Відмінності між версіями «Шимановський Кароль»

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 9: Рядок 9:
 
Батько композитора Станіслав мав також маєток Орлова Балка (тепер у Кіровоградській області), а Тимошівку успадкував від свого батька.
 
Батько композитора Станіслав мав також маєток Орлова Балка (тепер у Кіровоградській області), а Тимошівку успадкував від свого батька.
  
Як сам згадував Шимановський: «Народився ж бо я на Україні, в Тимошівці. Там пройшло моє дитинство, я відчував її усією душею, кохав її благотворний клімат, її буйність та солодкість». Маленького Кароля оточувало безліч українців: мамки та няньки, челядь, робітники та власне все село. Через них підтримувався постійний зв’язок з мовою, звичаями, а через звичаї з музикою, піснею, казкою, легендою. Тимошівські діти з Каролем включно, не лише слухали, а й разом співали. Каролю дуже подобалась пісня «Котилися вози з гори, під горою стали».
+
Ось як згадував сам Шимановський: «Народився ж бо я на Україні, в Тимошівці. Там пройшло моє дитинство, я відчував її усією душею, кохав її благотворний клімат, її буйність та солодкість». Маленького Кароля оточувало безліч українців: мамки та няньки, челядь, робітники та власне все село. Через них підтримувався постійний зв’язок з мовою, звичаями, а через звичаї з музикою, піснею, казкою, легендою. Тимошівські діти з Каролем включно, не лише слухали, а й разом співали. Каролю дуже подобалась пісня «Котилися вози з гори, під горою стали».
  
 
Перші музичні заняття Кароля розпочалися, згідно сімейного звичаю, приблизно в 7 років, під наглядом батька, який сам грав на віолончелі. У 1889 році, довідавшись про перебування у брата відомого українського композитора Миколи Лисенка, батько запросив його послухати Кароля. Прослухавши у його виконанні твори Шопена, Шуберта, М. Лисенко обійняв маленького Кароля і cказав: «Ти будеш великим композитором, мій хлопчику. Вчись ! Ціле життя вчись!».
 
Перші музичні заняття Кароля розпочалися, згідно сімейного звичаю, приблизно в 7 років, під наглядом батька, який сам грав на віолончелі. У 1889 році, довідавшись про перебування у брата відомого українського композитора Миколи Лисенка, батько запросив його послухати Кароля. Прослухавши у його виконанні твори Шопена, Шуберта, М. Лисенко обійняв маленького Кароля і cказав: «Ти будеш великим композитором, мій хлопчику. Вчись ! Ціле життя вчись!».
Рядок 50: Рядок 50:
  
 
<gallery>
 
<gallery>
Файл:grobnyca.jpg|Гробниця Кароля Шимановського у склепі заслужених діячів Польщі у Костьолі Паулінів на Скалці, у Кракові.
+
Файл:grobnyca.jpg|Гробниця Кароля Шимановського у склепі заслужених діячів Польщі у Паулінському костелі на Скалці, у Кракові.
 
Файл:bydgosh.jpg|У 1959 році в м. Бидгощ, Польща, було відкрито пам’ятник Каролю Шимановському.
 
Файл:bydgosh.jpg|У 1959 році в м. Бидгощ, Польща, було відкрито пам’ятник Каролю Шимановському.
Файл:memorialdesk.jpg|23 серпня 1964 р. у м.Кіровограді відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на будинку № 2 по вул. Гоголя, який належав родині Шимановських.
+
Файл:memorialdesk.jpg|23 серпня 1964 р. у м.Кіровограді (нині м. Кропивницький) відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на будинку № 2 по вул. Гоголя, який належав родині Шимановських.
 
Файл:zakopany.jpg|У 1974 в Закопанє, на віллі “Атма” (де мешкав композитор) було відкрито Музей Кароля Шимановського.
 
Файл:zakopany.jpg|У 1974 в Закопанє, на віллі “Атма” (де мешкав композитор) було відкрито Музей Кароля Шимановського.
 
