Відмінності між версіями «Порошин Семен Андрійович»
(Створена сторінка: [[Файл:PoroshinSA.jpg|мини|слева|200px|<p style="text-align:center;">'''Семен Андрійович Порошин'''</p><p style="text-align:l...) |
|||
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
У 1769 році шляхом на місце бойових дій розпочатої війни з Туреччиною Семен Андрійович тяжко захворів і помер у Єлисаветграді. Поховали його біля Свято-Троїцького храму. На жаль, з ліквідацією храму зникла і його могила. | У 1769 році шляхом на місце бойових дій розпочатої війни з Туреччиною Семен Андрійович тяжко захворів і помер у Єлисаветграді. Поховали його біля Свято-Троїцького храму. На жаль, з ліквідацією храму зникла і його могила. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Бібліографія== | ==Бібліографія== | ||
Барсуков Н. Азбучный указатель лиц и разных предметов, упоминаемых в записках Семена Порошина / Н. Барсуков // Русская старина. - 1882. - № 12. - С. 4 — 100 | Барсуков Н. Азбучный указатель лиц и разных предметов, упоминаемых в записках Семена Порошина / Н. Барсуков // Русская старина. - 1882. - № 12. - С. 4 — 100 | ||
| + | |||
Западов А.В. Опасный дневник. Историческая повесть (о С.А. Порошине). - М.: Сов.писатель, 1974.- 360 с. | Западов А.В. Опасный дневник. Историческая повесть (о С.А. Порошине). - М.: Сов.писатель, 1974.- 360 с. | ||
| + | |||
Кизименко П. Кохання та смерть Семена Порошина (Про вихователя і письменника) / П.Кизименко // Вечірня газета. - 1997. - 8 квітня; Вечірня газета. - 1997. - 10 квітня | Кизименко П. Кохання та смерть Семена Порошина (Про вихователя і письменника) / П.Кизименко // Вечірня газета. - 1997. - 8 квітня; Вечірня газета. - 1997. - 10 квітня | ||
| + | |||
Порошин С.С. Порошины. Семейные воспоминания / С. С. Порошин // Русская старина. - 1882. - № 10. - С. 207 - 220 | Порошин С.С. Порошины. Семейные воспоминания / С. С. Порошин // Русская старина. - 1882. - № 10. - С. 207 - 220 | ||
| + | |||
Семевский М. И. Записки воспитателя великого князя Павла Петровича Семена Порошина, 1764 - 1766 гг. / М. И. Семевский // Русская старина. - 1881. - № 1. - С. 1 - 51; Русская старина. - 1881. - № 2. - С. 54 - 83; Русская старина. - 1881. - № 3. - С. 86 - 116; Русская старина. - 1881. - № 4. - С. 118 - 147; Русская старина. - 1881. - № 5. - С. 150 - 211; Русская старина. - 1881. - № 6. - С. 213 - 275; Русская старина. - 1881. - № 7. - С. 278 - 339; Русская старина. - 1881. - № 8. - С. 341 - 400; Русская старина. - 1881. - № 9. - С. 405 - 468; Русская старина. - 1881. - № 10. - С. 479 - 531; Русская старина. - 1881. - № 11. - С. 533 - 596 | Семевский М. И. Записки воспитателя великого князя Павла Петровича Семена Порошина, 1764 - 1766 гг. / М. И. Семевский // Русская старина. - 1881. - № 1. - С. 1 - 51; Русская старина. - 1881. - № 2. - С. 54 - 83; Русская старина. - 1881. - № 3. - С. 86 - 116; Русская старина. - 1881. - № 4. - С. 118 - 147; Русская старина. - 1881. - № 5. - С. 150 - 211; Русская старина. - 1881. - № 6. - С. 213 - 275; Русская старина. - 1881. - № 7. - С. 278 - 339; Русская старина. - 1881. - № 8. - С. 341 - 400; Русская старина. - 1881. - № 9. - С. 405 - 468; Русская старина. - 1881. - № 10. - С. 479 - 531; Русская старина. - 1881. - № 11. - С. 533 - 596 | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Web-ресурси== | ==Web-ресурси== | ||
| Рядок 39: | Рядок 35: | ||
Порошин Семен Андрійович. Біографія http://www.people.su/ua/89190 | Порошин Семен Андрійович. Біографія http://www.people.su/ua/89190 | ||
| − | + | [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD,_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%91%D0%BD_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Порошин Семен Андреевич - Википедия] | |
Поточна версія на 12:18, 27 листопада 2013
Порошин Семен Андрійович (28 січня 1741, Кунгур — 12 вересня 1769, Єлисаветград) - один з вихователів цесаревича Павла Петровича, відомий свого часу письменник. Щоденник, який він вів з 20 вересня 1764 до 31 грудня 1765 рр., не тільки дає дорогоцінний матеріал для характеристики майбутнього імператора, але і є взагалі важливим джерелом для історії епохи.
