Попільницький Олексій Захарович

Матеріал з wiki
Версія від 17:09, 17 листопада 2021, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Файл:PopilnytskyiOZ.jpg|мини|200px|<p style="text-align:center;">'''Олексій Захарович Попільницький'''</p><p style="text-...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олексій Захарович Попільницький

Дата народження — 12.02.1850
Місце народження — містечко Нова Прага Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині Кіровоградської області)
Дата смерті — 02.06.1929
Місце смерті — м. Київ
Місце поховання — м. Київ, Лук’янівське кладовищед

Олексій Захарович Попільницький (12 лютого 1850; містечко Нова Прага Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині Кіровоградської області) – 02 червня 1929; м. Київ) – історик, бібліофіл, педагог і громадський діяч. Навчався у Єлисаветградському духовному училищі. Зібрав унікальну бібліотеку, частина якої у 1929 р. збагатила фонди всенародної бібліотеки України (ВБУ).

Життя і творчість

Попільницький Олексій Захарович народився 12 лютого 1850 року у родині псаломщика церкви св. Іоанна Предтечі Херсонської єпархії Олександрійського повіту Захарія Попільницького. Навчався у Єлисаветградському духовному училищі, а потім з 1865 по 1869 рік – у Херсонській духовній семінарії. З четвертого класу семінарії вступає на юридичний факультет Новоросійського університету в Одесі. В 1873 році Попільницький написав дипломну роботу «История крестьянского вопроса в России в последнее царствование Александра ІІ», за яку отримав срібну медаль. Історія селянського питання та реформа 1861 року цікавила його й надалі. Пізніше на цю тему він написав ряд робіт, а також зібрав унікальну бібліотеку, де були не тільки книги та періодичні видання, а ціла низка архівних документів.

Після університету Попільницький деякий час працював учителем в приватних школах Швейцарії, та згодом повернувся в Росію. У 1873 році Попільницький був вихователем у Санкт-Петербурзькій землеробській колонії, домашнім учителем у маєтку Марії Львової в селі Чернятині Літинського повіту Подольської губернії. Як видно з матеріалів агентурного нагляду, Олексій Захарович поширював серед вихованців заборонену літературу, за що його неодноразово звільняли з роботи. З 1874 по 1880 рік викладав у Новоторзькій учительській семінарії та в різних навчальних закладах Нижнього Новгорода та Одеси. Упродовж усього літа 1878 року працював в Імператорській публічній бібліотеці. З 1 серпня 1878 року до 18 лютого 1880 року працює вчителем російської мови та історії в Новгородківській земській учительській школі в Олександрійському повіті Херсонської губернії. З жовтня 1881 року Попільницький працює в Полтаві у земському бюро Полтавської губернської земської управи. Він майже одразу потрапив під нагляд поліції «за сумнівну політичну благонадійність». Потім був необґрунтований арешт через донос агента поліції, але згодом всі звинувачення було знято і Попільницького визнано невинним. Однак Олексій Захарович просидів в одиночній камері в Одеській казармі 1 рік і 4 місяці та 1 місяць в Одеському тюремному замку. Після суду Попільницький повернувся до Полтави, жив на своєму хуторі, працював в журналі «Земский обзор» до 1885 року аж поки не закрився журнал. Знову зайнявся приватною педагогічною практикою. Його сім’я жила у Твері. Своїх дітей Віру та Олексія він привозив на хутір Нижні Млини. Пізніше син Олексій навчався у Полтавському реальному училищі, мав великі математичні здібності.

У 1887-1888 роках Попільницький їде до Риму та Парижу. Після повернення з-за кордону до Полтави і продажу Нижніх Млинів займається приватною практикою, неодноразово буває в Новій Празі. Подальше життя та творча діяльність пов’язані зі Санкт-Петербургом. Він влаштувався на службу до Державного контролю на посаду помічника діловода канцелярії, а закінчив службу в 1908 році старшим діловодом. Мав чин статського радника. Ця робота дала йому змогу працювати в Архіві Державної Ради та продовжувати дослідження питань, які його цікавили ще з часів навчання в університеті. В Архіві він знайомився з першоджерелами, копіював та публікував їх у журналах «Голос минувшего», «Современный мир», «Вестник Европы», «Русская мысль» та інших за підписами Ал. Попельницкий, «Ал. Пражский», «Ал. П-цкий», «Алексей Народоволец».

