Чижевський Дмитро Іванович

Дмитро Іванович Чижевський

Дата народження — 04.04.1894
Місце народження —м. Олександрія, Херсонська губернія, Російська імперія (нині Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 18.04.1977
Місце смерті — м. Гейдельберг, Німеччина
Місце поховання — м. Гейдельберг

Дмитро Іванович Чижевський (4 квітня 1894, м. Олександрія, Херсонська губернія, Російська імперія (нині Кіровоградська область, Україна) – 18 квітня 1977, м. Гейдельберг, Федеративна Республіка Німеччина) – учений-енциклопедист, культуролог, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, славіст, дослідник української і слов’янської літератури, історії культури, філософії, релігійної думки і слов’янської духовності.

Життя і діяльність

Дмитро Чижевський народився у 1894 році в Олександрії (нині Кіровоградської області) в дворянській сім’ї відставного офіцера Івана Чижевського, учасника народницьких гуртків, покараного дворічним ув’язненням у Петропавлівській фортеці. Іван Чижевський брав активну участь у земському русі, став членом кадетської партії. Мати Дмитра була педагогом і художницею – ученицею російських художників Павла Чистякова та Іллі Рєпіна.

Сім'я Чижевських: батько - Іван Костянтинович, сестра - Марія, мати - Марія Чижевська, Дмитро Чижевський

Дмитро Чижевський навчався в Петербурзькому та Київському університетах; в останньому студіював філософію, індоєвропейську і слов’янську філологію. У передреволюційному Києві Чижевський брав участь у діяльності студентських і робітничих гуртків, був активним членом партії меншовиків та представником цієї партії в Малій Раді українського уряду (1918) з перспективою стати міністром праці України. Одночасно він викладав філософію в Київському університеті і мовознавство на Вищих жіночих курсах. Після того як Київ зайняли більшовики, молодий Чижевський був заарештований і засуджений до страти. Врятував його щасливий випадок, після чого 27-річний молодий вчений залишив свою Вітчизну і став, як і сотні тисяч інших, вічним емігрантом.

Д.Чижевський - студент Київського університету

Емігрант Чижевський проживав у багатьох країнах – Чехословаччині, США та інших, але найдовше – в Німеччині, яку з часом почав цінувати як свою другу батьківщину, проте ніколи не забував, в тому числі у своїх наукових дослідженнях, про Україну і ніколи не ототожнював українську мову, державність, історію, мистецтво з російськими. З політикою Чижевський покінчив назавжди, а з політичними емігрантами-земляками у нього були спільними тільки наукові інтереси. До Радянського Союзу Дмитро Іванович завжди ставився дуже вороже і ніколи не пробачив того жорстокого більшовицького свавілля, жертвою якого ледь не став.

Фотопортрет. Чижевський Дмитро Іванович

Перед початком Другої світової війни дружина і дочка Чижевського встигли переїхати до Америки, а він – разом зі своїми книгами та учнями – залишився в Німеччині, незважаючи на «заплямованість єврейськими спорідненими зв’язками» (його дружина Лідія Маршак була єврейкою). Чижевський продовжував працювати, викладав в університеті, писав наукові дослідження. Саме в ці роки він зробив важливе відкриття – відшукав у бібліотечних архівах і підготував до друку втрачений 200 років тому рукопис основної філософсько-педагогічної праці Яна Амоса Коменського – видатного чеського педагога і філософа ХVII ст., якого Чижевський вважав «єдиним слов’янським мислителем світового значення» (хоча і ставив в один ряд з ним деяких інших, у тому числі Григорія Сковороду). Робота над твором Коменського «Загальна рада про виправлення справ людських» (латинь) принесла Чижевському славу «найбільшого коменіолога-корифея».

