Раєвський Микола Миколайович

Микола Миколайович Раєвський

народився — 14(25).09.1771
місце народження — м.Санкт-Петербург, Росія
дата смерті — 16(28).09.1829
місце смерті — с. Бовтишка Чигиринського повіту Київської губернії
місце поховання — фамільна усипальниця в селі Розумівка Чигиринського повіту Київської губернії (нині Олександрівського р-ну Кіровоградської області)

Микола Миколайович Раєвський (14 (25) вересня 1771, м. Санкт-Петербург, Російська імперія – 16 (28) вересня 1829, с. Бовтишка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині Олександрівська селищна громада, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна) – російський військовий діяч, герой Вітчизняної війни 1812 року, генерал від кавалерії.

Життя і діяльність

Цей російський генерал зроблений з матеріалу,
з якого робляться маршали
Наполеон.

Микола Миколайович Раєвський народився 14 (25) вересня 1771 року в Санкт-Петербурзі. Його батько, Микола Семенович Раєвський, служив у гвардійському Ізмайлівському полку, в 1770 р. у чині полковника добровільно вирушив у діючу армію на російсько-турецьку війну. При взятті Журжій був поранений і в квітні 1771 р. помер у Яссах, кілька місяців не доживши до народження сина Миколки. Загибель чоловіка важко позначилася на стані здоров'я Катерини Миколаївни, що у свою чергу призвело до хворобливості дитини. Через деякий час Катерина Миколаївна вийшла заміж за генерала Льва Денисовича Давидова. Від цього шлюбу у неї було ще троє синів і дочка.

Микола ріс переважно в сім'ї діда по матері Миколи Борисовича Самойлова, де отримав домашнє виховання і освіту у французькому дусі (російською і французькою мовами він володів однаково добре). Справжнім другом хлопчика став брат матері, граф Олександр Миколайович Самойлов — видатний єкатерининський вельможа. За звичаєм того часу, Миколку уже в три роки зарахували на військову службу в лейб-гвардії Преображенський полк, а дійсну службу він почав у 1786 році, отримавши звання прапорщика в армії двоюрідного діда Г. А. Потьомкіна.

В 1787 р. воював із турками. 31 січня 1792 р. Микола Раєвський отримав звання полковника. Командуючи батальйоном Катеринославського гренадерського полку в корпусі М. І. Кутузова, він брав участь у військових діях у Польщі. З 1794 р. Микола Миколайович служить на Кавказі на чолі Нижньогородського драгунського полку. Після поразки Росії у війні з Наполеоном, що тільки-но розпочалася, Раєвський повернувся в армію у квітні 1807 р. командиром єгерської бригади в ар’єргарді П. І. Багратіона. 21 квітня 1808 р. він отримав чин генерал-лейтенанта, прийняв 21-у піхотну дивізію і взяв участь у російсько-шведській війні. В наступному році на чолі 11-ї піхотної дивізії Микола Миколайович відзначився у війні з Туреччиною. Пізніше сформував 26-у піхотну дивізію. Напередодні Вітчизняної війни був призначений командиром 7-го піхотного корпусу. Воював під Салтанівкою, за Смоленськ, на Бородінському полі. Його корпус відважно діяв під Тарутиним, у боях за Малоярославець і при Красному. В закордонному поході 1813—1814 рр. Раєвський командував гренадерським корпусом. У Битві народів під Лейпцигом, будучи пораненим, сам вийняв кулю з-під правої ключиці. За мужність і вміле керівництво військами 8 жовтня 1813 р. М.Раєвський отримав чин генерала від кавалерії. Його корпус першим підійшов до Парижа і захопив панівні висоти, що примусило гарнізон вступити в переговори. Після Вітчизняної війни Раєвський служив командиром армійського корпусу. В 1824 р. він вийшов у відставку. Тривалий час Микола Миколайович проживав у с. Бовтишка. Його дружина — С. О. Раєвська (Константинова) (1769 — 1844) доводилася внучкою видатному російському вченому М. В. Ломоносову. Мав синів Миколу й Олександра, доньок — Катерину (Орлову), Олену, Марію (Волконську), Софію, життя яких теж пов'язане з Бовтишкою.

