Суетін Олексій Степанович

Матеріал з wiki
Версія від 14:19, 18 листопада 2021, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Файл:SuetinOS.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Олексій Степанович Суетін'''</p><p style="text-align:left;"><b>Д...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олексій Степанович Суетін

Дата народження — 16.11.1926
Місце народження — м. Зінов’євськ (нині – Кропивницький)
Дата смерті — 10.09.2001
Місце смерті — м. Москва
Місце поховання — м. Москва

Олексій Степанович Суетін (16 листопада 1926; Зінов'євськ, Українська РСР – 10 вересня 2001; Москва, Росія) – радянський міжнародний гросмейстер з шахів, тренер Тиграна Петросяна в змаганнях на першість світу, шаховий теоретик і літератор.

Життя і діяльність

Суетін Олексій Степанович народився 16 листопада 1926 року в м. Зінов’євську в родині лікаря. У нашому місті Суетіни мешкали до 1941 року, потім були евакуйовані в Красноярськ.

Під час німецько-радянської війни батько Олексія Степан Федосійович був на фронті. Хлопець жив з матір'ю в Тулі, де вона працювала медичною сестрою в шпиталі. Олексій в 1943 році закінчив школу екстерном і вступив в Механічний інститут, нині Тульський державний університет. Наприкінці війни Олексій Суетін їздив у Красноярськ відвідати свого батька, який на той час служив там у військовому шпиталі.

Батько був великим шанувальником шахів, тож не дивно, що це захоплення успадкував син. Олексій почав грати в шахи в дитинстві, батько сам його вчив. В 1944 році він займався в Палаці піонерів міста Тули, де виконав норму першої категорії. У 1950 виконав норму майстра спорту і дебютував у фіналі чемпіонату СРСР.

Кілька років по тому, побачивши гру Суетіна в Києві на чемпіонаті СРСР (1954), гросмейстер В. Рагозін писав: «Суетін грає нешаблонно, шукає нове, сумнівається в старому, нехай навіть тисячу разів перевіреному …». У Києві Суетін виступив уже як представник Білорусі.

SuetinOS2.jpg

У 1953 він переїхав до Мінська, де жив до 1968 і де почалася його творча співдружність з гросмейстером І. Болеславським. Через 10 років Суетін увійшов в команду Т. Петросяна в матчі за світову першість з М. Ботвинником. Можна сказати, «союз» приніс обопільну користь – Петросян став чемпіоном світу, а Суетін через два роки – міжнародним гросмейстером, вигравши турніри в Сараєво і Копенгагені (1965). Згодом на його рахунку були перемоги у міжнародних турнірах в Титово-Ужице (1966), Гастінгсі (1967-68, 1990-91), Гавані (1969), Албені (1970), Кечкемете (1972), Брно (відкритий чемпіонат ЧРСР, 1975), Лісабоні (відкрита першість, 1976), Любліні (1976), Дубні (1979), Рейк'явіку (1981), Берні (1994).

З початку 1970-х переключився переважно на тренерську роботу і літературну діяльність.

У своїх інтерв'ю та спогадах О. Суетін, як правило, зазначав благотворний вплив на нього Петросяна: «Завдяки спілкуванню з Тиграном я зрозумів, що не боги горщики обпалюють. Його жартівливий, іронічний тон, навіть коли він говорив про великих світу цього, допоміг мені навчитися ставитися до всього з неабиякою часткою гумору, не надто переживати якусь невдачу».

Активно працював шаховим коментатором на телебаченні, з 1984 року коментував матчі на першість світу між Карповим і Каспаровим.

У 1996 році він зробив собі подарунок до 70-річчя, ставши чемпіоном світу серед «сеньйорів».

Суетін – автор понад 40 книг з теорії дебюту і мітельшпілю, а також книг про радянських чемпіонів світу – Ботвинника і Петросяна, гросмейстерів Кереса і Бронштейна.

Вибрані книги Олексія Суетіна

«Основи загальної теорії сучасного шахового дебюту» (1958)

«Як грати дебют» (1960, 1965, 1981, 2001, 2004)

«Середина гри у шаховій партії» (1961)

«Основи теорії шахового дебюту» (1962)

«Вибрані партії – 1947–1966» (1969)

«Лабораторія шахіста» (1972, 1978)

«Дебют і мітельшпіль» (1980)

«Шлях до майстерності» (1980)

«Гросмейстер Болеславський» (1981)

«Іспанська партія» (1982)

«Французька захист» (1983)

«Видатні радянські шахісти» (1984)

«Олексій Суетін» (1987)

«Настільки довге єдиноборство» (1989)

«Пам'ятні сторінки історії шахів» (1990, співавтор)

«Шахи крізь призму часу» (1998)

«Сходинки до майстерності у шахах» (1998)

«Школа дебюту» (2001)

«Шахи. Мистецтво середини гри» (2009)

Олексій Степанович Суетін помер 10 вересня 2001 року в Москві. Похований на Донському кладовищі.

SuetinOS3.jpg

Бібліографія

Босько В.М. [Суєтін Олексій Степанович] // Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік: Люди. Події. Факти / В.Босько ; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2010. – С. 207-208, 217

Босько В.М. [Суетін Олексій Степанович] // Історичний календар Кіровоградщини на 2016 рік: Люди. Події. Факти / В.Босько ; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2016. – С. 214

Рыбченков Геннадий. Намедни [Текст] / Геннадий Рыбченков // Західний регіон. – 2010. – 25 лютого. – С. 3 Анотація: Історія області в 1963 році

Web-ресурси

Суетін Олексій Степанович (Вікіпедія)

Алексей Суэтин (Биографии шахматистов)