Франциске Скорине // Там же. - С. 230-232.
+
Немировский Евгений Львович. Возникновение книгопечатания в Москве. Иван Федоров / Евгений Немировский. – М.: Книга, 1964. – 404 с.
  
−
«Окно в Европу не закрывалось» // Кн. обозрение. - 2008. - №17 (2183). -С. 10.
+
Немировский Евгений Львович. Джунгли книжной Америки / Евгений Немировский. – М.: Госполитиздат, 1959. – 87 с.: ил.
  
−
Сосуществование кирилловского церковно-славянского и гражданского шрифтов в XVIII в. // Три столетия русского гражданского шрифта (1708-2008): материалы науч. конф. «Иныя гражданския книги печатать темиж новыми азбуками». 3 июня 2008 г. - М.: Пашков дом, 2008. - С. 156-159.
+
Немировский Евгений Львович. Иван Федоров: (около 1510-1583) / Евгений Немировский; ред. А. А. Чеканов; АН СССР. – М.: Наука, 1985. – 316,[2] с.: ил., портр., фото. – (Научно-биографическая серия).
  
−
Три редакции «Библиотеки Российской» епископа Дамаскина // Румянцевские чтения. Роль библиотек в развитии и укреплении
+
Немировский Евгений Львович. Издательское дело и книговедение ПНР: обзор / Евгений Немировский; ЦБНТИ по печати. – М.: Книга, 1976 – Вып. 2. – 1976. – 60 с.
−
семейных ценностей и решении демографических проблем: материалы междунар. науч. конф. (15—16 апр. 2008 г.). — М.: Пашков дом, 2008. - С. 281-284.
 
  
−
Белоросика на страницах каталога Национальной библиотеки Украины // Славянское книгопечатание и культура книги: материалы междунар. науч. конф. (Минск,  16-18 сент. 2009 г.) - М.: Наука; Минск: ЦНБ Беларуси, 2009. - С. 65-68.
+
Немировский Евгений Львович. Иоганн Гутенберг, ок. 1399-1468: Изобретатель в обл. книгопечатания / Евгений Немировский; Отв. ред. А. С. Мыльников; АН СССР. – М.: Наука, 1989. – 319,[1] с.; 20 см. – (Научно-биографическая серия).
  
−
История кирилловского книгопечатания в сборнике «Книга. Исследования и материалы» // Книга: исслед. и материалы. —М.: Наука,  2009. - Сб. 90, ч. 1-2. - С. 62-73.
+
Немировский Евгений Львович. Мир книги: с древнейших времен до начала XX века / Евгений Немировский; Всесоюз. добр. О-во любит. книги. – М.: Книга, 1986. – 287 с.: ил.
  
−
Книга в её отношении к «властям предержащим» (на материале книг кирилловской печати) // Наука о книге: традиции и инновации: к 50-летию сб. «Книга. Исследования и материалы»: материалы XII Междунар. науч. конф. по проблемам книговедения (Москва,  28-30 апр. 2009). - М.: Наука, 2009. - Ч. 1. - С. 50-57.
+
Немировский Евгений Львович. Начало книгопечатания на Украине. Иван Федоров / Евгений Немировский. – М.: Книга, 1974. – 224 с.
  
−
Книги,  изменившие мир: Даниель Дефо. Жизнь и необыкновенные приключения Робинзона Крузо,  моряка из Йорка // Про книги: журнал библиофила. -2009. -№1. -С. 91-95.
+
Немировский Евгений Львович. Начало славянского книгопечатания / Евгений Немировский. – М.: Книга, 1971. – 269 с.
  
−
Книги,  изменившие мир. Удивительные приключения и военные подвиги барона Мюнхгаузена // Там же.-№2.-С. 116-120.
+
Немировский Евгений Львович. По следам Франциска Скорины: Документальная повесть / Евгений Немировский. – Минск: Беларусь, 1990. – 270,[1] с.
  
−
Когда вышло в свет Виленское Четвероевангелие 1600 г. с сигнатурами? // Румянцевские чтения. Историко-культурные традиции и инновационные преобразования России, просветительская ответственность библиотек: материалы междунар. науч.конф. (21-23 апр. 2009 г.). - М.: Пашков дом, 2009. —Ч. 1.-С. 173-175.
+
Немировский Евгений Львович. Путешествие к истокам русского книгопечатания: Кн. для учащихся / Евгений Немировский, – М.: Просвещение, 1991. – 221,[3] с.: ил.
  
−
Сводный каталог книг кирилловской печати 1491-2005 гг.: пути и перспективы создания // Традиционная книга и культура
+
Немировский Евгений Львович. Рождение книги / Евгений  Немировский, Борис Горбачевский; ред. А. А. Сидоров. – М.: Сов. Россия, 1957. – 225, [5] с.
−
позднего русского средневековья. - Ярославль: Ремдер,  2008. - 4.1. -С. 223-229.
 
  
−
Сказание о начале книжного дела // Рус. история. - 2009. - №1. -С. 14-20.
+
Немировский Евгений Львович. С книгой через века и страны / Евгений Немировский, Борис Горбачевский. – М.: Книга, 1964. – 377,[6] с.: ил.
  
−
«Сладостное почитание книжное»: [Дергачева-Скоп Е.И.,  Алексеев В.Н. Рукописные и печатные книги кириллической традиции XVI—XX веков из собрания А. Г. Елфимова. — Новосибирск, 2006// Про книги: журн. библиофила. - 2009. - №5. - С. 115-119.
+
Немировский Евгений Львович. Что такое книговедение? / Евгений Немировский; Всесоюз. добр. О-во любителей кн., Центр. правл. – М.: ВОК, 1987. – 41,[1] с.
  