1825 рік став найсумнішим у житті генерала. Спочатку померла його мати — Катерина Миколаївна, а в грудні, після повстання на Сенатській площі, були заарештовані відразу троє близьких йому людей: брат Василь Львович та чоловіки доньок — М.Ф. Орлов і С.Г. Волконський. Всі вони були вислані зі столиці. До слідства у справі декабристів були притягнені й сини Раєвського — Олександр та Микола. А наприкінці наступного року Микола Миколайович назавжди попрощався з любою донькою Марією, яка поїхала в Сибір за своїм зісланим чоловіком. Імператор Микола І зробив спробу налагодити стосунки з прославленим генералом, призначивши його в 1826 році членом Державної ради, але той у засіданнях не брав участі. Останні дні Раєвський провів у піклуванні про своїх опальних родичів і допомозі сім'ям декабристів. Помер Микола Миколайович 16 (28) вересня 1829 року в селі Бовтишка Чигиринського повіту Київської губернії у віці 58 років. Похований у сімейній усипальниці в с. Бовтишці Чигиринського повіту Київської губернії. На його надмогильній плиті - епітафія М.Ф.Орлова: «Він був у Смоленську щит — у Парижі меч Росії».

За тридцять років бездоганної служби Микола Миколайович Раєвський брав участь у багатьох визначних битвах епохи. Після подвигу під Салтанівкою став одним із популярних генералів російської армії. Був близько знайомий з багатьма декабристами. Двоюрідний брат Дениса Давидова. Дружбою з М. Раєвським пишався О.Пушкін.

Пам’ять

У Москві в Дорогомілово одна з вулиць названа на честь Раєвського.

Одна з вулиць Києва носить ім'я Миколи Раєвського.

В 1820 році, під час першої російської антарктичної експедиції Ф. Ф. Беллінсгаузен назвав відкриті ним острови в Тихому океані в Архіпелазі Росіян (Туамоту) Островами Раєвського.

Нині про подвиги Раєвського нагадують каплиця-пам'ятник, що стоїть на місці бою поблизу Салтанівки під Могилевом, і пам'ятник, встановлений на місці батареї Раєвського на Бородінському полі.

У 2012 році Центральним банком Російської Федерації була випущена монета (2 рублі, сталь із нікелевим гальванічним покриттям) з серії "Полководці і герої Вітчизняної війни 1812 року" із зображенням на реверсі портрета генерала від кавалерії М. М. Раєвського.

Свято-Хрестовоздвиженська церква в селі Розумівка (усипальниця Раєвських) внесена до реєстру пам'яток містобудування та архітектури національного культурного надбання України.

• 

  Герб родини Раєвських.

• 

  Софія Олексіївна Раєвська - дружина Миколи Миколайовича. (В. Л. Боровиковський, 1813).

• 

  Атака на батарею Раєвського. (Ф.А. Рубо, 1913).

• 

  Н. Самокиш. Подвиг солдатів Раєвського під Салтанівкою.

• 

  М.М. Раєвський у формі полковника Нижньогородського драгунського полку.

• 

  Раєвський із синами в 1812 році. (Гравюра С. Карделлі).

• 

  М.М. Раєвський. Останні роки життя. (Акварель П.Ф. Соколова, 1826).

• 

  Будинок № 14 по вулиці Грушевського належав учасникові Вітчизняної війни 1812 року, генералу М.М. Раєвському. В цьому будинку в 1821 році бували О. С. Пушкін, російський поет і військовий діяч Д.В. Давидов. Тут багато разів збиралися декабристи.