</gallery>
 
</gallery>
Рядок 68: Рядок 68:
  
  
Революція та Громадянська війна [Текст] : Історія, якою її бачили Кароль Шимановський та його друзі // Єлисавет. - 1993. - 29 липня. - С. 3,7
+
Бондар О. До ювілею Шимановського / О. Бондар // Голос України. – 2006. – 3 червня. С. 9
  
Куманський Б. "Нам хотілося б, щоб музей був високого класу" [Текст] / Б. Куманський // Народне слово. - 1997. - 9 серпня. - С. 3
+
Босько В. Єлисаветградці всіх країн, єднайтеся! / В. Босько // Народне слово. – 2011. – 28 квітня. С. 1, 9
  
Шимановський і Україна [Текст] = Szymanowski a Ukraina : Матеріали наукової конференції / Відділ культ. Кіровоград. міськвиконкому; Кіровоград. музей музичної культури ім. К. Шимановського; Спілка композиторів України ; Ред. А.П.Калениченко. - Кіровоград : [б. и.], 1998. - 152 с.
+
Босько В. М. Стільки талантів – і всі родичі // Історичний календар Кіровоградщини на 2007 рік / В. М. Босько. Кіровоград: ПОЛІМЕД-Сервіс, 2006. – С. 114-116
  
Людний Ф. Батьківщина Кароля Шимановського [Текст] / Ф. Людний // Українська культура. - 2004. - 5. - С. 15
+
Грабовський Л. Згадуючи минуле / Л. Грабовський // Музика. – 2009. 3. С. 23-25
  
Полячок, Олександр. "А чи не могли б ви показати мені просто велике поле пшениці?" Україна в житті та музиці Кароля Шимановського [Текст] / Олександр Полячок // День. - 2004. - 6 травня. - С. 8
+
Жукова O. Королівські особи в опері України / O. Жукова // Слово Просвіти. – 2005. – Ч.19. С. 12
  
Постаті [Текст] // Народне слово. - 2004. - 18 вересня. - С. 3
+
Классова О. Будинок на Безпоповській: До 129-річчя від дня народження Кароля Шимановського / О. Классова // Народне слово. – 2011. – 6 жовтня. С. 9
  
Ясінська-Єндрош, Ельжбєта. Кароль Шимановський [Текст] / Ельжбєта Ясінська-Єндрош, 2004. - 16 с.:
+
Классова О. Літературна спадщина К. Шимановського // Краєзнавчий вісник Кіровоградщини / Кіровоградська обл. організація Національної спілки краєзнавців України. Вип. 2 / ред.: О. О. Бабенко, Л. А. Гайда, Т. А. Григор’єва та ін. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2008. – С. 185-191
  
Жукова, Олена. Королівські особи в опері України [Текст] : Шимановський Кароль-композитор польський / Олена Жукова // Слово Просвіти. - 2005. - № 19. - С. 12
+
Куманский Б. «Нам хотілося б, щоб музей був високого класу» / Б. Куманский // Народне слово. – 1997. – 9 серпня. С. 3
  
Полячок О. Кіровоград - місто музейне [Текст] / О. Полячок // Народне слово. - 2005. - 24 лютого. - С. 3
+
Левтонова О. О родословной Генриха Нейгауза и Кароля Шимановского: Фрагмент родословного древа Сигизмунда Шимановского / Левтонова О. // Музыкальная академия. – 2006. – № 1. С. 155-158
  
Полячок О. Буде музей Шимановського [Текст] / О. Полячок // Вечірня газета. - 2005. - 16 грудня. - С. 5
+
Людний Ф. Батьківщина Кароля Шимановського / Ф. Людний // Українська культура. – 2004. – № 5. С. 15
  
Бондар О. До ювілею Шимановського [Текст] / О. Бондар // Голос України. - 2006. - 3 червня. - С. 9
+
Макей Л. Нові грані таланту генія / Л. Макей // Народне слово. – 2007. – 29 листопада. С. 3
  
Босько Володимир , Стільки талантів — і всі родичі. 125 років тому народився польський композитор Кароль Шимановський //Босько В. Історичний календар Кіровоградщини на 2007 рік. Люди. Події, Факти -Кіровоград, 2006.- С.114-115.
+
Маштаков С. Поряд протягом століть / Маштаков С. // Народне слово. 2007. – 13 вересня. С. 1
  
Левтонова О. О родословной Генриха Нейгауза и Кароля Шимановского [Текст] : Фрагмент родословного древа Сигизмунда Шимановского / Левтонова О. // Музыкальная академия. - 2006. - № 1. - С. 155-158
+
Найдюк, Олеся. ...Другий після Шопена: Кароль Шимановський / Олеся Найдюк // День. – 2012. – 19 липня. С. 11
  