−
Труды сотрудников отдела редких книг РГБ о кирилловском книгопечатании // Вивлиофика: История книги и изучение книжных памятников. — М.: Пашков дом, 2009. — Вып. 1.-С. 86-94.
+
Немировский Е. Л. Жизнь и деятельность первопечатника Ивана Федорова в свете новейших исследований: Происхождение и годы учебы; В первой московской типографии; Московская государственная типография; Заблудовская типография; В Дермани; Острожская типография; В конце жизненного пути: к 400-летию со дня кончины // Книга: исследования и материалы: сборник / редкол.: Н. М. Сикорский (гл. ред.) и др.; Всесоюз. кн. палата. – М.: Книга, 1959 – Сб. 47: Вопросы советского книжного дела. История книги СССР. Книга за рубежом. Книговедческая периодика. Деятели книги. Книговедческие миниатюры. Библиофилия. Хроника. Рецензии. – 1983. – С. 73-98: ил.
−
 
−
Література про Є.Л.Немировського
 
  
−
Динерштейн Е.А. Торжество типографики: [Немировский Е.Л. Эль Лисицкий — Владимир Маяковский. - М.,  2003] // Книга: исслед. и материалы. - М.: Наука, 2004. - Сб. 83. - С. 395-396.
+
Немировский Е. Л. Миниатюрные книги в истории книжного дела // Книга. Исследования и материалы / Всесоюзная книжная палата; редкол. Н. М. Сикорский и др. – М.: Изд-во Всесоюзн. кн. палаты, 1959 – Сб. 32. – 1976. – С. 159-175: ил.
  
−
Долгодрова Т.А. Необычный указатель: [Немировский Е.Л. «Гутенберг и раннее книгопечатание...». — Баден-Баден, 2003] //
+
Немировский Е. Л. Начало славянского книгопечатания: Опыт критического пересмотра вопроса в связи с историей польского Возрождения (специальность № 573 «Всеобщая история»): Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора исторических наук / Е. Л. Немировский; Академия Наук СССР, Ин-т славяноведения и балканистики. – М.: [б. и.], 1971. – 47, [1] с.
−
Мир библиогр. — 2004. —№4. - С. 68-70.
 
  
−
Немировський Євген Львович // Босько В. Визначні постаті степової Еллади. — Кіровоград, 2004. - С. 196-197.
+
Немировский Е. Л. Некоторые вопросы общей теории книговедения и история книги // Проблемы рукописной и печатной книги: [сборник статей] / АН СССР; Науч. совет по истории мировой культуры; Всесоюз. гос. Б-ка им. В. И. Ленина; Редкол.: А. А. Сидоров (пред.) и др. – М.: Наука, 1976. – С. 11-24: ил.
  
−
Бердичевский Я. Народ книги: (к истории еврейского библиофильства в России). — Берлин: Алеф, 2005. - 348 с. - С. 246-247.
+
Немировский Е. Л. Техника книгопечатания: (от Гутенберга – до начала ХХ века) // Пятьсот лет после Гутенберга, 1468-1968: статьи, исследования, материалы / АН СССР: Науч. совет «История мировой культуры»; под ред. Е. С. Лихтенштейна, А. А. Сидорова. – М.: Наука, 1968. – С. 388-413: іл., карти.
  
−
Васильев В.И., Лабынцев Ю.А., Самарин А.Ю. Евгений Львович Немировский: вехи творческой биографии // Федоровские чтения, 2005. — М.: Наука, 2005. - С. 5-16.
+
Немировский Е. Л. Труды по истории русского первопечатания во второй половине XIX-XX веков // Книга: исследования и материалы: сборник / Всесоюзная книжная палата; ред.: Н. П. Киселев, Н. М. Сикорский. – М.: [б. и.], 1959 – Сб. 9. Страницы истории русского книгопечатания. Советская книга. Книга будущего. Очерки историографии русского книгопечатания. 400 лет русского книгопечатания. – 1964. – С. 389-437 с.: ил.
 +
Острожская азбука Ивана Федорова: Исследование: словоуказатель / Сост. Евгений Немировский, – М.: Книга, 1983. – 108 с.
  
−
Васильев В.И.,  Лабынцев Ю.А.,  Самарин А.Ю. Евгений Львович Немировский: краткий  очерк науч. деятельности // Евгений Львович Немировский. Страницы воспоминаний. Автобиобиблиография. — М.: Наука, 2005. - С. 5-15.
+
Первопечатник Иван Федоров: комплект открыток / сост. Е. Немировский. – М.: Планета, 1983. – 10 л.: цв. ил.
  
−
Васильев В.И.,  Ленский Б.В. Евгений Львович Немировский: к 80-летию со дня рождения //Книга: исслед. и материалы. - М.: Наука, 2005. - СПб. 84. - С. 290-293.
+
Проблемы общей теории книговедения: Сборник статей: пер. с нем. и пол. яз. / ред. Евгений Немировский. – М.: Книга, 1978. – 123,[2] с.
  
−
Возвращение к истокам: [Немировский Е.Л. Возникновение славянского книгопечатания. - М.: Наука, 2003. - 536 с.] // В мире науки. - 2005. — №3. — С. 84.
+
Русско-болгарские связи в области книжного дела: сб. науч. тр. [Материалы симпоз., г. Киев, 23-24 мая 1978 г. / редкол.: Е. Л. Немировский (отв. ред.) и др. – М.: ГБЛ, 1981. – 160 с.
  
−
Долгова С.Р. Е.Л. Немировский — исследователь Российского государственного архива древних актов // Федоровские чтения,  2005. — М.: Наука, 2005. - С. 42-45.
+
Русско-польские связи в области книжного дела: Сб. науч. тр. / Нац. Б-ка ПНР; [Редкол.: Е. Л. Немировский (отв. ред.) и др.]. – М.: ГБЛ, 1980. – 145 с.
  