Ще одне захоплення Попільницького – це бджільництво. Він намагався купити земельну ділянку для розведення бджіл, збирав книги цієї тематики.

У 1911 році Попільницький взяв участь у підготовці 6-ти томного видання на честь 50-річчя звільнення селян від кріпацтва «Великая реформа», де був членом редколегії і написав дві статті.

У 1913 році Одеське Бібліографічне товариство при Новоросійському університеті обрало Попільницького своїм членом і звернулося з проханням подати відомості про свою книжкову колекцію.

У 1914 році Попільницький надсилає свою статтю у газету «Голос юга», що виходила в Єлисаветграді та знайомиться з редактором Д.С. Горшковим. Порушилося питання про переїзд Попільницького до Єлисаветграда та співпрацю в газеті. Як було вирішено це питання, невідомо. Про життя та діяльність Попільницького в Новій Празі після 1917 року видно з матеріалів особового архіву. Він виступав на мітингу, за його підписом розповсюджувалися листівки з закликом продовжувати війну з Прусією, виконувати розпорядження Тимчасового уряду і виборів до Установчих зборів. Попільницького було обрано делегатом на Всеросійський Селянський Союз до Москви. У 1918 році погіршилося матеріальне становище його сім’ї, і Олексій Захарович почав шукати роботу та запропонував свою бібліотеку Єлисаветградському краєзнавчому музею, щоб і самому там працювати. Музей тільки почав організовуватися. Попільницький листувався з цього приводу з Павлом Захаровичем Рябковим – єлисаветградським громадським діячем. Та переїхати до Єлисаветграда не вдалося через нестабільні політичні обставини. Влада в місті постійно змінювалася.

Останні роки свого життя Попільницький провів У Новій Празі. Продовжував займатися літературною працею. В 1926 році запропонував ВБУ купити в нього бібліотеку, обсяг якої був близько 2,5 тисяч книжок. Це питання розглядалося протягом кількох років. У березні 1929 року ВБУ вирішила купити зібрання Попільницького. На той час частина бібліотеки була продана Українському Науковому Інституту Книгознавства, а іншу частину придбали приватні особи. У травні 1929 року Попільницький поїхав до Києва підписувати договір з ВБУ, а потім ліг в лікарню на операцію. Операція пройшла успішно, але він захворів на запалення легень і раптово помер 2 червня. 6 червня Попільницького поховали у Києві на Лук’янівському кладовищі.

Пам’ять

У 2009 році Національна Академія наук України та Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського за сприяння відомого новопразького краєзнавця Ф.М. Плотніра видали монографію Л.М. Дениско «Бібліотека та архів Олексія Захаровича Попільницького».

Бібліографія

Попельницкий, А. З. Первые шаги крестьянской реформы : (по донесениям свитских генерал-майоров и флигель-адъютантов) / А.З. Попельницкий // Великая реформа : Русское общество и крестьянский вопрос в прошлом и настоящем: Юбилейное издание / Ред.: А.К. Дживелегов, С.П. Мельгунов, В.И. Пичет; Историческая комиссия учебного отдела общества распространения технических знаний. – М.: Изд. Т-ва И.Д. Сытина. – 1911. – Т.5. – С. 179 - 211

Попельницкий, Алексей. Дневник крестьянина Костромской губ., Варнавинского у., Баковской вотчины, деревни Поляны // Великая реформа : Русское общество и крестьянский вопрос в прошлом и настоящем: Юбилейное издание / Ред.: А.К. Дживелегов, С.П. Мельгунов, В.И. Пичет; Историческая комиссия учебного отдела общества распространения технических знаний. – М. Изд. Т-ва И.Д. Сытина. – 1911. – Т.5. – С. 212-223

Публікації про О.З. Попільницького

Босько, Володимир. Попільницький Олексій Захарович // Визначні постаті Степової Еллади : до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області / Володимир Босько; кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. – Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004. – Ч. 1. – С. 238

