Відмінності між версіями «Флоровський Василь Антонович»

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: [[Файл:Florovsky.jpg|мини|<p style="text-align:center;">'''Флоровський Георгій Васильович'''</p><p style="text-align:left;">...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Florovsky.jpg|мини|<p style="text-align:center;">'''Флоровський Георгій Васильович'''</p><p style="text-align:left;"><b>народився</b> — 9.09.1893<br /><b>місце народження</b> — м.Єлисаветград, Херсонська губернія<br /><b>дата смерті</b> — 11.08.1979<br /><b>місце смерті</b> — Принстон, штат Нью-Джерсі, США<br />]]</p>
 
[[Файл:Florovsky.jpg|мини|<p style="text-align:center;">'''Флоровський Георгій Васильович'''</p><p style="text-align:left;"><b>народився</b> — 9.09.1893<br /><b>місце народження</b> — м.Єлисаветград, Херсонська губернія<br /><b>дата смерті</b> — 11.08.1979<br /><b>місце смерті</b> — Принстон, штат Нью-Джерсі, США<br />]]</p>
ФЛОРОВСЬКИЙ ГЕОРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
+
 
 
'''Георгій Васильович Флоровський''' – філософ, історик культури  і церкви, православний священик російського походження, протоієрей. Народився 28 серпня (9 вересня) 1893 в Єлисаветграді, в родині православного священика.
 
'''Георгій Васильович Флоровський''' – філософ, історик культури  і церкви, православний священик російського походження, протоієрей. Народився 28 серпня (9 вересня) 1893 в Єлисаветграді, в родині православного священика.
  
Життя і діяльність
+
 
 +
 
 +
==Життя і діяльність==
 +
 
 
Флоровський Георгій Васильович народився 28 серпня 1893 року (за старим стилем) у передмісті Єлисаветграда (тепер - Кіровоград) Ковалівці. Батько - священик, кандидат богослов'я, випускник Московської духовної академії, законовчитель Єлисаветградської чоловічої гімназії Василь Антонович Флоровський. Мати - дочка священика Одеського кафедрального Преображенського собору. Незабаром сім'я Георгія переїжджає в Одесу, де батько працював старшим священиком Покровської церкви на Олександрійському проспекті, ректором Одеської духовної семінарії, а потім - кафедральним протоієреєм Преображенського собору. В 1911 році Георгій закінчив із золотою медаллю гімназію і вступив на історико-філологічний факультет Новоросійського університету. Тут він займався у філософській групі студентів під керівництвом професора Миколи Миколайовича Ланге, відвідував за власною ініціативою для кращого оволодіння філософією ряд курсів фізико-математичного факультету: з математичного аналізу,  механіки, фізичної хімії, алгебри й геометрії,  фізики, а також лекції на медичному факультеті. У своєму студентському творі, за який він одержав у 1913 році срібну медаль, Георгій використовував книги і статті англійською, італійською, німецькою й французькою мовами. У квітні 1916 року на четвертому курсі він був визнаний гідним золотої медалі за студентську дисертацію на тему „Сучасні вчення про умовисновки”. Університетську освіту Георгій Флоровський закінчив у 1916 році, склавши останні екзамени з богослов'я, англійської та німецької мов. Потім його залишили при університеті на кафедрі філософії для підготовки до доцентського звання. Бурхливі події революційних років не йшли на користь успішній кар'єрі. Звання приват-доцента він одержав тільки у 1920 році, склавши магістерський іспит. Флоровський, встиг до від'їзду в еміграцію прочитати в нашому університеті лише один курс - по філософії природознавства. Емігрувавши з Росії, Георгій Флоровський у Софії продовжував працювати над магістерською дисертацією „Історична філософія Герцена”, яку успішно захистив у Празі в 1923 році. Працюючи в Празі, він викладає й займається науковою роботою. З-під його пера виходять роботи „Людська й Божественна мудрість” і „Основи логічного релятивізму”. У 1925 році - запрошення в Париж на кафедру патристики Православного Богословського інституту імені преподобного Сергія Радонежського. У 1948 році його обирають членом Центрального Виконавчого комітетів Всесвітньої Ради Церков. У цьому ж році він стає професором, а потім - деканом Свято-Володимирської духовної академії в Нью-Йорку, одночасно читаючи лекції у Колумбійському університеті. З 1958 року - завідуючий кафедрою історії Східної церкви Гарвардського університету. З 1964 року викладає в Принстонській духовній семінарії та у Принстонському університеті.
 