Бібліографія

Алексеева О. Что имеем, не храним / О. Алексеева // Репортер. - 2004. - 22 ноября. - С. 8

Багацький Л. Двісті років після війни: Чи й далі бачитимемо її у кривому дзеркалі? / Л. Багацький // Кіровоградська правда. - 2012. - 28 вересня. - С. 9: фото

Багацький Л. Потрібен туристичний вибух / Л. Багацький // Кіровоградська правда. - 2010. - 23 листопада. - С. 4

Білошапка В. Петро Оссовський намалював портрет генерала Миколи Раєвського / В. Білошапка // Вперед. - 2005. - 17 вересня. - С. 1

Білошапка В. Таїна і смуток Хрестовоздвиженської церкви / В.Білошапка // Вперед. - 2001. - 18 грудня. - С. 3

Богданова Д. Свято небувалого масштабу / Д. Богданова // Наша газета. - 2005. - 13 жовтня. - С. 1-2

Богданов Андрей. Раевский - щит и меч России / Андрей Богданов // Наука и религия. - 2012. - № 8. - С. 14-18

Бондар О. Усипальниця Раєвських: втрачені можливості чи великі сподівання? / О. Бондар // Народне слово. - 2011. - 19 травня. - С. 1, 9

Босько В. Єлисаветград та Олександрія у Вітчизняній війні 1812 року / В. Босько // Народне слово. - 2012. - 7 червня. - С. 8, 9: фото

Босько В. Згадаємо героїв 1812 року: генерал Микола Раєвський / В. Босько // Народне слово. - 2003. - 14 січня. - С. 3

Босько В. Наші земляки - воїни-інтернаціоналісти ХІХ століття / В. Босько // Народне слово. - 2011. - 25 серпня. - С. 9: фото

Босько В. Наші земляки "Овід" та "Граф Вронський" - воїни-інтернаціоналісти ХІХ століття / В. Босько // Освітянське слово. - 2006. - № 7-8 (липень-серпень). - С. 4

Бухаров В. Марія Волконська і Олександр Пушкін / В. Бухаров // Народне слово. - 2012. - 4 травня. - С. 8, 9: фото

Бухаров В. Раевские / Бухаров В. // Елисаветградские ведомости. - 2003. - 24 октября. - С. 8

Бухаров В. Раевские / Бухаров В. // Елисаветградские ведомости. - 2003. - 31 октября. - С. 4

Бухаров В. У Мекку - через Бовтишку / Бухаров В. // Народне слово. - 2003. - 25, 27 листопада. - С. 4

Високі гості у педуніверситеті // Кіровоградська правда. - 2005. - 8 жовтня. - С. 2

Войченко Г. Раевским: Стих / Г. Войченко // Елисаветградские ведомости. - 2004. - 1 октября . - С. 3

Гармазій Н. Вшанували пам’ять роду Раєвських / Гармазій Н. // Свет - Перспектива. - 2005. - 20 октября. - С. 13

Данова О. Спадщина родини Раєвських: інвестиції у пам’ять / О. Данова // Кіровоградська правда. - 2006. - 15 квітня. - С. 3

Долгорукий В.П. В рядах Нижегородского драгунского полка. 1826 - 1830 гг. / В. П. Долгорукий // Русская старина. - 1882. - № 8. - С. 443 - 450

Доля Н. Розумівка пензлем художників / Н. Доля // Народне слово. - 2012. - 19 липня. - С. 13

Доля Н. Розумівка приймала гостей з Росії та Сербії / Н. Доля // Вперед. - 2011. - 10 вересня. - С. 1

Експозицію оновили. Для гостей // Кіровоградська правда. - 2011. - 13 вересня. - С. 3: фото

Епанчин Ю.Л. Николай Николаевич Раевский / Ю.Л.Епанчин // Вопросы истории. - 1999. - № 3. - С. 59-81

Єременко Л. Усипальницю Раєвських відновлять / Л. Єременко // Наша газета. - 2005. - 6 жовтня. - С. 1

