Татомир Костянтин Іванович

Матеріал з wiki
Версія від 15:18, 15 лютого 2021, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Файл:TatomyrKI.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Костянтин Іванович Татомир'''</p><p style="text-align:left;"><b...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Костянтин Іванович Татомир

Дата народження — 16.03.1900
Місце народження — м. Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська Імперія (сучасне м. Кропивницький, Україна)
Дата смерті — 04.03.1979
Місце смерті — м. Київ, УРСР
Місце поховання — м. Київ, Байкове кладовище

Костянтин Іванович Татомир (16 березня 1900, м. Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська Імперія (тепер м. Кропивницький, Україна) – 04 березня 1979, м. Київ, УРСР ) – вчений в галузі гірничої справи, член-кореспондент АН УРСР.

Життя і діяльність

Татомир Костянтин Іванович народився 16 березня 1900 року в місті Єлисаветграді в робітничій сім’ї. Батько працював токарем на заводі сільськогосподарських машин.

Середню освіту Костянтин здобув у Єлисаветградському земському реальному училищі, яке закінчив у 1917 році. В тому ж році вступив до Нижегородського політехнічного інституту на гірничий факультет. Восени 1918 року Костянтин Іванович перевівся на другий курс до Дніпропетровського гірничого інституту (ДГІ). Доля подарувала йому можливість навчатися у видатного спеціаліста гірничої справи професора Л.Д. Шевякова на кафедрі «Гірниче мистецтво». Професор помітив у студента здібності до наукової роботи і сприяв їх розвитку. Майбутній науковець успішно освоював основи вітчизняної теорії проектування вугільних підприємств. На кафедрі також започаткували чудову традицію – залучення студентів до робіт, які виконував професорсько-викладацький склад, з надання допомоги гірничим підприємствам.

Трудову діяльність молодий спеціаліст розпочав у 1925 році у проектному бюро управління новим будівництвом «Донвугілля». Він працював над проектуванням перших великих радянських шахт, проводив експертизу вугільних шахт Уралу, Кузбасу, Караганди, сланцевих рудників Поволжя.

Проектну роботу в інституті Костянтин Іванович поєднував з викладацькою діяльністю у Дніпропетровському гірничому інституті (1929 р.) як доцент, а потім професор кафедри розробки пластових надр. Паралельно науковця двічі запрошували на посаду доцента Московського гірничого інститут, але він не був відпущений на запропоновану посаду Дніпропетровським інститутом. Протягом 1938-1941 рр. Татомир обіймав посаду декана гірничого факультету ДГІ та одночасно працював в Інституті гірничої механіки АН УРСР завідуючим гірничим відділом та заступником директора з наукової роботи.

Вища атестаційна комісія при РНК СРСР (1938 р.) присвоїла К.І. Татомиру вчений ступінь кандидата технічних наук. Кваліфікаційним комітетом у цьому ж році йому було присуджено звання доцента кафедри гірничої справи. 22 лютого 1939 року на загальних зборах АН УРСР учений був обраний членом-кореспондентом АН УРСР.

У воєнні роки Костянтин Іванович перебував на посаді директора ДГІ та сприяв роботі дніпропетровської партизанської організації. У 1944 році він, як консультант Доншахтопроекту по проектуванню, брав участь у відбудові та реконструкції шахт, в цьому ж році учений був поновлений в АН УРСР. З 1945 року Татомир продовжив викладати в ДГІ, а в 1949 році повернувся до основної роботи – в Інститут гірничої механіки АН УРСР.

Науковець працював над проблемами добування і ґрунтової розробки пластів стійких порід Донбасу. Найбільшим досягненням К.І. Татомира в той час був метод комплексного розрахунку оптимальних площ поперечних розрізів гірничих видобутків у шахтних вентиляційних сітках, запропонований ним вперше у світовій науці і практиці гірничої справи (1953 р.). Учений також брав активну участь у дослідженні траси прокладання каналу «Сіверський Донець-Донбас» у районі вугленосних товщин Донбасу (1953-1955 рр.). У 1957 році Костянтина Івановича призначили заступником директора з наукової роботи Інституту гірничої справи АН УРСР, і саме він очолив переведення даної установи з Києва до Донецька.

К.І. Татомир керував відділом проблем підземної розробки пластових покладів і одночасно очолював дослідження найбільш актуальних тем для розвитку Донбасу: розробки на великих глибинах, створення наукових основ проектування шахт та безлюдного підйому вугілля в очисних забоях.

В інституті був створений перший на Донбасі обчислювальний центр з електронно-обчислювальною машиною «Урал-1». Центр забезпечував комплексне вирішення наукових і практичних завдань розробки покладів корисних копалин.

