Харциєв Василь Іванович
Харцієв Василь Іванович — 1866, 31 грудня, Катеринослав (тепер Дніпропетровськ) — 1937, 29 листопада Кірово, (тепер Кіровоград) — педагог, мовознавець і теоретик літератури залишив важливі праці з питань лінгвістичної теорії поетичної творчості, педагогіки і методики викладання російської і української мов.
Життя і діяльність
Виховання — це прикраса щастя і притулок у нещасті.
Демокріт
Василь Іванович Харцієв народився в сім'ї кріпака, що втекла з Курської губернії і переховувалась до “волі” в Лисичанській балці, поблизу Бахмута. У дореволюційних джерелах зазначалося, що Харцієв Василь Іванович народився 31 грудня 1866 року. Цей же рік народження зазначено в “Енциклопедичному словнику” Брокгауза та Ефрона. Але в деяких післяреволюційних документах вже зазначається, що В. Харцієв народився 31 січня 1865 року, що, мабуть є помилкою. Після “волі” сім'я переїхала до Катеринослава, де батько працював бондарем. Батькам вдалося підготувати сина до вступу в гімназію. Ось як писав про це сам Харцієв: “З приватної школи відставного жандарма перейшов до рук невдахи бурсака, який і підготував мене до вступу в підготовчий клас Катеринославської гімназії, яку я закінчив у 1886 році”. В той же рік Василь вступає до Харківського університету. В університеті працює у відомого вченого мовознавця О. Потебні, стає його улюбленим учнем. Гурток навколо Потебні створюється при активній участі студента Василя Харцієва. Йому О. Потебня викладає щороку приватні лекції з теорії словесності, мови. Під впливом вченого Василь Харцієв працює над народною поезією, пише працю “ О запевах и припевах в народной поэзии”, за яку одержує золоту медаль. Закінчив університет в 1890 році. Своїм інтелектом та бажанням вчитися студент Василь Харцієв привернув до себе увагу і його залишали при університеті, але він відмовився. Після закінчення університету розпочинається педагогічна діяльність В. І. Харцієва. В 1891 році він одержує посаду викладача російської мови і літератури в Харківській жіночій гімназії, одночасно працюючи в чоловічій гімназії і реальній школі. Василь Харцієв створив першу дитячу колонію, про яку написав в книзі “Дитяча колонія в Березівських мінеральних водах” (1897).
З 1904 по 1908 рік Василь Іванович займає посаду викладача жіночої гімназії та комерційної школи в Катеринославі. У 1908 році він переїздить до Єлисаветграда, де організовує й очолює Єлисаветградську комерційну школу і одночасно викладає в реальному училищі.
На початку століття Єлисаветград був одним з найбільших і найбагатших міст України. Очоливши Єлисаветградське громадське училище, Василь Іванович перетворює його на взірцевий навчальний заклад, де були втілені ідеї знаних педагогів Західної Європи. То був зоряний час Харцієва. Він став ініціатором ряду цікавих починань в училищі. Здобув чималий авторитет як серед батьків учнів, вчителів, так і серед громадськості міста. Тому в 1909 році він в якості директора училища виступав на загальних зборах батьків з програмою перетворення училища у “зразкову школу”. Це була програма цілком конкретних і виважених намірів. Харцієву вдалося втілити в життя нові педагогічні ідеї в умовах звичайної масової школи. Ці ідеї були В.