Чижевський Дмитро Іванович

Дмитро Іванович Чижевський

народився — 23.03.1894
місце народження — м. Олександрія
дата смерті — 18.04.1977
місце смерті — м. Гейдельберг (Німеччина)
місце поховання — м. м. Гейдельберг

Дмитро Іванович Чижевський (5 квітня 1894, Олександрія, нині Кіровоградської області — 18 квітня 1977, Гейдельберг, ФРН) — учений-енциклопедист, культуролог, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, славіст, дослідник української і слов'янської літератур, історії культури, філософії, релігійної думки і слов'янської духовності.

Життя і діяльність

Дмитро Чижевський народився у 1894 році в Олександрії (Кіровоградська область) в дворянській сім’ї відставного офіцера Івана Чижевського, учасника народницьких гуртків, покараного дворічним ув'язненням у Петропавлівській фортеці. Іван Чижевський брав активну участь у земському русі, став членом кадетської партії. Мати Дмитра була педагогом і художницею — ученицею російських художників Павла Чистякова та Іллі Рєпіна.

Сім'я Чижевських: батько - Іван Костянтинович, сестра - Марія, мати - Марія Чижевська, Дмитро Чижевський

Дмитро Чижевський навчався в Петербурзькому та Київському університетах; в останньому студіював філософію, індоєвропейську і слов'янську філологію. У передреволюційному Києві брав участь у діяльності студентських і робітничих гуртків, був активним членом партії меншовиків та представником цієї партії в Малій Раді українського уряду (1918) і мав перспективу стати міністром праці України. Одночасно викладав філософію в Київському університеті і мовознавство на Вищих жіночих курсах. Після того, як Київ зайняли більшовики, молодий Чижевський був заарештований і засуджений до страти. Щаслива випадковість дозволила йому врятуватися, після чого 27-річний молодий вчений залишив свою Вітчизну і став — серед сотень тисяч інших — вічним емігрантом.

Д.Чижевський - студент Київського університету

Емігрант Чижевський проживав у багатьох країнах — Чехо-Словаччині, в США та інших, але найбільше — в Німеччині, яку з часом почав цінувати як свою другу батьківщину. Але не забував, в тому числі у своїх наукових дослідженнях, про Україну і ніколи не ототожнював українську мову, державність, історію, мистецтво з російською. З політикою Чижевський покінчив назавжди, а з політичними емігрантами, своїми земляками, у нього були спільними тільки наукові інтереси. До Радянського Союзу завжди ставився дуже вороже і ніколи не пробачив того жорстокого більшовицького свавілля, жертвою якого ледь не став.

Фотопортрет. Чижевський Дмитро Іванович

Перед початком Другої світової війни, дружина і дочка Чижевського встигли переїхати до Америки, а він — разом зі своїми книгами та учнями — залишився в Німеччині, незважаючи на «заплямованість єврейськими спорідненими зв'язками» (його дружина Лідія Маршак була єврейкою). Чижевський продовжував працювати, викладав в університеті, писав наукові дослідження. Саме в ці роки він зробив важливе відкриття — відшукав у бібліотечних архівах і підготував до друку, втрачений 200 років тому, рукопис основної філософсько-педагогічної праці Яна Амоса Коменського — видатного чеського педагога і філософа ХVII ст., якого Чижевський вважав «єдиним слов'янським мислителем світового значення» (хоча і ставив в один ряд з ним деяких інших, у тому числі Григорія Сковороду). Робота над твором Коменського «Загальна рада про виправлення справ людських» (латинь), принесла Чижевському славу «найбільшого коменіолога — корифея».

Опинившись за кордоном, Чижевський відразу почав співпрацювати в навчально-наукових українських емігрантських організаціях, таких як Вільний Український університет. У 20-ті роки в Празі зібралися багато видатних українців — Д. Дорошенко, М. Шаповал, М. Грушевський. Тут було засновано Український високий педагогічний інститут ім.Драгоманова. Чижевський працює в десятках українських, російських, чеських, польських, французьких, німецьких журналах, з роками видає численні твори («Логіка», «Філософія на Україні. Спроба історіографії питання», «Нариси з історії філософії на Україні», «Грецька філософія до Платона», «Криза радянської філософії», «Гегель і Ніцше» та ін.). Стараннями і напрацюваннями професора Чижевського, в Галлє був відкритий Інститут славістики, який він мріяв зробити світовим центром славістики.

