Штолько Валентин Григорович

Матеріал з wiki
Версія від 17:39, 18 листопада 2021, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Файл:ShtolkoVH.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Валентин Григорович Штолько'''</p><p style="text-align:left;">...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Валентин Григорович Штолько

Дата народження — 14.11.1931
Місце народження — с. Вікнина, Джулинський район ( нині Гайворонський район), Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Дата смерті — 23.01.2020
Місце смерті — м. Київ
Місце поховання — м. Київ, Байкове кладовище (33 ділянка)

Валентин Григорович Штолько (14 листопада 1931, с. Вікнина, Джулинський район (нині Гайворонський район), Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР – 23 січня 2020, м. Київ) – заслужений архітектор УРСР, президент Української академії архітектури, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка, автор теоретичних праць з питань архітектури.

Життя і діяльність

Валентин Григорович Штолько народився 14 листопада 1931 року в селі Вікнина Джулинського району (нині Гайворонський район) Кіровоградської області. Батько Григорій був закоханим у дівчину Ніну та збирався одружитися з нею, але не отримавши батьківського благословення на шлюб, поїхав працювати на Київщину агрономом. Ніна залишилася з новонародженим сином Валентином у рідному селі. Вона працювала вчителькою у Вікненській семирічній школі, а бабуся Ксенія Василівна допомагала виховувати онука.

Після закінчення десятирічної школи, Валентин вступив до Київського державного художнього інституту на архітектурний факультет. У 1956 році він став дипломованим архітектором-художником.

Далі був шлях виробничої діяльності від майстра до начальника будівельно-монтажного управління з будівництва Держуніверситету та інституту надпровідників, лабораторії ядерної фізики. Робота Валентина Григоровича на будівництві надала широких можливостей і додала йому професіоналізму у розв’язанні проблем наукового та проектного спрямування.

З 1963 по 1987 рік Штолько працював архітектором зонального Науково-дослідного інституту експериментального проектування, а з 1987 року – головний архітектор України. У своїй роботі він успішно поєднував талант художника з мистецтвом архітектури. У 1988 році Валентин Григорович отримав звання доктора наук, був професором архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури. Його проекти були відзначені державними преміями. Як один із провідних архітекторів України, він розробив і впровадив понад сотню проектів готельних, житлових, спортивних, глядацьких, культових та інших типів будівель і споруд. У співавторстві з іншими архітекторами Штольку належать відомі архітектурні споруди: готель «Тарасова гора»(Канів, 1962 р.), готель «Турист» (Черкаси, 1967р.), пам’ятник «Жертвам фашизму» (Прилуки, 1978 р.), готель «Градецький» (Чернігів, 1980 р.), Подільський критий ринок і Легкоатлетичний манеж (Київ, 1980 р.), Критий ринок (Чернівці, 1981 р.), монумент тисячоліттю Лубен (Лубни, 1988 р.), готель «Спорт» (Київ, 1992 р.) та інші.

ShtolkoVH2.jpg
Готель «Тарасова гора» м. Канів

ShtolkoVH3.jpg
Пам’ятник «Жертвам фашизму» м. Прилуки

ShtolkoVH4.jpg
Готель «Градецький» м. Чернігів

ShtolkoVH5.jpg
Житній ринок м. Київ

ShtolkoVH6.jpg
Монумент тисячоліттю Лубен

ShtolkoVH7.jpg
Готель «Спорт» м. Київ

В.Г. Штолько захистив 12 винаходів у галузі інноваційних великопрогонових систем покриттів, був автором низки теоретичних праць з питань архітектури: «Архитектура сооружений с висячими покрытиями» (1979 р.), «Покриття з тканин та плівок» (1983 р.), «Конструктивные решения зданий и сооружений» (1995 р.), «Архитектурные конструкции гражданських зданий» (1996 р.). Він ділився своїм досвідом роботи у статтях профільних періодичних видань.

«Стати хорошим архітектором непросто, – зазначав Валентин Григорович у розмові з журналістом. – Свого часу, коли я був студентом, мій викладач мені сказав: справжнім архітектором можна стати ближче до п'ятдесяти років. Зізнатися, я був страшно цим обурений. А тепер зрозумів, що мудрий викладач таки мав рацію... Адже хороший архітектор повинен бути одночасно прагматиком і естетом, він повинен досконало володіти художньої графікою (якщо хочете, навіть картини писати) і разом з тим досконально знати всі інженерні тонкощі. Для того, щоб стати майстром своєї справи, молодому фахівцеві потрібен час» (День: газета. – 2005. – №118. – 6 липня.).

У 1991 році Штолько виступив одним з ініціаторів і активістів створення Української академії архітектури, яка була заснована 14 лютого 1992 року. Протягом 28 років (1992-2020 рр.) Валентин Григорович був Президентом Академії архітектури України, яка є одним із головних наукових, методичних і координаційних центрів країни з архітектури і містобудування. Головними напрямками діяльності займаються 4 відділення Академії: забудови міст і сіл; будівлі та споруди; архітектурознавство та синтез мистецтв; конструкції, матеріали та інженерне забезпечення будівництва.

Штолько займався активною громадською діяльністю, приймав участь у роботі Державного комітету по присудженню премій з архітектури, Вчених радах по присудженню вчених звань, Містобудівних радах Києва та області, Раді головних архітекторів міст України. З 2000 року він був членом комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України.

З 2018 року архітектор викладав у Українському гуманітарному інституті професором секції дизайну.

Валентин Григорович Штолько помер 23 січня 2020 року в місті Києві та був похований на Байковому кладовищі (33 ділянка).

Нагороди

Державна премія СРСР (1981 р.);

Заслужений архітектор УРСР (1982 р.);

Державна премія України в галузі науки і техніки(1983 р.);

Державна премія України ім. Т.Г. Шевченка в галузі архітектури (1984 р.);

Премія з архітектури ім. М. Островського (1986 р.);

Професор, почесний член Міжнародної академії архітектури (1997 р.);

Народний архітектор України (1998 р.);

Орден «За заслуги» III ступеня (2004 р.);

Золота медаль Академії мистецтв України;

Державна премія України в галузі архітектури (2007 р.);

Лауреат XII Всеукраїнського фестивалю «Архітектура та дизайн 2012».

Бібліографія

Штолько Валентин Григорьевич. Архитектура сооружений с висячими покрытиями / В. Г. Штолько. – К.: Будівельник, 1979. – 152 с.: ил.

Босько Володимир. [Штолько Валентин Григорович] Визначні постаті Степової Еллади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області / Володимир Босько; кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. – Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004. – Ч. 1. – С.353

Босько Володимир Миколайович. [Штолько Валентин Григорович] Історичний календар Кіровоградщини на 2006 рік. Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / В.М. Босько; Упр. освіти і науки Кіровоградської обл. держ. адміністрації, кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського, Кіровоградська обл. організація Всеукраїнської спілки краєзнавців. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2005. – С.82

Босько Володимир Миколайович. [Штолько Валентин Григорович] Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2010. – С. 217

Босько Володимир Миколайович. [Штолько Валентин Григорович] Історичний календар Кіровоградщини на 2021 рік. Етюди у червоному, чорному та синьо-жовтому кольорах про участь єлисаветрадців у революції 1917-1921 рр. / В. М. Босько. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020.– С.146

Мистецтво України: біографічний довідник / за ред. А.В. Кудрицького. – К.: Українська енциклопедія, 1997. – С. 661 Митці України: енцикл. довід. / укл. М.Г. Лабінський, В.С. Мурза, ред. А.В. Кудрицький. – К.: «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана, 1992. – С.660 Українська академія архітектури [Штолько Валентин Григорович] Хто є хто в будівництві та архітектурі / Укл. Вадим Болгов, Ілля Болгов. – К.: Київська правда, 2003 – Вип. 1 / Редкол.: Олександр Гершман, Вадим Духлій, Юрій Згурський. – 2003. – С.80-81

Босько В. Зодчі Єлисаветграда: рідному місту та всьому світові / В. Босько // Народне слово. – 2011. – 23 червня. – С. 9: фото

Старий Д. Генетичний код родини Штольків / Старий Д. // Гайворонські вісті. – 2009. – 2 червня. – С. 3 Грунтовна історико-краєзнавча розвідка про родину Штольків з Вікнини, є фото Штолька В.Г.

Янчуков С. Земляків-лауреатів найвищої премії додалося / С. Янчуков // Народне слово. – 2010. – 30 березня. – С. 5 Список земляків, які в різні роки були удостоєні звання лауреата Шевченківської премії.

Web-ресурси

Валентин Штолько: «Современный зодчий должен быть прагматиком и эстетом…» (100realty.ua)

«З «елітного» житла незабаром утікатимуть, як із «хрущовок» (day.kyiv.ua)

Історія школи (viknyna-scool - Wix.com)

Лауреати (Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки)

Український видавничий портал (Українська конфедерація журналістів)

Українські винахідники (Proforientator.info)

Штолько Валентин Григорович (Вікіпедія)

Штолько Валентин Григорович (Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка)

Штолько Валентин Григорович (Юніонпедія)