Сабада Олександр Борисович

Олександр Борисович Сабада

Дата народження — 09.10.1979
Місце народження — с. Мошни, Черкаський район, Черкаська область, Україна
Дата смерті — 02.05.2014
Місце смерті — с. Карпівка, Слов’янський район, Донецька область, Україна
Місце поховання — м. Кропивницький, Лелеківське кладовище

Олександр Борисович Сабада (9 жовтня 1979, с. Мошни, Черкаський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР – 2 травня 2014, Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) – український військовий льотчик, підполковник (посмертно) Збройних сил України. Загинув в ході антитерористичної операції на сході України. Похований на Лелеківському кладовищі у м. Кропивницькому.

Життя і діяльність

Сабада Олександр Борисович родом із Черкащини, народився 9 жовтня 1979 року в селищі Мошни в родині військовослужбовця. Батько служив не тільки в різних воєнних гарнізонах СРСР, а й за кордоном. З ним разом була і його сім’я. Із спогадів батька Бориса Сабади: «Мене направили служити до Трьохізбенки Луганської області. А коли розпочалася війна в Афганістані, наш полк перевели до Узбекистану. Там Сашко й пішов до школи. Навчався у звичайній національній узбецькій школі. Вчився добре, все йому вдавалось, особливо точні науки. Був дуже самостійним, цілеспрямованим і наполегливим. До 1988 року ми жили у Термезі. Згодом мене направили до Анголи і до 1990 року ми були там. Саші легко давались мови, тому він ходив у школу не у військовому містечку, а з ангольськими дітьми. Він завжди хотів бути військовим. Після розпаду Радянського Союзу ми повернулись в Україну».

Олександр ще змалку вирішив присвятити своє життя військовій справі, тому в 13 років хотів вступати до Суворівського училища. Після розпаду Радянського Союзу родина оселилася у Чернігові. Тут, закінчивши ліцей №15, Олександр продовжив навчання у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Здобувши спеціальність «Офіцер управління військами оперативно-тактичного рівня» у Харківському інституті льотчиків військово-повітряних сил, де навчався з 1996 по 2000 рік за напрямком «авіація та космонавтика», Олександр Сабада проходив службу у різних частинах військової авіації, зокрема, у Вінниці, Коломиї та Житомирі, куди довелося виїхати, коли розформували коломийську частину. У 2001 році Олександр зустрів свою майбутню дружину Тетяну, яка теж пов'язала своє життя з військовою службою та служила у гарнізоні Канатове на Кіровоградщині. 2002 року Олександр і Тетяна одружилися.

Офіцер Сабада обожнював свою професію і не уявляв свого життя без неба, хоча після розформування коломийської частини він один рік прослужив на «землі». Пройшовши спецкурси в Миколаєві, Олександр знову піднявся в небо. Брав участь в миротворчих місіях ООН в Ліберії (2008) та Конго (2011). Згодом продовжив свою службу у вертолітній частині в Бродах на Львівщині. Був начальником штабу – першим заступником командира вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України ( в/ч А2595, м. Броди).

З початком антитерористичної операції на сході України військові льотчики 16-ї окремої бригади армійської авіації (ОБрАА) виконували завдання в районі Слов’янська і Краматорська у Донецькій області. 8 березня 2014 року Олександр Борисович Сабада у складі зведеного загону вилетів на Донбас. Події, які розгорнулися під час облоги Слов’янська у травні 2014 року, характеризувалися великими втратами серед військовослужбовців вертолітників. Масовими атаками на блок-пости розпочався ранок 2 травня. В несприятливих погодних умовах наші бійці зазнали збройних ударів з землі й повітря. У районі населеного пункту Карпівка під час польоту на гранично малій висоті був вражений з ПЗРК спочатку один Мі-24, а через деякий час і другий вертоліт, що вилетів на прикриття групи порятунку. Все це в підсумку призвело до загибелі багатьох наших захисників, серед загиблих був і перший заступник командира вертолітної ескадрильї, начальник штабу майор Сабада Олександр Борисович. Прощання з п'ятьма загиблими льотчиками відбулося на території військової частини в Бродах 20 травня 2014 року. Олександра Сабаду поховали на Лелеківському кладовищі у Кропивницькому, куди переїхала його дружина Тетяна з двома синами, Олегом (2002 р.н.) і Максимом (2011 р.н.). В Чернігові залишилася його мати Тамара Іванівна.

Нагороди

Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Рішенням виконкому Кіровоградської міської ради від 26 серпня 2014 р. нагороджений відзнакою «За заслуги 2 ступеня» (посмертно). Нагороджений медаллю ВГО «Країна» «За визволення Слов'янська» (посмертно).

Увічнення пам’яті

У травні 2015 року в Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну.

На будівлі Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою 8 грудня 2015 року було урочисто відкрито меморіальну дошку на честь шістьох полеглих у районі АТО випускників навчального закладу, серед яких був Сабада Олександр Борисович.

Бібліографія

Босько В. М. Історичний календар Кіровоградщини на 2019 рік. Люди. Події. Факти / В. М. Босько ; КЗ "КОІППО ім. Василя Сухомлинського". – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. – С. 190

Жилье для семей погибших военных // Первая городская газета. – 2014. –30 октября. – С. 1 Коротке повідомлення про те, що на сесії Кіровоградської міської ради депутати своїм рішенням дали згоду на безплатне прийняття в комунальну власність територіальної общини Кіровограда квартир, придбаних за державні кошти управлінням капітального будівництва облдержадміністрації.

Іванова Ірина. Кіровоград попрощався з офіцером, який загинув від рук бойовиків у Слов'янську / Ірина Іванова, Анна Добрань // Кіровоградська правда. – 2014. – 23 травня. – С. 1 : фото.кол. Про похорони майора Олександра Сабади, який загинув у Слов'янську під час патрулювання над містом.

Награды нашли своих героев // Первая городская газета. – 2014. – 28 августа. – С. 5 П'ятнадцятеро військовослужбовців, які загинули в зоні антитерористичної операції, отримали відзнаки «За заслуги" посмертно.

Они ушли, чтобы жили мы // Первая городская газета. – 2014. – 30 октября. – С. 4 Про вшанування пам'яті загиблих військовослужбовців та про підтримку сімей загиблих. Подано список героїв Антитерористичної операції.

Требунських Ірина. Низький уклін і вічна пам'ять герою / Ірина Требунських // Народне слово. – 2014. – 22 травня. – С. 1 : фото.кол.