Шаповалов Сергій Гаврилович
Сергій Гаврилович Шаповалов (15 травня 1943, с. Інгуло-Кам’янка, Новгородківський район, Кіровоградська область – 04 листопада 2021, м. Кропивницький, Кіровоградська область) – заслужений художник України, член Національної спілки художників України.
Життя і діяльність
«Він дитя степового краю. Він його співець, все від
крихітних натюрмортів до великих за розмірами та
задумом пейзажів пульсує Любов’ю до рідних
безмежних обріїв...»
(Віктор Орлі)
Сергій Гаврилович Шаповалов народився 15 травня 1943 року в селі Інгуло-Кам’янка Новгородківського району Кіровоградської області. Батькам – Гаврилові Антоновичу та Ксенії Яківні довелося кілька разів міняти місце проживання. Після війни Гаврило Антонович був призначений директором зернорадгоспу «Маріампільський» Петрівського району. Потім він очолював сільську раду в с. Аджамка, де народився менший син Анатолій (також майбутній художник), та де брати закінчили середню школу. Хоч Сергій і відчував неабияку насолоду, спостерігаючи за сусідом Олександром Омеляновичем Хоменком, який писав картини, та все ж він мріяв стати музикантом. Сергіїв дядько Петро, дізнавшись про захоплення хлопця, подарував йому свого альта. За допомогою самовчителя юнак освоїв основні правила і прийоми гри на струнних смичкових інструментах, познайомився з нотним записом, брав участь у різних оглядах і конкурсах. В подальшому житті Сергій Гаврилович не розлучався з музикою.
Сергій, здобувши професію вчителя, після закінчення Олександрійського педагогічного училища у 1962 році за розподілом мав повернутися у свій район. Душа ж рвалася в інше місце – і він просить направлення в Карпати. Молодий вчитель їде у віддалене карпатське село Лолин, в якому Іваном Франком була написана драма «Украдене щастя». Саме в цьому благодатному місці, серед гірських вершин та лісів, він відчув бажання стати художником.
Після служби в армії (1962-1965) Сергій працював на заводі в Одесі в третю зміну, бо вдень вивчав образотворче мистецтво при Будинку народної творчості ім. Лесі Українки та студіював у художньому училищі ім. М. Б. Грекова.
У 1968 році Сергій Шаповалов став студентом Київського державного художнього інституту (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) і був зарахований до майстерні професора Віктора Васильовича Шаталіна. Важливу роль у становленні майстра відіграли викладачі – талановиті художники: Василь Гурін, Тетяна Голембієвська, Тетяна Яблонська.
Для написання дипломної роботи Сергій поїхав на Донбас, де створив портрет «Шахтар», що був виконаний за всіма правилами тогочасного канону радянського мистецтва.
Після закінчення навчання у 1974 році Шаповалов був направлений на роботу в художньо-виробничі майстерні художнього фонду УРСР м. Кіровограда (нині м. Кропивницький), де 15 років успішно працював художником-живописцем.
Перша персональна виставка Сергія Шаповалова, яка експонувалася в салоні художньо-виробничих майстерень у жовтні 1986 року відкрила перспективного художника з колористичним хистом. У його багатій подіями творчій біографії були персональні виставки не лише в музеях Кропивницького, а й у Києві, інших містах України та закордоном. Сергій Гаврилович був учасником міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок, зокрема: всеукраїнських художніх виставок «Мальовнича Україна» до Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій» (1986-2019), всеукраїнської художньої виставки «Наш час - наш простір» (2008), міжнародної виставки-бієнале «Імпреза-89», художньої виставки «Нью-Йорк. Інтер-ЕКСПО 2002» (США) та інших. Значна частина робіт художника знаходиться у пересувних художніх виставках Міністерства культури, музеях України, галереї НСХУ та прикрашає приватні колекції.
