Тодоровський Петро Юхимович

Петро Юхимович Тодоровський

Дата народження — 26.08.1925
Місце народження — м. Бобринець, Зинов’євський округ, УРСР, СРСР (нині Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 24.05.2013
Місце смерті — м. Москва, Росія
Місце поховання — м. Москва, Новодівиче кладовище

Петро Юхимович Тодоровський (26 серпня 1925, м. Бобринець, Зинов’євський округ, УРСР, СРСР (нині Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна) – 24 травня 2013, м. Москва) – радянський український та російський кінорежисер, кінооператор, сценарист, композитор, виконавець; учасник Другої світової війни, народний артист РРФСР, заслужений діяч мистецтв України.

Життя і діяльність

Тодоровський Петро Юхимович народився 26 серпня 1925 року в місті Бобринець (нині Кропивницького району Кіровоградської області), у сім’ї Юхима Гільєвича Тодоровського і Розалії Цалєвни Островської.

Петро Тодоровський навчався в Бобринецькій середній школі № 1. У 30-ті роки пережив голод. В цей час сім’я Тодоровських виїхала до Сталінграда. Щоб прожити, Петро важко заробляв разом із батьком, розвантажуючи платформи з вугіллям на електростанції «Сталгрес».

Коли почалася війна, Тодоровські переїхали в Саратовську область у Камишин, потім у селище Пісчанка, звідки Петро Тодоровський пішов на службу в армію. З літа 1943 року він – курсант Саратовського військово-піхотного училища, а в червні 1944 року у званні молодшого лейтенанта потрапив на фронт, де командував мінометним взводом у складі Першого Білоруського фронту. Петро Тодоровський пройшов з боями Україну, Польщу, Німеччину, штурмував Берлін, був поранений і контужений.

Після війни до 1949 року Тодоровський служив офіцером у військовому гарнізоні під Костромою, а з 1949 по 1954 рік навчався на операторському факультеті Всесоюзного Державного інституту кінематографії (майстерня Б. Волчека). До ВДІКу він вступив з другого разу, а після першого курсу його відрахували як «професійно непридатного», потім поновили – все ж таки фронтовик, орденоносець.

У 1955-1972 рр. Тодоровський працював на Одеській кіностудії. В Одесі він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Мірою, яка згодом стала відомим сценаристом науково-популярного кіно, директором і генеральним продюсером студії «Мірабель», де знімав фільми Петро Тодоровський. В них народився син Валерій. Зараз Валерій Тодоровський відомий російський режисер, сценарист, продюсер.

Дебют Тодоровського як кінооператора відбувся на кіностудії «Молдова-фільм». Першою його режисерською роботою була воєнна драма «Вірність» (1965).

На «Мосфільм» Петро Тодоровський прийшов у 1975 році. Ще в 60-х роках він почав виступати як композитор, імпровізатор і автор пісень, у 1970 – вперше знявся як актор у фільмі «Був місяць травень». У своїх фільмах Тодоровський і режисер, і композитор, і сценарист. Більшість фільмів – це авторські спостереження, в основі яких – факти його біографії. Один із найвідоміших фільмів режисера – «Військово-польовий роман» (1983) – увійшов у номінацію кращих зарубіжних фільмів, представлених на премію «Оскар», а на Міжнародному кінофестивалі в Іспанії отримав нагороду за кращий сценарій. Фільм «Ретро втрьох» був представлений на кінофестивалях у Берліні, Лондоні, Монреалі, Карлових Варах, Белграді, Будапешті.

Фільми режисера переглянули 250 мільйонів глядачів. Помер Петро Тодоровський у Москві 26 серпня 2013 року. Похований на Новодівичому кладовищі.

Нагороди

Два ордени Вітчизняної війни І ступеня (1945, 1985)

Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня (1945)

Орден «За заслуги перед Вітчизною» ІV ступеня (1995)

Орден «За заслуги перед Вітчизною» ІІІ ступеня (2000)

Орден «За заслуги перед Вітчизною» ІІ ступеня (2005)

Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967)

Народний артист РРФСР (1985)

Лауреат премії «Ніка» (1992)

Лауреат премії «Кінотавр»(1993)

Лауреат премії «Кіношок»(1995)

Лауреат премії «Золотий Овен» (1995)

Лауреат Державної премії Російської Федерації (1996)

