Шкода В'ячеслав Євгенович

Матеріал з wiki
Версія від 16:52, 21 січня 2015, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: [[Файл:ShkodaVE.jpg|мини|230px|<p style="text-align:center;">'''В'ячеслав Євгенович Шкода'''</p><p style="text-align:left;"><b>н...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В'ячеслав Євгенович Шкода

народилася — 01.05.1929
місце народження — м. Знам'янка, Кіровоградська обл.
дата смерті — 04.03.2011
місце смерті — м. Знам'янка, Кіровоградська обл.

Шкода В'ячеслав Євгенович - знам'янський історик, краєзнавець, шевченкознавець, громадський діяч, нащадок Т. Г. Шевченка, Почесний громадянин міста Знам'янки, Почесний козак Чорнопільського полку, лауреат премії імені Володимира Винниченка, лауреат обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова, лауреат державної краєзнавчої премії ім. Дмитра Яворницького, член історичного клубу “Холодний Яр”.



Життя і діяльність

Може, долею ясною
Зацвіте й мій край.


Олексанндр Олесь
“Сніг в гаю”


В'ячеслав Євгенович Шкода народився 1 травня 1929 року на Кіровоградщині в місті Знам'янці. Після закінчення школи він вступив до Одеського педагогічного інституту ім. К. Ушинського на філологічний факультет. А згодом також закінчив Кіровоградське музичне училище.

В 1952 році працював викладачем дитячої виховної колонії УМВС Одеської області. А в 1954 році почав викладати українську мову в школах м. Знам'янки. В'ячеслав Євгенович працював інспектором у райвно, директором Знам'янської школи робітничої молоді, викладав музичну літературу в дитячій музичній школі імені В. Лисенка. З 1989 року він - директор міського музею “Кобзарева світлиця”. В'ячеслав Шкода, краєзнавець за покликанням душі, з 2004 року зберігає фонди Знам'янського міського краєзнавчого музею. Він все життя працював як краєзнавець, дослідник і популяризатор рідного краю. Йому належить капітальне дослідження “Чорний ліс”, нарис-есе “Чорне озеро. Реалії і легенди у контексті історії”, дослідження “Брат композитора” та “В'ятський засланець”, присвячені першопрохідцю відділкової залізничної лікарні А. В. Лисенку, путівник Знам'янки, створений у співавторстві з В. А. Проценком, нарис про Знам'янку в перлині радянської історіографії “Історія міст і сіл Української СРС. Кіровоградська область”, близько сотні статей у наукових, популярних, громадсько-періодичних виданнях країни, області, міста, участь у роботі над створенням відеофільмів, присвячених Т. Шевченку і братам Тобілевичам, А. В. І М. В. Лисенко, природі і минулому Знам'янщини, участь у виданні Кіровоградського краєзнавчого вісника, безпосередня участь у відкритті Чорнолісьського городища у 1949 році та козацьких зимівників у Чорному лісі були гранями дослідницької роботи В. Є. Шкоди.

Саме він ще у 1989 році виступив з ініціативою встановлення у Знам'янці пам'ятника Т. Г. Шевченку та брав участь у затвердженні проектів обох монументів - 1994 та 2008 років. Саме В. Є. Шкода в 1983 році виступив ініціатором присвоєння Знам'янській залізничній лікарні ім'я А. В. Лисенка. Завдяки йому були встановлені у місті та селищах району меморіальні дошки на честь А. В. Лисенка, М. В. Лисенка, М. П. Старицького, К. Шимановського.

В. Є. Шкода виступав ініціатором і учасником щорічної акції Пам'яті героїв Холодноярської республіки, брав участь у роботі та акціях окремого Чорнолісьського полку імені козака Мамая, за що був удостоєний звання Почесний козак Чорнолісьського полку. В. Є. Шкода був постійним членом і учасником кількох громадських огранізацій, серед яких - Асоціяція дослідників голодоморів в Україні, Науково-просвітній фонд Т. Г. Шевченка, історичний клуб “Холодний Яр”.

