Відмінності між версіями «Тодоровський Петро Юхимович»

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 10: Рядок 10:
  
 
Після війни Тодоровський служив до 1949 року офіцером у військовому гарнізоні під Костромою. З 1949 по 1954 рік навчався на операторському факультеті Всесоюзного Державного інституту кінематографії (майстерня Б.Волчека). До ВДІКу вступив з другого разу, а після першого курсу  його відрахували як професійно непридатного. Потім поновили — фронтовик, орденоносець. У 1955 - 1972 рр. працював на Одеській кіностудії. В Одесі познайомився зі своєю майбутньою дружиною Мірою. Згодом вона стала відомим сценаристом науково-популярного кіно, директором і генеральним продюсером студії “Мірабель”, на якій знімалися фільми Петра Тодоровського. В них народився син Валерій.  Зараз Валерій Тодоровський відомий російський режисер, сценарист, продюсер.  
 
Після війни Тодоровський служив до 1949 року офіцером у військовому гарнізоні під Костромою. З 1949 по 1954 рік навчався на операторському факультеті Всесоюзного Державного інституту кінематографії (майстерня Б.Волчека). До ВДІКу вступив з другого разу, а після першого курсу  його відрахували як професійно непридатного. Потім поновили — фронтовик, орденоносець. У 1955 - 1972 рр. працював на Одеській кіностудії. В Одесі познайомився зі своєю майбутньою дружиною Мірою. Згодом вона стала відомим сценаристом науково-популярного кіно, директором і генеральним продюсером студії “Мірабель”, на якій знімалися фільми Петра Тодоровського. В них народився син Валерій.  Зараз Валерій Тодоровський відомий російський режисер, сценарист, продюсер.  
 +
 +
[[Файл:Todorovsky.jpg]]
  
 
Дебют  кінооператора відбувся на кіностудії “Молдова-фільм”. Першою режисерською роботою була воєнна драма “Вірність” (1965). На “Мосфільм” Тодоровський прийшов у 1975 році.  Ще в 60-х роках Петро Тодоровський  почав виступати як композитор, імпровізатор  і автор пісень, у 1970 — вперше знявся як актор у фільмі “Був місяць травень”.  У своїх фільмах Тодоровський виступає у ролі режисера, композитора і сценариста. Більшість фільмів  - це авторські спостереження, в основі яких лежать факти його біографії. Один із найвідоміших його фільмів “Військово-польовий роман” (1983) увійшов у номінацію кращих зарубіжних фільмів, представлених на премію “Оскар”, а на Міжнародному кінофестивалі в Іспанії отримав нагороду за кращий сценарій. Остання робота Петра Тодоровського — фільм “Ретро втрьох” був представлений на кінофестивалях у Берліні, Лондоні, Монреалі, Карлових Варах, Белграді, Будапешті. Фільми Петра Тодоровського переглянули 250 мільйонів глядачів. Нині Петро Тодоровський проживає в Москві.
 
Дебют  кінооператора відбувся на кіностудії “Молдова-фільм”. Першою режисерською роботою була воєнна драма “Вірність” (1965). На “Мосфільм” Тодоровський прийшов у 1975 році.  Ще в 60-х роках Петро Тодоровський  почав виступати як композитор, імпровізатор  і автор пісень, у 1970 — вперше знявся як актор у фільмі “Був місяць травень”.  У своїх фільмах Тодоровський виступає у ролі режисера, композитора і сценариста. Більшість фільмів  - це авторські спостереження, в основі яких лежать факти його біографії. Один із найвідоміших його фільмів “Військово-польовий роман” (1983) увійшов у номінацію кращих зарубіжних фільмів, представлених на премію “Оскар”, а на Міжнародному кінофестивалі в Іспанії отримав нагороду за кращий сценарій. Остання робота Петра Тодоровського — фільм “Ретро втрьох” був представлений на кінофестивалях у Берліні, Лондоні, Монреалі, Карлових Варах, Белграді, Будапешті. Фільми Петра Тодоровського переглянули 250 мільйонів глядачів. Нині Петро Тодоровський проживає в Москві.
 
 
 
  
 
==Нагороди==
 
==Нагороди==

Версія за 15:08, 6 лютого 2013

Тодоровський Петро Юхимович

народився — 26.08.1925
місце народження — м. Бобринець Кіровоградської області

Петро Юхимович Тодоровський (26 серпня 1925 року, м. Бобринець) – відомий російський кінорежисер, сценарист, композитор, виконавець. Фронтовик, кавалер орденів Великої Вітчизняної війни. Народний артист РРФСР, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії Росії та багатьох кінофестивалів.



Життя і діяльність

Петро Юхимович Тодоровський народився 26 серпня 1925 року в місті Бобринець у сім’ї Юхима Гільєвича Тодоровського і Розалії Цалєвни Островської. Петро Тодоровський навчався в Бобринецькій середній школі №1. У 30-ті роки пережив голод. В цей час сім’я Тодоровських виїхала до Сталінграда. Щоб прожити, важко заробляв разом із батьком, розвантажуючи платформи з вугіллям на електростанції "Сталгрес". Коли почалася війна, Тодоровські переїхали в Саратовську область у Камишин, потім селище Пісчанка, звідки Петро Тодоровський пішов на службу в армію. З літа 1943 року він - курсант Саратовського військово-піхотного училища, а в червні 1944 року у званні молодшого лейтенанта потрапив на фронт, де командував мінометним взводом у складі Першого Білоруського фронту. Петро Тодоровський пройшов з боями частину України, Польщу, Німеччину, штурмував Берлін. Був поранений і контужений.

Після війни Тодоровський служив до 1949 року офіцером у військовому гарнізоні під Костромою. З 1949 по 1954 рік навчався на операторському факультеті Всесоюзного Державного інституту кінематографії (майстерня Б.Волчека). До ВДІКу вступив з другого разу, а після першого курсу його відрахували як професійно непридатного. Потім поновили — фронтовик, орденоносець. У 1955 - 1972 рр. працював на Одеській кіностудії. В Одесі познайомився зі своєю майбутньою дружиною Мірою. Згодом вона стала відомим сценаристом науково-популярного кіно, директором і генеральним продюсером студії “Мірабель”, на якій знімалися фільми Петра Тодоровського. В них народився син Валерій. Зараз Валерій Тодоровський відомий російський режисер, сценарист, продюсер.

TodorovskyiPY2.jpg

Дебют кінооператора відбувся на кіностудії “Молдова-фільм”. Першою режисерською роботою була воєнна драма “Вірність” (1965). На “Мосфільм” Тодоровський прийшов у 1975 році. Ще в 60-х роках Петро Тодоровський почав виступати як композитор, імпровізатор і автор пісень, у 1970 — вперше знявся як актор у фільмі “Був місяць травень”. У своїх фільмах Тодоровський виступає у ролі режисера, композитора і сценариста. Більшість фільмів - це авторські спостереження, в основі яких лежать факти його біографії. Один із найвідоміших його фільмів “Військово-польовий роман” (1983) увійшов у номінацію кращих зарубіжних фільмів, представлених на премію “Оскар”, а на Міжнародному кінофестивалі в Іспанії отримав нагороду за кращий сценарій. Остання робота Петра Тодоровського — фільм “Ретро втрьох” був представлений на кінофестивалях у Берліні, Лондоні, Монреалі, Карлових Варах, Белграді, Будапешті. Фільми Петра Тодоровського переглянули 250 мільйонів глядачів. Нині Петро Тодоровський проживає в Москві.

Нагороди

Два ордени Вітчизняної війни І ступеня (1945, 1985)

Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня (1945)

Орден “За заслуги перед Вітчизною” ІV ступеня (1995)

Орден “За заслуги перед Вітчизною” ІІІ ступеня (2000)

Орден “За заслуги перед Вітчизною” ІІ ступеня (2005)

Почесний приз Президента Росії (2000)

Народний артист РРФСР (1985)

Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967)

Лауреат Державної премії Російської Федерації (1996)

Лауреат премії “Золотий Овен” (1995)

Лауреат премії “Ніка” (1992)

Лауреат премії “Кінотавр”(1993)

Лауреат премії “Кіношок”(1995)



Фільмографія

Режисерські роботи

Легенда про дитячу іграшку (1955)

Ніколи (1962, спільно з В.Дьяченко)

Вірність (1965)

Фокусник (1967)

Міський романс (1970)

Своя земля (1973)

Остання жертва (1976)

В день свята (1978)

Кохана жінка механіка Гаврилова (1981)

Військово-польовий роман ( 1983)

По головній вулиці з оркестром (1986)

Інтердівчинка (1989)