Маштаков С. Поряд протягом століть / Маштаков С. // Народне слово. - 2007. - 13 вересня. - С. 1
+
Орел, С. У своєму домі росіян не приймав... / С. Орел // Наше місто. – 2022. – 3 листопада. С. 3
  
Макей Л. Нові грані таланту генія / Л. Макей // Народне слово. - 2007. - 29 листопада. - С. 3
+
Підкопайло, Олександр. Дитинство відомого композитора пройшло у селі Петрове / Олександр Підкопайло // Сільське життя. – 2021. – 13 жовтня. С. 2: фото
  
Эрдхард, Людвик. Почести Шимановскому [Текст] : 125 лет со дня рождения и 70-со дня рождения. (Подборка статей) / Людвик Эрдхард (Введено зміст) // Новая Польша. - 2007. - № 5. - С. 35-41
+
Полячок О. Буде музей Шимановського / О. Полячок // Вечірня газета. – 2005. – 16 грудня. С. 5
  
Классова О.А. Літературна спадщина К. Шимановського // Краєзнавчий вісник Кіровоградщини/ Кіровогроадська обл. Організація Національної спілки краєзнавців України. Вип. 2.- Кіровоград: Центрально-Українське видавницттво, 2008.- С.185-191.
+
Полячок О. Кіровоград – місто музейне / О. Полячок // Народне слово. – 2005. – 24 лютого. С. 3
  
Шимановський - відомий і невідомий // Кіровоградська правда. - 2008. - 23 травня. - С. 16
+
Полячок О. «А чи не могли б ви показати мені просто велике поле пшениці?»: Україна в житті та музиці Кароля Шимановського / Олександр Полячок // День. – 2004. – 6 травня. С. 8
  
Грабовський Л. Згадуючи минуле / Л. Грабовський // Музика. - 2009. - №3. - С. 23-25
+
Постаті // Народне слово. – 2004. – 18 вересня. С. 3
  
Босько В. Єлисаветградці всіх країн, єднайтеся! [Текст] / В. Босько // Народне слово. - 2011. - 28 квітня. - С. 1, 9
+
«Реалка» у зв’язках народів-сусідів: Рік Польщі в Україні // Вечірня газета. – 2004. – 9 липня. С. 7
  
Классова О. Будинок на Безпоповській [Текст] : До 129-річчя від дня народження Кароля Шимановського / О. Классова // Народне слово. - 2011. - 6 жовтня. - С. 9
+
Революція та Громадянська війна: Історія, якою її бачили Кароль Шимановський та його друзі // Єлисавет. – 1993. – 29 липня. С. 3, 7
  
Найдюк, Олеся. ...Другий після Шопена [Текст] : Кароль Шимановський / Олеся Найдюк // День. - 2012. - 19 липня. - С. 11
+
Степанова, Ольга. Второй после Шопена / О. Степанова // Украина-Центр. – 2013. – 7 ноября. – С. 12-13: фото
 +
 
 +
Шимановський – відомий і невідомий // Кіровоградська правда. – 2008. – 23 травня. – С. 16
 +
 
 +
Шимановський і Україна: Матеріали наукової конференції / Відділ культ. Кіровоград. міськвиконкому; Кіровоград. музей музичної культури ім. К. Шимановського; Спілка композиторів України, 1998. – 152 с.
 +
 
 +
Эрдхард, Людвик. Почести Шимановскому: 125 лет со дня рождения и 70 лет со дня рождения. (Подборка статей) / Людвик Эрдхард // Новая Польша. – 2007. – № 5. – С. 35-41
 +
 
 +
Ясінська-Єндрош, Ельжбєта. Кароль Шимановський / Ельжбєта Ясінська-Єндрош, М-во Культ. Респ. Польща, Ін-т А. Міцкевича. –2004. – 16 с.: іл., портр., фото.
  
 
==Кароль Шимановський. Web-ресурси.==
 
==Кароль Шимановський. Web-ресурси.==

Версія за 13:02, 22 лютого 2023

Кароль Шимановський

Справжнє ім'я Кароль-Мацєй Корвін-Шимановський
Дата народження — 24.09.1882
Місце народження — с. Тимошівка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині Черкаський район, Черкаська область, Україна)
дата смерті — 29.03.1937
Місце смерті — м. Лозанна, Швейцарія
Місце поховання — склеп заслужених діячів Польщі у Паулінському костелі на Скалці, Краков, Польща

Кароль Шимановський (пол. Karol Maciej Korwin-Szymanowski; 24 вересня (6 жовтня) 1882, с. Тимошівка Київської губернії (нині Черкаської області) - 29 березня 1937, м. Лозанна, Швейцарія) - польський композитор, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист.


