Гомберг Дмитро Ілліч

Матеріал з wiki
Версія від 11:47, 11 листопада 2021, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Файл:HomberhDI.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Дмитро Ілліч Гомберг'''</p><p style="text-align:left;"><b>Дата н...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дмитро Ілліч Гомберг

Дата народження — 14.09.1868
Місце народження — м. Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія (нині м. Кропивницький, Україна)
Дата смерті — 1961
Місце смерті — м. Москва, РРФСР
Місце поховання — м. Москва, Ваганьківське кладовище

Дмитро Ілліч Гомберг (14 вересня 1868, м. Єлисаветград – 1961, м. Москва) – адвокат, правозахисник, професор, викладач, автор законів про землю та ліси.

Життя і діяльність

Гомберг Дмитро Ілліч народився 14 вересня 1868 року в м. Єлисаветграді Херсонської губернії.

В юності Дмитро Гомберг разом із Антоніною Дьяконовою, яка пізніше стане його дружиною, займався революційною діяльністю, деякий час перебував під наглядом поліції. У листопаді 1889 року Дмитро був одним із керівників Московського революційного студентського гуртка.

За участь у політичній демонстрації 1890 року молодий революціонер потрапив у Бутирську тюрму. Відомо, що він підтримував тісні стосунки з чоловіком рідної сестри В. І. Леніна Анни Іллівни Ульянової – Марком Єлізаровим.

1891 року Дмитро Гомберг став студентом юридичного факультету Московського університету. З 25 лютого до 15 серпня 1893 року він навчається в Імператорському Казанському університеті на аналогічному факультеті. Роки студентства тривали майже 15 років (з 1889 до 1904 рр.). Після закінчення Московського університету Дмитро Ілліч був зарахований до місцевої адвокатури. За сумісництвом молодий фахівець працював у міській управі. Певний час адміністрація вважала його політично «неблагонадійним» і тому звільнила з роботи, але згодом поновила на посаді. Необхідність підготовки для отримання професорського звання в Московському університеті на кафедрі політичної економії та статистики зумовлює навчання Дмитра Гомберга в Лейпцизькому університеті, – 1908 року юнак отримав диплом цього закладу зі спеціальності «філософія».

Ще будучи студентом Московського університету Дмитро Гомберг уклав цивільний щлюб із Антоніною Дьяконовою (Деуловою) – 1891 року – обом було по 23 роки. Їхнє спільне життя простежується до 1921 року. Подружжя мало четверо дітей: синів Вадима (1892 р. н.) та Миколу (1896 р. н.) й дочок Олену (1894 р. н.) та Лідію (1902 р. н.). Всі вони, за винятком Вадима, носили прізвище матері від першого чоловіка – Дьяконови.

Історія життя доньки Д. Гомберга Олени Дьяконової (Галини – Гали) тісно пов`язана з іменами французького поета Поля Елюара, німецького художника Макса Ернста й іспанського живописця Сальвадора Далі. Для них вона була натхненною музою, коханою, дружиною. Тривалий час дискусійним вважалося питання про місце народження доньки Олени Дьяконової та про те, хто був її справжнім батьком: Іван Дьяконов чи Дмитро Гомберг. Але, за останніми джерелами, підтверджується батьківство саме Дмитра Гомберга.

HomberhDI2.jpg
Гала і Поль Елюар. 1917 р.

Деякий час родина Гомбергів мешкала в Казані. Повернувшись 1905 року в Москву, Дмитро Ілліч швидко стає доволі знаменитим і успішним професором та адвокатом. Він веде наукову діяльність, викладає в Педагогічному інституті, практикує як адвокат. Більш детально описує ці події його біограф і внук Дмитро Малиновський, який зазначає: «Дмитрий Ильич Гомберг – адвокат, правозащитник, профессор, преподаватель и автор законов о земле и лесах».

За радянських часів Гомберг продовжує правознавчу діяльність, є знаним юристом. У книзі «Правовая наука и юридическая идеология в России. Энциклопедический словарь биографий» (2011) говориться про те, що Дмитро Ілліч – дослідник і пропагандист радянського законодавства. У сфері його наукових інтересів – проблеми лісового законодавства. Основні правознавчі роботи юриста – «Законы о земле (Земельный кодекс РСФСР)» (М., 1925); «Законы о лесах (Лесной кодекс РСФСР)» (М., 1925, 1927); «Леса местного значения. Новые положения» (М., 1928); «Новые земельные законы» (М., 1929, 1930). Д. І. Гомберг зробив значний внесок у дослідження проблем законодавства про ліси й тлумачення чинних в СРСР законів про охорону і використання лісових масивів. Ним створений повний і грунтовний коментар порядку видачі лісу трудовому населенню з лісів місцевого значення і загальнодержавних лісів, перетворення лісових площ в інший вид угідь, а також дотримання запобіжних заходів держави у боротьбі з пожежами. У своїх працях автор звертав увагу на те, що радянська держава, діючи в інтересах збіднілого селянства та інших незаможних верств населення, передбачає безкоштовну видачу лісу. «Класовий підхід до проблеми забезпечення населення лісом відповідав природі радянської держави» – говориться в зазначеному енциклопедичному словнику біографій.

1918 року Дмитро Ілліч став членом Московської колегії правозахисників. Згодом він працював у Всеросійській колегії полонених Народного Комісаріату у військових справах. Тут Д. Гомберг заснував Відділ праці для використання військовополонених, що поверталися з фронтів, у роботі різноманітних організацій та установ (артилерійські склади, залізні дороги, Московська міліція, банки тощо). У Московському й Подільському повітах Дмитро Ілліч сприяв організації кількох радгоспів із військовополонених.