Харцієвим конкретизовані, апробовані практикою, розвинуті. У нього можна знайти багато такого, що пізніше зустрінемо в працях А. Макаренка і В. Сухомлинського. Головна ідея концепції В. Харцієва полягала у вихованні особистості вільної, всебічно розвиненої, озброєної міцними й потрібними в житті знаннями. Учень розглядався не як пасивний об'єкт навчання і виховання, а як дієва сторона цього процесу. В училищі була спроба відмовитися від бальної системи оцінювання знань учнів, заміни її характеристиками. Ця новація мала на меті систему покарань замінити системою дослідження причин неуспішності, негативного впливу на учнів і усунення цих причин, в міру можливостей, сім'єю та школою. Зміна відношення до учня, шанобливе ставлення до його особистості, відмова від поточних оцінок і дріб'язкових зауважень оздоровили морально-психологічний клімат в училищі. В. Харцієв вважав, що широка різноманітна позаурочна робота з учнями - “кращий засіб боротьби з дурним позашкільним впливом”. Проводились в училищі літературно-музичні вечори, де крім рефератів зачитувались нові оповідання або статті Чехова, Толстого, інших авторів. На подібних вечорах учні привчались до публічних виступів, до ведення полеміки, логічно мислити. Адже багатьох своїх вихованців він бачив у ролі майбутніх громадських діячів. Як директор, Харцієв постійно дбав про зростання педагогічної майстерності викладачів. Лише в одному 1911-1912 навчальному році викладач О. А. Біркін був відряджений на з'їзд художників і викладачів образотворчого мистецтва, викладач Л. В. Панасюк — на з'їзд викладачів математики до Петербургу, М. М. Поляков — на виставку-з'їзд з питань естетичного виховання учнівської молоді в Дрезден. В основі роботи педагогічного колективу лежав принцип демократизму. Лютневу революцію 1917 року В. Харцієв сприйняв захоплено й без вагань. Вже 9 березня він звернувся через газету до педагогів із закликом активно включитися у позашкільну освіту трудящих, їх громадянське виховання. Училище стало центром національного й демократичного руху в краї. На його базі було організовано українську секцію педагогічного товариства, раду учнів-українців. Василь Харцієв читав лекцію “Самоврядування в громадському й політичному житті культурних країн”. Він був одним з фундаторів партії народної свободи (кадетів) на Єлисаветградщині. Влітку 1917 року В. Харцієв заснував перші єлисаветградські вечірні загальноосвітні курси. Дехто з перших студентів педагогічної школи при вступі здавали довідки, що вони навчалися на цих курсах. Довідки датовані навіть 1920 роком. У 1917 році В. Харцієва було обрано головою шкільної ради громадського комерційного училища, яке він очолював. Вибори відбувалися за розпорядженням Тимчасового уряду. Він також завідував торговельною школою та торговельними вечірніми курсами для дорослих. У 1918 році Василя Івановича Хуцієва призначають інспектором-організатором місцевого відділу народної освіти. Він — член комісії з організації радянської трудової школи, лектор та організатор кооперативної школи, лектор перших радянських курсів позашкільної освіти. У 1927 році педагогічна громадськість України широко відзначила 35-річчя педагогічної діяльності В. Харцієва. У 1929 році він почав працювати в Інституті соціального виховання на кафедрі української мови. У 1930 році стає першим ректором Інституту соціального виховання. Пізніше, коли в 1933 році цей інститут було реорганізовано, В.