Хомандюк Микола Васильович
Микола Васильович Хомандюк (1 жовтня 1945, с. Горбівка Глибоцького району Чернівецької області – 27 грудня 2005, м. Кіровоград) журналіст, режисер, редактор Кіровоградської державної телерадіокомпанії.
Життя і діяльність
Хомандюк Микола Васильович народився 1 жовтня 1945 року в селі Горбівка Глибоцького району на Буковині в селянській родині. По закінченню школи працював у рідному селі – спочатку в колгоспі, потім учителював. З дитинства хлопця вабила сцена, тому у 1963 році він вступив до театральної студії Київського академічного театру ім. І. Франка. Завершивши навчання, працював у Львівському театрі юного глядача, служив у збройних силах, після служби знову повернувся у свій ТЮГ. Ролями та увагою обділений не був, проте хотілося більшого. І молодий актор Микола Хомандюк перейшов у Дрогобицький музично-драматичний театр. Там виявся затребуваним – зіграв більше десятка ролей, але романтична натура кликала його в мандри. Потрапив на Далекий Схід – аж у Хабаровськ, де у крайовій філармонії функціонував драматичний ансамбль, який обслуговував українську діаспору Приамур’я, Хабаровського та Приморського країв. Ця сторінка біографії запам’яталась Миколі численними радісними і приязними зустрічами з нашими земляками, відірваними від України і спраглими за рідною мовою та мистецтвом. Повернувшись в Україну, працював у Ніжинському драмтеатрі, згодом навчався на режисерському факультеті Харківського інституту мистецтв, який закінчив у 1979 році. Був режисером у Мукачевому, Фергані, а потім приїхав у Кіровоград – режисером театру ляльок.
Край Кропивницького Микола полюбив відразу, а коли потрапив до заповідника-музею «Хутір Надія», то був просто зачарований, – тому з радістю прийняв пропозицію працювати в музеї. П’ять років роботи на «Хуторі Надія» були надзвичайно плідними для нього як у плані збагачення знаннями та знайомствами з цікавими людьми, так і в сенсі втілення власних ідей. Саме з цього часу затятого театрала, члена національної спілки театральних діячів України Миколу Хомандюка можна вважати краєзнавцем. Творчо-пошукову роботу Микола Васильович продовжив і в Києві, у Центральному проводі Всеукраїнського товариства «Просвіта», брав участь у підготовці й проведенні першого Всесвітнього форуму українців, встановив зв’язки з багатьма відомими українцями за кордоном.
Через хворобу Микола Хомандюк змушений був повернутися на Кіровоградщину, і тут у жовтні 1994 року доля посміхнулася йому запрошенням працювати в обласній державній телерадіокомпанії. З величезного доробку Миколи Хомандюка варто особливо виділити його талановито втілені проекти «Передзвін віків», «А стіл один для прадіда й онука» (про А. Тарковського), «Конвалія на граніті» (про трагічну долю поетеси з Гайворонщини Г. Берізки) і, нарешті, «Незгасимий вогонь Холодного Яру». Саме ця його робота у співавторстві з Володимиром Мощинським відзначена премією імені Володимира Ястребова. Величезне враження справила стрічка на учасників її презентації у Київському будинку вчителя під час третього Всесвітнього форуму українців. Багато ще задумів було у Миколи Васильовича – журналістських, літературних, але не судилося їм здійснитися. То є велика сумна істина, що відходячи, людина забирає цілий світ. Тим паче, творча людина. 27 грудня 2005 року Хомандюка Миколи Васильовича не стало.
(Вечір пам’яті Галини Берізки та Миколи Хомандюка, проведений в ОУНБ ім. Д. Чижевського)
Бібліографія
Авдєєв А. Новий фільм про Холодний Яр / А. Авдєєв // Наше місто. – 2015. – 26 березня. – С. 2
Корінь Т. Село, якому пощастило на лідерів / Т. Корінь // Кіровоградська правда. – 2007. – 30 листопада. – С. 3
Краєзнавчий вісник Кіровоградщини / Кіровоградська обл. організація Національної спілки краєзнавців України, Кіровоградська обл. спілка краєзнавців; ред. О. О. Бабенко, С. М. Янчуков, Т.
А. Григор’єва. – Кіровоград: Центрально–Українське видавництво. – Вип. 9: Спеціальний випуск, присвячений 130-річчю "Театру Корифеїв". – 2013. – 139 с.
Куманський, Броніслав Петрович. Під зорею степової Еллади / Броніслав Куманський. – Кіровоград : Видавець Лисенко В. Ф., 2015. – 165, с. : портр.
Куманський Б. Земля наша незвідана / Б. Куманський // Народне слово. – 2002. – 26 грудня. – С. 3
Лауреати премії імені Володимира Винниченка // Народне слово. – 2002. – 23 серпня. – С. 1
Лісниченко Ю. "Людина має у щось вірити" / Лісниченко Ю. // Вечірня газета. – 2004. – 29 жовтня. – С. 9
Макей Л. В честь Арсения Тарковского / Людмила Макей // Первая городская газета. – 2017. – 26 октября. – С. 10
Мороз Л. Сенс життя – праця для України : До річниці смерті Миколи Хомандюка / Л. Мороз // Народне слово. – 2007. – 27 грудня. – С. 3
Мороз Л. Героїзм і містика Холодного Яру: Презентація документально-публіцистичного фільму "Незгасимий вогонь Холодного Яру" / Мороз Л. // Народне слово. – 2001. – 18 вересня. – С. 1,3
Нагороди будуть вручені сьогодні // Народне слово. – 2003. – 15 травня. – С. 1
Підлісний К. "А стіл один для прадіда й онука" / К. Підлісний // Народне слово. – 2003. – 29 травня. – С. 3
Хомандюк М. "А якщо нема води – її випили..." / Хомандюк М. // Народне слово. – 2003. – 6 вересня. – С. 1,2
Хомандюк М. Головне є той домок ... або Роздуми з приводу / Хомандюк М. // Народне слово. – 2002. – 26 вересня. – С. 3
Хомандюк М. Дві вистави з Прикарпаття / Хомандюк М. // Народне слово. – 2002. – 18 липня. – С. 3
Хомандюк М. Добром зігрів серце / Хомандюк М. // Слово "Просвіти". – 2004. – 6–12 травня. – С. 8
Хомандюк М. Лист у далеку Францію / М. Хомандюк // Єлисавет. – 1992. – 27 травня. – С. 2
18. Хомандюк М. "Мій "Хазяїн" – не єсть Терещенко..." / М. Хомандюк // Єлисавет. – 1993. – 14 січня. – С. 6
Юрченко А. Киноэпопея о Кировограде / А. Юрченко // Репортер. – 2004. – 19 апреля . – С. 2
Янчуков Станіслав. З іменем Володимира Ястребова / Станіслав Янчуков. – Кіровоград: Центрально–Українське вид–во, 2005. – 158 с.
Web-ресурси
Микола Хомандюк. «Стихи остаются»
Ткаченко Ольга. Про небайдужі серця ( Перша електронна газета).