Босько, Володимир Миколайович. [Попільницький Олексій Захарович] // Історичний календар Кіровоградщини на 2010 рік: Люди. Події. Факти : історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2009. – С. 49

Босько, Володимир Миколайович. [Попільницький Олексій Захарович] // Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти / В.М. Босько; КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2019. – С. 70

Дениско, Людмила Михайлівна. Бібліотека О.З. Попільницького: досвід роботи з опису приватного книжкового зібрання // Колекції пам’яток писемності та друку у бібліотечних фондах України: проблеми формування, збереження, розкриття: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю відділу рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В.Г. Короленка / М-во культури і мистецтв України, ХДНБ ім. В.Г. Короленка; ред. І.Я. Лосієвський, Л.П. Суворова. – Харків, 2003. – С. 70-80

Дениско, Людмила Михайлівна. Матеріали до історії бібліотеки Олексія Захаровича Попільницького : (Сторінки біографії, наукової діяльності, історії находження до ВБУ) / Людмила Дениско. – Київ, 2004. – 24 с. – Бібліогр.: с. 22-24

Дениско, Людмила Михайлівна. Бібліотека та архів Олексія Захаровича Попільницького / Людмила Дениско; ред. О.С. Онищенко; Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – К. : Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, 2009. – 474,[2] с. – Бібліогр.: с. 382-396; Покажчик імен.: C. 399-471

Дениско Л. Бібліотека Олексія Попільницького : сторінки біографії, наукової діяльності, історія надходження до ВБУ / Дениско Л. // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 12. – С. 38 - 42. – Бібліогр.: 44 назв.

Дениско Л. До історії бібліотеки і архіву Олексія Попільницького: оригінал малюнку першої могили Тараса Шевченка на Смоленському кладовищі в Петербурзі / Дениско Л. // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 4. – С. 37-39. – Бібліогр.:18 назв.

Дениско Л. Поезія в архіві та книжковому зібранні Олексія Попільницького / Дениско Л. // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 2. – С. 43-47. – Бібліогр.: 49 назв.

Кохан, Анатолій. Книга про нашого земляка / Анатолій Кохан // Сільський вісник. – 2009. – 29 травня. – С. 6

Національна бібліотека України ім. В. Вернадського видала книгу Л.М. Дениско «Бібліотека та архів Олексія Захаровича Попільницького».

Кохан, Анатолій. Олекса Захарович Попільницький / А. Кохан // Ленінський прапор. – 1982. – 19 лютого. – С.4

Олексій Захарович Попільницький / Л. Денисенко // Вісник книжкової палати. – 2000. – № 3. – С. 26-27

Олексій Захарович Попільницький // Енциклопедія українознавства: словникова частина / ред. В. Кубійович; НТШ у Львові, Фонд Енциклопедії Українознавства. – репринт. відтворення 1955-1984 рр. – Львів: НТШ. – 1996. – Т. 6: Перемишль-Прящівщина. – С. 2263

Олексій Захарович Попільницький // Особові архівні фонди інституту рукопису: путівник / Оксана Боляк, Світлана Булатова, Тетяна Воронкова та ін.; ред. О.С. Боляк, Н.М. Зубкова, М.Л. Скирта; НАНУ, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2002. – С. 438-440

Плотнір, Федір. Олексій Захарович Попільницький / Ф. Плотнір // Єлисавет. – 1993. – 28 січня. – С. 3.

Web-ресурси

Дениско, Людмила Михайлівна. Бібліотека та архів Олексія Захаровича Попільницького: монографія / Л.М. Дениско; наук. ред. О.С. Онищенко; НАН України, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського. – Київ: НБУВ, 2009. – 476 с. (Репозитарій Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського). – URL:

Кулябко-Корецкий, Миколай. Из давних лет. Воспоминания лавриста

(Попільницький Олексій Захарович) (сайт Олександрійської міської централізованої системи)

(Попельницкий Алексей Захарович) (Книжные знаки частных библиотек, книжных магазинов и переплетных мастерских в фонде Национальной библиотеки республики Адыгея)