Анкор, іще Анкор (1992)

Яка дивна гра (1995)

Ретро втрьох (1997)

Жизнь забавами полна (2001)

В сузір’ї Бика (2003)

Ріоріта (2008)


Операторські роботи

Молдавські наспіви

Весна на Зарічній вулиці (1956, спільно з Р. Василевським)

Моя дочка (1956)

Два Федори (1958)

Спрага (1959)

Ніколи (1962)


Сценарії

Вірність (1965)

Міський романс (1970)

Остання жертва (1976)

В день свята (1978)

Військово-польовий роман ( 1983)

По головній вулиці з оркестром (1986)

Анкор, іще Анкор (1992)

Яка дивна гра (1995)

Життя повне забав (2001)


Акторські роботи

Був місяць травень (1970, режисер Марлен Хуцієв)

Трясовина (1977)


Композитор

Сильніше урагану (1960)

Над нами Південний Хрест (1965)

Робоче селище (1965)

Військово-польовий роман ( 1983)

Мої сучасники (1984)

По головній вулиці з оркестром (1986)

Інтердівчинка (1989)

Анкор, іще Анкор (1992)

Яка дивна гра (1995)

Ретро втрьох (1997)

Життя повне забав (2001)

Свято (2001)

Ріоріта (2008)



Бібліографія

Книги

Тодоровский Петр Ефимович. Военно-полевой роман: Киноповести / Петр Тодоровский. - М.: Изд. дом "Дрофа": ТОО "Лирус", 1994. - 459,[3] с.; 22 см. - (Сер. "Кинороман")


Статті

Петр Тодоровский. Александр Буравский при участии Тимура Сулейманова "В созвездии Быка" // Киносценарии. - 2001. - № 3. - С. 7-31

Тодоровский Петр. Анкор, ещё Анкор! / П. Тодоровский // Искусство кино. - 1992. - № 4. - С. 25-47: іл

Тодоровский Петр. “Без кино я превращаюсь в пепел...” (Диалог с Жанной Васильевой) // Литературная газета. - 1995. - № 30. - С.8

Тодоровский Петр. В молодости легко быть счастливым / П. Тодоровский // Искусство кино. - 2005. - № 5. - С. 71-78

Петр Тодоровский. Вопросник Пруста // Киносценарии. - 2001. - № 6. - С. 174-176

Тодоровский П. Вспоминай не вспоминай: Кинороман / П. Тодоровский // Киносценарии. - 2003. - № 1. - С. 55-85

Петр Тодоровский: "К великой тайне нельзя прикасаться" // Молодежная эстрада. - 2003. - № 6. - С. 123-126

Тодоровский П. "Мы преклонялись перед мэтрами" / П. Тодоровский // Искусство кино. - 2003. - № 2. - С. 6-9

Тодоровский Петр. Отцы и дети. Дочки-матери: Заочные диалоги / П.Тодоровский, В. Тодоровский // Искусство кино. - 2000. - № 10. - С. 50-52: іл.

Тодоровский Петр. У каждого режиссера должна быть своя интонация / П. Тодоровский // Киносценарии. - 2001. - № 3. - С. 3-5.

Тодоровский Петр. “Я в режиссуре дилетант”// Столица. - 1993. - № 30.- С.50 -52

Тодоровский Петр. "Я понимал, что надо делать своё кино" / П. Тодоровский, Е. Стишова, М. Тодоровская // Искусство кино. - 1998. - № 3. - С. 4-10.: іл.


Матеріали про життя і творчість П.Ю.Тодоровського

Тодоровський Петро Юхимович // Митці України: Енциклопед. довідник. К., 1992. - С.580


Статті

Агрест-Короткова Світлана. "Ніколи не воював із державою": Тодоровський Петро / Світлана Агрест-Короткова // День. - 2006. - 24 червня. - С. 6

Александрова Т. Тодоровские: "И дома все тоже кино" / Т.Александрова // Крестьянка. - 1998. - № 8. - С. 18-21

Аннинский Лев. Варианты забав / Л. Аннинский // Искусство кино. - 2003. - № 3. - С. 51-52.