−
Долгодрова Т.А. Гутенберговский триптих Е.Л. Немировского // Там же. - С. 17-28.
+
Советская историография книги: сб. науч. тр. / Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина, Отдел редких кн.; ред. Евгений Немировский и др. – М.: ГБЛ, 1979. – 142 с. – (Сер. «Актуальные проблемы книговедения»).
  
−
Долгодрова Т. А. Книговед,  подвижник просвещения: к 80-летию Евгения Львовича Немировского // Мир библиогр. — 2005. - №2.-С. 49-51.
+
Старопечатные издания кирилловского шрифта XV – первая половина XVI ст.: каталог коллекции / М-во культуры и искусств Украины. Одесская гос. науч. Б-ка им. М. Горького ; сост. В. Н. Райко; авт. вступит. ст. Е. Л. Немировский. – Одесса: ОКФА, 1998. – 126,[1] с.: ил.
  
−
Е.Л. Немировскому — 80 лет // Вестн. Рос. гос. б-ки. - 2005. - Март. -С. 49-50.
+
Немировский Е. Иоганн Гутенберг: неизвестные факты / Евгений Немировский // Библиотековедение. – 2000. – № 5. – С. 66-69.
  
−
Ковальчук Г.И. Работы Евгения Львовича Немировского в фондах Национальной библиотеки Украины им. В. И. Вернадского// Федоровские чтения,  2005. - М.: Наука,  2005. -С. 83-88.
+
Немировский Е. Как и где учат мастеров книжного дела в Германии / Евгений Немировский // Компью Арт. – 1999. – № 6. – С. 11-14.
  
−
Краузе Ф. Профессор Евгений Львович Немировский и журнал «Маргиналиен» Пиркгаймеровского общества (ФРГ) // Там же. - С. 65-70.
+
Немировский Е. Книга книг Библия / Евгений Немировский // Библиотековедение. – 1999. – № 2. – С. 104-125.
  
−
Ленский Б.В. Е.Л. Немировский о путях развития книгоиздания в нашей стране // Там же. — С. 52-65.
+
Немировский Е. Полиграфические материалы: есть ли у них будущее? / Евгений Немировский // Компью Арт. – 1999. – № 2. – С. 12-17.
  
−
Мартинович Д. Вклад Е.Л. Немировского в южнославянскую библиологию // Там же. — С. 29—41.
+
Немировский Е. Псалтырь: страницы истории / Евгений Немировский // Библиотековедение. – 2000. – № 1. – С. 68-74.
  
−
Перечень трудов Е.Л. Немировского: [отдельные издания за 1950-2004 гг.] // Мир библиогр. - 2005. - №2. -С. 52-55.
+
Немировский Евгений. Издания Ивана Федорова в собрании Российской государственной библиотеки / Евгений Немировский // Библиотековедение. – 2007. – № 4. – С. 56-61.
  
−
Петрицкий В.А. Евгений Львович Немировский // Невский библиофил: альманах. — СПб.,  2005. - Вып. 10. -С. 277-279.
+
Немировский Евгений. Мой Иван Федоров: Из воспоминаний книговеда / Евгений Немировский // Книжное обозрение. – 1998. – 17 ноября. – С. 9.
  
−
Посадсков А. Л. Е.Л. Немировский как историк советской книги // Фёдоровские чтения,  2005. - М.: Наука,  2005. -С. 45-52.
+
Немировский Евгений. Честер Флойд Карлсон / Евгений Немировский // Книжное обозрение. –1999. – 12 января. – С. 19.
  
−
Почтарь Э.И. Роль Е.Л. Немировского в становлении патентного дела в России // Там же. -С. 81-83.
+
Немировский Е. Л. Книги, изменившие мир: Апокалипсис, или Откровение Иоанна Богослова. / Е. Л. Немировский // Про книги. – 2008. – № 3. – С. 65-71.
  
−
Семеновкер Б.А. История жизни и профессии: [Евгений Львович Немировский. Страницы воспоминаний. Автобиобиблиография. — М. : Наука,  2005. - 304 с.] // Библиография. - 2005. - №6. -С. 90-92.
+
Немировский Е. Л. Книги, изменившие мир: Мигель де Сервантес Сааведра. «Хитроумный идальго Дон Кихот Ламанчский». / Е. Л. Немировский // Про книги. – 2008. – № 2. – С. 111-117.
  
−
Соколовская З.К. О книгах Е.Л. Немировского,  изданных в серии Российской академии наук «Научно-биографическая литература» // Федоровские чтения,  2005. - М.: Наука,  2005. - С. 70-81.
+
'''Публікації про життя та діяльність Є. Л. Немировського'''
  
−
Фокеев В.А. Евгению Львовичу Немировскому - 80 лет // Библиотековедение. — 2005. — №2. — С. 71-72.
+
Босько Володимир. [Немировський Євген Львович] // Визначні постаті Степової Еллади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області / Кіровоградський обл. ін-т післядипломної пед. освіти ім. Василя Сухомлинського; рец. А. С. Бик, К. В. Шляховий. – Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004 – Ч. 1. – 2004. – С. 196-197: портр., фото.
  
−
Щавинская Л.Л. Немировский Е.Л. Начало книгопечатания у южных славян. — М.: Наука,  2005. - Ч. 1-2 // Вісник Книжкової палати. — Київ, 2005. -№ 6.-С. 11-12.
+
Босько Володимир Миколайович. [Євген Львович Немировський] // Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2019. – С. 120-12: фото.
  