Фотогалерея

• 

  Петро Тодоровський в молоді роки

• 

  Петро Тодоровський

• 

  Петро Тодоровський

• 

  Петро Тодоровський-кінооператор

• 

  Меморіальна дошка на школі, в якій навчався Петро Тодоровський (м. Бобринець)

• 

  Могила Петра Тодоровського на Новодівичому кладовищі в Москві

Фільмографія

Режисерські роботи

Легенда про дитячу іграшку (1955)

Ніколи (1962, спільно з В. Дьяченко)

Вірність (1965)

Фокусник (1967)

Міський романс (1970)

Своя земля (1973)

Остання жертва (1976)

В день свята (1978)

Кохана жінка механіка Гаврилова (1981)

Військово-польовий роман ( 1983)

По головній вулиці з оркестром (1986)

Інтердівчинка (1989)

Анкор, іще Анкор (1992)

Яка дивна гра (1995)

Ретро втрьох (1997)

Життя повне забав (2001)

В сузір’ї Бика (2003)

Ріоріта (2008)

Операторські роботи

Молдавські наспіви

Весна на Зарічній вулиці (1956, спільно з Р. Василевським)

Моя дочка (1956)

Два Федори (1958)

Спрага (1959)

Ніколи (1962)

Сценарії

Вірність (1965)

Міський романс (1970)

Остання жертва (1976)

В день свята (1978)

Військово-польовий роман ( 1983)

По головній вулиці з оркестром (1986)

Анкор, іще Анкор (1992)

Яка дивна гра (1995)

Життя повне забав (2001)

Акторські роботи

Був місяць травень (1970, режисер Марлен Хуцієв)

Трясовина (1977)

Роботи П. Тодоровського-композитора

Сильніше урагану (1960)

Над нами Південний Хрест (1965)

Робоче селище (1965)

Військово-польовий роман ( 1983)

Мої сучасники (1984)

По головній вулиці з оркестром (1986)

Інтердівчинка (1989)

Анкор, іще Анкор (1992)

Яка дивна гра (1995)

Ретро втрьох (1997)

Життя повне забав (2001)

Свято (2001)

Ріоріта (2008)

Бібліографія

Книги

Тодоровский Петр Ефимович. Военно-полевой роман: Киноповести / Петр Тодоровский. – М.: Изд. дом «Дрофа»: ТОО «Лирус», 1994. – 459,[3] с.; 22 см. – (Сер. «Кинороман»)

Статті

Тодоровский Петр. Александр Буравский при участии Тимура Сулейманова «В созвездии Быка» // Киносценарии. – 2001. – № 3. – С. 7-31

Тодоровский Петр. Анкор, ещё Анкор! / П. Тодоровский // Искусство кино. – 1992. – № 4. – С. 25-47: іл

Тодоровский Петр. «Без кино я превращаюсь в пепел...» (Диалог с Жанной Васильевой) // Литературная газета. – 1995. – № 30. – С. 8

Тодоровский Петр. В молодости легко быть счастливым / П. Тодоровский // Искусство кино. – 2005. – № 5. – С. 71-78

Тодоровский Петр. Вопросник Пруста // Киносценарии. – 2001. – № 6. – С. 174-176

Тодоровский П. Вспоминай не вспоминай: Кинороман / П. Тодоровский // Киносценарии. – 2003. – № 1. – С. 55-85

Тодоровский Петр: «К великой тайне нельзя прикасаться» // Молодежная эстрада. – 2003. – № 6. – С. 123-126

Тодоровский П. «Мы преклонялись перед мэтрами» / П. Тодоровский // Искусство кино. – 2003. – № 2. – С. 6-9

Тодоровский Петр. Отцы и дети. Дочки-матери: Заочные диалоги / П. Тодоровский, В. Тодоровский // Искусство кино. – 2000. – № 10. – С. 50-52: іл.

Тодоровский Петр. У каждого режиссера должна быть своя интонация / П. Тодоровский // Киносценарии. – 2001. – № 3. – С. 3-5.

Тодоровский Петр. «Я в режиссуре дилетант»// Столица. – 1993. – № 30.– С. 50-52

Тодоровский Петр. «Я понимал, что надо делать своё кино» / П. Тодоровский, Е. Стишова, М. Тодоровская // Искусство кино. – 1998. – № 3. – С. 4-10.: іл.