Коло наукових інтересів Чижевського постійно розширювалося. У довоєнні роки, проживаючи в Галлє (Німеччина), він займається порівняльною історією слов'янської літератури, історією чеської церковнослов'янської літератури; глибоко досліджує мистецтво бароко в слов'янській літературі (вдячні словаки привласнили вченому звання «honoris causa земляк»); аналізує творчість окремих письменників (Сковорода, Шевченко, Пушкін, Гоголь, Карел Чапек і ін); приділяє чималу увагу історії давньоруської літератури ХІ-ХІІІ ст., історії української літератури ХVI ст. та ін.

Через прихід до влади німецьких націонал-соціалістів та війни виникали складності з публікаціями — деякі свої статті Чижевський друкував під псевдонімом Фріц Ерленбуш, інші побачили світ через десятки років після написання, а частина була втрачена назавжди. Незважаючи на це, Чижевський невтомно працював. На думку фахівців, складно назвати таку область славістики, в яку не вніс би свій внесок Чижевський. У 1945 році, напередодні приходу радянських військ в Галлє, Чижевський покинув місто, а також свою унікальну багатомовну наукову бібліотеку — вона була конфіскована відразу після вступу до Галлє радянської армії.

Це була гірка втрата для вченого — книги були чи не найважливішою частиною життя, роботи, відпочинку Чижевського. Його німецький друг, вчений Гадамер, пише: «Я часто приходив до нього в гості. Мої візити завжди починалися з того, що я, не знаючи де сісти, був змушений йти на кухню і приносити собі стілець, оскільки всі стільці в кімнаті були завжди завалені горами книг».

У 1945-1949 роках Чижевський жив у Марбургзі, де заснував при університеті Семінар славістики, директором якого він став. В умовах повоєнного світу і розділення людства на два ворожі табори, Дмитро Чижевський надавав цьому семінару дуже велике і навіть символічне значення. Активну участь він приймає також у післявоєнній відбудові українських вищих навчальних та наукових закладів в Німеччині; викладає філософію і логіку в Українській православній богословській академії, відновлює своє звання професора філософії Вільного українського університету; стає одним із засновників Української вільної академії наук.

Незважаючи на всі ці зусилля, відношення до Чижевського з боку післявоєнної німецької наукової адміністрації (Західна Німеччина) було не дуже доброзичливим. Працю вченого гальмували інтриги, підозри, навіть звинувачення в тому, що він «комуніст» (з приводу «шпигунства» було проведено офіційне розслідування, яке підтвердило повну невинність професора). Роботу гальмувало також складне післявоєнне життя, недоїдання і навіть голод, брак наукової літератури. З цих причин давні колеги і колишні учні вченого умовляють його покинути Німеччину і переїхати в США. Чижевський погодився і поїхав, отримавши посаду гостьового лектора славістики Гарвардського університету (1949).

У Гарварді, як скрізь, Чижевський сприяє становленню славістичних досліджень, а також перекладу та виданню творів української і російської літератури. У його американський період були написані «Нарис порівняльної історії слов'янської літератури», «Невідомий Гоголь», «Лабіринт світу Коменського» та ін. Однак Чижевський, справжній європеєць, в Америці відчуває себе не на місці, вважає американську славістику «дилетантською» і «поверховою», а також — сумує по Німеччині. У листі Томасу Манну він писав: «Ніде я не міг би відчувати себе так вдома, як у Німеччині. Ніде не міг би брати участі у будівництві нової Європи з таким же змістом, як у Німеччині». Не знайшов вчений спільної мови і з українською і російською еміграцією. До того ж — як не дивно — Чижевський погано знав англійську мову, що гальмувало його входження в наукове співтовариство університету. І вже через 2-3 роки він почав мріяти про повернення в «рідну Німеччину». Країну, в якій стараннями його колег та вдячних учнів у 1954 році було широко відзначено 60-річний ювілей Чижевського, а також видано збірник його праць.

Українські кола були невдоволені науковими відносинами вченого з російською діаспорою, дорікали йому в недостатньому патріотизмі. Адже Чижевський вважав культурні зв'язки між людьми і народами більш важливими, ніж політичні, всіляко підтримував і розвивав ці зв'язки, незважаючи на національність.