−
Ляско К. По следам Евгения Немировского: [Евгений Львович Немировский: Страницы воспоминаний. Автобиобиблиография. - М.: Наука, 2005. -304 с.] // Мир этикетки. - 2006. -№1. -С. 63.
+
К 60-летию профессора Евгения Львовича Немировского // Книга: исследования и материалы: сборник / редкол.: Н. М. Сикорский (гл. ред.) и др.; Всесоюз. кн. палата. – М.: Книга, 1959 – Сб. 50. – 1985. – С. 171-174: ил.
  
−
Россомахин А. Эль Лисицкий: [Конструктор книги Эль Лисицкий. - М.: Фортуна Эл, 2006] // НОМИ: Новый мир искусства. - 2007. - №5. - С. 76-77.
+
Ковальчук Г. І. [Немировський Євген Львович] // Енциклопедія Сучасної України / Г. І. Ковальчук / НАНУ, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень; ред. І. М. Дзюба [та ін.]. – К.: [б. в.], 2001 – Т. 23: Нг - Ня. – 2021. – С. 136: фото.
  
−
Маликов Е. Это молодость,  молодость!: [Конструктор книги Ель Лисицкий. — М.: Фортуна Эл,  2006.] // Лит. газета. - 2007. -19-25 сент. (№370). -С. 11.  
+
Немировский Евгений Львович // Книговедение: энциклопедический словарь / редкол.: Н. М. Сикорский и др. – М.: Сов. энциклопедия, 1982. – С. 374.
  
−
Иван Федоров и его эпоха: [О кн.: Немировский Е.Л. Иван Федоров и его эпоха: энциклопедия. М.,  2007] // Университет. кн. - 2008. - №7. - С. 78.
+
Босько Володимир. Наші знамениті Немировські / Володимир Босько // Народне слово. – 2015. – 10 грудня. – С. 6: фото.
  
−
Свет знания. Сегодня «Пульс» представляет уникальное издание - энциклопедии «Иван Федоров и его эпоха» // Пульс. -2007. -№5.-С. 14-21.
+
Бурмистров С. Книговед нашего времени: Евгений Львович Немировский. / С. Бурмистров // Про книги. – 2008. – № 1. – С. 77-83.
 +
Ляско К. Куда ведут следы? К первопечатнику, вестимо!: Штрихи к портрету Евгения Львовича Немировского по случаю его 75-летия / К. Ляско // Полиграфист и издатель. – 2000. – № 3. – С. 73-74.
  
−
Фокеев В.А. Немировский Евгений Львович // Библиотечная энциклопедия. — М.: Пашков дом,  2007.-С. 718-719.
+
Самарин А. Ю. Неутомимый труженик книговедения / А. Ю. Самарин // Библиография. – 2010. – № 2. – С. 137-143.
  
−
Бурмистров С. Книговед нашего времени // Про книги: журн. библиофила. — 2008. - №1. - С. 77-83.
+
Семеновкер Б. А. История жизни и профессии: обзоры и рецензии / Б. А. Семеновкер // Библиография. – 2005. – № 6. – С. 90-93.
  
−
Медведева Е.М. [Немировский Е.Л. История славянского кирилловского книгопечатания XV - начала XVII века. М.,  2008. [Т.]
+
Щавинская Л. Энциклопедия о начале книгопечатания кириллицей: рецензія / Лариса Щавинская // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 6. – С. 11-12.
−
I. Возникновение славянского книгопечатания] // Книжная старина: сб. науч.тр. - СПб.,  2008. - Вып. 1.- С. 261-267.
 
−
Радичев Л.Н. «Война все спишет»: Мемуары. Иллюстрации. Документы. Письма. - М.,  2008. 560 с. -С. 309-310.
 
  
−
Самарин А.Ю. Книговед о книговедах: [Немировский Е.Л. Жизнь для книги: документальные портреты-очерки. — М.: Либерея - Бибинформ,  2007] // Университ. кн. — 2008. - №4. - С. 84-87.
+
'''Web-ресурси'''
  
−
Глебова Л.С. Новое энциклопедическое издание об Иване Федорове («Иван Федоров и его эпоха. Энциклопедия» Е.Л. Немировского) // Наука о книге: традиции и инновации: к 50-летию сб. «Книга. Исследования и материалы»: материалы XII Междунар. науч. конф. по проблемам книговедения. — М.: Наука,  2009. - Ч. 1. -С. 16-18.
+
[https://esu.com.ua/article-73544 Ковальчук Г. І. Немировський Євген Львович (Енциклопедія Сучасної України)]
  
−
Евгений Львович Немировский: 85 лет со дня рождения: советский книговед,  библиограф // Знаменательные даты: університет. энцикл. календарь-журн. для работников б-к, школ и вузов,  учреждений науки и культуры,  любителей искусства и словесности. — М.: Изд-во журн. «Библиотека»,  2010. — С. 178.
+
[https://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/ap/c33_u.html Письменники – уродженці нашого міста. Немировський Євген Львович (Karpenko-Kary Museum)]

Поточна версія на 14:04, 18 травня 2026

Євген Львович Немировський

Дата народження — 21.04.1925
Місце народження — м. Зінов'євськ, Одеська губернія, УРСР (нині м. Кропивницький, Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 02.07.2020
Місце смерті — м. Москва, Росія

Євген Львович Немировський (21 квітня 1925, м. Зінов'євськ, Одеська губернія, УРСР (нині м. Кропивницький, Кіровоградська область, Україна) – 02 липня 2020, м. Москва, Росія) – знаний радянський вчений-книгознавець, бібліограф.

Життя і діяльність

Євген Львович Немировський народився 21 квітня 1925 року в місті Зінов'євську (нині м. Кропивницький). Перші роки дитинства хлопчика минули в будинку його дідуся Самуїла Абрамовича Вайсенберга, відомого єлисаветградського лікаря-антрополога.