У 1921–1922 рр. Дмитро Гомберг був запрошений Московським земельним відділом для завідування Марфінською групою радгоспів. У 1930-му правозахисника було переведено на посаду консультанта в Управління земельних фондів і переселення Наркомзему. В ці ж часи Гомберг викладав земельне й лісове право в комуністичному Університеті національних меншин Сходу ім. Й. В. Сталіна та в комуністичному Університеті нацменшин Заходу ім. Ю. Мархлевського; читав на Московських вищих політпросвітницьких курсах Головполітпросвітництва.

Кілька років Дмитро Ілліч був постійним співробітником Юридичного видавництва НКЮ (Наркомата юстиції), в якому друкували і його монографії, а також збірники з розділами, підготовленими Гомбергом, про лісове й земельне законодавство. Робота правознавця доповнювалась і кореспондентською діяльністю: він очолював один із відділів «Крестьянського журнала», був співробітником «Еженедельника Советской Юстиции».

1923 року Дмитро Гомберг, як член Московської Колегії правозахисників, організував при Президіумі Колегії земельно-правову нараду, де розроблялись актуальні питання земельного й лісового права; викладав на курсах підготовки й підвищення кваліфікації молодих адвокатів.

Влітку 1924 року Дмитро Ілліч зі своєю другою дружиною Сельмою Більхен (її називали Тетяною Іванівною) приїздять із Москви на курорт у Червону поляну. У 1931–1932 роках вони перебували у с. Межутіно, де Д. Гомберг надавав юридичні консультації місцевому населенню.

HomberhDI3.jpg
Зліва направо: Гала (їй 33 роки), Дмитро Гомберг (у віці 59 років),
його друга дружина Сельма Більхен та прийомний син Влад –
В’ячеслав Юрійович Маліновський, 8 років. (Фото 1927 року).

Брат Дмитра Гомберга – Олександр Ілліч, уродженець Єлисаветграда, був меценатом, шанувальником оперного мистецтва. У 1914–1918 рр. служив антрепренером Одеського театру. Був успішним промисловцем, представником Генрі Форда в дореволюційній Россії. Помер 5 лютого 1932 р. у Франції.

У 30-х роках Дмитро Ілліч працював у Президії Колегії правозахисників інструктором суспільно-масової роботи. Цією діяльністю були охоплені фабрики, заводи, інші місцеві та обласні організації. Завдяки фаховій активності Д. І. Гомберга всі районні газети забезпечувались детальними консультаційними матеріалами і статтями із земельно-правових питань. Ця робота отримала високу оцінку сучасників.

Дмитро Ілліч багато подорожував світом. Світлини з сімейного архіву свідчать про його поїздки до Єгипту та Іспанії.

HomberhDI4.jpg
Д. І. Гомберг у Єгипті

1934 року Дмитро Гомберг одружується з жінкою-математиком, науковцем Оленою Костянтинівною Барт.

HomberhDI5.jpg
Д. Гомберг із дружиною О. Барт. 1936–1938 рр.

HomberhDI6.jpg
Дмитру Гомбергу – 50 років

1937 р. дім Д. Гомберга у Трубніковському провулку, 26 набув слави «будинку наукових діячів». В ньому в різні роки жили відомі особистості: гідрогеолог Ф. П. Саваренський, патологоанатом і медик О. І. Абрикосов, літературознавець М. К. Гудзій, геолог О. М. Мазарович, астроном В. Г. Фесенков, географ М. С. Боднарський, тваринник М. Ф. Іванов, мистецтвознавець І. І. Лазаревський, бібліограф М. В. Здобнов, зоолог М. О. Бобринський, піаніст, музичний педагог Г. Г. Нейгауз, математик Н. О. Глаголєв, піаніст і композитор О. Б. Гольденвейзер та ін.

До 1941 року Дмитро Ілліч працював у юридичній консультації Жовтневого району, де завідував філіалом консультації при народному суді.

У серпні 1941-го разом із родиною був евакуйований із Москви. З 15 грудня 1941 до 5 грудня 1943 року Гомберг працював юрисконсультом будівництва Червоногорської теплоелектроцентралі оборонного значення (Свердловська область).

Після повернення в Москву у 1944 році Дмитро Ілліч трудився в юридичній консультації Червонопрісненського району і протягом кількох років виконував обов`язки бригадира Консультації при народному суді. Помер Дмитро Ілліч Гомберг 1961 року, в 93-річному віці в Москві. Похований на Ваганьківському кладовищі.

Бібліографія

Босько Володимир. Уродженець Єлисаветграда Дмитро Ілліч Гомберг: Батько дружини й музи Сальвадора Далі Гали Дьяконової, коханець Анастасії Цвєтаєвої / Володимир Босько // Народне слово. – 2019. – 12 грудня. – С. 8, 9 : фото.

Web-ресурси

Володимир Босько. Уродженець Єлисаветграда Дмитро Ілліч Гомберг: Батько дружини й музи Сальвадора Далі Гали Дьяконової, коханець Анастасії Цвєтаєвої (Народне слово)

Дмитрий Гомберг – отец Галы, великой музы Сальвадора Дали (Каз@нские истории)

Моя тетя Гала – муза Сальвадора Дали (Родина)

«Правовая наука и юридическая идеология в России. Энциклопедический словарь биографий». – Т. 2 (1917–1964). – М., 2011. – Просмотр в книжном виде. – С. 213 (Энциклопедиум)