У той же час радянські і східно-німецькі славісти посилили пропагандистську кампанію проти нього, звинувачуючи вченого в українському націоналізмі, засуджуючи і замовчуючи його праці. Для радянської науки взагалі не існувало такого вченого, як професор Чижевський. Тим більше, що він не тільки не приховував свого ставлення до радянського ладу, а й дозволяв собі влаштовувати скандальні публічні демонстрації. Був випадок, коли Чижевський, піднявшись на трибуну міжнародної наукової конференції для запланованої доповіді, заявив про неможливість виступати в присутності вчених з Радянського Союзу, вчених, які ганьблять науку. За збігом обставин, цей демарш відбувся в Празі, за тиждень до того, як в місто вступили радянські танки (1968). Присутні тоді на конференції стали вважати українського вченого чи не провидцем.

Але не дивлячись ні на що, Чижевський не переставав працювати — була завершена і надрукована його актуальна і сьогодні «Історія української літератури» (від хрещення Русі до ХІХ ст.), написана книга «Невідомий Гоголь», а також безліч статей для «Енциклопедії українознавства» та інші твори.

У 1957 році, повний творчих сил і планів, Чижевський повертається до Німеччини. Ймовірно забуваючи, що йому вже більше 60 років, і що в Німеччині у нього немає надії на пристойну пенсію. Він, однак, продовжує працювати, виховувати молодих учених, популяризувати в західному світі славістику. Праці вченого отримують широке визнання — у його 70-річчя (1964) видано ювілейний збірник «Orbis scriptu», в якому брали участь гуманітарії практично зі всього світу (окрім, звісно, радянських колег). Чижевського обирають головою «Німецького союзу викладачів славістики», дійсним членом Гейдельберської та Хорватської академій наук. Оцінюючи з приводу ювілею свою наукову спадщину, Чижевський писав: «Озираючись на зроблене, припускаю, що найдовше зберігатимуть інтерес до моїх праць чехи: сюди зараховую насамперед відкриття рукописів Коменіус; звідси дослідження церковнослов'янської літератури на чеських землях і чеської барокової літератури. Мої земляки-українці, за окремими винятками, не розуміють того, що я роблю, так що за минулий рік я навіть визнав за необхідне вийти зі складу кількох українських культурницьких організацій. Що ж стосується моїх досліджень про російських і словацьких поетів і мислителів, то оскільки вони безмежно далекі від марксистської ідеології, вони, в кращому випадку, проходять повз увагу в обох країнах». Дуже гірка сповідь для людини, яка все своє життя віддала науці.

Помер Дмитро Чижевський у 1977 році. Похований він у Німеччині, на кладовищі міста Гейдельберга, серед старих в'язів і берез. Як пише його учениця Ася Гумецька (професор славістики Мічиганського університету), «помер Дмитро Іванович на самоті; доглядали за ним перед смертю чужі, хоча і досить близькі люди — друзі, учні, колишні колеги. Сумний кінець, але у кожного своя доля ».

Пам’ять

„Серед багатоманіття сфер гуманітарного знання, позначених суттєвим внеском, зробленим Д.Чижевським, поважне місце належить історії філософії. Коло історико-філософських зацікавлень його – досить широке. Воно охоплює теми, починаючи з античної філософії й аж до німецької класичної філософії і німецької містики. Але тим осередком, навколо якого завжди центрувались історико-філософські досліди вченого, безумовно, була історія філософії України. Саме в цю галузь історико-філософської науки зроблено чи не найвизначніший внесок Дм. Чижевським, завдяки чому він справедливо може вважатись фундатором наукового історико-філософського українознавства.” Горський Вілен (Київ)

„В нелегкий час повертається ім`я Дмитра Чижевського до своїх земляків, але перші кроки вже зроблено. На вимогу громадськості обласна наукова бібліотека (м.Кіровоград) прибрала ім`я вченого славіста і філософа”

Куценко Леонід (м. Кіровоград)

Кіровоградську обласну наукову бібліотеку ім. Н. К. Крупської в 1992 році перейменовано. Їй присвоєно ім'я Д. І. Чижевського, нашого земляка та видатного вченого: славіста, філософа, літературознавця.

Меморіальна дошка на честь Дмитра Чижевського на будинку в Олександрії

Національна Академія Наук України в 1997 році заснувала «Премію імені Д. І. Чижевського» - за видатні наукові роботи в галузі філософських наук.