Зайцева Л. Спадщина родини Раєвських / Л. Зайцева // Вечірня газета. - 2005. - 14 жовтня. - С. 8

Зайцева Л. Усипальниця родини Раєвських: Історико - культурна спадщина / Л. Зайцева // Вечірня газета. - 2005. - 7 жовтня. - С. 2

Замятина Т. Живем! / Т. Замятина // Эхо планеты. - 2003. - №26. - С. 26-31

Здір Л. Розумівське урочище пам’ятає і Раєвських, і Пушкіна / Л. Здір // Народне слово. - 2005. - 11 жовтня. - С. 3

Здір Л. Створення історико- культурного заповідника Раєвських - справа честі слов’янських народів / Л. Здір // Народне слово. - 2005. - 6 жовтня. - С. 1,3

Здір Л. Церква-усипальниця родини Раєвських стане міжнародним туристичним центром / Л. Здір // Народне слово. - 2003. - 27 травня. - С. 1, 4

Кобець О. Щоб зберегти історичну скарбницю наших пращурів / О. Кобець // Народне слово. - 2004. - 20 квітня. - С. 1

Ковалёв К. Н. Н. Раевский // Герои 1812 года. — М.: 1987. — (Жизнь замечательных людей).

Колесник Л. Князь Андрей из рода Раевских / Л. Колесник // Ведомости. - 2003. - 20 июня. - С. 3

Колесник Л. Наши герои войны 1812 года / Л. Колесник // Молодіжне перехрестя. - 2006. - 2 листопада. - С. 9

Корінь Т. ...І щедра скринька на розквіт заповідника / Т. Корінь // Кіровоградська правда. - 2011. - 24 червня. - С. 12

Любарський Р. Вадим Бухаров: шлях до пантеону Раєвських / Р. Любарський // Народне слово. - 2012. - 4 травня. - С. 8: фото

Любарський Р. Родина Раєвських як об’єднуючий фактор / Р. Любарський // Народне слово. - 2011. - 15 вересня. - С. 8: фото

Матівос Ю. Брати Розумовські / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. - 2011. - 19 липня. - С. 6

Матівос Ю. Привиди забутого музею: Туризм та бізнес на чиїй пам’яті? / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. - 2011. - 20 вересня. - С. 6 : фото

Миколі Раєвському // Народне слово. - 2011. - 4 серпня. - С. 2

М.Г. Письмо Н. Н. Раевского-старшего. / М. Г. // Русская старина. - 1916. - № 11 . - С. 292

На Кіровоградщині відзначать 240-річчя з дня народження Раєвського // Вперед. - 2011. - 2 серпня. - С. 1

Никитина Е. Андрей Попков: "Мы просто отдаём долг" / Е. Никитина // Украина-Центр. - 2011. - 15 сентября. - С. 7

Никитина Е. "Да, были люди в наше время"... / Е. Никитина // Украина-Центр. - 2011. - 31 марта. - С. 11

Никитина Е. "Он был в Смоленске щит, в Париже - меч России"... А в Кировограде? / Е. Никитина // Украина-Центр. - 2010. - 13 мая. - С. 23

Орел С. Вронський і Овод у контексті української реальності / С. Орел // Слово "Просвіти". - 2011. - 6-12 жовтня. - С. 12

Орлов Н. М. Александр и Николай Раевские в 1825 - 1826 гг. / Н. М. Орлов // Русская старина. - 1884. - № 5. - С. 437 — 440

Пам’яті Раєвських // Вечірня газета. - 2011. - 9 вересня. - С. 3

Петраков В. Марія Раєвська. Знахідка портрета: Остання декада серпня в Москві була ознаменована виставкою в Державному музеї О.С.Пушкіна з інтригуючою назвою "Портрети невідомих" / В. Петраков // Народне слово. - 2011. - 1 вересня. - С. 9: фото