З 1963 року вчений завідував відділом основних параметрів глибоких шахт Донецького науково-дослідного вугільного інституту, а в 1965 році перейшов працювати до Інституту економіки промисловості АН УРСР. Наукова робота Татомира цього періоду пов’язана з удосконаленням запропонованого ним методу видобутку вугілля.

Науково-педагогічну діяльність Костянтин Іванович поєднував з науково-організаційною та суспільною. Він був членом комісії Державного і науково-технічного комітету з питань видобутку вугілля без присутності людей в очисному забої, працював у Постійній комісії по реконструкції шахт Держкомітету з координації науково-дослідних робіт в галузі шахтобудування, Науково-технічній раді Держкомітету з питань палива Держплану СРСР, був членом багатьох спецрад із захисту докторських і кандидатських дисертацій, членом Головної редакції Української Радянської Енциклопедії.

Як педагог, Костянтин Іванович підготував 14 докторів та понад 20 кандидатів технічних наук, а також створив майже 90 наукових праць, в тому числі монографії.

У першій своїй монографії «Вскрытие и разработка каменноугольных месторождений с расположением главных выработок в устойчивых породах» (1950 р.) Костянтин Іванович запропонував і глибоко обгрунтував ідеї погоризонтальної розробки вугільних пластів ділянками-блоками. З того часу цей спосіб посів домінуюче місце в практиці проектування і будівництва сучасних шахт.

У 1956 році вийшла у світ друга монографія вченого – «Выбор способа разработки шахтных полей», яка мала велике теоретичне значення для нових вугільних підприємств. Автор вперше указав на необхідність проектування шахт з визначенням раціональних розрізів гірських виробок.

Книга К.І. Татомира «Расчёт сети выработок шахты», яку опублікувало видавництво АН УРСР у 1958 році, дала початок новому напрямку наукових досліджень гірничих проблем. За кордоном основні висновки цієї монографії перекладені іспанською мовою.

Відомому вченому гірничої справи, члену-кореспонденту АН УРСР, нашому земляку Костянтину Івановичу Татомиру були притаманні творча активність, наполегливість у пошуках нового, боротьба за передове, прогресивне.

Науковець помер 24 лютого 1979 року в Києві та похований на Байковому кладовищі.

У Київському районі міста Донецька на фасаді будівлі Інституту економіки НАН України на вулиці Університетській, 77, встановлено пам'ятну дошку вченому.

TatomyrKI2.jpg
Донецький Інститут економіки НАН України

TatomyrKI3.jpg
Пам’ятна дошка вченому

Нагороди

Знак «Відмінник соціалістичного змагання Наркомвугілля» (1940 р.); подяки Президії АН УРСР (1962, 1969 рр.); почесні грамоти Комітету з питань друку, всесоюзної, республіканської, Донецької міської організації товариства «Знання».

Бібліографія

Босько В. М. 120 років тому народився (м. Єлисаветград) Костянтин Іванович Татомир (1900-1979), учений у галузі гірничної справи. / В. М. Босько // Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти [] / В. М. Босько ; КЗ "КОІППО ім. Василя Сухомлинського". – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2019. – С. 92: фото

Босько В. М. 110 років від дня народження (м. Єлисаветград) Татомира Костянтина Івановича / В. М. Босько // Історичний календар Кіровоградщини на 2010 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / В.М. Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград, 2009. – С. 66: фото

Босько В. М. 115 років від дня народження (м. Єлисаветград) Татомира Костянтина Івановича / В. М. Босько // Історичний календар Кіровоградщини на 2015 рік. Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / В. М. Босько; Департамент освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, КЗ «КОІППО ім. В. Сухомлинського». – Кіровоград, 2014. – С. 56: фото

Босько В. М. Татомир Костянтин Іванович / В. М. Босько // Визначні постаті Степової Еллади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області / Володимир Босько; Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. – Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004 – Ч. 1. – 2004. – С. 294: фото

Сандул В. Конструктор шахт / В. Сандул // Молодий комунар – 1971. – 19 жовтня. – С. 3

Татомир Костянтин Іванович // Українська радянська енциклопедія / АН УРСР; Редкол.: М. П. Бажан (гол. ред.), О. І. Білецький, І. К. Білодід. – К.: Акад. наук УРСР, [1960] – Т.14 – 1963. – С. 284

Татомир Костянтин Іванович // Український радянський енциклопедичний словник : в 3 т. / Редкол.: А. В. Кудрицький (гол. ред.), та ін. – 2-е вид. – К.: Гол. ред. Укр. рад. Енциклопедії, 1986 – Т. 3 – 1987. – С. 361

Web-ресурси

Босько В. Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти (Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І. Чижевського)

Татомир Костянтин Іванович (Wayback Machine)

Татомир Костянтин Іванович (Вікіпедія)

Татомир Костянтин Іванович (Національна академія наук України)

ТАТОМИР (Лексика – українські енциклопедії та словники)