Харцієв продовжує працювати в педагогічному інституті, де веде курс загального мовознавства, української мови та методики її викладання, а також теорії літератури. Захопленість громадсько-педагогічною роботою, перевантаження викладацькою діяльністю не дозволяли В. І. Харцієву зосередитись на науково-літературній роботі, яка була його справжнім покликанням. Але й те, що зроблено вченим, заслуговує на увагу. У багатьох журналах і газетах дореволюційного і післяреволюційного часу надруковано десятки критичних і бібліографічних статей, рецензій, відгуків, написаних Харцієвим. Ним видані окремі брошури про творчість О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, а також “Учебник русского языка”. Найважливіші праці В. І. Харцієва з лінгвістичної теорії поетичної творчості надруковані у відомому виданні “Питання теорії і психології творчості”, яке редагував професор Б. О. Лезін. Серед праць, що вміщені в цьому виданні, надзвичайну наукову цінність мають такі дослідження, як “Основи поетики Потебні”, “Елементарні форми поезії”, “Що таке проза?”, “Міфотворення, поезія, наука”, “Форми поетичного і прозаїчного мислення”, “Образність і емоційність у поезії”, “Психологія поетичного образу стосовно до виховання” та інші. В одному з листів до Харцієва Максим Горький писав, що він часто радить молодим письменникам- початківцям читати його статті. Надзвичайно велику цінність мають праці В. І. Харцієва щодо вивчення і популяризації теоретичної спадщини видатного вченого-мовознавця О.О. Потебні. Це був улюблений учень О. Потебні, який осягнув його думку в її тонких нюансах. І учень віддавав належне пам'яті вчителя, доклавши чимало зусиль до приведення в порядок посмертних, чорнових рукописів Потебні з синтаксису та теорії словесності. Він один із перших описав їх. Тільки завдяки солідній філологічній підготовці, знанням теоретичної спадщини великого вченого і величезній працьовитості В.І. Харцієва могли бути видані посмертно третій том творів О. О. Потебні “Із записок з російської граматики”, “Замітки з теорії словесності” та інші. За редакцією та вступними статтями В. І. Харцієва вийшло чимало праць О. О. Потебні, зокрема “Мисль і мова”, “Із лекцій з теорії словесності”, “Із записок з російської граматики” та інші. Не надрукованою залишилась велика праця В. Харцієва “Мова та література”, в якій зроблено підсумок систематизованого вивчення теорії О. О. Потебні. Основні положення цієї праці надруковано в журналі “Червоний шлях” у статті “Мова та письмо — явління одного гатунку”. Крім того, В. І. Харцієв надрукував ряд критичних заміток, рецензій, у яких відстоював вчення О. О. Потебні від нападок дилетантів у мовознавчій науці. В. І. Харцієв був одним із найактивніших членів комітету по виданню повного зібрання творів О.О. Потебні при Всеукраїнській Академії наук. Харцієв перебував у полі зору чекістів з початку 30-х років, хоча був заарештований лише у 1936 році, декілька місяців просидів у в'язниці під слідством у надзвичайно важких умовах. У тюрмі загострилася хвороба нирок і шлунку і його було переведено в лікарню. Після операції в надзвичайно тяжкому стані його забрали додому. Через декілька днів Василь Іванович Харцієв помер. За відомостями “Української радянської енциклопедії”, це сталося 29 листопада 1937 року у Харкові . Папери В. І. Харцієва, його бібліотека, деякі рукописи О. Потебні зникли. Втрачено його не надруковані праці “Мова та література”, “Єгипетські лілії”, ряд інших. Могилу Харцієва не розшукано. Поховано його вірогідніше всього в м. Кірово (нині Кіровоград ) на Биківському кладовищі. Різностороння педагогічна і наукова діяльність В. І. Харцієва, його висока культура, освіченість, його творча енергія на культурній ниві є взірцем для працівників освіти і науки. У червні 1993 року було підготовлено спеціальний випуск історико-краєзнавчої газети “Єлисавет”, присв’ячений видатному українському педагогу Василю Івановичу Харцієву. Ім'я видатного українського вченого і педагога-практика В. І. Харцієва, незаслужено забуте, сьогодні поволі повертається до нас.
Бібліографія
Основні праці В. І. Харцієва
Предисловие // Потебня А. А. Из лекций по теории словесности: Басня. Пословица. Поговорка. - Харьков, 1894. - С. 1-2. То же // 2-е изд. -Х., 1914. То же // з-е изд. - Х., 1930. Предисловие // Потебня А. А. Из записок по русской граматике. ІІІ. Об изменении значения и заменах существительного. - Х., 1899. - ІІІ — V. Предисловие // Потебня А. А. Из записок теории словесности: Поэзия и проза. Тропы и фигуры. Мышление поэтическое и мифическое. - Х., 1905. - С. V – VІ. Потебня А. А. Основы поэтики: По лекциям, читанным А. А. Потебней в конце 80-х годов, и заметкам бывшего слушателя. (Подготовил В. И. Харциев) // Вопросы теории и психологии творчества. - Т. 2. - Вып. 2. - Х., 1910. - С. 1-98. Вступна стаття одного з учнів Потебні // Потебня А. А. Полное собрание сочинений. Под ред. Комитета по изд. Соч. А.А. Потебни при Всеукр. Академии наук. - Т. 1. - Одесса, 1922. - С. Х — ХХVІІ. То же // 2-е изд. - Одесса., 1926. Посмертные материалы А. А. Потебни // Сборник Харьковского историко-филологического обществаии - Т. 4. - Х., 1892. - С. 75-87 Воспоминания об Александре Афанасьевиче Потебне // Славянское обозрение. - 1892. - Т. 2. - Кн. V – VІ. - С. 120-126; Кн. VІІ — VІІІ. - 364- 376. Новый труд по истории языка и мысли А. А. Потебни // Труды пед. Отдела при Харьков. историко-филологическом обществе. - Вып. V. - Х., 1899.- С. 143-162. Учение А. А. Потебни о народности и национализме // Мирный труд.- 1902.- Кн. ІІ. - С. 179-189; Кн. ІІІ. - С. 170-181; Кн. V. - С. 118-138. Что такое проза? // Вопросы теории и психологии творчества. - Т.1. - Изд. 2-е. - Х., 1911, - C. 318 — 335. Элементарные формы поэзии // Вопросы теории и психологии творчества. - Т. 1. - Изд. 2-е. - Х., 1911. - С. 347-399. Психология поэтического образа в применении к воспитанию // Вопросы теории и психологии творчества. - Т. 1. - Изд. 2-е. - Х., 1911. - С. 417- 425. Основы поэтики А. А. Потебни // Вопросы теории и психологии творчества. - Т. 2. - Вып. 2-й. - Изд. 1-е. - Х., 1910. - С. 1-98. Мифотворчество, поэзия и наука // Вопросы теории и психологии творчества. Т. V. - Х., 1914. - С. 510-556. Чтение об Александре Сергеевиче Пушкине 26 мая 1899 г., в 100-летнюю годовщину его рождения / Сост. В. И. Харциев; Под ред. И. П. Хрущева. - Х.: Изд. Харьков. Комиссии нар. Чтений, 1899. - 46 с. Пушкинские принципы в творчестве Гоголя. // Харьковский университетский сборник в память В. А. Жуковского и Н. В. Гоголя. - Х.: Печатное дело, 1903. - С.163 — 170. Краткий очерк жизни и творчества М. Ю. Лермонтова /1814-1914/. К 100-летию со дня рождения. (Для средней школы). - Х.: Изд. Б. А. Лезина, 1914. - 32 с. Учебник русского языка. - Ч.І. Этимология и синтаксис. -Спб., 1909. - 79 с. Учебник русского языка — Ч.2. Синтаксис. - Спб, 1909. - 62 с. О преподавании грамматики русского языка в низших классах гимназии // Труды пед. Отдела Харьков. ист.-филол. общества. - Вып. 2-й. - Х., 1894. - С. 41-48. Об организации ученических экскурсий // Труды пед. Отдела Харьков. ист.-филол. общества. - Вып. 4-й. - Х., 1897. - С. 21-40. О школьном изучении Домостроя // Труды пед. Отдела Харьков. ист.-филол. общества. - Вып. 4-й. - Х., 1897. - С. 41- 50. Детская колония в Березовских минеральных водах. // Труды пед. Отдела Харьков. ист.