Відмінності між версіями «Штолько Валентин Григорович»
(Створена сторінка: Файл:ShtolkoVH.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Валентин Григорович Штолько'''</p><p style="text-align:left;">...) |
|||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
З 1963 по 1987 рік Штолько працював архітектором зонального Науково-дослідного інституту експериментального проектування, а з 1987 року – головний архітектор України. У своїй роботі він успішно поєднував талант художника з мистецтвом архітектури. У 1988 році Валентин Григорович отримав звання доктора наук, був професором архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури. Його проекти були відзначені державними преміями. Як один із провідних архітекторів України, він розробив і впровадив понад сотню проектів готельних, житлових, спортивних, глядацьких, культових та інших типів будівель і споруд. У співавторстві з іншими архітекторами Штольку належать відомі архітектурні споруди: готель «Тарасова гора»(Канів, 1962 р.), готель «Турист» (Черкаси, 1967р.), пам’ятник «Жертвам фашизму» (Прилуки, 1978 р.), готель «Градецький» (Чернігів, 1980 р.), Подільський критий ринок і Легкоатлетичний манеж (Київ, 1980 р.), Критий ринок (Чернівці, 1981 р.), монумент тисячоліттю Лубен (Лубни, 1988 р.), готель «Спорт» (Київ, 1992 р.) та інші. | З 1963 по 1987 рік Штолько працював архітектором зонального Науково-дослідного інституту експериментального проектування, а з 1987 року – головний архітектор України. У своїй роботі він успішно поєднував талант художника з мистецтвом архітектури. У 1988 році Валентин Григорович отримав звання доктора наук, був професором архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури. Його проекти були відзначені державними преміями. Як один із провідних архітекторів України, він розробив і впровадив понад сотню проектів готельних, житлових, спортивних, глядацьких, культових та інших типів будівель і споруд. У співавторстві з іншими архітекторами Штольку належать відомі архітектурні споруди: готель «Тарасова гора»(Канів, 1962 р.), готель «Турист» (Черкаси, 1967р.), пам’ятник «Жертвам фашизму» (Прилуки, 1978 р.), готель «Градецький» (Чернігів, 1980 р.), Подільський критий ринок і Легкоатлетичний манеж (Київ, 1980 р.), Критий ринок (Чернівці, 1981 р.), монумент тисячоліттю Лубен (Лубни, 1988 р.), готель «Спорт» (Київ, 1992 р.) та інші. | ||
− | + | <gallery> | |
− | + | Файл:ShtolkoVH2.jpg|Готель «Тарасова гора» м. Канів | |
− | + | Файл:ShtolkoVH3.jpg|Пам’ятник «Жертвам фашизму» м. Прилуки | |
− | + | Файл:ShtolkoVH4.jpg|Готель «Градецький» м. Чернігів | |
− | + | Файл:ShtolkoVH5.jpg|Житній ринок м. Київ | |
− | + | Файл:ShtolkoVH6.jpg|Монумент тисячоліттю Лубен | |
− | + | Файл:ShtolkoVH7.jpg|Готель «Спорт» м. Київ | |
− | + | </gallery> | |
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
В.Г. Штолько захистив 12 винаходів у галузі інноваційних великопрогонових систем покриттів, був автором низки теоретичних праць з питань архітектури: «Архитектура сооружений с висячими покрытиями» (1979 р.), «Покриття з тканин та плівок» (1983 р.), «Конструктивные решения зданий и сооружений» (1995 р.), «Архитектурные конструкции гражданських зданий» (1996 р.). Він ділився своїм досвідом роботи у статтях профільних періодичних видань. | В.Г. Штолько захистив 12 винаходів у галузі інноваційних великопрогонових систем покриттів, був автором низки теоретичних праць з питань архітектури: «Архитектура сооружений с висячими покрытиями» (1979 р.), «Покриття з тканин та плівок» (1983 р.), «Конструктивные решения зданий и сооружений» (1995 р.), «Архитектурные конструкции гражданських зданий» (1996 р.). Він ділився своїм досвідом роботи у статтях профільних періодичних видань. |
Поточна версія на 10:09, 19 листопада 2021
Валентин Григорович Штолько (14 листопада 1931, с. Вікнина, Джулинський район (нині Гайворонський район), Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР – 23 січня 2020, м. Київ) – заслужений архітектор УРСР, президент Української академії архітектури, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка, автор теоретичних праць з питань архітектури.