Арцеулова Анна. Мелодии войны: Петр Тодоровский / А. Арцеулова // Кинопарк. - 2007. - № 5. - С. 48

Барабаш Е. Бардовское кино Петра Тодоровского / Е. Барабаш // Независимая газета. - 2002. - 18 ноября. - С. 7

Белый А. Петр Тодоровский: "После фильма "Анкор, еще Анкор!" один военный обещал меня застрелить / А.Белый // Комсомольская правда. - 2000. - 2 сентября. - С. 15

Боброва Н. Петровский пассаж: Петр Тодоровский / Н. Боброва // МК-Бульвар. - 2004. - № 7. - С. 12-17

Богомолов Юрий. Одиночество спринтера на стайерской дистанции /или лирика шестидесятников/ / Ю. Богомолов // Искусство кино. - 1992. - № 4. - С. 48-54.: іл. Варкан Екатерина. Петр Тодоровский: На передовую я попал в одной гимнастерке / Екатерина Варкан // Культура. - 2005. - № 1-2. - С. 8

Васильев Ю. "Я - неровный режиссер": Патриарх отечественного кино Петр Тодоровский / Ю. Васильев // Московские новости. - 2002. - № 33. - С. 19

Вутянов Анатолій. А в Бобринці пам’ятають родину Тодоровського / Анатолій Вутянов // Кіровоградська правда. - 2010. - 24 вересня. - С. 10

Гаврюшенко О. Иванова одиссея на фоне Зевса и Партизана: "В созвездии Быка" Петра Тодоровского / О. Гаврюшенко // Культура. - 2003. - № 33. - С. 7.

Гельман І. “Інтердівча” нам не чуже... (Про фільм П.Тодоровського) // Молодий комунар. - 1989. - 11 листопада

Горделадзе Л. Именем доброты: на соискание Государственной премии УССР им. Т.Г.Шевченко (выдвинут фильм П.Тодоровского «Военно-полевой роман») // Рабочая газета. - 1984. - 28 декабря

Даценко В. Мала батьківщина Петра Тодоровського / В. Даценко // Кіровоградська правда. - 2010. - 3 вересня. - С. 10

Дацька В. Вміння побачити поетичне у повсякденному / В. Дацька // Народне слово. - 2010. - 29 липня. - С. 5, 6: фото

Дацька В. Вміння побачити поетичне у повсякденному: 26 серпня - 80 років з дня народження Петра Тодоровського / В. Дацька // Кіровоградська правда. - 2005. - 23 серпня. - С. 4

Иваницкий Сергей. Петр Тодоровский: "Увидев в нашей шумной компании Гердта, Окуджаву и Высоцкого, вызванный соседями участковый милиционер лишь робко спросил: "Ребята, а можно я с вами рядом посижу?" / Сергей Иваницкий // Факты и комментарии. - 2009. - 22 декабря. - С. 9: фото

Карсанова Е. За отца отвечает сын: Режиссеру, композитору, сценаристу и актеру Петру Тодоровскому исполняется 75 лет / Е.Карсанова, [б. м.]

Кравченко Андрей. Петр Тодоровский: "В любимой работе возраста не замечаешь" / Андрей Кравченко // Аргументы и факты. - 2008. - № 35. - С. 3: фото.кол.

Кравченко Андрей. Петр Тодоровский: "Я увидел в газете маленькую статейку под названием "Девушки любят гитаристов", вырезал ее и повесил в квартире на одну из гитар. И кто ни заходит, говорит: "А-а, старый хрыч!...": Известному режиссеру и автору музыки ко многим фильмам исполняется 85 лет / Андрей Кравченко // Факты и комментарии. - 2010. - 26 августа. - С. 11: фото

Лазутина Е. Народный артист России Петр Тодоровский: "Да кому это нужно?" - сказали мне на "Мосфильме", прочитав сценарий "Военно-полевого романа": Известный кинорежиссер отметил 80-летний юбилей / Е. Лазутина // Факты. - 2005. - 30 августа. - С. 9

Левит А. Режиссер Петр Тодоровский: "Сексуальные сцены на съемках "Интердевочки" я корректировал, исходя из личного опыта" / Левит А. // Факты. - 2003. - 6 февраля. - С. 9

Левочко В. В титрах фильма значатся... / В. Левочко // Ведомости Плюс. - 2009. - 13 февраля. - С. 7: фото

Левочко В. Фрагменты о важнейшем из искусств / В. Левочко // Ведомости. - 2007. - 2 февраля. - С. 7

Леус І. Вік режисера видно лише на екрані: Земляки / І. Леус // Честь хлібороба. - 2007. - 8 грудня. - С. 8 Мельман А. "А нам и здесь хорошо, в своей избушке" / А.Мельман // Украина-Центр. - 2011. - 8 сентября. - С. 14

Москвина Татьяна. Ничего нет лучше хорошей погоды / Т. Москвина // Искусство кино. - 2003. - № 2. - С. 23-29.