Бібліографія

Основні видання праць Д.І.Чижевського

Антична філософія в конспективному вигляді: Лекції читані в Богословсько-Педагогічній Академії УАПЦ в Мюнхені. — Вид. 2-е. — Кіровоград. — 1994. — 71 с.

Історія української літератури / Дмитро Чижевський; Авт. передм. М.К.Наєнко. — К.: Академія, 2003. — 567 с. — (Сер. "Альма-матер"). — Бібліогр.: С. 558-567.

Історія Української літератури. Інститут заочного навчання при Українському Вільному Університеті // Нариси історії укр. літератури й критики. — Мюнхен. — 1994. — С.2-46.

Історія української літератури : Від початків до доби реалізму / Дмитро Чижевський; Авт.передм. М.К.Наєлнко. — Тернопіль: Презент, 1994. — 478,[2] с. — Бібліогр.: С. 462-472.

Історія української літератури. — Нью Йорк: Українська Вільна Академія наук у США, 1956. — 511 c.

Нариси з історії філософії на Україні. — К.: Вид-во "Орій" при УКСП "Кобза", 1992. — 230 с. — (Спадок).

Нариси з історії філософії на Україні. — Нью Йорк, 1991. — 175 с.

Поза межами краси. — Нью Йорк, 1952. — 22 с.

Теорія символів Г.Сковороди : Hieroqlyphica , emblemata , simbola (Друкується за виданням: Чижевський Д.І. Філософія Г.С.Сковороди. — Варшава,1934. Фрагмент з другої частини цієї унікальної праці подаємо в розділі "Філософія релігії") // Хроніка 2000. — 2000. — № 2 (39-40). — C. 58-67.

Українська філософія / Українська культура: Лекції за редакцією Д. Антоновича. — К.: Либідь, 1993. — С.146-167.

Український літературний барок: Нариси / Підготовка тексту та мовна редакція Леоніда Ушкалова; вступна стаття Олекси Мишанича. — Харків: Акта, 2003. — 460 с.

Українське літературне барокко // Нариси історії укр. літ. й критики. — Мюнхен, 1994. — С.41-204.

Філософія Г.С.Сковороди / Підготовка тексту, мовна редакція та вступна стаття Леоніда Ушкалова. — Харків: Акта. — 2003. — 432 с.

Философия Г.Сковороды // Записки русской академической группы в США. — 1992-93. — т. ХХV. — С.43-67.

Філософія Г.Сковороди. Вступ / Сковорода Григорій. Дослідження, розвідки, матеріали: Зб.наукових праць. — К.: Наук.думка, 1992. — С.237-248.

Філософія Г.Сковороди. — Варшава: Друк. НТШ, 1934. — 219 с. (Праці Українського Наукового Інституту. ХХІV т.)

Чижевський Д., Оглоблин О. Опанас Лобисевич. 1732-1805. — Мюнхен — Нью Йорк: "Дніпрова хвиля", 1966. — С.9, 59.

A Histori of Ukranian Literature. — New York, 1997. — 815 s.

Баадер и Россия // Новый журнал. — Нью Йорк, кн. 35, С. 301-310.

Вячеслав Липинський як філософ історії // Філософська і соціологічна думка. — 1991, № 10. — С. 51-62.

Выставки русских художников в Европе // Новый журнал. — Нью Йорк, 1958, кн. 53. — С. 80-97.

До проблем барокко // Сучасність. — 1974. — № 4. — C. 42-54.

До проблеми двійника у Достоєвського // Філософська і соціологічна думка. — 1994. — № 5-6. — С. 7-75.

Жизнеописание // Философская и социологическая мысль. — 1990. — № 11. — С.31-35.

Значіння Харківського університету в українському духовному житті // Кур'єр Кривбасу. — 1997. — Березень. — С. 8-103.

Із завдань славістичних бібліотек // Бібліотечний вісник. — 1996. — № 2. — С.24-25.

Князь Николай Сергеевич Трубецкой // Современные записки. Париж. 1939. — № 68. — С. 445-467.

Культурно-історичні епохи // Єлисавет. — 1992. — 28 жовтня.

На теми філософії історії // Кур'єр Кривбасу. — 1997. — Березень. — С. 91-98.

Научные публикации Д.Чижевского, указанные им самим при поступлении в Галльский университет на должность лектора славистики в 1932 году // Философская и социологическая мысль. — 1990. — № 11. — С. 52-54.