Матеріали про життя і творчість П.Ю.Тодоровського

Тодоровський Петро Юхимович // Митці України: Енциклопед. довідник. К., 1992. - С.580

Статті

Агрест-Короткова Світлана. «Ніколи не воював із державою»: Тодоровський Петро / Світлана Агрест-Короткова // День. – 2006. – 24 червня. – С. 6

Александрова Т. Тодоровские: «И дома все то же кино» / Т. Александрова // Крестьянка. – 1998. – № 8. – С. 18-21

Аннинский Лев. Варианты забав / Л. Аннинский // Искусство кино. – 2003. – № 3. – С. 51-52.

Арцеулова Анна. Мелодии войны: Петр Тодоровский / А. Арцеулова // Кинопарк. – 2007. – № 5. – С. 48

Бажан Валентина. Наш земляк : Слово пам’яті / Валентина Бажан // Народне слово. – 2013. – 30 травня. – С. 1

Барабаш Е. Бардовское кино Петра Тодоровского / Е. Барабаш // Независимая газета. – 2002. – 18 ноября. – С. 7

Бахарева Таисия. Николай Бурляев: «История, положенная в основу фильма «Военно-полевой роман», реальна. Ее свидетелем был сам Петр Тодоровский»: 40 дней назад ушел из жизни известный режиссер, сценарист, актер, композитор / Таисия Бахарева // Факты и комментарии. – 2013. – 4 июля. – С. 9 : фото

Белый А. Петр Тодоровский: «После фильма «Анкор, еще Анкор!» один военный обещал меня застрелить» / А. Белый // Комсомольская правда. – 2000. – 2 сентября. – С. 15

Боброва Н. Петровский пассаж: Петр Тодоровский / Н. Боброва // МК–Бульвар. – 2004. – № 7. – С. 12-17

Богомолов Юрий. Одиночество спринтера на стайерской дистанции /или лирика шестидесятников / Ю. Богомолов // Искусство кино. – 1992. – № 4. – С. 48-54.: іл.

Варкан Екатерина. Петр Тодоровский: На передовую я попал в одной гимнастерке / Екатерина Варкан // Культура. – 2005. – № 1-2. – С. 8

Васильев Ю. «Я – неровный режиссер»: Патриарх отечественного кино Петр Тодоровский / Ю. Васильев // Московские новости. – 2002. – № 33. – С. 19

Вутянов Анатолій. А в Бобринці пам’ятають родину Тодоровського / Анатолій Вутянов // Кіровоградська правда. – 2010. – 24 вересня. – С. 10

Гаврюшенко О. Иванова одиссея на фоне Зевса и Партизана: «В созвездии Быка» Петра Тодоровского / О. Гаврюшенко // Культура. – 2003. – № 33. – С. 7.

Гайда Лариса. «Інтердівчинка» – з Бобринця / Лариса Гайда // Честь хлібороба. – 2020. – 29 серпня. – С. 2 : фото

Гельман І. «Інтердівча» нам не чуже... (Про фільм П. Тодоровського) / І. Гельман // Молодий комунар. – 1989. – 11 листопада

Горделадзе Л. Именем доброты: на соискание Государственной премии УССР им. Т. Г. Шевченко (выдвинут фильм П. Тодоровского «Военно-полевой роман») / Л. Горделадзе // Рабочая газета. – 1984. – 28 декабря

Даценко В. Мала батьківщина Петра Тодоровського / В. Даценко // Кіровоградська правда. – 2010. – 3 вересня. – С. 10

Даценко В. У його спогадах про війну завжди була присутня мала Батьківщина / В. Даценко // Честь хлібороба. – 2015. – 29 серпня. – С. 3 : фото

Дацька В. Вміння побачити поетичне у повсякденному / В. Дацька // Народне слово. – 2010. – 29 липня. – С. 5, 6: фото; Кіровоградська правда. – 2005. – 23 серпня. – С. 4

Леус І. Вік режисера видно лише на екрані: Земляки / І. Леус // Честь хлібороба. – 2007. – 8 грудня. – С. 8

Любарський Р. Петро Тодоровський: «Важливо, щоб у тебе був хороший «нульовий цикл» / Р. Любарський // Народне слово. – 2013. – 4 липня. – С. 8 : фото ; Честь хлібороба. – 2013. – 9 липня. – С. 2