Флоровський Георгій Васильович народився 28 серпня 1893 року (за старим стилем) у передмісті Єлисаветграда (тепер - Кіровоград) Ковалівці. Батько - священик, кандидат богослов'я, випускник Московської духовної академії, законовчитель Єлисаветградської чоловічої гімназії Василь Антонович Флоровський. Мати - дочка священика Одеського кафедрального Преображенського собору. Незабаром сім'я Георгія переїжджає в Одесу, де батько працював старшим священиком Покровської церкви на Олександрійському проспекті, ректором Одеської духовної семінарії, а потім - кафедральним протоієреєм Преображенського собору. В 1911 році Георгій закінчив із золотою медаллю гімназію і вступив на історико-філологічний факультет Новоросійського університету. Тут він займався у філософській групі студентів під керівництвом професора Миколи Миколайовича Ланге, відвідував за власною ініціативою для кращого оволодіння філософією ряд курсів фізико-математичного факультету: з математичного аналізу,  механіки, фізичної хімії, алгебри й геометрії,  фізики, а також лекції на медичному факультеті. У своєму студентському творі, за який він одержав у 1913 році срібну медаль, Георгій використовував книги і статті англійською, італійською, німецькою й французькою мовами. У квітні 1916 року на четвертому курсі він був визнаний гідним золотої медалі за студентську дисертацію на тему „Сучасні вчення про умовисновки”. Університетську освіту Георгій Флоровський закінчив у 1916 році, склавши останні екзамени з богослов'я, англійської та німецької мов. Потім його залишили при університеті на кафедрі філософії для підготовки до доцентського звання. Бурхливі події революційних років не йшли на користь успішній кар'єрі. Звання приват-доцента він одержав тільки у 1920 році, склавши магістерський іспит. Флоровський, встиг до від'їзду в еміграцію прочитати в нашому університеті лише один курс - по філософії природознавства. Емігрувавши з Росії, Георгій Флоровський у Софії продовжував працювати над магістерською дисертацією „Історична філософія Герцена”, яку успішно захистив у Празі в 1923 році. Працюючи в Празі, він викладає й займається науковою роботою. З-під його пера виходять роботи „Людська й Божественна мудрість” і „Основи логічного релятивізму”. У 1925 році - запрошення в Париж на кафедру патристики Православного Богословського інституту імені преподобного Сергія Радонежського. У 1948 році його обирають членом Центрального Виконавчого комітетів Всесвітньої Ради Церков. У цьому ж році він стає професором, а потім - деканом Свято-Володимирської духовної академії в Нью-Йорку, одночасно читаючи лекції у Колумбійському університеті. З 1958 року - завідуючий кафедрою історії Східної церкви Гарвардського університету. З 1964 року викладає в Принстонській духовній семінарії та у Принстонському університеті.
  

Версія за 16:44, 24 грудня 2012

Флоровський Георгій Васильович

народився — 9.09.1893
місце народження — м.Єлисаветград, Херсонська губернія
дата смерті — 11.08.1979
місце смерті — Принстон, штат Нью-Джерсі, США

Георгій Васильович Флоровський – філософ, історик культури і церкви, православний священик російського походження, протоієрей. Народився 28 серпня (9 вересня) 1893 в Єлисаветграді, в родині православного священика.


Життя і діяльність

Флоровський Георгій Васильович народився 28 серпня 1893 року (за старим стилем) у передмісті Єлисаветграда (тепер - Кіровоград) Ковалівці. Батько - священик, кандидат богослов'я, випускник Московської духовної академії, законовчитель Єлисаветградської чоловічої гімназії Василь Антонович Флоровський. Мати - дочка священика Одеського кафедрального Преображенського собору. Незабаром сім'я Георгія переїжджає в Одесу, де батько працював старшим священиком Покровської церкви на Олександрійському проспекті, ректором Одеської духовної семінарії, а потім - кафедральним протоієреєм Преображенського собору. В 1911 році Георгій закінчив із золотою медаллю гімназію і вступив на історико-філологічний факультет Новоросійського університету. Тут він займався у філософській групі студентів під керівництвом професора Миколи Миколайовича Ланге, відвідував за власною ініціативою для кращого оволодіння філософією ряд курсів фізико-математичного факультету: з математичного аналізу, механіки, фізичної хімії, алгебри й геометрії, фізики, а також лекції на медичному факультеті. У своєму студентському творі, за який він одержав у 1913 році срібну медаль, Георгій використовував книги і статті англійською, італійською, німецькою й французькою мовами. У квітні 1916 року на четвертому курсі він був визнаний гідним золотої медалі за студентську дисертацію на тему „Сучасні вчення про умовисновки”. Університетську освіту Георгій Флоровський закінчив у 1916 році, склавши останні екзамени з богослов'я, англійської та німецької мов. Потім його залишили при університеті на кафедрі філософії для підготовки до доцентського звання. Бурхливі події революційних років не йшли на користь успішній кар'єрі. Звання приват-доцента він одержав тільки у 1920 році, склавши магістерський іспит. Флоровський, встиг до від'їзду в еміграцію прочитати в нашому університеті лише один курс - по філософії природознавства. Емігрувавши з Росії, Георгій Флоровський у Софії продовжував працювати над магістерською дисертацією „Історична філософія Герцена”, яку успішно захистив у Празі в 1923 році. Працюючи в Празі, він викладає й займається науковою роботою. З-під його пера виходять роботи „Людська й Божественна мудрість” і „Основи логічного релятивізму”. У 1925 році - запрошення в Париж на кафедру патристики Православного Богословського інституту імені преподобного Сергія Радонежського. У 1948 році його обирають членом Центрального Виконавчого комітетів Всесвітньої Ради Церков. У цьому ж році він стає професором, а потім - деканом Свято-Володимирської духовної академії в Нью-Йорку, одночасно читаючи лекції у Колумбійському університеті. З 1958 року - завідуючий кафедрою історії Східної церкви Гарвардського університету. З 1964 року викладає в Принстонській духовній семінарії та у Принстонському університеті.