Життя і діяльність
Валентин Григорович Штолько народився 14 листопада 1931 року в селі Вікнина Джулинського району (нині Гайворонський район) Кіровоградської області. Батько Григорій був закоханим у дівчину Ніну та збирався одружитися з нею, але не отримавши батьківського благословення на шлюб, поїхав працювати на Київщину агрономом. Ніна залишилася з новонародженим сином Валентином у рідному селі. Вона працювала вчителькою у Вікненській семирічній школі, а бабуся Ксенія Василівна допомагала виховувати онука.
Після закінчення десятирічної школи, Валентин вступив до Київського державного художнього інституту на архітектурний факультет. У 1956 році він став дипломованим архітектором-художником.
Далі був шлях виробничої діяльності від майстра до начальника будівельно-монтажного управління з будівництва Держуніверситету та інституту надпровідників, лабораторії ядерної фізики. Робота Валентина Григоровича на будівництві надала широких можливостей і додала йому професіоналізму у розв’язанні проблем наукового та проектного спрямування.
З 1963 по 1987 рік Штолько працював архітектором зонального Науково-дослідного інституту експериментального проектування, а з 1987 року – головний архітектор України. У своїй роботі він успішно поєднував талант художника з мистецтвом архітектури. У 1988 році Валентин Григорович отримав звання доктора наук, був професором архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури. Його проекти були відзначені державними преміями. Як один із провідних архітекторів України, він розробив і впровадив понад сотню проектів готельних, житлових, спортивних, глядацьких, культових та інших типів будівель і споруд. У співавторстві з іншими архітекторами Штольку належать відомі архітектурні споруди: готель «Тарасова гора»(Канів, 1962 р.), готель «Турист» (Черкаси, 1967р.), пам’ятник «Жертвам фашизму» (Прилуки, 1978 р.), готель «Градецький» (Чернігів, 1980 р.), Подільський критий ринок і Легкоатлетичний манеж (Київ, 1980 р.), Критий ринок (Чернівці, 1981 р.), монумент тисячоліттю Лубен (Лубни, 1988 р.), готель «Спорт» (Київ, 1992 р.) та інші.
В.Г. Штолько захистив 12 винаходів у галузі інноваційних великопрогонових систем покриттів, був автором низки теоретичних праць з питань архітектури: «Архитектура сооружений с висячими покрытиями» (1979 р.), «Покриття з тканин та плівок» (1983 р.), «Конструктивные решения зданий и сооружений» (1995 р.), «Архитектурные конструкции гражданських зданий» (1996 р.). Він ділився своїм досвідом роботи у статтях профільних періодичних видань.
«Стати хорошим архітектором непросто, – зазначав Валентин Григорович у розмові з журналістом. – Свого часу, коли я був студентом, мій викладач мені сказав: справжнім архітектором можна стати ближче до п'ятдесяти років. Зізнатися, я був страшно цим обурений. А тепер зрозумів, що мудрий викладач таки мав рацію... Адже хороший архітектор повинен бути одночасно прагматиком і естетом, він повинен досконало володіти художньої графікою (якщо хочете, навіть картини писати) і разом з тим досконально знати всі інженерні тонкощі. Для того, щоб стати майстром своєї справи, молодому фахівцеві потрібен час» (День: газета. – 2005. – №118. – 6 липня.).
У 1991 році Штолько виступив одним з ініціаторів і активістів створення Української академії архітектури, яка була заснована 14 лютого 1992 року. Протягом 28 років (1992-2020 рр.) Валентин Григорович був Президентом Академії архітектури України, яка є одним із головних наукових, методичних і координаційних центрів країни з архітектури і містобудування. Головними напрямками діяльності займаються 4 відділення Академії: забудови міст і сіл; будівлі та споруди; архітектурознавство та синтез мистецтв; конструкції, матеріали та інженерне забезпечення будівництва.