Життя і діяльність

Кароль Шимановський народився у висококультурній родині польських поміщиків Корвін-Шимановських, що ведуть свій родовід від славних часів польської історії, в родинному маєтку Тимошівка Чигиринського повіту Київської губернії.

Батько композитора Станіслав мав також маєток Орлова Балка (тепер у Кіровоградській області), а Тимошівку успадкував від свого батька.

Ось як згадував сам Шимановський: «Народився ж бо я на Україні, в Тимошівці. Там пройшло моє дитинство, я відчував її усією душею, кохав її благотворний клімат, її буйність та солодкість». Маленького Кароля оточувало безліч українців: мамки та няньки, челядь, робітники та власне все село. Через них підтримувався постійний зв’язок з мовою, звичаями, а через звичаї з музикою, піснею, казкою, легендою. Тимошівські діти з Каролем включно, не лише слухали, а й разом співали. Каролю дуже подобалась пісня «Котилися вози з гори, під горою стали».

Перші музичні заняття Кароля розпочалися, згідно сімейного звичаю, приблизно в 7 років, під наглядом батька, який сам грав на віолончелі. У 1889 році, довідавшись про перебування у брата відомого українського композитора Миколи Лисенка, батько запросив його послухати Кароля. Прослухавши у його виконанні твори Шопена, Шуберта, М. Лисенко обійняв маленького Кароля і cказав: «Ти будеш великим композитором, мій хлопчику. Вчись ! Ціле життя вчись!».

Літо Шимановські проводили в Тимошівці, зиму - в Єлисаветграді (нині місто Кіровоград). В Єлисаветграді жили і родичі Шимановських - родини Нейгаузів, Блюменфельдів, нерідко бували Івашкевичі. В Єлисаветграді, зимовій «столиці» Шимановських, вони мали власний дім із садом, що тягнувся до самого Інгулу. Юний Кароль навчався музики в батька Генріха Нейгауза — Густава, а свідоцтво про загальну освіту він отримав в Єлисаветградському земському реальному училищі. У тому самому училищі, де кількома роками раніше вчилися Тобілевичі, а трохи пізніше Євген Маланюк, Олександр Осмьоркін та Юрій Яновський. З 1901 року Кароль навчається у Варшаві у провідного польського композитора того часу Зигмунта Носковського (композиція і контрапункт) і теоретика Марка Завирського (гармонія). У цей час він близько сходиться з молодими музикантами - Г.Фительбергом, М.Карловичем, Л. Ружицьким, А.Шелюто. Так виникає співдружність "Молода Польща в музиці", метою якого стає пропаганда нової польської музики - у спільних концертах і шляхом видання творів. Перший концерт, у якому виконувалися твори молодих композиторів, відбувся у Варшавській філармонії 2 лютого 1906 року і був повторений 9 лютого. З творів Шимановського пролунали Концертна увертюра ор.12 (під керуванням Г.Фительберга), Варіації на народну тему ор.10 для фортепіано (соліст Г.Нейгауз); у концерті 9 лютого Нейгауз зіграв замість Варіацій присвячену йому Фантазію ор.14. Критика зустріла дебют молодих композиторів доброзичливо і навіть з ентузіазмом. У цьому ж році, 30 березня, відбувся концерт у Берліні.

У листопаді 1906 року Шимановський побував у Львові, де зумів установити контакти з музичною громадськістю; з тих пір у Львові нерідко звучали твори Шимановського.

У 1909 році А. Рубінштейн виступав у Кракові з програмою з фортепіанних творів Шимановського, у 1914 році Увертюра Шимановського виконувалася в сезонах С.Кусевицького (у концерті, присвяченому сучасній польській музиці).

Навесні 1914 року Шимановський їде в Італію, на острів Сицилія. З Італії через Париж він приїжджає в Лондон і знайомиться із Стравінським. Тут його застає початок Першої світової війни, і композитор повертається в рідну Тимошівку. Роки Ппершої світової війни Шимановський проводить в Україні, улітку він живе в Тимошівці, узимку в Києві, часто виїжджає в Петроград і Москву. Твори Шимановського були включені в репертуарний план концертних сезонів Кусевицького і Зілоті, їх виданням зацікавилася музична фірма Юргенсона.