Памфил Юркевич // Основа. — 1993. — № 24 (2). — С. 155.

О литературной пародии // Новый журнал. — Нью Йорк, 1965, кн.79. — С.118-140.

Почему 1-го августа бывает кресный ход на воду // Вестник русского студенческого христианского движения. — Париж — Нью Йорк, 1955. — № 38. — С. 25-28.

Сімнадцяте сторіччя в духовній історії України // Хроніка 2000. — 2000. — № 1 (37-38). — C. 202-216.

Три книги о Гоголе (Рецензия) // Новый журнал. — Нью Йорк, 1955, кн. 41. — С. 277-288.

Філософія і національність: Філософська і соціологічна думка. — 1990. — №10 (Подається також біографія Д.Чижевського). // Хроніка 2000. — 2000. — № 1 (37-38). — C. 606-616.

Філософські ідеї Шеллінга (1775-1854) на Україні // Проблеми філософії. — Вип. 92. — 1992. — С. 28-33.

"Філософія серця" Памфіла Юркевича (Нариси з історії філософії на Україні.) // Український світ. — 1994. — Січень-лютий. — С. 8-12.

Філософія Г.Сковороди: Сковорода-містик // Хроніка 2000. — 2000. — № 2 (39-40). — C. 455- 474.

С.Л.Франк как историк философии и литературы // Философская и социологическая мысль. — 1990. — № 11. — С. 36-49.

Т. Шевченко і Д. Штраве: (Вступне слово Реви Лесі) // Слово і час. — 1999. — № 3. — C. 18-29; № 4-5. — С. 39-45.

Эвгемеризм в старославянских литературах // Новый журнал. — Нью Йорк, 1968, кн.92. — С.251-254.

Юрій Клен, вчений та людина / Див. Збірник "Української літературної газети", 1956. — Мюнхен, 1957. — С. 157-166.

Література про життя і діяльність Д.І.Чижевського

Геник С.М. Чижевський Дмитро // Геник С.М. 150 великих українців. — Івано-Франковськ, 2001. — С. 271.

Дмитро Чижевський // Сто великих украинцев / Михаил Гнатюк, Лидия Громовенко и др. — 2-е изд., испр. и доп. — М., 2002. — С. 446-449.

Шаров І. Чижевський Дмитро Іванович // Шаров І. 100 видатних імен України. — К., 1999. — С. 453-457.

Васильева М.А. Чижевский Дмитрий Іванович (23.ІІІ (4.ІV).1894, Александрия, Херсон. губ. — 18.ІV.1977, Гейдельберг) — историк, философ, филолог // Литературная Энциклопедия Русского Зарубежья 1918-1940 Писатели русского зарубежья. — Москва, 1997. — C. 435-437.

Пизюр Є. Дмитро Іванович Чижевський: До 60-літнього ювілею. — К.: Україна, 1955. — 52 с.

Записки обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського: До 100-річчя з дня народження Дмитра Чижевського. — Кіровоград, 1994. — С. 48.

Діалог культур: Матеріали Перших наукових читань пам'яті Дмитра Чижевського: Кіровоград-Київ 17-19 жовтня 1994 р./ Республіканська асоціація українознавців; КДПІ; Ін-т східноєвропейських досліджень НАН України; Східноєвропейський дослідний ін-т ім. В.К.Липинського; Наук. ред. Л.Довга. — К., 1996. — 149 с.

Бонфельд С. Дмитро Чижевський та Борис Пастернак: заочне знайомство. Цей факт, що увійшов в аннали світової культури, має свою невелику, але цікаву історію // Народне слово. — 1997. — 9 вересня.

Валявко Ірина. Дмитро Іванович Чижевський як дослідник української філософської думки: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. філософ. наук. — Київ. — 1997. — 24 с.

Гумецька Ася "Для мене він залишиться завжди усміхненим..." // Народне слово. — 2001. — 22 лютого. — C. 3.

Закидальський Тарас. Досліди в діаспорі над історією вкраїнської філософії (Аналіз поглядів Д.Чижевського на сутність філософії на Україні). // Філософська і соціологічна думка. — 1993. — № 4. — С. 89-100.

Козак Степан. Українська романтична історіософія з погляду Д.Чижевського // Філософська і соціологічна думка. — 1994. — № 5-6. — С.37-38.