Проект розвитку усипальниці родини Раєвських побачив світ // Вперед. - 2011. - 5 березня. - С. 3

Пшеничний В. Заповіднику потрібні не наміри, а гроші / В. Пшеничний // Кіровоградська правда. - 2011. - 26 липня. - С. 2

"Раєвські - династія героїв": Об`єкти показу // Сільське життя. - 2011. - 24 серпня. - С. 4

Раєвський - друг, та істина дорожча / Л. Багацький // Кіровоградська правда. - 2011. - 9 вересня. - С. 3: фото

Розумівка - слов’янський щит: Відзначено 150-річчя освячення Свято- Хрестовоздвиженської церкви - усипальниці родини Раєвських // Кіровоградська правда. - 2005. - 6 жовтня. - С. 1,3

Романюк Н. Ювілей храму в Розумівці: Новини коротко / Н. Романюк // Народне слово. - 2010. - 10 серпня. - С. 4

Рудаков В. Архив Раевских. Том І. Издание П. М. Раевского. Редакция и примечания Б. Л. Модзалевского. СПб. 1908. С. 574. Род Раевских герба Лебедь. Сост. Б. Л. Модзалевский. СПб. 1908. С. 91: Критика и библиография / В. Рудаков // Исторический вестник. - 1909. - № 5 . - С. 687-690

Рудаков В. Архив Раевских. Том ІІ. Издание П. М. Раевского. Редакция и примечания Б. Л. Модзалевского. СПб. 1909 г.: Критика и библиография / В. Рудаков // Исторический вестник. - 1910. - № 3. - С. 1109-1111

Туристичні маршрути Кіровоградщини // Народне слово. - 2011. - 30 червня. - С. 9

Усипальниця сім`ї Раєвських: Туристичні маршрути Олександрівщини / Бухаров В. // Вперед. - 2008. - С. 2

Френчко Л. Праздник в Разумовке / Френчко Л. // Ведомости. - 2005. - 14 октября. - С. 7

Шевченко Г. "...І слава спалахне моя, і вже не згасне, допоки рід слов’ян світ буде шанувать" / Г. Шевченко // Вперед. - 2005. - 11 жовтня. - С. 2-3

Шевченко Г. Буятимуть олександрівські дерева на сербській землі: Інтерв’ю з Анатолієм Шинкаренком / Г. Шевченко // Вперед. - 2006. - 23 вересня. - С. 2

Шевченко С. Врач семьи Раевских / С. Шевченко // Ведомости Плюс. - 2011. - 7 октября. - С. 6

Шевченко Г. Нове життя Свято-Хрестовоздвиженської церкви / Г. Шевченко // Вперед. - 2010. - 20 квітня. - С. 3

Шемякин Н. Граф Вронский в Сербии / Н. Шемякин // Эхо планеты. - 2003. - № 7. - С. 20-25

Шишов А. В. Сто великих героев 1812 года [Текст] / А. В. Шишов. — М.: Вече, 2012. – 430 с.

Юрченко А. Праздник, который дорогого стоит / А. Юрченко // Украина-центр. - 2005. - 7 октября. - С. 2

Юрченко А. Пушкин и Раевские / А. Юрченко // Ведомости. - 1997. - 21 ноября. - С. 4

Юрченко А. Пушкин и Раевские: "В Грузию ... для Раевского" / А Юрченко // Ведомости. - 1999. - 26 марта. - С. 6

Юрченко А. Пушкин и Раевские / А. Юрченко // Ведомости. - 1997. - №№150,154,159,164,168; Ведомости. - 1998. -№№174,178,182,186,191,195,200,205,210

Web-ресурси

Раевский Николай Николаевич // Википедия

Раєвський Микола Миколайович //

Герой Вітчизняної війни 1812 року М.М. Раєвський (фільм)

До 240-ї річниці з дня народження Миколи Раєвського