Але як саме його родовід поєднується з витоками великого українського пророка? У 1823 році старша сестра Тараса Шевченка Катерина вийшла заміж за Антона Красицького, переїхавши до свого чоловіка в сусіднє з Кирилівкою село Зелена Діброва. Від цього шлюбу народилося дванадцятеро дітей, четверо з яких дали потужні родові гілки. Син Катерини й Антона Красицьких Степан у 90-х роках ХІХ століття із Зеленої Діброви прибуває зі своїм сином Єгором до Знам’янки, щоб працювати на залізниці. Єгор Степанович Красицький мав шестеро дітей. Двоє з них – Володимир і Олімпіада жили в Знам’янці. Саме Олімпіада Красицька, поєднавши своє життя з Петром Шкодою, стала бабусею В’ячеслава Євгеновича Шкоди.

Після війни до Знам’янки переїжджає Катерина Максимівна Красицька (онука Тарасової сестри) з донькою Антоніною. Вже тоді, в складну радянську добу з нагоди 100-річчя з дня смерті Кобзаря вони зуміли реалізувати ідею створення громадського музею «Кобзарева світлиця». Ця невеличка кімната стала в 60-80-х рр. справжнім осередком українського життя: при ній було створено і гурток бандуристів, і гурток української пісні, українського слова тощо. Поступово цей оберіг пам’яті Т. Шевченка ставав знаним не тільки в області, а й далеко за її межами, адже в ньому зібрано унікальні фонди історичного та літературознавчого характеру, а також ґрунтовні дослідження генеалогії Красицьких, невтомним пошуковцем і дослідником якої був краєзнавець, нащадок шевченківського роду В’ячеслав Шкода.

Рік за роком він збагачував уявлення про Великого Кобзаря новими раритетними знахідками, збирав та систематизував матеріали, що стосуються пам’яті майстра слова і сповідника дії, особистість котрого й дотепер належно не усвідомлено. “Кобзарева світлиця” - єдиний в області шевченківський музей, що має в своїх фондах унікальні матеріали історичного, літературознавчого спрямування, а також грунтовні матеріали генеалогії Красицьких, зібраних В. Шкодою. Серед експонатів, якими він пишався, є досі ніде не опубліковані фото Василя Доманицького (першого редактора повного видання “Кобзаря”), півтори сотні його листів, оригінали фото Марії Заньковецької, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Миколи Лисенка... “Кобзарева світлиця”.


Знам'янський міський краєзнавчий музей (Фото 2)

В'ячеслав Євгенович Шкода - почесний громадянин міста Знам'янки. Його нагороди - підтвердження активної громадянської позиції. Він - лауреат премії імені Володимира Винниченка, лауреат обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова, перший в області лауреат державної краєзнавчої премії Дмитра Яворницького.

4 березня 2011 року В'ячеслав Євгенович Шкода відійшов у вічність. Його особистість зайняла достойне місце в плеяді видатних людей Кіровоградщини.



Бібліографія

Багацький, Л. День народження в музеї. /Л. Багацький // Кіровоградська правда. - 2011. - 20 травня. - C. 12

Кулик, Т. В. Шкода - лауреат премії імені Д. Яворницького. /Т. Кулик // Знам'янські вісті. - 2008.- 27 грудня. - С. 4

Кулик, Т. Нащадки Кобзаря заслуговують на гідну пошану. /Т. Кулик // Народне слово. - 2011. - 3 березня. - С. 5

Пам'яті нащадка шевченківського роду. // Народне слово. - 2014. 15 травня.- С. 3

Плєшкова, О. Його правда - у наших серцях. /О. Плєшкова // Знам'янські вісті. - 2011. - 16 березня. - С. 2

Плєшкова, О. Духовно надихаючи. / О. Плєшкова // Знам'янські вісті. - 2009. - 31 січня. - С. 4

Премія ім. Дмитра Яворницького національної спілки краєзнавців України. - К. 2009. - С. 18



Web-ресурси

Видання історичного клубу “Холодний Яр”. Незборима нація. В'ячеслав Шкода. http://nezboryma-naciya.org.ua/show.php?id=615

Шкода В'ячеслав Євгенович. Матеріл з Вікіпедії — вільної енциклопедії http://uk.wikipedia.org/wiki/

Пам'яті В'ячеслава Шкоди — нащадка Тараса Шевченка. http://knsobor.do.am/publ/3-1-0-204

В'ячеслав Шкода у передачі “Провінція” https://www.youtube.com/watch?v=xX4VsQzenF4