Куценко, Леонід Васильович. Олександрія скитська в житті Нестора славістів // "Благословенні ви, сліди...". — Кіровоград: Центр.-Укр. вид-во, 1995. — 100, [2] с.: іл.

Куценко Л. Імена повертаються додому: З історії рідного краю // Народне слово. — 2000. — 2 листопада. — C. 3.

Кравців Б. 80-річчя професора Дмитра Чижевського // Сучасність. — 1974. — № 4. — C. 35-41.

Луців Л. Григорій Сковорода і його філософія. Дм.Чижевський про Сковороду // Альманах УНС, 1972. — С. 51-52.

Лісовський В. Дмитро Іванович Чижевський: онтологія, гносеологія, філософія культури // Філософська і соціологічна думка. — 1994. — № 5-6. — С. 4-18.

Мельниченко І. "Дмитро Чижевський: особистість і творчість": Міжнародна конференція, присвячена Д.І.Чижевському // Літературна Україна. — 2002. — 5 вересня. — C. 7.

Мишанич, Олекса. На переломі: Літературознавчі статті і дослідження; НАН України, Ін-т літ. ім. Т.Г.Шевченка. — К.: Вид-во Соломії

Павличко "Основи", 2002. — 437 с.: 1 л. портр. — Бібліогр.: с. 414-417. — Покажч. імен та назв с. 418-434.

Миколаєнко Л. Український степ як естетичний феномен: Праця "Український степ як естетичний феномен" присвячена дослідженню естетичних багатств української землі і спирається на об'єктивний матеріал опису степу та української природи в літературі. Написана у 1928 році за рецензією професора Д.Чижевського. Уривки подаються за виданням: Праці Українського високого педагогічного інституту ім.Михайла Драгоманова у Празі.Науковий збірник. Т ІІ. — Прага,1932. Підготовка публікації — Н.Блошко // Хроніка 2000. — 2000. — № 1 (37-38). — C. 28-43.

Надьярных Н. Возможность, равнозначная необходимости: К изучению литературоведческого наследия Д.Чижевского // Вопросы литературы. — 1999. — Ноябрь-декабрь. — C. 66-97.

Погорілий А. Д.І.Чижевський як історик української філософії // Проблеми філософії. — К. 1992. — Вип. 92. — С.20-27.

Панченко В. Небо Дмитра Чижевського // Всесвіт. — 1995. — № 10-11. — С. 149-150.

Петров, Віктор Українська література (Віктор Петров, Дмитро Чижевський, Микола Глобенко, Іван Мірчук. Історія української культури)

Іван Мірчук, Віктор Петров, Дмитро Чижевський, Микола Глобенко; Український вільний ун-т. — Мюнхен; Львів, 1994. — 373,[7] с. — (Сер. "Підручники"; Т. 14/15).

Пизюр Євген Дмитро Іванович Чижевський : Публікується (у скороченому вигляді) за виданням: Пизюр Є.Дмитро Іванович Чижевський (до 60-літнього ювілею). — Вид-во "Україна",1955. Публікація А.Погорілого // Хроніка 2000. — 2000. — № 1 (37-38). — C. 617-637.

Розумний Я. Дмитро Чижевський англійською мовою // Сучасність. — 1976. — № 7-8. — C. 234-235.

Стрелка Йозеф. Всесвітнє значення Дмитра Чижевського // Київська старовина. — 1996. — Березень-квітень. — С. 96-98.

Феденко П. Дмитро Чижевський (Спомин про життя і наукову діяльність) Вступне слово М.Вербового // Кур'єр Кривбасу. — 1994. — № 13, 14, 15, 16, 17, 18.

Феденко П. Нестор славістики // Хроніка 2000. — 2000. — Вип. 35-36. — C. 411-416.

Филипович Л. Дмитро Чижевський: як ми його бачимо // Філософська і соціологічна думка. — 1994. — № 5-6. — С. 98-102.

Феденко, Панас. Д.І. Чижевський (Спомин про життя і наукову діяльність). — Мюнхен, 1979. — 40 с.

Чижевський Д. К.Мочульский. Андрей Белый. ИМКА-Пресс, Париж, 1955 (Рецензия) // Новый журнал. — Нью Йорк, 1955, кн. 42. — С. 290-297.

Шерех Ю. Про літературу без політики (Д.Чижевський як історик української літератури) // Шерех Ю. Друга черга. — Сучасність, 1978. — С. 27-38.