Штолько займався активною громадською діяльністю, приймав участь у роботі Державного комітету по присудженню премій з архітектури, Вчених радах по присудженню вчених звань, Містобудівних радах Києва та області, Раді головних архітекторів міст України. З 2000 року він був членом комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України.
З 2018 року архітектор викладав у Українському гуманітарному інституті професором секції дизайну.
Валентин Григорович Штолько помер 23 січня 2020 року в місті Києві та був похований на Байковому кладовищі (33 ділянка).
Нагороди
Державна премія СРСР (1981 р.);
Заслужений архітектор УРСР (1982 р.);
Державна премія України в галузі науки і техніки(1983 р.);
Державна премія України ім. Т.Г. Шевченка в галузі архітектури (1984 р.);
Премія з архітектури ім. М. Островського (1986 р.);
Професор, почесний член Міжнародної академії архітектури (1997 р.);
Народний архітектор України (1998 р.);
Орден «За заслуги» III ступеня (2004 р.);
Золота медаль Академії мистецтв України;
Державна премія України в галузі архітектури (2007 р.);
Лауреат XII Всеукраїнського фестивалю «Архітектура та дизайн 2012».
Бібліографія
Штолько Валентин Григорьевич. Архитектура сооружений с висячими покрытиями / В. Г. Штолько. – К.: Будівельник, 1979. – 152 с.: ил.
Босько Володимир. [Штолько Валентин Григорович] Визначні постаті Степової Еллади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області / Володимир Босько; кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. – Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004. – Ч. 1. – С.353
Босько Володимир Миколайович. [Штолько Валентин Григорович] Історичний календар Кіровоградщини на 2006 рік. Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / В.М. Босько; Упр. освіти і науки Кіровоградської обл. держ. адміністрації, кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського, Кіровоградська обл. організація Всеукраїнської спілки краєзнавців. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2005. – С.82
Босько Володимир Миколайович. [Штолько Валентин Григорович] Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2010. – С. 217
Босько Володимир Миколайович. [Штолько Валентин Григорович] Історичний календар Кіровоградщини на 2021 рік. Етюди у червоному, чорному та синьо-жовтому кольорах про участь єлисаветрадців у революції 1917-1921 рр. / В. М. Босько. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020.– С.146
Мистецтво України: біографічний довідник / за ред. А.В. Кудрицького. – К.: Українська енциклопедія, 1997. – С. 661 Митці України: енцикл. довід. / укл. М.Г. Лабінський, В.С. Мурза, ред. А.В. Кудрицький. – К.: «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана, 1992. – С.660 Українська академія архітектури [Штолько Валентин Григорович] Хто є хто в будівництві та архітектурі / Укл. Вадим Болгов, Ілля Болгов. – К.: Київська правда, 2003 – Вип. 1 / Редкол.: Олександр Гершман, Вадим Духлій, Юрій Згурський. – 2003. – С.80-81
Босько В. Зодчі Єлисаветграда: рідному місту та всьому світові / В. Босько // Народне слово. – 2011. – 23 червня. – С. 9: фото
Старий Д. Генетичний код родини Штольків / Старий Д. // Гайворонські вісті. – 2009. – 2 червня. – С. 3 Грунтовна історико-краєзнавча розвідка про родину Штольків з Вікнини, є фото Штолька В.Г.
Янчуков С. Земляків-лауреатів найвищої премії додалося / С. Янчуков // Народне слово. – 2010. – 30 березня. – С. 5 Список земляків, які в різні роки були удостоєні звання лауреата Шевченківської премії.
Web-ресурси
Валентин Штолько: «Современный зодчий должен быть прагматиком и эстетом…» (100realty.ua)
«З «елітного» житла незабаром утікатимуть, як із «хрущовок» (day.kyiv.ua)
Історія школи (viknyna-scool - Wix.com)
Лауреати (Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки)
Український видавничий портал (Українська конфедерація журналістів)
Українські винахідники (Proforientator.info)
Штолько Валентин Григорович (Вікіпедія)
Штолько Валентин Григорович (Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка)