Відмінності між версіями «Похитонов Іван Павлович»
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
'''''І. Рєпін'''''</p> | '''''І. Рєпін'''''</p> | ||
| − | + | Іван Павлович Похитонов народився 27 січня 1850 року в с. Мотронівка на Єлисаветградщині (нині – с. Зелений Гай Кропивницького району Кіровоградської області). Батько художника – запорізький козак Данило Похитон, мати – уроджена Білич Варвара Олексіївна, сербка. З дитинства Іван Похитонов вирізнявся волелюбством і наполегливо шукав свій шлях. Початкову освіту він отримав, закінчивши кращий на той час у Єлисаветграді учбовий заклад – чоловічий пансіон Гумберта; продовжив навчання в Полтавському кадетському корпусі, який досить швидко залишив, спробувавши армійського життя і зрозумівши, що це не його життєвий напрям. Згодом Похитонов вступив до Миколаївської реальної гімназії, після закінчення якої став студентом сільськогосподарської академії у Москві. Звідти його відрахували за причетність до нечаївської організації. Пізніше Похитонова було направлено у «заслання» в рідне село Мотронівку. Далі Іван навчався в Одесі на факультеті природничих наук Новоросійського університету, але навчання не завершив, бо за наполяганням батьків був змушений повернутися до рідного маєтку. | |
| − | |||
| − | Іван Павлович Похитонов народився 27 січня 1850 року в с. Мотронівка на Єлисаветградщині (нині | ||
| − | З дитинства Іван Похитонов вирізнявся волелюбством і наполегливо шукав свій шлях. Початкову освіту отримав, закінчивши кращий на той час | ||
| − | + | У 1877 році в Одесі Іван Похитонов відвідав виставку передвижників, ця подія настільки вплинула на юнака, що він вирішив стати художником. Відтоді Іван постійно студіює живопис, самотужки вивчає мистецьку спадщину художників-класиків, копіює кращі пейзажні твори, багато пише з натури. Після подорожі Європою, де Похитонов відвідує Італію, трохи згодом Францію, Бельгію. він починає виставляти на продаж свої картини. У Парижі художник знайомиться з яскравою феміністкою Матильдою Вульферт, яка стала його першою дружиною. Цей шлюб розпався через 10 років. Подальше особисте життя Івана Павловича було пов’язане з молодшою сестрою Матильди – Євгенією Вульферт. На початку 1900-х років Похитонов отримав звання Дійсного члена Імператорської Академії мистецтв і став членом Товариства пересувних художніх виставок. | |
| − | На початку 1900-х років Похитонов отримав звання Дійсного члена Імператорської Академії мистецтв і став членом Товариства пересувних художніх виставок | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| + | Більшу частину свого життя митець мешкав за кордоном – у Бельгії, але неодноразово на початку XX ст. повертався на Батьківщину; проживав у Петербурзі, в маєтку Жабовщизна Мінської губернії, в Москві, в Єкатеринодарі. У 1919 році художник повернувся в Бельгію, де відкрилися його персональні виставки: 1922 року – у Льєжі (в цьому місті є вулиця, названа на честь Похитонова) та 1923 року – в Антверпені. | ||
| + | Помер Іван Похитонов 22 грудня 1923 р. у бельгійському місті Льєж (за іншими відомостями – у Брюсселі). Картини І. П. Похитонова зберігаються в Державній Третьяковській галереї, Національному художньому музеї України, Київському музеї російського мистецтва, Одеському художньому музеї, Омському художньому музеї, Башкирському художньому музеї, Саратовському художньому музеї, в інших музеях та в приватних колекціях. | ||
==Пам'ять== | ==Пам'ять== | ||
Версія за 16:30, 16 червня 2023
Іван Павлович Похитонов (27 січня 1850, с. Мотронівка, Бобринецький повіт, Херсонська губернія, Російська імперія – 23 грудня 1923, м. Льєж (?), Бельгія) –український живописець та графік, майстер пейзажу.
Життя і діяльність
Сколько блеска, свежести, какая выдержка рисунка и тона везде…
І. Рєпін
Іван Павлович Похитонов народився 27 січня 1850 року в с. Мотронівка на Єлисаветградщині (нині – с. Зелений Гай Кропивницького району Кіровоградської області). Батько художника – запорізький козак Данило Похитон, мати – уроджена Білич Варвара Олексіївна, сербка. З дитинства Іван Похитонов вирізнявся волелюбством і наполегливо шукав свій шлях. Початкову освіту він отримав, закінчивши кращий на той час у Єлисаветграді учбовий заклад – чоловічий пансіон Гумберта; продовжив навчання в Полтавському кадетському корпусі, який досить швидко залишив, спробувавши армійського життя і зрозумівши, що це не його життєвий напрям. Згодом Похитонов вступив до Миколаївської реальної гімназії, після закінчення якої став студентом сільськогосподарської академії у Москві. Звідти його відрахували за причетність до нечаївської організації. Пізніше Похитонова було направлено у «заслання» в рідне село Мотронівку. Далі Іван навчався в Одесі на факультеті природничих наук Новоросійського університету, але навчання не завершив, бо за наполяганням батьків був змушений повернутися до рідного маєтку.
У 1877 році в Одесі Іван Похитонов відвідав виставку передвижників, ця подія настільки вплинула на юнака, що він вирішив стати художником. Відтоді Іван постійно студіює живопис, самотужки вивчає мистецьку спадщину художників-класиків, копіює кращі пейзажні твори, багато пише з натури. Після подорожі Європою, де Похитонов відвідує Італію, трохи згодом Францію, Бельгію. він починає виставляти на продаж свої картини. У Парижі художник знайомиться з яскравою феміністкою Матильдою Вульферт, яка стала його першою дружиною. Цей шлюб розпався через 10 років. Подальше особисте життя Івана Павловича було пов’язане з молодшою сестрою Матильди – Євгенією Вульферт. На початку 1900-х років Похитонов отримав звання Дійсного члена Імператорської Академії мистецтв і став членом Товариства пересувних художніх виставок.
Більшу частину свого життя митець мешкав за кордоном – у Бельгії, але неодноразово на початку XX ст. повертався на Батьківщину; проживав у Петербурзі, в маєтку Жабовщизна Мінської губернії, в Москві, в Єкатеринодарі. У 1919 році художник повернувся в Бельгію, де відкрилися його персональні виставки: 1922 року – у Льєжі (в цьому місті є вулиця, названа на честь Похитонова) та 1923 року – в Антверпені.
Помер Іван Похитонов 22 грудня 1923 р. у бельгійському місті Льєж (за іншими відомостями – у Брюсселі). Картини І. П. Похитонова зберігаються в Державній Третьяковській галереї, Національному художньому музеї України, Київському музеї російського мистецтва, Одеському художньому музеї, Омському художньому музеї, Башкирському художньому музеї, Саратовському художньому музеї, в інших музеях та в приватних колекціях.
Пам'ять
І. П. Похитонов. Портрет роботи Іллі Рєпіна (1877 р.)
Вперше, в стінах Кіровоградського обласного художнього музею, відбувається виставка неперевершеного майстра мініатюрного живопису, відомого в усьому світі митця-самородка, художника-земляка Івана Павловича Похитонова.
Юний Іван Похитонов із сестрою, 1860 р.
Бібліографія
Босько В. Іменем Івана Похитонова названо вулицю у Льєжі / В. Босько // Освітянське слово. - 2004. - №5, травень. - С. 8.
Босько В. А ви не бажаєте відвідати Похитонове?: Виповнилось 150 років від дня народження художника Івана Похитонова / В.Босько // Народне слово. - 2000. - 3 лютого. - С. 3.
Босько В. Де народився художник Іван Похитонов?: Не у Мотронівці, як ми вважали, а в Мотроно-Андріївці! / В. Босько // Народне слово. - 2012. - 19 січня. - С. 9: фото.
Дацкая В. "Миниатюрные жемчужины" Ивана Похитонова / В. Дацкая // Репортер. - 2004. - 2 августа. - С. 8.
Дмитриева Л. Поэт природы и гармонии / Л. Дмитриева // Ведомости Плюс. - 2010. - 5 марта. - С. 7.
Иван Похитонов: альбом / Авт. текста В. Петров. - М.: Белый город, 2003. - 48с., фото
Кіровоград. Образотворче мистецтво (Альбом). - Кіровоград: Мавік, 2008. - С. 14. - фото
Корнійченко, Олена. Золоті стежки історичної пам'яті / О. Корнійченко // Новоукраїнські новини. - 2012. - 28 січня. - С. 3,4 : Фото.
Куманський Б. Автор живописних перлин / Б. Куманський // Народне слово. - 2005. - 8 лютого. - С. 3.
Куманський Б. Повернення Похитонова: З приводу виставки в обласному художньому музеї / Б. Куманський // Народне слово. - 2010. - 28 жовтня. - С. 12.
Куманський Б. Художник-чарівник / Б. Куманський // Народне слово. - 2010. - 16 березня. - С. 8.
Лашкул Г. Майстер золотої мініатюри: Іван Павлович Похитонов. 1850-1923 роки / Г. Лашкул // Честь хлібороба. - 2009. - 10 лютого. - С. 3.
Левочко В. Две в одном ... музее / В. Левочко // Ведомости Плюс. - 2010. - 5 ноября. - С. 6.
Лисогор М. Художник на півмільйона доларів: Повернення додому геніального майстра / М. Лисогор // Кіровоградська правда. - 2010. - 2 листопада. - С. 8.
Надєждін А. Буденні роздуми навколо класики, або Згадуючи Івана Похитонова / А. Надєждін // Артанія. - 2010. - № 4. - С. 50-55.
Панкевич Богдан. “Чарівник — художник Іван Павлович Похитонов”/ Богдан Панкевич// “Україна в Європі, Європа в Україні: очима молоді”: збірник конкурсних робіт/ уклад. Є. Олійник; Товариство “Український Народний Дім в Чернівцях”. - Чернівці, 2012. - С. 46-49.
Півмільйона за мініатюру Похитонова // Музеї України. - 2007. - № 6. - С. 40.
Похитонов Іван Павлович // Словник художників України. - Київ, 1973. - С. 185.
Похитонов Иван Павлович. 8.02.1850 (д. Матреновка Херсонской губ.) - 23.12.1923 (Брюссель). Живописец // Художники русского зарубежья. 1917 — 1939. Биографический словарь. - 2000. - С. 471-472.
Северюхин Д.Я., Лейкинд О.Л. Похитонов Иван Павлович - 27.І(8.ІІ).1850 (д. Матреновка,Херсонской губ., ныне Кировоградской обл.) - 12.ХІІ.1923 (Брюссель). Живописець / Д.Я., Северюхин; Лейкинд О.Л. // Художники русской эмиграции(1917-1941). - Петербург, 1994. - С. 367-369.
Троян О. З мольбертом степовою Україною / О. Троян // Народне слово. - 2007. - 8 вересня. - С. 8.
Царук А. Золотими стежками з Олександром Босим / А. Царук // Молодіжне перехрестя. - 2008. - 12 червня. - С. 4: портр.
Шевченко С. Учень Немировича-Данченка / С. Шевченко // Ведомости Плюс. - 2010. - 16 июля. - С. 7.
Web-ресурси
Картини І.Похитонова http://tphv-art.ru/картины/Похитонов/033.html
Похитонов Иван Павлович. Галерея живописних полотен www.picture.art-catalog.ru
“Самый французский среди русских пейзажистов” http://www.artlib.ru/index.php?id=11&idp=0&fp=2&uid=6136&idg=0&user_serie Похитонов http://tphv.ru/pohitonov.php