Янцен В.В. К истории поступления и преподавания Чижевского в объединенном университете городов Галле и Виттенберга // Философская и социологическая мысль. — 1990. — № 11. — С. 49-52.

Вчений-енциклопедист Дмитро Іванович Чижевський (1894-1977): До 100-річчя з дня народження. Бібліографічний покажчик / ОУНБ ім.Д.І.Чижевського. — Кіровоград. — 1994. — 20 с.

Web-ресурси

Чижевський Дмитро Іванович. Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії. http://uk.wikipedia.org/wiki

Архів Д.І.Чижевського. Омелян Пріцак, Ігор Шевченко. ПАМ'ЯТІ ДМИТРА ЧИЖЕВСЬКОГО http://library.kr.ua/elmuseum/chizhevsky/pritsak.html

Оксана Орлова, ALNET. Забутий Чижевський - музей, який ніколи не відкриють http://novokozachin.at.ua/publ/zabutij_chizhevskij_muzej_jakij_nikoli_ne_vidkrijut/1-1-0-56

Дмитро Чижевський. Біографія на сайті „Гордість України” http://greatest.com.ua/ch/chizhevskiy_dmitro

Клара ГУДЗИК, «День». Україна Incognita. Славіст iз Олександрії http://www.day.kiev.ua/133004

Беседа с Хансом-Георгом Гада мером. Русские в Германии. l6 апреля 1992 г., Гейдельберг http://anthropology.rinet.ru/old/3/beseda_gadamer.htm

Енциклопедії. 100 видатних імен України: Чижевський Дмитро Іванович http://www.ukrcenter.com

Дмитро ЧИЖЕВСЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за виданням Нью-Йорк 1956) http://izbornyk.org.ua/chyzh/chy.htm

Ірина Валявко. ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ФУНДАТОР ПОНЯТТЯ "ФІЛОСОФІЯ СЕРЦЯ" http://library.kr.ua/kray/chizhevsky/valyavko.html

Чижевський Дмитро Іванович. Біографія на сайті Розум.org.ua http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=20&t=173

Кралюк Петро Михайлович, докт. філос. наук, професор НУ “Острозька академія”. Дмитро Чижевський як дослідник філософії слов’янських народів http://www.simya.com.ua/articles/45/8121/

Перша Українська електронна бібліотека підручників. Огородник І.В. Історія філософської думки в Україні http://pidruchniki.com.ua/15021119/filosofiya/dmitro_chizhevskiy

Киевская городская библиотека: Чижевський Дмитро Іванович http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BIOGRAPHY/chijevsky.txt

Биография и жизненный путь. Чижевський Дмитрий http://www.bigreferat.com/biographes-74348.html

Олена ГОНОР. Дмитро Чижевський: Як ідеш - то йди. Сайт українських соціалістів „Товариш” http://tovarish.com.ua/archive/921/druhye_mat/Dmytro_Chy.html

Централізована бібліотечна система м. Олександрія. Біографія Дмитра Чижевського. Бібліографія. Веббібліографія http://www.library.alexandriya.com/index.php?option=com_content&view=article&id=44&Itemid=32

Українці в світі. Персоналії. Дмитро Чижевський http://www.ua.dev.cawas.com/peoples/064727aec5213d22/

Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, проректор Національного університету «Острозька академія». Памфіл Юркевич - Олексій Гіляров -

Дмитро Чижевський: із історії співпраці українських та російських інтелектуалів http://www.day.kiev.ua/294815

Хто є хто на Кіровоградщині. Видатні земляки 2006. ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ ТА ВИДАТНІ ЗЕМЛЯКИ. ЧИЖЕВСЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ (1894-1977) - УЧЕНИЙ-ЕНЦИКЛОПЕДИСТ, СЛАВІСТ, КУЛЬТУРОЛОГ, ФІЛОСОФ, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ, РЕЛІГІЄЗНАВЕЦЬ, ЛІНГВІСТ http://who-is-who.com.ua/bookmaket/kirovograd/2/6.html

Автореферат дисертації „Дмитро Чижевський як історик філософії” - 1999 // Андрій Олександрович Погорілий; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка http://www.lib.ua-ru.net/inode/7176.html

Архів Д.І.Чижевського. Євген Пизюр. ДМИТРО ІВАНОВИЧ ЧИЖЕВСЬКИЙ (До 60-тилітнього ювілею) http://library.kr.ua/elmuseum/chizhevsky/pyzyur.html