Згодом родина переїхала до Москви. Творчі здібності Євгена проявилися ще у школі: у 15-річному віці він отримав першу премію на конкурсі юних істориків за твір на тему «Староєгипетський фараон Ехнатон».

У 1944 році Євген Немировський став студентом механіко-машинобудівного факультету Московського поліграфічного інституту й одночасно – редакційно-видавничого факультету Московського заочного поліграфічного інституту. З 1945 року він працював позаштатним кореспондентом газети «Вечерняя Москва», в якій з'являлися його репортерські нотатки про міські події.

У студентські роки Євген захопився історією російської поліграфічної техніки, його статті з такої тематики публікувалися в інститутській газеті «Сталинский печатник», професійному журналі «Полиграфическое производство», в центральній пресі («Литературная газета», «Огонёк») та ін.

Після закінчення інституту (1950 р.) Немировський працював у Науково-дослідному інституті поліграфічного машинобудування, де протягом декількох років спільно з Л.П. Тепловим готував велику тритомну працю з історії вітчизняної поліграфічної техніки. Ця робота так і не була опублікована, але зібрані в ній матеріали про вітчизняних винахідників-поліграфістів Немировський використав в численних журнальних публікаціях, а пізніше вони стали основою фундаментальної монографії «Изобретение Иоганна Гутенберга: из истории книгопечатания. Технические аспекты» (М., 2000). У науковій роботі Євген Львович дослідив еволюцію поліграфічних технологій у світі від часів виникнення друкарства до сучасності.

У 1967 році Немировський очолив невеликий самостійний патентний відділ. У цей час вийшов друком перший випуск щорічника «Патентная литература по вопросам полиграфического производства», який складався з описів нових патентів, забезпечених розгорнутими анотаціями та кресленнями. Всього було видано вісім щорічників, які охопили період 1954-1961 рр. Також Євген Львович розробив класифікацію поліграфічних способів відтворення текстів та ілюстрацій (1956), заклав основи універсальної бінарної класифікації (1971).

Паралельно зі службовими обов'язками в інституті Є.Л. Немировський багато сил віддав історичним дослідженням у сфері книгодрукування. Згадуючи цей час, Євген Львович стверджував: «У шістдесятих роках я знайшов свого основного героя. Ним став російський першодрукар Іван Федоров». У 1964 році відзначалося 400-річчя російського книгодрукування з нагоди виходу в світ першої точно датованої друкованої книги Івана Федорова «Апостол». В ювілейному році побачила світ монографія Є.Л. Немировського «Возникновение книгопечатания в Москве. Иван Фёдоров». Розділ «Источниковедение и историография русского первопечатания», який не увійшов до книги, в тому ж році був захищений як дисертація на отримання наукового ступеня кандидата філологічних наук. Молодий дослідник став першим в СРСР кандидатом наук з нової наукової спеціальності «Книгознавство». Цю дисципліну він викладав у Московському інституті культури та поліграфічному інституті.

Життя та діяльність Івана Федорова цікавили професора Немировського. Він видав кілька монографій та науково-популярних книг, присвячених першодрукареві.

У 1975 році науковець видав бібліографічний покажчик «Начало книгопечатания в Москве и на Украине. Жизнь и деятельность первопечатника Ивана Фёдорова». Підсумком дослідницької діяльності Немировського, а також досліджень інших вчених стала фундаментальна авторська енциклопедія «Иван Фёдоров и его эпоха» (М., 2007).

З 1972 року Євген Львович працював у відділі рідкісних книг Державної бібліотеки СРСР ім. В.І. Леніна на посаді завідувача сектору, а з 1974 року керівника відділу, проявивши не тільки наукові, але й організаторські здібності.

У 1982 році Є.Л. Немировський перейшов на роботу до Всесоюзної книжкової палати, де працював над проблемами сучасної книжкової справи, аналізував та узагальнював зарубіжний досвід, прогнозував розвиток книговидавничої галузі. З ґрунтовних робіт даної тематики можна назвати його дослідження «Книгоиздание в СССР: цифры и факты, 1917-1987» (М.,1987).

Немировський поглиблено вивчав спадщину білоруського першодрукаря Франциска Скорини. Він є автором низки статей і бібліографічного довідника «Начало книгопечатания в Белоруссии и Литве. Жизнь и деятельность Франциска Скорины: описание изданий и указатель литературы, 1517-1977» (М., 1978). У 1988 році в Мінську білоруською мовою вийшов збірник документів і матеріалів про Скорину, підготовлений вченим спільно з В.І. Дорошкевичем. У 1990 році в Мінську була видана об'ємна монографія Немировського «Франциск Скорина: жизнь и деятельность белорусского просветителя», документальна повість «По следам Франциска Скорины», бібліографічний покажчик про друкарню білоруською мовою. За ці роботи Є.Л. Немировський в 1990 році був нагороджений вищою державною нагородою БРСР – медаллю Франциска Скорини, а в 1994 році отримав Державну премію Республіки Білорусь за цикл робіт «Скорина и белорусская культура».

У 1986 році Євген Львович разом з фахівцями Національної бібліотеки Чорногорії взяв участь у підготовці багатотомної «Черногорской библиографии». Також вийшли друком чотири його праці та десятки публікацій, які мали велике значення для національної культури і науки Чорногорії та отримали широкий резонанс у південнослов'янських країнах.

У 1995 році вже в Росії російською мовою була опублікована монографія Є.Л. Немировського «Сербские монастырские типографии 16 века». У 1996 році уряд Чорногорії нагородив автора премією «Макарій», а Чорногорська академія наук і мистецтв обрала його своїм членом-кореспондентом.

Яскрава сторінка творчості Є.Л. Немировського – вивчення життя і діяльності засновника європейського друкарства Йоганна Гутенберга. Монографія «Иоганн Гутенберг. Около 1399-1468» вийшла в 1989 році у видавництві «Наука» в серії «Научно-библиографическая литература».

У 1993 році Євген Львович повернувся в Російську Державну бібліотеку на посаду головного наукового співробітника. З 2000 року він знову працював у відділі рідкісних книг. Цей період життя вченого ознаменований багатьма великими звершеннями. З 1996 року в Баден-Бадені у видавництві Валентина Кернера регулярно виходили томи (9 томів) «Сводного каталога старопечатных книг кирилловского шрифта». Зведений каталог Є.Л. Немировського отримав схвалення міжнародного співтовариства бібліографів та істориків книги. На нього було опубліковано близько 20 рецензій у науковій періодиці Білорусі, Великобританії, Німеччини, Польщі, Сербії, Хорватії, Чорногорії.

З кінця 2002 року професор за сумісництвом працював на посаді головного наукового співробітника Наукового центру досліджень історії книжкової культури при НВО «Видавництво «Наука» РАН. Тут він реалізував масштабний науковий проєкт з підготовки багатотомної «Истории славянского кирилловского книгопечатания ХV – начала XVII века». У 2003-2008 рр. у видавництві «Наука» вийшли три томи (у чотирьох книгах), присвячені виникненню слов'янського книгодрукування в Польщі, початку виробництва друкованої книги південних слов'ян у Валахії, діяльності Франциска Скорини.

Євген Львович активно популяризував знання про книгу та книжкову справу. Протягом десятиліть його статті друкували в газеті «Книжное обозрение», журналах «В мире книг», «Полиграфия», «Филателия СССР», «Русская речь», «Полиграфист и издатель», «Курсив», «КомпьюАрт», «Про книги» та ін. Він завжди був у вирі книгознавчого життя, ставав організатором і неодмінним учасником книгознавчих конференцій, виступав на засіданнях Секції книги Центрального будинку вчених Академії наук, керував роботою клубу книголюбів Центрального будинку працівників мистецтв, проводив заняття зі студентами Московського поліграфічного інституту та Московського державного інституту культури.

Під керівництвом Є.Л. Немировського було захищено сім кандидатських дисертацій. Він рецензував праці колег і виступав (понад 40 разів) офіційним опонентом на захистах кандидатських і докторських дисертацій. Вчений був членом редколегій енциклопедичного словника «Книговедение» (М., 1982), енциклопедії «Книга» (М., 1999), «Библиотечной энциклопедии» (М., 2007). Для цих видань він написав понад 300 статей, серед яких найважливіші: «Книга», «Книговедение», «Книжное дело», «Книгопечатание».

Євген Львович Немировський помер 2 липня 2020 року в Москві. Він присвятив своє життя дослідженню історії книги.

Звання та нагороди Є. Л. Немировського

Доктор історичних наук (1972)

Професор (1979)

Член-кореспондент Російської асоціації політичних наук (1991)

Член-кореспондент Академії наук Республіки Чорногорія (1996)

Медаль Франциска Скорини (1990)

Державна премія Білорусі імені Франциска Скорини (1994)

Премія «Макарій» від уряду Чорногорії (1996)

Бібліографія

Наукові праці Є. Л. Немировського

История книги в СССР: в 3 т. / Гл. ред. Максим Ким; АН СССР, Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина, Всесоюзная книжная палата. – М. : Книга, 1983 – Т. 1: 1917-1921 / Р. Г. Абдуллин, Е. Л. Немировский, Н. М. Сикорский и др. Под. общ. ред. Е. Л. Немировского. – 1983. – 240 с.: ил.

История книги в СССР: в 3 т. / Гл. ред. Максим Ким; АН СССР, Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина, Всесоюзная книжная палата. – М. : Книга, 1983 – Т. 2: 1917-1921 / Л. А. Левеншус, В. А. Андреев-Станкевич, Г. А. Бахтурина и др. Под. общ. ред. Е. Л. Немировского. – 1985. – 287 с.: ил.

История книги в СССР: в 3 т. / Гл. ред. Максим Ким; АН СССР, Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина, Всесоюзная книжная палата. – М.: Книга, 1983 – Т. 3: 1917-1921 гг. / А. Л. Посадков, К. И. Абрамов, А. П. Алекперов и др. Под. общ. ред. Е. Л. Немировского. – 1986. – 271,[1] с.: ил.

История книги: работы отдела редких книг / Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина; отв. ред.: Е. Л. Немировский. – М.: Книга, 1978. – 220,[2] с.

Немировский Е. Зарубежные находки: (о Иване Федорове): главы из документальной повести «По следам первопечатника» // Альманах библиофила / Всесоюз. добр. О-во любителей кн.; гл. ред. И. Осетров. – М.: Книга, 1973 – Вып. 7. – 1979. – С. 127-152: іл.

Немировский Е. Книга, напечатанная на табель-календаре: (о книге Н. П. Проскурнина «Как создалась печатная книга») //Альманах библиофила / ред. кол. Е. И. Осетров (гл. ред.) и др. – М.: Книга, 1973 – Вып. 3. – М.: Книга, 1976. – С. 223-225.

Немировский Е. О библиотеках, книголюбах и фальсификаторах (главы из документальной повести «По следам первопечатника») // Альманах библиофила / Всесоюз. добр. О-во любителей кн.; гл. ред. Е. И. Осетров. – М.: Книга, 1973 – Вып. 5. – М.: Книга, 1978. – С. 171-194 : ил.

Немировский Е. Слово о книге // Альманах библиофила / Всесоюз. добровольное о-во любителей книги; ред. Е. И. Осетров. – М.: Книга, 1973 –Вып. 17. – 1985. – С. 76-86: ил.