Опинившись за кордоном, Чижевський відразу почав співпрацювати з навчально-науковими українськими емігрантськими організаціями, такими як Вільний український університет. У 20-ті роки в Празі зібралося багато видатних українців – Д. Дорошенко, М. Шаповал, М. Грушевський. Тут було засновано Український високий педагогічний інститут ім. Драгоманова. Чижевський працював у багатьох українських, російських, чеських, польських, французьких, німецьких журналах, з роками видав численні твори: «Логіка», «Філософія на Україні. Спроба історіографії питання», «Нариси з історії філософії на Україні», «Грецька філософія до Платона», «Криза радянської філософії», «Гегель і Ніцше» та інші. Стараннями і напрацюваннями професора Чижевського в Галлє був відкритий Інститут славістики, який він мріяв зробити світовим центром славістики.

Коло наукових інтересів Чижевського постійно розширювалося. У довоєнні роки, проживаючи в Галлє (Німеччина), він аналізує питання порівняльної історії слов’янської літератури, історії чеської церковнослов’янської літератури; глибоко досліджує мистецтво бароко в слов’янській літературі (вдячні словаки нагородили вченого званням «honoris causa земляк»); аналізує творчість окремих письменників (Сковорода, Шевченко, Пушкін, Гоголь, Карел Чапек і ін); приділяє чималу увагу історії давньоруської літератури ХІ-ХІІІ ст., історії української літератури ХVI ст. та ін.

Через прихід до влади німецьких націонал-соціалістів та війну виникали складнощі з публікаціями – деякі свої статті Чижевський друкував під псевдонімом Фріц Ерленбуш, інші побачили світ через десятки років після написання, а частина була втрачена назавжди. Незважаючи на це, Чижевський невтомно працював. На думку фахівців, складно назвати таку область славістики, в яку Чижевський не зробив внесок. У 1945 році, напередодні приходу радянських військ в Галлє, Чижевський покинув місто, а також свою унікальну багатомовну наукову бібліотеку – вона була конфіскована відразу після вступу до Галлє радянської армії.

Ця подія стала гіркою втратою для вченого – книги були чи не найважливішою частиною його життя, роботий й відпочинку. Німецький друг Чижевського, вчений Гадамер, писав: «Я часто приходив до нього в гості. Мої візити завжди починалися з того, що я, не знаючи де сісти, був змушений йти на кухню і приносити собі стілець, оскільки всі стільці в кімнаті були завжди завалені горами книг».

У 1945-1949 роках Чижевський жив у Марбургзі, де заснував при університеті семінар славістики, директором якого й став. В умовах повоєнного світу й розділення людства на два ворожі табори Дмитро Чижевський надавав цьому семінару дуже велике, навіть символічне значення. Активну участь вчений бере також у післявоєнній відбудові українських вищих навчальних та наукових закладів в Німеччині; викладає філософію і логіку в Українській православній богословській академії, відновлює своє звання професора філософії Вільного українського університету; стає одним із засновників Української вільної академії наук.

Незважаючи на всі ці зусилля, ставлення до Чижевського з боку післявоєнної німецької наукової адміністрації (Західна Німеччина) було не дуже доброзичливим. Працю вченого гальмували інтриги, підозри, навіть звинувачення в тому, що він «комуніст» (з приводу «шпигунства» було проведено офіційне розслідування, яке підтвердило повну невинність професора). На роботу впливало також складне післявоєнне життя, недоїдання і навіть голод, брак наукової літератури. З огляду на такі причини давні колеги і колишні учні вченого умовляють його покинути Німеччину і переїхати в США. Чижевський погодився і поїхав, отримавши посаду гостьового лектора славістики Гарвардського університету (1949).

У Гарварді, як і скрізь, Чижевський сприяє становленню славістичних досліджень, а також перекладу та виданню творів української і російської літератури. У його американський період були написані «Нарис порівняльної історії слов’янської літератури», «Невідомий Гоголь», «Лабіринт світу Коменського» та інші наукові праці. Однак Чижевський, як справжній європеєць, в Америці відчуває себе не на місці, вважає американську славістику «дилетантською» і «поверховою», а також сумує за Німеччиною. У листі Томасу Манну він писав: «Ніде я не міг би відчувати себе так вдома, як у Німеччині. Ніде не міг би брати участі у будівництві нової Європи з таким же змістом, як у Німеччині». Не знайшов вчений спільної мови і з українською й російською еміграцією. До того ж – як не дивно – Чижевський погано знав англійську мову, що гальмувало його входження в наукове співтовариство університету. І вже через 2-3 роки він почав мріяти про повернення в «рідну Німеччину» – країну, в якій стараннями його колег та вдячних учнів у 1954 році було широко відзначено 60-річний ювілей Чижевського, а також видано збірник його праць.

Українські кола були невдоволені науковими відносинами вченого з російською діаспорою, дорікали йому на недостатній патріотизм. Адже Чижевський вважав культурні зв’язки між людьми і народами більш важливими, ніж політичні, всіляко підтримував і розвивав ці зв’язки, незважаючи на національність.

У той же час радянські і східно-німецькі славісти посилили пропагандистську кампанію проти нього, звинувачуючи вченого в українському націоналізмі, засуджуючи і замовчуючи його праці. Для радянської науки взагалі не існувало такого вченого, як професор Чижевський. Тим більше, що він не тільки не приховував свого ставлення до радянського ладу, а й дозволяв собі влаштовувати скандальні публічні демонстрації. Був випадок, коли Чижевський, піднявшись на трибуну міжнародної наукової конференції для запланованої доповіді, заявив про неможливість виступати в присутності вчених з Радянського Союзу, вчених, які ганьблять науку. За збігом обставин, цей демарш відбувся в Празі, за тиждень до того, як в місто вступили радянські танки (1968). Присутні тоді на конференції стали вважати українського вченого чи не провидцем.

Але не дивлячись ні на що, Чижевський не переставав працювати – була завершена і надрукована його актуальна і сьогодні «Історія української літератури» (від хрещення Русі до ХІХ ст.), написана книга «Невідомий Гоголь», а також безліч статей для «Енциклопедії українознавства» та інші твори.

У 1957 році, повний творчих сил і планів, Чижевський повертається до Німеччини, ймовірно, не враховуючи, що йому вже більше 60 років, і що в Німеччині у нього немає надії на пристойну пенсію. Він, однак, продовжує працювати, виховувати молодих учених, популяризувати в західному світі славістику. Праці вченого отримують широке визнання: на його 70-річчя (1964) було видано ювілейний збірник «Orbis scriptu», у виданні якого взяли участь гуманітарії практично зі всього світу (окрім, звісно, радянських колег). Чижевського обирають головою «Німецького союзу викладачів славістики», дійсним членом Гейдельберської та Хорватської академій наук. Оцінюючи з приводу ювілею свою наукову спадщину, Чижевський писав: «Озираючись на зроблене, припускаю, що найдовше зберігатимуть інтерес до моїх праць чехи: сюди зараховую насамперед відкриття рукописів Коменіус; звідси дослідження церковнослов’янської літератури на чеських землях і чеської барокової літератури. Мої земляки-українці, за окремими винятками, не розуміють того, що я роблю, так що за минулий рік я навіть визнав за необхідне вийти зі складу кількох українських культурницьких організацій. Що ж стосується моїх досліджень про російських і словацьких поетів і мислителів, то оскільки вони безмежно далекі від марксистської ідеології, вони, в кращому випадку, проходять повз увагу в обох країнах». Дуже гірка сповідь для людини, яка все своє життя віддала науці.

Помер Дмитро Чижевський у 1977 році. Похований він у Німеччині, на кладовищі міста Гейдельберга, серед старих в’язів і берез. Як пише його учениця Ася Гумецька, професорка славістики Мічиганського університету, «помер Дмитро Іванович на самоті; доглядали за ним перед смертю чужі, хоча і досить близькі люди – друзі, учні, колишні колеги. Сумний кінець, але у кожного своя доля».

Дмитро Іванович залишив по собі понад 800 наукових праць. Його особисті архіви збережені в бібліотеці Гейдельберзького університету (Німеччина), а також в університетах Галлє (Німеччина), Гарварда (США).

Відділ рідкісних і цінних документів ОУНБ ім. Д.І. Чижевського має колекцію книжок із приватної бібліотеки науковця – 297 примірників практично з усіх галузей знань, переважно німецькою мовою.

Наукова та архівна спадщина Д. Чижевського вивчається вченими різних країн. В Україні та за кордоном проходять наукові конференції, присвячені життю і творчості видатного українського вченого.