Дмитро Іванович Чижевський. Особистість і творчість. Газета Народне слово 7 квітня 2004 http://kirovograd.rks.kr.ua/daily/kirovograd/2004/4/7/708/

Постаті: Великі українці. Дмитро Іванович Чижевський http://greatukrainians.com.ua/country/ukraine/136.html

Прикарпатська бібліотека наукової бібліотеки. Дмитро ЧИЖЕВСЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. - Київ 2003 (за виданням Нью-Йорк 1956) http://library.iv-fr.net/2008/01/23/dmitro_chizhevskijj__storja_ukransko_lteraturi_zmst.html

Ірина Вікторівна Валявко (м.Київ, Україна) – кандидат філософських наук, науковий співробітник Інституту філософії НАН України, науковий співробітник Української вільної академії наук у США. Дмитро Іванович Чижевський як дослідник слов’янського бароко http://barocco2006.narod.ru/valiavko.htm

Архів Д.І.Чижевського. Панас Феденко. ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ (4 квітня 1894 - 18 квітня 1977). Спомин про життя і наукову діяльність http://library.kr.ua/elmuseum/chizhevsky/spomyn.html

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії. Чижевський Дмитро Іванович http://www.linux24web.info/kraj-uk-show

Гетман І. І. ДВА ПОГЛЯДИ НА ФІЛОСОФІЮ ФРІДРІХА НІЦШЕ (ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ І ЛЕВ ШЕСТОВ) http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/NaUKMA/Filos/2008_76/11_getman_ii.PDF

Літературний поступ. – 2004. – 29 жовтня Іван ЛУЧУК. Розсекречення Дмитра Чижевського Славістика. Том І: Дмитро Чижевський і світова славістика: Збірник наукових праць / Редактори Роман Мних, Євген Пшеничний. - Дрогобич: Коло, 2003. - 446 с. http://postup.brama.com/usual.php?what=32584

Газета „Час і події”. Автор Артем Гонта „Невідомий Чижевський” http://www.chasipodii.net/article/1621/?vsid=b3cdfca42fc13c2f8030f67a5cfabc2f

Блоґ: В'ячеслав Артюр. КАТЕГОРІЯ СВІТОГЛЯДУ В ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИХ СТУДІЯХ ДМИТРА ЧИЖЕВСЬКОГО http://v-artyukh.vkursi.com/198.html

Журнал „Слово і час”. Микола Iльницький ПЕРША МОНОГРАФIЯ ПРО ДМИТРА ЧИЖЕВСЬКОГО Надъярных Н.С. Дмитрий Чижевский. Единство http://www.slovoichas.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=27&Itemid=34

Українське незалежне видавництво „Смолоскип”. Чижевський Дмитро. Філософські твори: у 4-х тт. Введено зміст http://smoloskyp.org.ua/-leftmenu-152/--leftmenu-153/leftmenu-156/145-2009-06-01-20-21-41.html

Український журнал іноземної літератури „Всесвіт”. Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ. Літературна галактика Дмитра Чижевського в новітній інтерпретації http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=258&Itemid=41

Львівський національний університет ім. І.Франка. Центр гуманітарних досліджень. Ушкалов Л. Сковородіяна Дмитра Чижевського (ч.1) http://www.humanities.org.ua/projects.php?pid=129

В. В. Лучкевич, аспірант (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка) ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ДОСЛІДНИК НЕВІДОМОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ Я. А. КОМЕНСЬКОГО http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VZhDU/2009_46/17_46.pdf

Сайт присвячений Григорію Сковороді. Твори. Біографія. Дослідження. Дмитро Чижевський „Філософія Сковороди” http://www.misli.ho.ua/book.php

Центр i периферiї: схiднослов’янське середньовiччя в iнтерпретацiї Дмитра Чижевського http://www.ualogos.kiev.ua/toprint.html?id=890

Безплатна виртуальная єлектронная библиотека. Чижевский Дмитрий Іванович. Биография (перечень произведений) http://www.velib.com/author.php?author=ch_592_1

На сайті Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського в розділі “Архів Д.І.Чижевського” представлені: життєпис, науково-літературна спадщина вченого, бібліографія, Web-ресурси, галерея та інш. Електронний режим доступа: http://www.library.kr.ua/kray/chizhevsky/