Отцы и дети // Искусство. - 2000. - № 10. - С. 50-52

Павлова Снежана. Петр Тодоровский: Не война ведь...: Как известный режиссер снимал свой самый знаменитый фильм "Верность" / Снежана Павлова // Комсомольская правда. - 2006. - 8 сентября. - С. 6-7.

Панасов Игорь. И на дуде игрец / Игорь Панасов // Кино Дайджест. - 2010. - № 1-2 . - С. 76-83: кол.іл.

Петр Тодоровский: Биография // Искусство кино. - 2000. - N 10. - С. 50

Петренко С. П.Ю.Тодоровський// Молодий комунар. - 1981. - 27 серпня

Режиссер Петр Тодоровский отметил свой юбилей в Санкт -Петербурге// Украина-Центр. - 1995. - 29 сентября "Ретро втроем" // Новые фильмы. - 1998. - № 4. - С. 2-4

Серикова Валентина. Петр Тодоровский, кинорежиссер, сценарист, оператор, композитор и автор песен: "Сейчас у нас невосполнимый дефицит доброты!" / Валентина Серикова // Бизнес. - 2006. - № 50. - С. 100-104

Серикова Валентина. Петр Тодоровский: "В детстве я украл у отца пять рублей и купил балалайку. На ней и научился играть": Известному российскому режиссеру исполнилось 83 года / Валентина Серикова // Факты и комментарии. - 2008. - 24 июля. - С. 9: фото

Степанова О. Парень из нашего города / О. Степанова // Украина-Центр. - 2008. - 28 марта. - С. 5

Сухин Г. Петр Тодоровский: «Мои герои — из моей жизни»// Смена. - 1996. - №12. - С. 50-58

Ушанский П. И в семьдесят пять есть порох в пороховницах: Интервью с П.Тодоровским// Украина-Центр. - 1994. - 25 марта. - С.12

Френчко Л. Знаменитости степной столицы: Петр Тодоровский / Френчко Л. // Ведомости. - 2005. - 26 августа. - С. 8

Четвертий “Кіношок” назвав переможців (Петро Тодоровський — за картину “Яка чудова гра”) // Київські відомості. - 1995. - 27 вересня. - С.15

Шигарева Юлия. Петр Тодоровский "Зов плоти сильнее страха смерти" / Юлия Шигарева // Аргументы и факты. - 2005. - № 34.

«Яка чудова гра» - так називається новий фільм, знятий нашим відомим земляком П. Тодоровським // Кіровоградська правда. - 1996. - 30 січня.

Анкор, еще анкор! [Електронний ресурс] / реж. Петр Тодоровский; вик.: Валентин Гафт, Ирина Розанова, Евгений Миронов. - М.: Киностудия "Круг", 1992. - 1 ел. опт. диск (DVD-ROM)

Русские драмы [Електронний ресурс] / реж. Петр Тодоровский; вик.: Валентин Гафт, Ирина Розанова, Евгений Миронов. - СПб.: ООО "Мега Видео", б. г. - 2 ел. опт. диск (DVD-ROM). - (Сер. "Коллекционное издание"; вып. 558)



Web-ресурси

Тодоровский Пётр Ефимович: Материал из Википедии //

Тодоровський Петро Юхимович: Матеріал з Вікіпедії //

Тодоровський Петро Юхимович [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://sites.google.com/site/librarybr/vidatni-zemlaki/--

Тодоровский Петр Ефимович [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wwii-soldat.narod.ru/200/ARTICLES/BIO/todorovsky_pe.htm

Тодоровский Петр: Биография [Електронний ресурс]. - Режим доступу // http://www.rusactors.ru/t/todorovsky/index.shtml

Тодоровский Петр [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

Тодоровський Петро Юхимович

Тодоровский Петр Ефимович: Персоны [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://odessafilm.com.ua/persons.php?pid=63

Особая нота Петра Тодоровского [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://izvestia.ru/news/365170

Правила жизни Петра Тодоровского: Журнал Esquire [Електронний ресурс]. - Режим доступу // http://esquire.ru/wil/todorovsky