Пам’ять

З березня 1993 року Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека носить ім’я видатного земляка, всесвітньо відомого славіста, філософа, академіка Дмитра Івановича Чижевського.

У 1997 році НАН України заснувала академічну Премію імені Дмитра Чижевського, яку присуджують за видатні наукові роботи в галузі філософії.

На знак вшанування вченого у 2006 році на приміщенні Інституту філології Київського національного університету, де навчався Дмитро Іванович Чижевський, відкрито меморіальну дошку.

На честь видатного вченого названо вулиці в багатьох містах України.

В липні 2022 року на батьківщині науковця, в Олександрії, на Кіровоградщині, відкрито унікальний музей – Будинок Дмитра Чижевського, єдиний центр, присвячений постаті відомого земляка на території України. Музей розміщений у будинку, в якому пройшло дитинство та юність видатного українського вченого-енциклопедиста.

Меморіальна дошка на честь Дмитра Чижевського на будинку в Олександрії

Бібліографія

Основні видання праць Д.І. Чижевського

Антична філософія в конспективному вигляді : лекції читані в Богословсько-Педагогічній Академії УАПЦ в Мюнхені / Дмитро Чижевський. – Кіровоград : Б. в., 1994. – 72 с.

Історія української літератури / Дмитро Чижевський; авт. передм. М. К. Наєнко. – К. : Академія, 2003. – 567 с. – (Сер. «Альма-матер»). – Бібліогр.: с. 558-567.

Історія української літератури : від початків до доби реалізму / Дмитро Чижевський; літ. ред. Ю. Шереха-Шевельова. – Нью-Йорк : Укр. Вільна Академія Наук у США, 1956. – 510,[1] с. : портр. – Бібліогр.: с. 491-500; Показн. імен, понять та назв творів: с. 505-508.

Культурно-історичні епохи / Дмитро Чижевський ; УВАН. – Авґсбург, 1948. – 16 с. – (Сер. «Література» ; ч. 1).

Нариси з історії філософіі на Україні / Дмитро Чижевський. – НьюЙорк : Рада оборони і допомоги Україні українського конгресового комітету Америки, 1991. – 175 с.

Нариси з історії філософії на Україні / Дмитро Чижевський. – ксерокопія вид. – Прага : Український громадський видавничий фонд, 1931. – 175,[1] с. – Іменний покажч. : с. 167-171.

Нариси з історії філософії на Україні / Дмитро Чижевський. – випр. вид. – К. : Кобза, 1992. – 228,[1] с. : іл. – Бібліогр. в тексті. – праці Д. Чижевського: с. 224-225. – Імен. покажчик: с. 218-223.

Поза межами краси : (до естетики бароккової літератури) / Дмитро Чижевський. – Hью-Йорк : Укр.-Американське Вид-во, 1952. – 22 с. – (Сер. «Наукова» ; ч. 2).

Порівняльна історія слов’янських літератур : у двох книгах: переклад з німецької / Дмитро Чижевський ; авт. передм. Михайло Наєнко. – К. : Видавничий центр «Академія», 2005. – 287,[1] с. – (Сер. «Альмаматер»).

Українське літературне бароко : вибр. праці з давньої л-ри / Дмитро Чижевський ; ред. Омелян Пріцак, Олекса Мишанич, Ярослав Ісаєвич, Ігор Шевченко ; авт. передмови Олекса Мишанич ; Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, НАНУ. – К. : Обереги, 2003. – 575 с. – (Сер. «Київська бібліотека давнього українського письменства. Студії Т. IV»). – Покажч. імен і дат: с. 548-575.

Український літературний барок : нариси / Дмитро Чижевський; підгот. Тексту та мовна ред. Леоніда Ушкалова; вступ. ст. Олекси Мишанича. – Х. : Акта, 2003. – 458 с. – Імен. покажч. с. 442-458.

Філософія Г.С. Сковороди / Дмитро Чижевський ; ред. Роман СмальСтоцький. – Варшава : з друкарні Наукового т-ва ім. Шевченка у Львові, 1934. – 221,[3] с. – (Сер. «Праці Українського наукового інституту» ; Т. XXIV). – (Сер. «Фільософічна книга»). – Загол. на тит. аркуші : Фільософія Г. С. Сковороди. – Покажчик імен: с. 213-217 (кирилицею), с. 218-221 (латиницею).

Філософія Г.С. Сковороди / Дмитро Чижевський; підготовка тексту й переднє слово Леоніда Ушкалова. – Х. : Прапор, 2004. – 269,[1] с. – Бібліогр. в підрядк. приміт.; імен. покажч. с. 251-268.

Філософські твори : у 4-х томах / Дмитро Чижевський ; під заг. ред. В. Лісового ; Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди, Нац. Академії Наук України, Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка в Америці, Українська Вільна Академія Наук. – К. : Смолоскип. – 2005.

Публікації в періодичних виданнях

Гоголь / Д. Чижевський // Слово і час. – 2009. – № 4. – С. 61-73.

До проблем барокко / Д. Чижевський // Сучасність. –1974. – № 4. – С. 42-54.

Життєпис / Дмитро Чижевський // Філософська і соціологічна думка. – 1990. – № 11. – С. 29-32.

Культурно-історичні епохи / Д. І. Чижевський; вступ. ст. О. В. Яся // Український історичний журнал. – 2017. – № 2. – С. 183-203.

Культурно-історичні епохи / Дмитро Чижевський // Єлисавет. – 1992. – 28 жовтня. – С. 2.

Про «Шинель» Гоголя / Дмитро Чижевський // Філософська і соціологічна думка. – 1994. –№ 6. – С. 75-98.

Реалізм в українській літературі / Дмитро Чижевський; вступ. сл. О. Мишанича // Слово і час. – 1998. – № 2 ; Слово і час. – 1998. – № 3 ; Слово і час. – 1998. – № 4 ; Слово і час. – 1998. – № 5 ; Слово і час. – 1998. – № 6.

Сімнадцяте сторіччя в духовній історії України / Д. Чижевський // Хроніка 2000. – 2000. – № 1(37-38). – С. 202-216.

Слов’янське бароко / Д. Чижевський // Слово і час. – 2004. – № 10. – С. 71-81.

Слов’янський модернізм / Д. Чижевський // Слово і час. – 2004. – № 6. – С. 53-65.

Слов’янський реалізм / Дмитро Чижевський // Слово і час. – 2004. – № 8. – С. 48-63. – Бібліогр.: 15 назв.

Слов’янський ренесанс. / Д. Чижевський // Слово і час. – 2005. – № 4. – С. 59-67.

Слов’янський романтизм / Дмитро Чижевський // Слово і час. – 2005. – № 8. – С. 51-65 ; Слово і час. – 2005. – № 9. – С. 65-78.

С. Л. Франк як історик філософії і літератури / Дмитро Чижевський // Філософська і соціологічна думка. – 1990. – № 11. – С. 33-45; Философская и социологическая мысль. – 1990. – № 11. – С. 36-49.

Теорія символів Г. Сковороди : Hieroqlyphica, emblemata, simbola (Друкується за виданням: Чижевський Д. І. Філософія Г. С. Сковороди. – Варшава, 1934. Фрагмент з другої частини цієї унікальної праці подаємо в розділі «Філософія релігії») / Д. Чижевський // Хроніка 2000. – 2000. – № 2 (39-40). – С. 58-67.

Т. Шевченко і Д. Штраве / Дмитро Чижевський // Слово і час. – 1999. – № 3. – С. 18-29 ; Слово і час. – 1999. – № 4-5. – С. 39-45.

Філософія Г. Сковороди : Сковорода-містик / Дмитро Чижевський // Хроніка 2000. – 2000. – № 2 (39-40). – С. 455- 474.

Філософія і національність / Дмитро Чижевський // Філософська і соціологічна думка. – 1990. – № 10. – С. 94-101 ; Философская и социологическая мысль. – 1990. – № 10. – С. 100-106; Хроніка 2000. – 2000. – № 1 (37-38). – С. 606-616.

«Філософія серця» Памфила Юркевича / Дмитро Чижевський // Український Світ. – 1992. – № 2. – С. 182-194 ; Український Світ. – 1992. – № 3. – С. 19-21.

Что такое реализм? / Дмитрий Чижевский // Новый журнал. – 1964. – № 75. – С. 131-147.

Матеріали про життя і діяльність Дмитра Чижевського

Астаф’єв Олександр. Шевченкознавча концепція Дмитра Чижевського / О. Астаф’єв // Слово і час. – 2017. – № 6. – С. 3-15. – Бібліогр. в кінці ст.

Атаманенко А. Листування Марка Антоновича і Дмитра Чижевського / А. Атаманенко, С. Годжал // Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність / УВАН ; ред.: І. Гирич, Л. Рудницький. – Нью-Йорк ; К., 2021. – С. 373-390.

Блашків Оксана. «Це була цікава генерація емігрантів, таких більше не буде»: УВАН у США в житті Дмитра Чижевського // Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність / УВАН ; ред.: І. Гирич, Л. Рудницький. – Нью-Йорк ; К., 2021. – С. 137-155.

Бовсунівська Т. В. Концепція романтизму Дмитра Чижевського і канони радянського літературознавства // Київські полоністичні студії / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т філології, Кафедра полоністики, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Міжнар. школа україністики НАН України, Білостоцький ун-т; ред. Р. Радишевський. – К., 2019. – Т. XXXV. – С. 70-78 : Бібліогр. в кінці ст.

Василенко В.С. Дослідження Дмитра Чижевського: культура, епоха, стиль / В. С. Василенко // Вісник Національної Академії наук України. – 2023. – № 9. – С. 42-60. – Бібліогр. в кінці ст.

Видатний філософ-славіст : до 120-річчя від дня народження Д. І. Чижевського (1894-1977) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2014. – № 2. – С. 24-34 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.

В Олександрії відкрили унікальний музей // Вільне слово. – 2022. – 3 серпня. – С. 1 : фото.

Вчений-енциклопедист Дмитро Іванович Чижевський (1894-1977) : до 100-річчя з дня нарождення : бібліографічний покажчик / ОУНБ ім. Д. І. Чижевського ; упор. Олександр Чуднов. – Кіровоград : [б. в.], 1994. – 20 с.

Гуменюк С. М. Емоціоналізм та кордоцентризм у історико-філософській рефлексії Дмитра Чижевського // Київські полоністичні студії / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т філології, Кафедра полоністики, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Міжнар. школа україністики НАН України, Білостоцький ун-т; ред. Р. Радишевський. – К., 2019. – Т. XXXV. – С. 114-120 : Бібліогр. в кінці ст.

Дмитро Іванович Чижевський і його сучасники. Листи, спогади / укл.: Ірина Валявко, Олександр Чуднов, Володимир Янцен. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 527 с. : портр., фото, іл. – Бiблiогр. в пiдрядк. прим.

Дмитро Чижевський (1894-1977) // 100 найвідоміших українців / ред. Юрій Павленко. – К., 2015. – С. 545-548 : фото.

Дмитро Чижевський (1894-1977) – філософ, славіст, лінгвіст, літературознавець, релігієзнавець = Dmytro Chyzhevsky. 1894-1977. Philosopher, Slavicist, linguist, literary critic, specialist in religion // Видатні діячі України минулих століть = Outstanding Ukrainian personalities of the past : меморіальний альманах / Нац. проект «Золота книга української еліти», Компанія «Євроімідж», Ін-т історії України НАН України, Товариство «Україна – Світ», Ін-т біографічних досліджень ; Віталій Абліцов [та ін.] ; редкол.: Олександер Шокало (гол. ред.) [та ін.]. – К., 2001. – С. 574-575.

Дмитро Чижевський (1894-1977) // Золота книга української еліти = Golden book of Ukrainian elite : інформаційно-іміджевий альманах: у 6 т. / гол. ред. Оксана Онопрієнко [та ін.]. – К., 2001. – Т. 2. – С. 520-521 : фото.

Жахалова Надія. Родовід та герб Чижевських / Н. Жахалова // Вільне слово. – 2024. – 14 лютого. – С. 3 : фото.

Жахалова Н. В. Секретні документи по справі І. К. Чижевського / Н. В. Жахалова // Кіровоградський краєзнавчий вісник / Кіровоградська обласна спілка краєзнавців. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2007. – Вип. 1. – С. 46-75.

Забіяка Ірина. Елементи структуралізму в літературознавчій концепції Дмитра Чижевського / Ірина Забіяка // Слово і час. – 2014. – № 6. – С. 51-56. – Бібліогр. в кінці ст.

Зимомря Микола. Взаємодія творчих особистостей: Дмитро Чижевський та Едуард Вінтер / М. Зимомря // Слово і час. – 2016. – № 12. – С. 74-82. – Бібліогр. в кінці ст.

Ільницький Микола. Перша монографія про Дмитра Чижевського // На перехрестях віку : у 3-х кн. / Микола Ільницький. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008 – Кн. 1. – С. 699-709.

Корпанюк М. П. Дмитро Чижевський як історик національного літописання // Київські полоністичні студії / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т філології, Кафедра полоністики, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Міжнар. школа україністики НАН України, Білостоцький ун-т; ред. Р. Радишевський. – К., 2019. – Т. XXXV. – С. 193-200.

Кострубань Р. Всесвітньо відомий олександрієць / Р. Кострубань // Вільне слово. – 2021. – 5 травня. – С. 8 : фото.

Лами. Мой Галле. Люди и судьбы : интервью с чижевсковедом Владимиром Янценом / Лами // Антенна для всех. – 2007. – № 4. – С. 6-7 : фото ; Антенна для всех. – 2007. – № 5. – С. 8 : фото ; Антенна для всех. – 2007. – № 6. – С. 24-25 : фото.

Мишанич Олекса. Невідомий Чижевський (Передмова до українського видання книжки Вернера Кортгаазе «Дмитро Чижевський ( 1894-1977) у Чехословаччині і Німеччині») // На переломі : літературознавчі статті і дослідження / Олекса Мишанич ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. – С. 393-403.

Наследие Дмитрия Чижевского и проблемы его изучения / Katedra teorii literatury, Institut filologii polskiej, Akademia podlaska w siedlcach, Дорогоб. ДПУ ім. І. Франка, ред.-вид. відділ ; red.: R. Mnich, J. Urban ; recenz. Danuta Szymonik ; sklad Justyna Urban. – Siedlce : Akademia podlaska, 2009. – 84 с. – (Colloquia litteraria sedlcensia / Studia Minora ; Vol. 1). – pус.

На честь видатного земляка // Україна-Центр. – 2024. – 11 квітня. – С. 2 : фото.

Наш земляк Дмитро Чижевський – видатний учений-енциклопедист, філософ та історик культури й науки : навчально-методичний посібник / Л. А. Гайда [та ін.] ; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Олександрія : [б. в.], 2021. – 143,[1] с. : фото.

Орел Світлана. Дмитро Чижевський: шлях до України / Світлана Орел // Дзеркало тижня. – 2014. – № 34 (вересень-жовтень). – С. 15 : фото.

Пизюр Євген. Дмитро Іванович Чижевський : (до 60-тилітнього ювілею) / Євген Пизюр. – [Б. м.] : Україна, 1955. – 53 с.

Преварська Марта Іванівна. Чижевський Дмитро Іванович (1894-1977) // Видатні українці: Культура. Мистецтво. Освіта : довідник / М. І. Преварська. – К., 2016. – С. 341-344.

Простір Дмитра Чижевського ...від Олександрії до Гейдельберга – з минулого в майбутнє... / укл. О. Чуднов ; авт. ідеї О. Панібратенко ; ред. Т. Саміляк. – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2023. – 15,[1] с. : фото.

Сергєєв Г. Будинок Чижевського стане архітектурною пам’яткою / Г. Сергєєв // Олександрійський тиждень. – 2021. – 8 квітня. – С. 3 : фото.

Славістика / Дрогобицький держ. пед. ін-т ім. Івана Франка, Німецьке т-во Яна Амоса Коменського. – Дрогобич : Коло, 2003. – Т. 1 : Дмитро Чижевський і світова славістика : збірник наукових праць / ред. Роман Мних, Євген Пшеничний. – 444 с.

