Таратута Віктор Костянтинович
Таратута Віктор Костянтинович – (20.04.1881,Єлисаветград, Херсонська губернія (нині Кіровоград) – 14.05.1926, Москва) - державний і політичний діяч. Народився в м. Єлисаветграді. Один з організаторів „Південноросійського союзу робітників” у Єлисаветграді.
Біографія
Таратута Віктор Костянтинович народився 20 квітня 1881 року в місті Єлисаветграді Херсонської губернії в сім’ї міщанина. В чотирнадцять років закінчив чотирикласне училище і мав намір навчатися далі. Родина була бідна, тому батько не схвалив бажання хлопця навчатися. Віктор втік до родичів в Одесу і поступив до ремісничого училища. Саме там він розпочав революційну діяльність. За участь у таємному гуртку його виключили з навчального закладу. Влітку 1897 року він повертається в Єлисаветград. Працює на заводі Шкловського. Невдовзі в місті організувався пропагандистський гурток "Південноросійський союз робітників", одним з організаторів якого був В.К.Таратута і тоді він був прийнятий у члени РСДРП. В.К.Таратута перевозив і розповсюджував нелегальну літературу на заводах Ельворті та Шкловського. У березні 1898 року гурток було викрито, а його учасників заарештовано. В.К.Таратуту відправлено в Одеську в’язницю, а потім під нагляд поліції на 2 роки.
У 1901 році В.К.Таратута член Катеринославського комітету РСДРП. Потім працював у соціал-демократичних організаціях в Миколаєві, Херсоні, Одесі. Весною знову арешт і вислання в Єнісейську губернію, звідти втік у Самару, де знаходилося Східне бюро ЦК РСДРП. Його направили на революційну роботу в Закавказзя. У 1904-1905 роках - член Батумського, Гурійського і Бакинського комітетів РСДРП. Весною 1905 року В.К.Таратуту знову арештували й вислали в Архангельську губернію, але незабаром амністували.
В.К.Таратута переїздить до Москви, бере участь у грудневому повстанні. З початку і до осені 1906 року очолював Московський комітет РСДРП, був членом Моcковського обласного бюро, делегатом IV з’їзду партії. В.К.Таратута в Московскому комітеті відповідав за партійну касу та видавництво. Він знав як конче для партії потрібні гроші. В.К.Таратута знайомиться з багатим студентом М.Шмідтом і залицяється до його сестри Єлизавети. Після смерті М.Шмідта і фіктивного браку з Єлизаветою В.К.Таратута передав у партійну касу спадок Єлизавети. Це були дуже великі гроші, що значно зміцнило матеріальну базу партії. Ленін, прибувши з Фінляндії в Женеву на ці гроші почав збирати навколо себе більшовицьку гвардію та видавати газету "Пролетарий".
Весною 1906 року В.К.Таратута їде на партійний з’їзд у Стокгольм, а пізніше разом з Єлизаветою Щмідт - до Фінляндії, де вони вже живуть разом. В 1907 році він делегат від Ярославської партійної організації на V з’їзді в Лондоні, й там за розпорядженням В.І.Леніна був обраний кандидатом у члени ЦК.
Повернувшись в Росію, він помітив, що за ним стежать і був вимушений виїхати за кордон. З 1909 по 1919 рік В.К.Таратута живе в еміграції. Він працював у більшовицьких фракціях РСДРП, з 1917 року - член французької соціалістичної партії.
За клопотанням В.І.Леніна повертається в Росію. Його партійні товариші звинувачували в провокаторстві, але знову ж таки завдяки Леніну він був оправданий. Разом з В.К.Таратутою повертається вся родина - дружина та четверо дітей ( три дочки і син). Вони оселилися в Кремлі. Дружина гарно малювала, грала на піаніно. Спочатку вона виховула своїх дітей, а потім працювала в дитячих будинках, бібліотеках, була перекладачем.