Мельман А. «А нам и здесь хорошо, в своей избушке» / А. Мельман // Украина-Центр. – 2011. – 8 сентября. – С. 14

Миличенко Ирина. Вдова кинорежиссера Петра Тодоровского Мира Григорьевна: «Никита Михалков сначала очень красиво похоронил Тодоровского на Новодевичьем с воинским салютом, а потом зарубил его сценарий, но не буду же я страдать, что Никита – такая сука» / Ирина Миличенко // Бульвар Гордона. – 2015. – № 38 (сентябрь). – С. 8-10 : фото

Павлова Снежана. Петр Тодоровский: Не война ведь...: Как известный режиссер снимал свой самый знаменитый фильм «Верность» / Снежана Павлова // Комсомольская правда. – 2006. – 8 сентября. – С. 6-7.

Панасов Игорь. И на дуде игрец / Игорь Панасов // Кино Дайджест. – 2010. – № 1-2 . – С. 76-83: кол. іл.

Петр Тодоровский: Биография // Искусство кино. – 2000. – N 10. – С. 50

Петренко С. П. Ю. Тодоровський // Молодий комунар. – 1981. – 27 серпня

Режиссер Петр Тодоровский отметил свой юбилей в Санкт-Петербурге // Украина-Центр. – 1995. – 29 сентября

Сергійчук І. В рамках Дня міста відкриють меморіальну дошку Петру Тодоровському / І. Сергійчук // Честь хлібороба. – 2013. – 3 вересня. – С. 2

Серикова Валентина. Петр Тодоровский, кинорежиссер, сценарист, оператор, композитор и автор песен: «Сейчас у нас невосполнимый дефицит доброты!» / Валентина Серикова // Бизнес. – 2006. – № 50. – С. 100-104

Степанова О. Парень из нашего города / О. Степанова // Украина-Центр. – 2008. – 28 марта. – С. 5

Сухин Г. Петр Тодоровский: «Мои герои – из моей жизни» / Г. Сухин // Смена. – 1996. – № 12. – С. 50-58

Ушанский П. И в семьдесят пять есть порох в пороховницах: Интервью с П. Тодоровским / П. Ушанский // Украина-Центр. – 1994. – 25 марта. – С. 12

Френчко Л. Знаменитости степной столицы: Петр Тодоровский / Л. Френчко // Ведомости. – 2005. – 26 августа. – С. 8

Четвертий «Кіношок» назвав переможців (Петро Тодоровський – за картину «Яка чудова гра») // Київські відомості. – 1995. – 27 вересня. – С. 15

Шигарева Юлия. Оглушенный тишиной: Не стало режиссера Петра Тодоровского / Юлия Шигарева // Аргументы и факты в Украине. – 2013. – № 22 (29 мая). – С. 26 : фото. кол.

«Яка чудова гра» – так називається новий фільм, знятий нашим відомим земляком П. Тодоровським // Кіровоградська правда. – 1996. – 30 січня.

DVD-ресурси

Анкор, еще анкор! [Електронний ресурс] / реж. Петр Тодоровский; вик.: Валентин Гафт, Ирина Розанова, Евгений Миронов. – М.: Киностудия «Круг», 1992. – 1 ел. опт. диск (DVD-ROM)

Русские драмы [Електронний ресурс] / реж. Петр Тодоровский; вик.: Валентин Гафт, Ирина Розанова, Евгений Миронов. – СПб.: ООО «Мега Видео», б. г. – 2 ел. опт. диск (DVD-ROM). – (Сер. «Коллекционное издание»; вып. 558)

Web-ресурси

Даценко Василь. Петро Тодоровський: у його спогадах про війну завжди була присутня мала батьківщина (Перша електронна газета)

Кіноромантика Петра Тодоровського : бібліографічний покажчик (ОУНБ ім. Д.І. Чижевського)

Петро Тодоровський (Альманах визначних подій)

Помер режисер Петро Тодоровський (Interfax. Україна)

Тодоровський Петро Юхимович (Вікіпедія )

Тодоровський Петро Юхимович. Фільм «Чому я живий» (2021): прем’єра фільму в безкоштовному доступі (Одеська кіностудія представляє)

У Москві помер кінорежисер Петро Тодоровський (ВВС News Україна)

Пішов з життя відомий російський режисер і сценарист Петро Тодоровський (День)

Тодоровський Петро Юхимович (nina.az)