Феденко Панас. Як ми гуляли ночами, або Яким було дитинство Чижевського в Олександрії / П. Феденко // Народне слово. – 2015. – 1 січня. – С. 13 : фото.

Цікаво про Дмитра Чижевського // Вільне слово. – 2023. – 1 листопада. – С. 3 : фото.

Чижевський Дмитро Іванович (1894-1977) // Проект «Украина». Галерея национальных героев / сост. А. Хорошевский. – Х. : Фолио, 2012. – С. 171-173.

Чуднов О. В. І Слово було Богом // Антична філософія в конспективному вигляді : лекції читані в Богословсько-Педагогічній Академії УАПЦ в Мюнхені / Дмитро Чижевський. – Кіровоград : Б. в., 1994. – С. 62-70.

Шепель Федір. Чижевський повертається / Федір Шепель // Народне слово. – 2014. – 5 червня. – С. 5 : фото.

Шепель Федір. «Був прихильним до своїх земляків...», або Дмитро Чижевський очима сучасників / Федір Шепель // Народне слово. – 2014. – 13 березня. – С. 9 : фото.

Шерех Ю. Про літературу без політики [Д. Чижевський як історик української літератури] // Друга черга / Ю. Шерех. – [Б. м] : Сучасність, 1978. – С. 27-38.

Шпак Віктор. Основоположник «філософії серця» українців / Віктор Шпак // Урядовий кур’єр. – 2014. – 29 березня. – С. 6 : портр.

Шуткіна Тетяна. Будинок Дмитра Чижевського запрошує / Тетяна Шуткіна // Олександрійський тиждень. – 2023. – 19 січня. – С. 3 : фото.

Шуткіна Тетяна. Празький період життя Дмитра Чижевського / Тетяна Шуткіна // Олександрійський тиждень. – 2022. – 25 серпня. – С. 3 : фото.

Web-ресурси

Архів Д.І. Чижевського (ОУНБ ім. Д.І. Чижевського)

Блашків Оксана. Дмитро Чижевський та Словаччина (Academia)

Валявко Ірина. Дмитро Чижевський – фундатор поняття «Філософія серця» (ОУНБ ім. Д.І. Чижевського)

Голобородько В. 8 маловідомих фактів про Дмитра Чижевського (Новий громадянин)

Демчак Олена, Добрань Анна. Відкрив теорію стилів. Хто такий Дмитро Чижевський та що можна побачити в музеї-будинку його імені (Суспільне)

Дмитро Чижевський: особистість і творчість (до 125-річчя від дня народження): біобібліографічний покажчик (ОУНБ ім. Д.І. Чижевського)

Дмитро Чижевський про українську філософію (Національний університет «Острозька академія»)

Дмитро Чижевський (Чтиво)

До 130-річчя видатного вченого: в Олександрії встановили памʼятну дошку Дмитру Чижевському (Гречка)

Дроздовський Дмитро. Літературна галактика Дмитра Чижевського в новітній інтерпретації (Всесвіт)

Iльницький Микола. Перша монографія про Дмитра Чижевського (Слово і час. 2007. № 1)

Мишанич Олекса. Дмитро Чижевський – історик давньої української літератури (Ізборник)

Пономарьов Віталій. Дмитро Чижевський: філософ, що любив котів (Український тиждень)

Славіст iз Олександрії (День)

Чижевський Дмитро Іванович (Вікіпедія)

Чижевський Дмитро Іванович (1894-1977) (КНУ ім. Тараса Шевченка)

Чижевський Дмитро Іванович (ОУНБ ім. Д.І. Чижевського)

Чижевський Дмитро Іванович (УкрЛіб)

Чижевський Дмитро. Історія української літератури. – Нью-Йорк, 1956. – 511 с. (Ізборник)

Чижевський Д. Філософія Г.С. Сковороди. – Харків, 2004. – 272 с. (Ізборник)

Щур Марія. Дмитро Чижевський: громадянин УНР, дослідник Сковороди, славіст світового рівня (НСПУ)