Життя і діяльність
Семен Андрійович Порошин родом із симбірських дворян. Виховання отримав у сухопутному шляхетському кадетському корпусі, при якому працював після закінчення курсу офіцером-вчителем математики. У 1761 році Семен Порошин був призначений ад'ютантом імператора Петра ІІІ, розпочавши таким чином свою кар'єру при дворі і ставши одним з небагатьох найнаближеніших до царя російських осіб. У 1762 році, одразу після вступу на престол, Катерина ІІ призначила Семена Андрійовича черговим кавалером та викладачем математичних дисциплін при спадкоємцеві.
Молодий офіцер любив свою справу і ніколи не скаржився на фортуну. В царських палацах він чотири роки працював в оточенні найосвіченіших людей і найзначніших сановників свого часу. Його приятелем був Олександр Петрович Сумароков — бригадир, управитель російського театру, поет, драматург, сатирик. Порошин постійно спілкувався з генералом-аншефом Петром Олексійовичем Рум'янцевим, братами Микитою Івановичем (обер-гофмейстр) та Петром Івановичем (генерал-поручик) Паніними, генерал-лейтенантом Олексієм Петровичем Мельгуновим тощо.
Свій творчий шлях Семен Порошин розпочав ще у середині 1750-х років. Він перекладав статті з закордонних видань для журналу Академії наук “Ежемесячніе сочинения”. Там же було надруковано дві його власні статті педагогічного змісту “Листи про порядок у навчанні”.
Тепер же, мешкаючи в імператорському палаці і будучи причетним до багатьох історичних подій, молодий письменник вирішив вести щоденник спадкоємця та його оточення, де не обмежувався звичайним описом подій, а й занотовував свої думки і ставлення до тих чи інших фактів з побуту палацу та про події, що хвилювали тоді російське суспільство. Цього було достатньо, щоб при дворі поширилися чутки про “винесення сміття з хати”, про те, що щось “не те” може стати відомим за кордоном... Зважали й на неабиякий вплив письменника на спадкоємця. Це стало причиною призначення Порошина на посаду командира Старооскольського піхотного полку, штаб якого дислокувався в Охтирці.
Але потрібна була й офіційна, сприйнятлива для світу, причина немилості. Таку царедворцями було знайдено у закоханості і подальшому сватанні полковника до молодої графині Шереметьєвої. Адже, мовляв, рід Порошиних, хоча і древній, та все ж не рівня роду Шереметьєвих. Вчинок письменника було названо “дерзостью” з подальшою його опалою.
У 1769 році шляхом на місце бойових дій розпочатої війни з Туреччиною Семен Андрійович тяжко захворів і помер у Єлисаветграді. Поховали його біля Свято-Троїцького храму. На жаль, з ліквідацією храму зникла і його могила.
Бібліографія
Барсуков Н. Азбучный указатель лиц и разных предметов, упоминаемых в записках Семена Порошина / Н. Барсуков // Русская старина. - 1882. - № 12. - С. 4 — 100
Западов А.В. Опасный дневник. Историческая повесть (о С.А. Порошине). - М.: Сов.писатель, 1974.- 360 с.
Кизименко П. Кохання та смерть Семена Порошина (Про вихователя і письменника) / П.Кизименко // Вечірня газета. - 1997. - 8 квітня; Вечірня газета. - 1997. - 10 квітня
Порошин С.С. Порошины. Семейные воспоминания / С. С. Порошин // Русская старина. - 1882. - № 10. - С. 207 - 220
Семевский М. И. Записки воспитателя великого князя Павла Петровича Семена Порошина, 1764 - 1766 гг. / М. И. Семевский // Русская старина. - 1881. - № 1. - С. 1 - 51; Русская старина. - 1881. - № 2. - С. 54 - 83; Русская старина. - 1881. - № 3. - С. 86 - 116; Русская старина. - 1881. - № 4. - С. 118 - 147; Русская старина. - 1881. - № 5. - С. 150 - 211; Русская старина. - 1881. - № 6. - С. 213 - 275; Русская старина. - 1881. - № 7. - С. 278 - 339; Русская старина. - 1881. - № 8. - С. 341 - 400; Русская старина. - 1881. - № 9. - С. 405 - 468; Русская старина. - 1881. - № 10. - С. 479 - 531; Русская старина. - 1881. - № 11. - С. 533 - 596
Web-ресурси
Порошин Семен Андрійович. Біографія http://www.people.su/ua/89190