Період з 1917 по 1919 роки Шимановський провів з родиною в Єлисаветграді.

У 1919 році, в Єлисаветграді, створюється Підвідділ мистецтва при відділі народної освіти. Головою комітету став Б. Гайшинський. його заступниками були обрані Кароль Шимановський і Генріх Нейгауз. У квітні цього ж року, вперше, в Єлисаветграді було створено власний оркестр. У 1919 році відбувся перший концерт за його участю в Народному домі. В цьому концерті прозвучали камерні твори у виконанні солістів – піаніста Г. Нейгауза, скрипаля Б. Гайшинського, співачки Л. Барановської. Акомпанував К. Шимановський. З дозволу і при підтримці Музичного комітету в Єлисаветграді було влаштовано вистави “Оперного товариства”, до якого входили місцеві і столичні артисти, що випадково “загрузли” в місті. В хорі співали й сестри Шимановського: Ганна (меццо-сопрано) і Софія (сопрано).

У той же час Шимановський пише філософський роман «Ефеб», статті до єлисаветградської газети: “Війна і мир”, “Що не вмирає” та “Історія і міф”. Як виконавець бере участь у циклі просвітницьких концертів разом із єлисаветградським скрипалем Віктором Гольдфельдом, для яких пише один із кращих творів «Транскрипції каприсів Паганіні». В цей же період він написав "Пісні шаленого муедзіна", "Любовні пісні Хафіза", почав працювати над оперою "Король Рогер". Ці епізоди завершують 37-річний український період життя композитора.

Наприкінці 1919 року Шимановський відїжджає до Польщі.

У серпні 1922 року Шимановський їде в Закопане, де заново відкриває для себе народне мистецтво польських гуралей. Незабаром народжується задум національного балету "Харнасі".

1924 - 1926 роки принесли польському композитору ряд великих успіхів; особливо примітні були концерти в Парижі (1924 - 1925), на яких виконувалися: Перший скрипковий концерт, "Любовні пісні Хафіза", Третя симфонія, Мазурки і "Метопи" для фортепіано. У 1926 році у Варшаві відбулася постановка опери "Король Рогер".

У 1930-1932 роках Шимановський - ректор Варшавської Музичної академії. Зусилля Шимановського-педагога були спрямовані на підвищення професійного рівня молодих музикантів, на розширення їх кругозору, знання сучасної музики. У 1934 році Польський уряд нагородив Шимановського Командорським Хрестом Ордену Відродження Польщі (Polonia Restituta). У цьому ж році Кароль Шимановський став кавалером Командорського Хреста Ордену Відродження Польщі (Polonia Restituta). Ягелонський університет у Кракові присудив йому титул доктора honoris causa. Міжнародне суспільство сучасної музики, куди входили Штраус, де Фалья, Равель, Стравінський і Барток, обрало композитора своїм почесним членом. У грудні 1936 року безнадійно хворий Шимановський їде в Грас, де ще намагається робити начерки балету "Повернення Одисея". Там, у березні 1937 року у важкому стані його застала Леонія Градштейн, секретар композитора , що приїхала за його викликом. Вона перевозить хворого в санаторій спочатку в Кани, потім у Лозану, де 29 березня опівночі Шимановський помер. Його прах покоїться у склепі заслужених діячів Польщі у Костьолі Паулінів на Скалці, у Кракові.

Творчість Кароля Шимановського відіграла велику роль у польській музичній культурі XX століття. Посилання на народні традиції і на творчість Шопена, нове оригінальне ставлення до народної музики, висококласна композиторська майстерність і сильна творча індивідуальність визначили його історичне місце в європейській музиці.