-филол. Общества. - Вып. 4-й. - Х., 1897. -C. 91-92. Об устройстве библиотеки учебников при Обществе попечения о бедных учениках 2-й Харьковской гимназии / Соавт. Б. А. Краевский. // Труды пед. отдела Харьков. ист.-филолол. общества. - Вып. 4-й. - Х., 1897. - С. 107-115. Взгляды Ф. И. Буслаева на преподавание русского языка и словесности в средней школе // Труды пед. отдела Харьков. ист.-филол. общества. - Вып. 5-й. - Х., 1899. - С. 7 — 37. О некоторых приемах обучения правописания // Труды пед. отдела Харьков. ист.- филол. общества. - Вып. 5-й. - Х., 1899. - С. 38-54. Заметки по обучению родному языку: а) Письменные упражнения в низших классах; б) Система знаков препинания. // Труды пед. отдела Харьков. ист.- филол. общества. - Вып. 7-й. - Х., 1902. - C. 149-179. Памяти Ф. И. Буслаева // Сборник Харьков. ист.-филол. о-ва. - Вып. 11-й. - Х., 1899. - 10 с. Об испуганном интеллигенте // Голос Юга. - 1917. - № 143. - С. 3. К педагогам // Голос Юга. - 1917. - № 56 — С. 3. Собрание сочинений И. С. Тургенева // Голос Юга. - 1918. - 28 октября (10 ноября). - С. 4. Андрей Петрович Феоктистов // Зиновьевский пролетариат. - 1927. - № 57. Потебня и “лапки”: (З приводу однієї академічної рецензії) // Червоний шлях. - 1925. - № 5. - С. 158- 164. Мова та письменство — явлення одного гатунку // Червоний шлях. - 1927. - № 8. - С. 160-169. Потебня і сучасна поетика // Червоний шлях. - 1927. - №12. - С. 116-134. Сборник литературно-художественного кружка учащихся Елисаветградского коммерческого училища (под ред. В. Харциєва).- Елисаветград, 1909. Очерк деятельности Елисаветградского общества распространения коммерческого образования за первое пятилетие. - Елисаветград, 1914.- 338 с.
Література про життя і діяльність В.І Харцієва
Босько В. Видатні мовознавці нашого краю: від Віктора Григоровича до Віталія Скляренка / В. Босько // Народне слово. - 2012. - 2 лютого. - С. 1,13 : фото
Зленко Г. Потебнянець Василь Харцієв / Г. Зленко // Науковий світ. - 2006. - № 1. - С. 29-30
Калініченко Н. Василь Харцієв: підготовка педагогічних кадрів. // Історико-педагогічний альманах. - 2012. - № 2.- С.55-59
Постолатій В. Творець нової школи в Єлисаветграді : до 140-річчя від дня народження В.І. Харцієва / В. Постолатій, О. Гур"янова // Освітянське слово. - 2005. - № 11. - С. 6
Постолатій В. Перший професор Василь Іванович Харцієв (1866-1937)// Постолатій В. Педагогічна освіта на Кіровоградщині (1865-1965). - Кіровоград. 2006. - С. 71-97.
Постолатій В. Український педагог: нові сторінки біографії) / В. Постолатій // Єлисавет. Історико-краєзнавчий додаток до газети “ Народне слово”. - 1993. - вип. 11 (24 червня)
Василь Іванович Харцієв //Українська радянська енциклопедія. / Головна редакція української радянської енциклопедії. - К., 1985.-Т.12.- С.113
Чернецький, В. Видатний мовознавець і педагог В. І. Харцієв / В. Чернецький // Мовознавство. - 1968. - № 3. - С. 31.
Web-ресурси
7 Харцієв Василь Іванович — Вікіпедія
Харциев Василий Иванович http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron
Харциев Васиий Иванович - Толковый словарь https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=6&cad=rja&sqi=2&ved=0CFcQFjAF&url=http%3A%2F%2Finvivio.net%2Fdict%2F3282%2F&ei=RBRtUby3GcfHtAa3kYBo&usg=AFQjCNGFfZAXSH0XY1UeP-NFR0VA_o-qGg&sig2=iajDa64Sdka6Pvsa48XF8A