Немировский Евгений. Мой Иван Федоров: Из воспоминаний книговеда / Евгений Немировский // Книжное обозрение. – 1998. – 17 ноября. – С. 9.

Немировский Евгений. Честер Флойд Карлсон / Евгений Немировский // Книжное обозрение. –1999. – 12 января. – С. 19.

Немировский Евгений Львович. Андрей Чохов: (Около 1545-1629) / Евгений Немировский; АН СССР. – М.: Наука, 1982. – 109 с.: ил.

Немировский Евгений Львович. Возникновение книгопечатания в Москве. Иван Федоров / Евгений Немировский. – М.: Книга, 1964. – 404 с.

Немировский Евгений Львович. Джунгли книжной Америки / Евгений Немировский. – М.: Госполитиздат, 1959. – 87 с.: ил.

Немировский Евгений Львович. Иван Федоров: (около 1510-1583) / Евгений Немировский; ред. А. А. Чеканов; АН СССР. – М.: Наука, 1985. – 316,[2] с.: ил., портр., фото. – (Научно-биографическая серия).

Немировский Евгений Львович. Издательское дело и книговедение ПНР: обзор / Евгений Немировский; ЦБНТИ по печати. – М.: Книга, 1976 – Вып. 2. – 1976. – 60 с.

Немировский Евгений Львович. Иоганн Гутенберг, ок. 1399-1468: Изобретатель в обл. книгопечатания / Евгений Немировский; Отв. ред. А. С. Мыльников; АН СССР. – М.: Наука, 1989. – 319,[1] с.; 20 см. – (Научно-биографическая серия).

Немировский Евгений Львович. Мир книги: с древнейших времен до начала XX века / Евгений Немировский; Всесоюз. добр. О-во любит. книги. – М.: Книга, 1986. – 287 с.: ил.

Немировский Евгений Львович. Начало книгопечатания на Украине. Иван Федоров / Евгений Немировский. – М.: Книга, 1974. – 224 с.

Немировский Евгений Львович. Начало славянского книгопечатания / Евгений Немировский. – М.: Книга, 1971. – 269 с.

Немировский Евгений Львович. По следам Франциска Скорины: Документальная повесть / Евгений Немировский. – Минск: Беларусь, 1990. – 270,[1] с.

Немировский Евгений Львович. Путешествие к истокам русского книгопечатания: Кн. для учащихся / Евгений Немировский, – М.: Просвещение, 1991. – 221,[3] с.: ил.

Немировский Евгений Львович. Рождение книги / Евгений Немировский, Борис Горбачевский; ред. А. А. Сидоров. – М.: Сов. Россия, 1957. – 225, [5] с.

Немировский Евгений Львович. С книгой через века и страны / Евгений Немировский, Борис Горбачевский. – М.: Книга, 1964. – 377,[6] с.: ил.

Немировский Евгений Львович. Что такое книговедение? / Евгений Немировский; Всесоюз. добр. О-во любителей кн., Центр. правл. – М.: ВОК, 1987. – 41,[1] с.

Немировский Е. Л. Жизнь и деятельность первопечатника Ивана Федорова в свете новейших исследований: Происхождение и годы учебы; В первой московской типографии; Московская государственная типография; Заблудовская типография; В Дермани; Острожская типография; В конце жизненного пути: к 400-летию со дня кончины // Книга: исследования и материалы: сборник / редкол.: Н. М. Сикорский (гл. ред.) и др.; Всесоюз. кн. палата. – М.: Книга, 1959 – Сб. 47: Вопросы советского книжного дела. История книги СССР. Книга за рубежом. Книговедческая периодика. Деятели книги. Книговедческие миниатюры. Библиофилия. Хроника. Рецензии. – 1983. – С. 73-98: ил.

Немировский Е. Л. Миниатюрные книги в истории книжного дела // Книга. Исследования и материалы / Всесоюзная книжная палата; редкол. Н. М. Сикорский и др. – М.: Изд-во Всесоюзн. кн. палаты, 1959 – Сб. 32. – 1976. – С. 159-175: ил.

Немировский Е. Л. Начало славянского книгопечатания: Опыт критического пересмотра вопроса в связи с историей польского Возрождения (специальность № 573 «Всеобщая история»): Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора исторических наук / Е. Л. Немировский; Академия Наук СССР, Ин-т славяноведения и балканистики. – М.: [б. и.], 1971. – 47, [1] с.

Немировский Е. Л. Некоторые вопросы общей теории книговедения и история книги // Проблемы рукописной и печатной книги: [сборник статей] / АН СССР; Науч. совет по истории мировой культуры; Всесоюз. гос. Б-ка им. В. И. Ленина; Редкол.: А. А. Сидоров (пред.) и др. – М.: Наука, 1976. – С. 11-24: ил.

Немировский Е. Л. Техника книгопечатания: (от Гутенберга – до начала ХХ века) // Пятьсот лет после Гутенберга, 1468-1968: статьи, исследования, материалы / АН СССР: Науч. совет «История мировой культуры»; под ред. Е. С. Лихтенштейна, А. А. Сидорова. – М.: Наука, 1968. – С. 388-413: іл., карти.

Немировский Е. Л. Труды по истории русского первопечатания во второй половине XIX-XX веков // Книга: исследования и материалы: сборник / Всесоюзная книжная палата; ред.: Н. П. Киселев, Н. М. Сикорский. – М.: [б. и.], 1959 – Сб. 9. Страницы истории русского книгопечатания. Советская книга. Книга будущего. Очерки историографии русского книгопечатания. 400 лет русского книгопечатания. – 1964. – С. 389-437 с.: ил. Острожская азбука Ивана Федорова: Исследование: словоуказатель / Сост. Евгений Немировский, – М.: Книга, 1983. – 108 с.