Пам’ять


Другий після Шопена: Бібліографія

Бондар О. До ювілею Шимановського / О. Бондар // Голос України. – 2006. – 3 червня. – С. 9

Босько В. Єлисаветградці всіх країн, єднайтеся! / В. Босько // Народне слово. – 2011. – 28 квітня. – С. 1, 9

Босько В. М. Стільки талантів – і всі родичі // Історичний календар Кіровоградщини на 2007 рік / В. М. Босько. – Кіровоград: ПОЛІМЕД-Сервіс, 2006. – С. 114-116

Грабовський Л. Згадуючи минуле / Л. Грабовський // Музика. – 2009. – № 3. – С. 23-25

Жукова O. Королівські особи в опері України / O. Жукова // Слово Просвіти. – 2005. – Ч.19. – С. 12

Классова О. Будинок на Безпоповській: До 129-річчя від дня народження Кароля Шимановського / О. Классова // Народне слово. – 2011. – 6 жовтня. – С. 9

Классова О. Літературна спадщина К. Шимановського // Краєзнавчий вісник Кіровоградщини / Кіровоградська обл. організація Національної спілки краєзнавців України. Вип. 2 / ред.: О. О. Бабенко, Л. А. Гайда, Т. А. Григор’єва та ін. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2008. – С. 185-191

Куманский Б. «Нам хотілося б, щоб музей був високого класу» / Б. Куманский // Народне слово. – 1997. – 9 серпня. – С. 3

Левтонова О. О родословной Генриха Нейгауза и Кароля Шимановского: Фрагмент родословного древа Сигизмунда Шимановского / Левтонова О. // Музыкальная академия. – 2006. – № 1. – С. 155-158

Людний Ф. Батьківщина Кароля Шимановського / Ф. Людний // Українська культура. – 2004. – № 5. – С. 15

Макей Л. Нові грані таланту генія / Л. Макей // Народне слово. – 2007. – 29 листопада. – С. 3

Маштаков С. Поряд протягом століть / Маштаков С. // Народне слово. – 2007. – 13 вересня. – С. 1

Найдюк, Олеся. ...Другий після Шопена: Кароль Шимановський / Олеся Найдюк // День. – 2012. – 19 липня. – С. 11

Орел, С. У своєму домі росіян не приймав... / С. Орел // Наше місто. – 2022. – 3 листопада. – С. 3

Підкопайло, Олександр. Дитинство відомого композитора пройшло у селі Петрове / Олександр Підкопайло // Сільське життя. – 2021. – 13 жовтня. – С. 2: фото

Полячок О. Буде музей Шимановського / О. Полячок // Вечірня газета. – 2005. – 16 грудня. – С. 5

Полячок О. Кіровоград – місто музейне / О. Полячок // Народне слово. – 2005. – 24 лютого. – С. 3

Полячок О. «А чи не могли б ви показати мені просто велике поле пшениці?»: Україна в житті та музиці Кароля Шимановського / Олександр Полячок // День. – 2004. – 6 травня. – С. 8

Постаті // Народне слово. – 2004. – 18 вересня. – С. 3

«Реалка» у зв’язках народів-сусідів: Рік Польщі в Україні // Вечірня газета. – 2004. – 9 липня. – С. 7

Революція та Громадянська війна: Історія, якою її бачили Кароль Шимановський та його друзі // Єлисавет. – 1993. – 29 липня. – С. 3, 7

Степанова, Ольга. Второй после Шопена / О. Степанова // Украина-Центр. – 2013. – 7 ноября. – С. 12-13: фото

Шимановський – відомий і невідомий // Кіровоградська правда. – 2008. – 23 травня. – С. 16

Шимановський і Україна: Матеріали наукової конференції / Відділ культ. Кіровоград. міськвиконкому; Кіровоград. музей музичної культури ім. К. Шимановського; Спілка композиторів України, 1998. – 152 с.

Эрдхард, Людвик. Почести Шимановскому: 125 лет со дня рождения и 70 лет со дня рождения. (Подборка статей) / Людвик Эрдхард // Новая Польша. – 2007. – № 5. – С. 35-41

Ясінська-Єндрош, Ельжбєта. Кароль Шимановський / Ельжбєта Ясінська-Єндрош, М-во Культ. Респ. Польща, Ін-т А. Міцкевича. –2004. – 16 с.: іл., портр., фото.

Кароль Шимановський. Web-ресурси.

Музей ім К.Шимановського

...Другий після Шопена

Видатний єлисаветградець Кароль Шимановський

Х музичний фестиваль ім. Кароля Шимановського

«Кароль Шимановський. Твори для скрипки і фортепіано»

Ноти: Фортепиано Шимановский, Кароль

Музею Кароля Шимановського бути

Кам'янський район - Меморіальна кімната Шимановського (с. Тимошівка)

Виставка, присвяченої 130-річчю з дня народження Кароля Шимановського

Зухвалий своєю красою

Музичний фестиваль ім. Кароля Шимановського