Англійською мовою видане 14-томне зібрання творів Георгія Флоровського. Основні праці - по візантології, культурології, історії російської філософії. Член Афінської Академії, член Американської академії мистецтв і науки, член Брюссельської Академії релігійних наук, член Британської Академії. Почесний доктор університету Нотр-Дам, Свято-Володимирської духовної семінарії, Вельського університету, Принстонського університету. Професор Свято-Сергіївського православного богословського інституту в Парижі (1926-1939, 1947-1948), доктор богослов'я «honoris causa» Університету св. Андрія в Единбурзі (1937), професор догматичного богослов'я, патрології та пастирського богослов'я та декан Свято-Володимирської духовної семінарії в Нью-Йорку (1948-1955), професор Гарвардського і Принстонського університетів. Помер Георгій Флоровський 11 серпня 1979 року в Принстоні.

Архів Г.Флоровського зберігається в бібліотеці Принстонського університету. В основі богослов'я Георгія Флоровського лежить ідея „неопатристического синтеза”, що розуміється як творче, з урахуванням сучасного філософського досвіду („Вперед - до Отців”), повернення до святоотцівської традиції Вселенської (нерозділеної) Церкви. Н. Лоський називав Флоровського „самим православним з сучасних російських філософів”. Відомий діяч Православної Церкви в Америці Іоанн Мейєндорф у передмові до праці „ Шляхи російського богослов'я” відзначає, що хоча в галузі богослов'я Флоровський був блискучим самоучкою, не володіючи формально богословською підготовкою, він не тільки занурився у вивчення Отців Церкви, але і придбав популярність як патролог. Його праця „Шляхи російського богослов'я” визнавалася багатьма як основний бібліографічний довідник з історії духовної культури Росії. Ця книга витримала численні перевидання.

Н. Бердяєв починає свою рецензію „Шляхів” словами: „Книга о. Георгія Флоровського названа невірно, потрібно було назвати „безпутність російського богослов'я”!, і навіть, зважаючи на широке охоплення книги, „безпутність російської думки” або „безпутність російської духовної культури”. І Бердяєв, і Л. Лебедєв відзначають, що, присвятивши книгу богослов'ю в його традиційному для XIX століття значенні, Флоровський необгрунтовано за ці рамки виходить і судить не російське богослов'я, а всю російську душу. „За Флоровським, - пише о. Л. Лебедєв, - російська душа в цілому ... виявилася на хибному шляху”. Світогляд Флоровського еволюціонував в бік все більшої ортодоксальності, традиційного православного богослов'я.


Пам’ять

На батьківщині Георгія Флоровського, в Кіровограді в 1993 році відзначали 100-річчя з дня його народження. Протягом Днів пам’яті отця Георгія Флоровського багато заходів проводилися вперше. Вперше відкрилася виставка „Родина Флоровських і світова духовна культура” в Кіровоградській обласній науковій бібліотеці імені Д.Чижевського.

В Кафедральному соборі Кіровоградської єпархії пройшла божественна літургія. По завершенні літургії присутні в соборі взяли участь у Хресному ході через усе місто до Свято-Покровської Церкви. Під час Хресного ходу лунали церковні співи, псалми. У листопаді 1995 року Вчена Рада Одеського державного університету по клопотанню філософського відділення впровадила іменну стипендію ім. Георгія Флоровського для студентів-філософів.

З 1998 року в Одеському університеті проводяться студентські наукові читання пам'яті Георгія Флоровського.

У 2002 році вони проводилися в рамках Міжнародної конференції студентів-філософів – V наукові читання пам'яті Г.Флоровського.

У 2005 році на конференції були студенти з Києва, Одеси, Львова, Донецька, Харкова, Івана-Франківська, Дрогобича.

