Відмінності між версіями «Юцевич Євген Омелянович»

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 58: Рядок 58:
  
 
http://kiev-necropol.narod.ru/
 
http://kiev-necropol.narod.ru/
 
  
 
Юцевич Євген
 
Юцевич Євген
 
http://www.tarles.com/
 
http://www.tarles.com/
 
  
 
Юцевич Євген Омелянович
 
Юцевич Євген Омелянович
 
http://www.wikiwand.com/
 
http://www.wikiwand.com/
 
  
 
Юцевич Євген Омелянович
 
Юцевич Євген Омелянович
 
http://100v.com.ua/
 
http://100v.com.ua/
 
  
 
Юцевич Євген Омелянович — український композитор
 
Юцевич Євген Омелянович — український композитор
 
http://referatu.net.ua/
 
http://referatu.net.ua/

Версія за 18:25, 8 лютого 2016

Євген Омелянович Юцевич

Дата народження — 07.07.1901
Місце народження — с. Добровеличківка на Єлисаветградщині, тепер Кіровогадська область
Дата смерті — 01.06.1988
Місце смерті — м. Київ
Місце поховання — м.Київ, Звіринецьке кладовище

Юцевич Євген Омелянович - (07. 07. 1901, c. Добровеличківка на Єлисаветградщині, тепер Кіровоградська обл. - 01. 06. 1988, Київ) - композитор, диригент, педагог.

Життя і діяльність

Євген Юцевич народився 7 липня 1901 року в селищі Добровеличківка на Єлисаветградщині, тепер Кіровоградська область, в родині земського лікаря. Батьки були великими шанувальниками музичного мистецтва. Ось що розповідає сам композитор: «У дитинстві не я займався музикою, а музика займалася мною. Я буквально купався у звуках. Батько мав чудовий голос, прекрасно співав, мати була непоганою піаністкою і також співала. Рідні, близькі та гості, що бували в нашому домі, любили музику, добре розумілися на ній. Я, найменший у цьому середовищі, жадібно вбирав музичні враження».

Батько майбутнього композитора, Омелян Антонович, мав широкий за діапазоном голос. Він однаково добре співав оперні арії басового, баритонового та тенорового репертуару. Вечорами звучали каватина Валентина з опери Ш. Гуно «Фауст», монолог Бориса Годунова з однойменної опери М. П. Мусоргського, арія Ленського з опери П. І. Чайковського «Євгеній Онєгін», романси Аляб'єва. Гурильова, Варламова, Глінки, Даргомижського. На цих музичних сімейних вечорах майбутній композитор поступово знайомився з теореми Аренсьного, Гречанінова, Танєєва, Іпполітова-Іванова, Чайковського, Рубінштейна, Рахманінова, Моцарта, Бетховена, Шуберта. З раннього дитинства хлопець постійно слухав народні пісні, якими так багата Україна.

Початкову музичну освіту отримав в Вознесенській музичній гімназії. Брав уроки з композиції у М. Погадаєва, П. Молчанова, В. Золотарьова, Л. Ревуцького. 1922-1931 роках — диригент самодіяльних колективів. У 1932 році закінчує Київський музично-драматичний інститут імені М. Лисенка. Потім займається у Вознесенську організацією духового оркестру, який з успіхом виступав у багатьох містах України.У 1935 році проводив спільні дослідження музичної теорії з П. Барановським. В 1944-1966 роках — диригент самодіяльних музичних колективів Києва. Євген Юцевич автор оригінальної наукової теорії акустичної природи та “естетичного звучання” музичних інструментів.

У 1950 — 1970 роки працював над удосконаленням виготовлення струнних та духових інструментів, створив низку оригінальних зразків. Водночас викладав музичну акустику і інструментування для духових оркестрів у Музично-драматичному інституті імені М. Лисенка, Київській консерваторії, Центральному будинку народної творчості. Проживав Євген Омелянович в Києві, де і помер 1 червня 1988 року. Похований на Звіринецькому кладовищі.

Творча спадщина його для культурної скарбниці України вагома: опери «Вирок» (1928), «Журавель та Чапля» (1940), «Літургія”, (1942) «Кирило Кожум'яка» (1948, ]), «Вулкан» (1957), «Людина з легенди» (1968), «Легенда про Сокола» (1970);

•20 хорів (на слова В. Сосюри, Т. Шевченка, І. Франка та інших);

•дві симфонії, п'єси для оркестрів (симфонічного, духового, народних інструментів), твори для баяна,фортепіано, скрипки, віолончелі тощо [2];

•музика до театральних вистав, романси, пісенні цикли тощо.

Йому належить понад 10 наукових досліджень з теорії і практики музичного мистецтва, понад 1000 статей і рецензій.

Музикознавчі роботи:

•«Школа гри на бандурі» (1958);

•«Музичні інструменти» (1960, 1962).


Пам'ять

В Києві на Звіринецькому кладовищі знаходиться меморіальна плита родини Юцевичів.

Yutsevych-grave.jpg


Бібліографія

Енциклопедія українознавства: Словникова частина, Т. 10 в 11 томах: /Наукове Товариство ім. Т. Шевченка, гол. Ред. Проф., д-р Володимир Кубыйович, - Париж — Нью-Йорк — Львів: Молоде життя, 1954-2003. - С.3950

Мистецтво України. Бібліографічний довідник. За ред. А. Кудрицького, - К. 1997. - “Українська енциклопедія” імені М. Бажана, - C. 671

Муха А. Композитори України та української діаспори. - К. 2004. - С.339


Web-ресурси

Юцевич Євген Омелянович. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії https://uk.wikipedia.org

Словник -довідник музичних термінів http://term.in.ua/

Юцевич Євген Омелянович

http://kiev-necropol.narod.ru/

Юцевич Євген http://www.tarles.com/

Юцевич Євген Омелянович http://www.wikiwand.com/

Юцевич Євген Омелянович http://100v.com.ua/

Юцевич Євген Омелянович — український композитор http://referatu.net.ua/