Відмінності між версіями «Семененко Олександр Платонович»
(Створена сторінка: [[Файл:Semenenko.jpg|мини|230px|<p style="text-align:center;">'''Олександр Платонович Семененко'''</p><p style="text-align:l...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:Semenenko1.jpg|мини|230px|<p style="text-align:center;">'''Олександр Платонович Семененко'''</p><p style="text-align:left;"><b>народився</b> — 27.08.1898<br /><b>місце народження</b> — Єлисаветград (Кіровоград)<br /><b>дата смерті</b> — 01.06.1978<br /><b>місце смерті</b> — США, Баунд - Брук (Нью - Джерсі)<br />]]</p> |
Поточна версія на 16:01, 30 грудня 2015
Семененко Олександр Платонович (1898 – 1978) - український адвокат і громадський діяч, письменник-мемуарист. Народився в Єлисаветграді
Життя і діяльність
Народився Олександр Платонович Семененко в Єлисаветграді (Кіровоград) в родині урядовця. Після закінчення гімназії вступив на юридичний факультет Одеського університету та працював редактором в одній з єлисаветградських газет. Брав участь у національно-визвольному русі. Продовжував навчання у Київському університеті, далі - на юридичному факультеті Інституту народного господарства у Харкові, де нарешті і отримав професію юриста. Працював адвокатом, сумлінним ставленням до справи і порядністю зробив собі ім’я.
Семененко вивчав іноземні мови, любив мистецтво: літературу, музику, театр, особисто знав багатьох видатних діячів культури. 1935 року одружився з освіченою і порядною жінкою виняткової вроди, полькою за походженням - Звісіляк Марією Романівною. У зловісному 1937 році Олександр Платонович був заарештований на підставі наклепу, як причетний до міфічної терористичної організації. Тоді він зміг довести абсолютну безпідставність арешту і був звільнений з тюрми. Але 27 січня 1938 року його знову заарештовують і вимагають підписати сфабриковане «зізнання» в антирадянській діяльності. Семененко відмовляється і чекає на суворий вирок, можливо, присуд до смерті, та раптом - «зміна караулу»: Єжова заступає Берія, і тоді з тюрем звільняють чимало невинних людей. Серед них був і Семененко. Саме у в’язниці Олександр Платонович востаннє зустрівся зі своїм другом - Гнатом Мартиновичем Хоткевичем, який невдовзі був розстріляний. У повоєнні часи Семененко уник примусової евакуації і залишився в окупованому Харкові. Коли організувалася Харківська міська управа, Олександр Платонович одразу включився в її роботу. Спочатку завідував правничим відділом, потім, наприкінці квітня 1942 року, зайняв посаду обербургомістра Харкова.
Обіймаючи цю посаду Семененко приділяв увагу соціальній опіці, піклувався про населення міста, всіляко його захищав. Писав статті до «Нової України», наголошував на пекучих проблемах, які потребували вирішення. Новому посаднику багато чого вдалось зробити. Наприклад, очистити вулиці від бруду і руїн, відкрити початкові школи. В оселі почало подаватись світло, працювали громадські їдальні й кав’ярні, відновлено рух трамваїв, відкрито зоологічний сад. Олександр Платонович навіть не нагадував бюрократа, а тим паче не був ним, і запорукою цього була його інтелігентність, обсяг знань, тактовність і дипломатичність - риси, які справляли враження навіть на вищих осіб німецького військового керівництва. В серпні 1943 року наближення радянських військ до Харкова змусило Семененка евакуюватись на Захід, але він встиг зробити ще одну корисну справу: вивіз архів Г.Хоткевича до Львова, де він і зберігався. У Німеччині Семененко працював у Східному міністерстві. Після капітуляції Німеччини він перебував в англійській зоні окупації під ім’ям Олексія Знеменка. Разом із дружиною врятувався від примусової депортації і виїхав до Бразилії. Радянський уряд прагнув відшукати і повернути колишнього обербургомістра, міністр закордонних справ Вишинський в рамках ООН неодноразово звертався до західних держав із вимогою видати «військового злочинця», але жодної відповіді на ці заяви так і не було отримано. У Бразилії Семененко працював комівояжером, доки його розшукав М. Ветухов і запросив до Нью-Йорку, де Олександр Платонович став співробітником Української Вільної Академії Наук (УВАН). Згодом він був обраний головою фундації, створеного ним фонду для дослідження голодомору 1932 - 1933 років. Багато було зроблено для правдивого відтворення трагічних подій того періоду.
Вже в еміграції Семененко зробив культурний крок виняткової ваги - написав вкрай цікаву книгу спогадів «Харків, Харків...», яка вийшла у видавництві «Сучасність» у 1976 році. Після проголошення України самостійною державою ця книга дійшла і до харківського читача (у 1992 році). Книга надрукована окремим виданням журналом «Березіль» та відомим українським патріотом Мар’яном Коцем, який особисто знав Семененка. Ця книга - рідкісний твір, написаний хоч і не професійним письменником, але інтелігентом, високоосвіченою людиною, яка на багато років пов’язала свою долю з Харковом і якій було про що розповісти. Твір насичений фактами, подіями, іменами. Ця книга - своєрідна мала енциклопедія Харкова 20 - 30-х років. Там йдеться про зустрічі автора з відомими людьми, представлені дорогоцінні спогади про друга О. П. Семененка, видатну особистість Г. М.Хоткевича. З інших робіт О. П. Семененка виокремлюється стаття «Нарком’юст Скрипник», надрукована в журналі «Сучасність» у 1961 році в Мюнхені. Помер О. П. Семененко 1 червня 1978 року. Похований на українському православному кладовищі в Баунд - Бруку (Нью - Джерсі).
Бібліографія
Гусейнов, Григорій Джамалович. Незаймані сніги: п’ятнадцять мандрівних історій: [документальні повісті]: в 3 кн. / Григорій Джамалович Гусейнов; Григорій Гусейнов. - Дніпропетровськ: Арт-Прес. - 2010. - Кн. 2. - 2010. - 559 с.: портр., фото
Гусейнов, Григорій Джамалович. Незаймані сніги: п’ятнадцять мандрівних історій : документальні повісті: в 3-х кн. / Григорій Джамалович Гусейнов; Григорій Гусейнов. - Дніпропетровськ: Арт-Прес. - 2010. - Кн. 3. - 2010. - 551 с.: іл.
Наукові записки / М-во освіти і науки України, КДПУ ім. Володимира Винниченка. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - (Сер. "Філологічні науки (літературознавство)")
Вип. 124 / редкол.: Г. Д. Клочек [та ін.]. - 2013. - 229 с.: портр. - (Сер. "Перші Маланюківські читання").
Полиновий мед. Євген Маланюк, Олександр Семененко, Кирило Емануель : поезії - спогади - листи - світлини / укл. О. Чуднов. - 2-е вид. - Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2011. - 209 с.: портр., іл., фото. - (Сер. "Єлисаветградське коло")
Семененко, Олександер. Харків, Харків... / Олександер Семененко. - Вид. 2-ге. - Б.м. : Сучасність, 1977. – 239с.
Скоробогатов А. В. Харків у часи німецької окупації (1941-1943). Харків: Прапор, 2004
Сучасність: література, мистецтво, суспільне життя: місячник. - Мюнхен: Українське вид-во закордонних студій "Сучасність". – 1961. -
Ч. 11 (155) : Листопад 1973 / ред. : Вольфрам Бургардт, Богдан Кравців, Аркадія Оленська-Петришин та ін. - 1973. - 127с. : фото
Шевченко, Сергій Іванович Лицарі українського степу : 70-річчю Кіровоградської області присвячується: збірка статей (1983 - 2008 рр.) / Сергій Шевченко. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - 279 с.: іл.
Шепель, Федір. "Полиновий мед" [Текст] : Єлисаветградське коло / Федір Шепель // Народне слово. - 2015. - 29 січня. - С. 17 : фото
Web-ресурс
Семененко Олександр Платонович. Вікіпедія - https://uk.wikipedia.org/wiki/Семененко_Олександр_Платонович
Семененко Олександр- http://library.kr.ua/elmuseum/zem/semenenko/
Второй харьковский бургомистр А.П.Семененко – http://ngeorgij.livejournal.com/61458.html