Незабаром пройшли й ХІ читання за матеріалами книги „Георгий Флоровский: священнослужитель, богослов, философ. – М. , 1993”. і газети „Одеський університет”.


Бібліографія

Основні видання наукових праць

Флоровский, Георгий (протоиерей). Пути Русского Богословия / Прот. Георгий Флоровский ; С предисл. прот. И. Мейендорфа и указ. имен. - 3-е изд. - Париж : YMCA-press, 1983. - 600 с.

Флоровський Г. В. Шляхи російського богослов'я.3-тє вид. з перед. прот. І. Мейендорфа і покажчиком імен.- Париж: YMCA-PRESS, 1983.

Флоровский, Георгий (протоиерей). Пути русского богословия [Текст] / Прот. Георгий Флоровский; Предисл. прот. И. Мейендорфа. - 4-е изд. - Париж : YMCA-press, 1988. - 597 с.

Флоровский, Г. В. Жил ли Христос? [Текст] : Историческое свидетельства о Христе / Г. В. Флоровский. - М. : МП "Либрис", 1991. - 31 с.

Флоровский, Георгий. Пути русского богословия [Текст] / Прот. Георгий Флоровский; С предисл. прот. И. Мейендорфа и указ. имен. - Репринт. изд. - К. : Христиан.-благотвор. ассоц. "Путь к истине", 1991. - 599,[1] с.

Флоровский, Георгий В. Восточные отцы IV-го века [Текст] / Прот. Георгий Флоровский. - [Репринт. изд.]. - М. : МП "Паломник", 1992. - 239,[1] с..

Флоровский, Георгий В. Восточные отцы V-VIII веков [Текст] / Прот. Георгий Флоровский. - Репринт. воспроизведение изд.: Византийские отцы, V-VIII/ Свящ. Г. В. Флоровский (Париж, 1933). - М. : Паломник, 1992. - 260 с.

Флоровский, Георгий Васильевич (протоиерей). Отцы первых веков / Георгий Флоровский,. - Кировоград: Изд.-инф. агентство "Без таємниць", 1993. - 45

Флоровский, Георгий Васильевич Из прошлого русской мысли / Георгий Васильевич Флоровский; Сост. М.А.Колеров, Ю.П.Сенокосов. - М. : АГРАФ, 1998. - 431 с.

Флоровський, Г. Метафізичні передумови утопізму [Текст]: (Коротко подається біографія Г.В.Флоровського) / Г.Флоровський // Хроніка 2000. - 2000. - N 2 (39-40). - С. 340-359

Вибрані листи Дмитра Чижевського до о. Георгія Флоровського [Текст] / публ. і комент. І. Валявко // Філософська думка. - 2010. - N 6. - С. 90-129


Література про життя і діяльність

Георгий Флоровский: священнослужитель, богослов, философ [Текст] / общ. ред. Ю. П. Сенокосова. - М. : Прогресс : Культура, 1995. - 416 с.

Хоружий, С. С. Флоровский Георгий Васильевич(28.VІІІ(9.ІХ). 1893,Елизаветград - 11.VІІ1979, Принстон, США) - богослов,философ, историк культуры [Текст] / С.С.Хоружий // Литературная энциклопедия Русского Зарубежья 1918-1940 Писатели Русского зарубежья. - Москва, 1997. - С. 409-411

Повернення отця Георгія Флоровського [Текст] // Народне слово. - 1993. - 19 жовтня. - С. 1

Бирман, М. Русская эмиграция в Болгарии (в науке, культуре и просвещении) [Текст] / М.Бирман // Новый журнал. - 2000. – N 218. - С. 167-179

Голубович И.В. Православный богослов Георгий Флоровский: одесский период творчества [Текст] / Голубович И.В. // Наукове пізнання: методологія та технологія. - 2001. - № 6 (спецвипуск). - С. 58-60

Френчко Л. Знаменитости степной столицы [Текст] : Семья Флоровских / Френчко Л. // Ведомости. - 2005. - 10 июня. - С. 8

Валявко, Ірина. Діалог крізь роки: листування Дмитра Чижевського та о. Георгія Флоровського [Текст] / І. Валявко // Філософська думка. - 2010. - N 6. - С. 79-89



Web-ресурси

Философский факультет Одесского национального университета им. И.И. Мечникова. Георгій Флоровський - випускник і приват-доцент Новоросійського університету http://www.philosof.onu.edu.ua/local/flor_page.php

Православна релігійна думка ХІХ-ХХ ст. (Упорядник – доц. Охріменко О.Г.) http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Pravos.html

Проект „Українці в світі”. Георгій Флоровський http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/e08d69c2b550f90c/

Георгій Васильович Флоровський: биография http://www.people.su/ua/114690_3

Історія філософської думки в Україні - Огородник І.В. http://pidruchniki.ws/15140205/filosofiya/georgiy_florovskiy