В.К.Таратута був секретарем Комінтерну під час другого скликання. Він енергійно працював на ниві відновлення народного господарства, був організатором в 1923 році великої виставки на території теперішнього Парку культури і відпочинку імені Горького, організував Діловий клуб, їздив за кордон налагоджувати торгові зв’язки. Потім був головою правління Банку для зовнішньої торгівлі СРСР, керуючим справами ВДНГ. 14 травня 1926 року В.К.Таратута помер від інфаркту. Похований в Москві на Новодівичому кладовищі. Його дружина померла в грудні 1937 року.
Вшанування пам’яті
В жовтні 1983 року ім’я В.К.Таратути було присвоєно Кіровоградському ремонтно-механічному заводу, де він працював і вів революційну агітацію в молоді роки.
Бібліографія
Книги Великие, незабываемые дни: сб. воспоминаний участников революции 1905-1907 гг. / [сост. И. Ф. Детушев и др.; лит. обраб. В. М. Самсонова, Г. И. Тащиева]. - М.: Политиздат, 1970. - 320 с.: [8] л. фот.; 21 см. - Библиогр. в подстроч. примеч. - 50000 экз. - (в пер.): 15.00 р. Таратута, Виктор Константинович. Декабрь 1905 года в Москве / В. К. Таратута. - С .224-236
Таратута В.К.// Генеральная репетиция Великого Октября. - М.: Политиздат, 1980. -С. 145
Література про життя і діяльність
Книги
Н.В. Вольский-Валентинов. Малоизвестный Ленин.- Париж, 1972
Войтинский, Владимир Савельевич. Годы побед и поражений: [В 2-х т.] / Вл. Войтинский. - Берлин и др.: Изд-во Гржебина, 1923-1924. - (Летопись революции; 8).
Кознов А. Изобличить не просто (О В.К.Таратуте)// Факел. - М.: Политиздат, 1989. - С. 161-163
Красные вехи. Сборник воспоминаний и материалов по истории революционного движения на Елисаветградщине/ Ред. Магри. - Вып.1.- Елисаветград, 1925. -206 с.
Таратута Евгения / Евгения Таратута // Драгоценные автографы. - Москва.: Советский писатель, 1986. - С. 20-30
Тулин Б., Шварц В. Завещено революции (О Таратуте В.К.)// Факел. - М.: Политиздат, 1989. - С.129-137
Фельштинский Ю. История революции в трудах революционеров.
Статті Багацький Л. Він же Віктор Костянтинович / Л. Багацький // Вечірня газета. - 2004. - 23 липня. - С. 8
Багацький Л. Гроші для революції / Л. Багацький // Вечірня газета. - 2004. - 9 липня. - С. 8
Багацький Л. Гроші й кохання, чи Кохання за гроші? / Л. Багацький // Кіровоградська правда. - 2013. - 26 лютого. - С. 6: фото
Багацький Л. Чорний чемоданчик Ілліча / Л. Багацький // Кіровоградська правда. - 2013. - 19 березня. - С. 7: фото
Босько, В. Єлисаветградці всіх країн, єднайтеся! [Текст] / В. Босько // Народне слово. - 2011. - 28 квітня. - С. 1, 9
Босько, Володимир. Наші земляки: більшовик Віктор Таратута та анархіст Олександр Таратута / Володимир Босько // Народне слово. - 2014. - 26 червня. - С. 8: фото
Знаменні і пам’ятні дати квітня // Народне слово. - 2011. - 7 квітня. - С. 8 Календар знаменних і пам’ятних дат Кіровоградщини у квітні 2011 року
Матівос Ю. Восьма горизонталь: історичний нарис // Кіровоградська правда. -1987. - 5, 6, 7 червня.
Матівос Ю. На службі революції // Кіровоградська правда. - 1986. - 8 червня
Матівос Ю. Гартовані у борні // Зоря комунізму. - 1983. - 10 березня
Озеров, П. Наш календар [Текст] / П. Озеров // Новомиргородщина. - 2014. - 6 грудня. - С. 6
Фельштинский Ю. Как добывались деньги для революции // Вопросы истории. - 1998. - № 9. - С.34-51
Web-бібліографія
Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898-1991
Наследство Николая Шмидта, или Узы Гименея на службе революции
Большая советская энциклопедия. Таратута Виктор Константинович