За визначенням Володимира Боська, відомого кропивницького краєзнавця, мистецтвознавця та журналіста, особливість живописного стилю художника С. Шаповалова полягає в поєднанні імпресіоністичного начала з граничною експресією передачі почуттів. Йому притаманна своєрідна манера письма – пастозний і динамічний мазок, який надає тремтливість і жвавість зображенню. Сергій Гаврилович творив за допомогою пензля і мастихіна.
Голосно про себе як про самобутнього майстра натюрморту заявив живописець яскравими, наповненими сонцем і всіма барвами степу, квітковими композиціями. Його натюрморти гарні за колоритом, насичені повітрям і сонцем, життєрадісні й оптимістичні, зберігають трепетне життя рослинного світу («Півонії» (1992), «Квіти весни» (1994), «Свято відчуттів» (2002), «Квіти на червоному тлі» (2009), «Проліски. Рання весна» (2012), «Золото осені» (2013), «Блакитний передзвін» (2015), «Чарівні квіти» (2017), «Пасхальний натюрморт» (2018), «Світлий травень» (2018) та багато ін.).
Окремою сторінкою творчості Сергія Гавриловича є ліричні та архітектурні пейзажі. Рухливі мазки пензля художника відтворили на полотнах образи природи України – ліричні пейзажі Кіровоградщини, Чернігівщини, Миколаївщини, Криму та ін.
Безмежно закоханий у красу навколишніх краєвидів митець чарівно і тонко передав їх у своїх пейзажах. Природа в його полотнах незмінно непорушна в своїй величній красі з її рясним різнобарв’ям, тихими камерними місцинами («Берези над річкою» (1990), «Осінь журавлина» (2006), «Лісове озеро» (2008), «Верба цвіте» (2009), «Подих весни» (2010) та ін.).
У різні пори року – ранньої весни й золотої осені, взимку і влітку Сергій Шаповалов оспівув рідне місто задушевно й велично, любовно й пристрасно. Він зображував як відомі архітектурні пам’ятки, так і непримітні старі будівлі, вулиці. Цикл міських пейзажів налічує декілька десятків мотивів («Літнє кафе» (1986), «Ковалівка» (1987), «Краєзнавчий музей» (1990), «Ковалівська церква» (2008) тощо.).
2006 року Сергій Шаповалов побував у Криму – в будинку творчості Національної Спілки Художників України в Гурзуфі, потім ще кілька разів відвідав сонячний півострів. Мальовничість кримських краєвидів надихнула художника на створення пейзажів, що передають їх ліричну неповторність («Вечір в бухті» (2006), «Старий причал» (2007), «Скелі» та «Балаклава» (2008) та ін.). Коли Сергій та Анатолій Шаповалови взяли участь у виставці «Крим – це Україна» у Чорноморському національному університеті ім. Петра Могили з нагоди 25-ї річниці Дня Збройних сил України, місцева преса писала: «Їхні мариністичні роботи такі сильні, емоційні, що, здається, ці майстри все життя прожили в Криму і писали морські краєвиди».
В другій половині 1980-х на початку 1990-х років Сергій Шаповалов звертається до образів українського фольклору, історичних пісень, дум та балад. З під його пензля з’явилися полотна з промовистими назвами: «Добрий вечір, щедрий вечір» (1989), «Козак Мамай», «Гомін, Гомін...», «Чумацькі мари» (1991), «Козацька слава» (1992), які вирізнялися монументальністю, барвистістю, почерпнутою з народної творчості, колірною та емоційною напруженістю.
Хоча портретний жанр у творчості С. Шаповалова представлений невеликою кількістю робіт, вони привертають увагу своєю індивідуальністю і правдивістю. Образ коханої дружини митець відтворив в картині «Сонячний провулок» (1987). В портреті «Наташа» (1993) живописець уникає зовнішніх ефектів, концентруючи увагу на особистих світовідчуттях моделі. В мистецького доробку С. Шаповалова є і автопортрети – до цього різновиду жанру він звертався протягом всього свого життя.
Всупереч своєму віку, Сергій Гаврилович продовжував працювати. З нагоди свого 75-річчя в 2018 році підготував персональну виставку живописних робіт «Чарівні барви моєї Батьківщини», у 2020 році – вернісаж «Живописні експромти Сергія Шаповалова». Художник боровся з онкозахворюванням, до якого приєдналася коронавірусна інфекція. 4 листопада 2021 року його не стало.
За значний внесок у розвиток та пропагування сучасного українського образотворчого мистецтва неодноразово Сергій Гаврилович був нагороджений грамотами Міністерства культури України, Національної спілки художників України (членом якої він був з 1989 року), Управління культури і туризму Кіровоградської обласної держадміністрації, удостоєний почесних звань.
Нагороди
Лауреат обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства ім. Олександра Осмьоркіна за 2006 рік в номінації «Національна традиція».
Указом Президента України № 919 від 10 жовтня 2008 року присвоєно почесне звання «Заслужений художник України».
З нагоди 265-ї річниці заснування міста у 2019 році отримав Відзнаку Міської ради та Виконавчого комітету Кропивницького «За заслуги» ІІ ступеню.
Лауреат міської премії імені Бориса Вінтенка за особливі заслуги перед територіальною громадою міста в сфері образотворчого мистецтва, популяризацію в творах живопису, графіки, скульптури, монументального та декоративно-прикладного мистецтв культурної та історичної спадщини міста, створенні його позитивного іміджу в Україні та за її межами за 2020 рік.
Пам'ять
Про життя і творчість Сергія Гавриловича Шаповалова зняли документальні фільми: перший створили в 90-х роках ХХ ст. автор В. І. Лісняк та режисер Л. Ю. Євдокимова, у 2007 році – «В акордах фарб моїх» (автор ідеї – Н. В. Бондаренко, режисер М К. Горохов), у 2012 році «Творчий портрет художника Сергія Шаповалова» із циклу «Вашим пензлем водила любов» (автор О. Репкіна, куратор та режисер Л. І. Френчко).
Бібліографія
Сергій Шаповалов. Живопис / Національна спілка художників України. – К.: [б. в.], 2008. –119,[1] с.: іл.
Сергій Шаповалов. «Розквітай, Україно»: живопис. – К. : Софія-А, 2010. – 71,[1] с. :іл.
Александрова, С. Награды для художников / С. Александрова // Репортер. – 2006. – 11 декабря. – С. 8.
Багацький, Л. Залюблений у квіти / Л. Багацький // Кіровоградська правда. – 2011. – 25 березня. – С. 12.
Босько, В. Від натури до уяви / В. Босько // Народне слово. – 1991. – 18 жовтня С. 4.
Володар райдуги // Народне слово. – 2008. – 1 листопада. – С. 1.
Гребньов, Геннадій (Орлі Віктор; художник) Дивоквіти Сергія Шаповалова: ессе про художника / Геннадій Гребньов // Вежа. – 1996. – № 2. – С. 169-180.
Кравченко, Н. Майстер пензля і фарб: Знай наших / Н. Кравченко // Новгородківські вісті. – 2008. – 16 травня. – С. 4.
Кузнецова, А. Бархатный сезон в Гурзуфе / А. Кузнецова // Репортер. – 2007. – 17 сентября. – С. 8.
Куманский, Б. Місто в духовному вимірі / Б. Куманский // Народне слово. – 2002. – 26 вересня. – С. 3.
Куманський, Б. І рожеві пелюстки мальви / Б. Куманський // Кіровоградська правда. – 1986. – 4 жовтня – С. 3.
Куманський, Б. Лінія долі / Б. Куманський // Кіровоградська правда. – 1988. – 14 вересня –С.3.
Куманський, Б. Розмова на тлі виставки: На премію імені Осмьоркіна / Б. Куманський // Народне слово. – 2006. – 21 листопада. – С. 3.
Куманський, Броніслав. Усі кольори приінгульського степу / Броніслав Куманський // Народне слово. – 2019. – 31 жовтня. – С. 10: фото.