Первопечатник Иван Федоров: комплект открыток / сост. Е. Немировский. – М.: Планета, 1983. – 10 л.: цв. ил.

Проблемы общей теории книговедения: Сборник статей: пер. с нем. и пол. яз. / ред. Евгений Немировский. – М.: Книга, 1978. – 123,[2] с.

Русско-болгарские связи в области книжного дела: сб. науч. тр. [Материалы симпоз., г. Киев, 23-24 мая 1978 г. / редкол.: Е. Л. Немировский (отв. ред.) и др. – М.: ГБЛ, 1981. – 160 с.

Русско-польские связи в области книжного дела: Сб. науч. тр. / Нац. Б-ка ПНР; [Редкол.: Е. Л. Немировский (отв. ред.) и др.]. – М.: ГБЛ, 1980. – 145 с.

Советская историография книги: сб. науч. тр. / Гос. Б-ка СССР им. В. И. Ленина, Отдел редких кн.; ред. Евгений Немировский и др. – М.: ГБЛ, 1979. – 142 с. – (Сер. «Актуальные проблемы книговедения»).

Старопечатные издания кирилловского шрифта XV – первая половина XVI ст.: каталог коллекции / М-во культуры и искусств Украины. Одесская гос. науч. Б-ка им. М. Горького ; сост. В. Н. Райко; авт. вступит. ст. Е. Л. Немировский. – Одесса: ОКФА, 1998. – 126,[1] с.: ил.

Немировский Е. Иоганн Гутенберг: неизвестные факты / Евгений Немировский // Библиотековедение. – 2000. – № 5. – С. 66-69.

Немировский Е. Как и где учат мастеров книжного дела в Германии / Евгений Немировский // Компью Арт. – 1999. – № 6. – С. 11-14.

Немировский Е. Книга книг Библия / Евгений Немировский // Библиотековедение. – 1999. – № 2. – С. 104-125.

Немировский Е. Полиграфические материалы: есть ли у них будущее? / Евгений Немировский // Компью Арт. – 1999. – № 2. – С. 12-17.

Немировский Е. Псалтырь: страницы истории / Евгений Немировский // Библиотековедение. – 2000. – № 1. – С. 68-74.

Немировский Евгений. Издания Ивана Федорова в собрании Российской государственной библиотеки / Евгений Немировский // Библиотековедение. – 2007. – № 4. – С. 56-61.

Немировский Евгений. Мой Иван Федоров: Из воспоминаний книговеда / Евгений Немировский // Книжное обозрение. – 1998. – 17 ноября. – С. 9.

Немировский Евгений. Честер Флойд Карлсон / Евгений Немировский // Книжное обозрение. –1999. – 12 января. – С. 19.

Немировский Е. Л. Книги, изменившие мир: Апокалипсис, или Откровение Иоанна Богослова. / Е. Л. Немировский // Про книги. – 2008. – № 3. – С. 65-71.

Немировский Е. Л. Книги, изменившие мир: Мигель де Сервантес Сааведра. «Хитроумный идальго Дон Кихот Ламанчский». / Е. Л. Немировский // Про книги. – 2008. – № 2. – С. 111-117.

Публікації про життя та діяльність Є. Л. Немировського

Босько Володимир. [Немировський Євген Львович] // Визначні постаті Степової Еллади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області / Кіровоградський обл. ін-т післядипломної пед. освіти ім. Василя Сухомлинського; рец. А. С. Бик, К. В. Шляховий. – Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004 – Ч. 1. – 2004. – С. 196-197: портр., фото.

Босько Володимир Миколайович. [Євген Львович Немировський] // Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2019. – С. 120-12: фото.

К 60-летию профессора Евгения Львовича Немировского // Книга: исследования и материалы: сборник / редкол.: Н. М. Сикорский (гл. ред.) и др.; Всесоюз. кн. палата. – М.: Книга, 1959 – Сб. 50. – 1985. – С. 171-174: ил.

Ковальчук Г. І. [Немировський Євген Львович] // Енциклопедія Сучасної України / Г. І. Ковальчук / НАНУ, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень; ред. І. М. Дзюба [та ін.]. – К.: [б. в.], 2001 – Т. 23: Нг - Ня. – 2021. – С. 136: фото.

Немировский Евгений Львович // Книговедение: энциклопедический словарь / редкол.: Н. М. Сикорский и др. – М.: Сов. энциклопедия, 1982. – С. 374.

Босько Володимир. Наші знамениті Немировські / Володимир Босько // Народне слово. – 2015. – 10 грудня. – С. 6: фото.

Бурмистров С. Книговед нашего времени: Евгений Львович Немировский. / С. Бурмистров // Про книги. – 2008. – № 1. – С. 77-83. Ляско К. Куда ведут следы? К первопечатнику, вестимо!: Штрихи к портрету Евгения Львовича Немировского по случаю его 75-летия / К. Ляско // Полиграфист и издатель. – 2000. – № 3. – С. 73-74.

Самарин А. Ю. Неутомимый труженик книговедения / А. Ю. Самарин // Библиография. – 2010. – № 2. – С. 137-143.

Семеновкер Б. А. История жизни и профессии: обзоры и рецензии / Б. А. Семеновкер // Библиография. – 2005. – № 6. – С. 90-93.

Щавинская Л. Энциклопедия о начале книгопечатания кириллицей: рецензія / Лариса Щавинская // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 6. – С. 11-12.

Web-ресурси

Ковальчук Г. І. Немировський Євген Львович (Енциклопедія Сучасної України)

Письменники – уродженці нашого міста. Немировський Євген Львович (Karpenko-Kary Museum)