Куманський, Б. Гурзуф очима Шаповалова / Б. Куманський // Народне слово. –- 2007. – 27 вересня. – С. 4.
Левінська, Т. Видатні кіровоградці відтепер на DVD / Т. Левінська // Кіровоградська правда. – 2012. – 7 лютого. – С. 5.
Левочко, В. Зосереджений на красі / В. Левочко // Кіровоградська правда. – 2013. – 21 травня. – С. 8: фото. кол.
Левочко, В. Персональная выставка Сергея Шаповалова / В. Левочко // Ведомости Плюс. – 2007. – 21 сентября. – С. 7.
Левочко, В. Святкова палітра Сергія Шаповалова / В. Левочко // Кіровоградська правда. – 2008. – 20 травня. – С. 8.
Левочко, В. Ромашковий розмай Сергія Шаповалова / В. Левочко // Наш бізнес. – 2013. -– 23 травня. – С. 12: фото. кол.
Левочко, В. Цветы в сиреневом тумане / В. Левочко // Ведомости Плюс. – 2011. – 1 апреля. – С. 6.
Лісниченко, Ю. Пригорщі світла з палітри живописця / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2008. – 23 травня. – С. 5.
Любарський, Р. Майстер райдужних експресій / Р. Любарський // Народне слово. – 2013. – 6 червня. – С. 20: фото. кол.
Надєждін А. Лауреати премії ім. О.Осмьоркіна / Надєждін А. // Молодіжне перехрестя. – 2006. – 14 грудня. – С. 11.
Надєждін, А. Майстер експресії / А. Надєждін // Народне слово. – 2011. – 29 вересня. –С. 9: фото.
Надєждін, А. Художник світла і кольору / А. Надєждін // Вечірня газета. – 2021. – 5 листопада. – С. 2.
Погрібний, В. Степова перлина С. Шаповалова / В. Погрібний // Кіровоградська правда. – 2002. – 19 вересня. – С. 1.
Романюк, Л. «Розквітай, Україно» / Л. Романюк // Народне слово. – 2010. – 23 вересня. – С. 12.
Савранова Е. Яркие краски Сергея Шаповалова / Савранова Е. // Репортер. – 2003. – 19 мая. – С. 6.
Сергій Гаврилович Шаповалов // Лауреати обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства ім. О. О. Осмьоркіна. – Кіровоград: Кіровоградська обласна рада: КОД, 2014. – С. 22-24: фото. – (Сер. «З добром до людей»).
Смирнова, О. «Весна надежды» Сергея Шаповалова / О. Смирнова // Украина-Центр. – 2013. – 23 мая. – С. 23: фото.
Степанова, О. Все краски жизни / О. Степанова // Украина-Центр. - 2014. - 22 мая. - С. 14: фото.
Цуканов, Н. Братья Шаповаловы. Творчество, достойное восхищения / Н. Цуканов // Украина-Центр. – 2013. – 26 декабря. – С. 14: фото.
Чернова, В. «Живописна палітра» братів Шаповалових / В. Чернова // Вечірня газета. – 2019. – 20 вересня. – С. 4.
Шепель, Ф. Поет степової райдуги / Ф. Шепель // Наше місто. – 2020. – 5 листопада. – С. 4.
Шкабой, В. Перша вісімка є. Але лише в двох примірниках / В. Шкабой // Народне слово. – 2012. – 16 лютого. – С. 11: фото.
Web-ресурси
Демчак Олена. Помер кропивницький художник Сергій Шаповалов (Суспільне Новини)
Кіровоград: «квіткові» експресіоністські натюрморти Сергія Шаповалова (Фото)(Гречка. Культура)
Степанок Олена. Виставка художника Сергія Шаповалова «Розквітай, Україно» (Biz.kr.ua)
Степанок Олена. «Весна Надії» Сергія Шаповалова (Кіровоград24)
У Кропивницькому помер заслужений художник України Сергій Шаповалов (З перших уст. Події)
У Кропивницькому розгорнули виставку, присвячену пам’яті Сергія Шаповалова (Утренний город)