Покаржевський Петро Дмитрович

Петро Дмитрович Покаржевський

народився — 29.01.1889
місце народження — м. Єлисаветград, Херсонська губернія
дата смерті — 1968
місце смерті — м. Москва

Покаржевський Петро Дмитрович (29 січня 1889, Єлисаветград - 1968, Москва) — живописець, графік, ілюстратор, педагог.

Життя і діяльність

«У меня на родине пейзаж не отличается красотой: безлесная равнина, пересекаемая оврагами, небольшие кустарники в низинах, рощицы, речка Ингул. Но сколько радости я испытал, бродя по берегам Ингула, уходя из дома на целый день…
там я писал мои первые этюды, гуляя с Ф.С. Козачинским».
Петро Дмитрович Покаржевський

Петро Дмитрович Покаржевський народився 29 січня 1889 року в робітничій родині, в Єлисаветграді. П’ятирічним хлопчиком він уже захоплювався малюванням, колекціонуванням комах, рослин, мінералів, читав книги з ботаніки, ентомології та мінералогії. Під впливом цих книг у нього формувалося почуття наближеності до природи, спостережливість, прагнення пізнавати світ.

Свою першу мистецьку освіту Петро Дмитрович Покаржевський здобув у Вечірніх Рисувальних Класах при Єлисаветградському земському реальному училищі. У 1905 році юнак вступив до Київського художнього училища, яке за три роки (замість шести) закінчив з відзнакою, що дало йому право без іспитів вступити до Академії мистецтв. При виборі майстерні юнак обрав батальну майстерню М.С.Самокиша, яка мала добрі реалістичні традиції, що визначило подальший творчий шлях художника. Перша персональна виставка П.Д. Покаржевського відбулася саме в період навчання в Академії: на ній були представлені портрети, пейзажі, етюди та замальовки, привезені з кавказького фронту Першої світової війни, куди він був направлений разом з іншими учнями. В 1917 році за картину “Запрягають” (“Тройка”) молодого живописця відзначили золотою медаллю, що давало право на закордонне відрядження. Але через події Жовтневої революції воно не відбулося.

На початку 1918 року Петро Покаржевський на декілька років оселяється в Тулі, працює в комісії з охорони пам’яток мистецтва Тульського відділу народної освіти. В пошуках творів мистецтва йому довелося їздити по стародавніх маєтках Тульської губернії. Ці роботи і заклали основу створеного Тульського художнього музею. В 1920 – 1921 роках працював відповідальним керівником агітаційної роботи в Тулі й губернії. В ті ж роки він разом з іншими художниками взяв участь в організації в Тулі державних художніх майстерень та став першим їх керівником.

В 1923 році Петро Дмитрович вступає в Асоціацію художників революційної Росії – наймасовіше художнє об‘єднання 20-х років. На виставках АХРР були представлені всі основні картини художника-земляка, які принесли йому всенародне визнання.

Роки першої п’ятирічки були для митця творчо напруженими та натхненними: 1929 рік – Урал, Карабаський та Златоустівський заводи, 1930 – Нижній Тагіл, 1931 – бавовна Коканду, кендирні плантації Пішпека, Ріддерський комбінат на півдні Алтаю. В середині 1930-х рр. художник пише пейзажі Донбасу та Кузбасу. Спільна робота з провідними столичними живописцями допомогла йому стати яскравим художником Московської живописної школи. З 1937 року й до останнього дня свого життя Петро Дмитрович працював викладачем живопису й малюнку Московського художнього інституту імені В.І.Сурикова, передаючи свій досвід учням. Він виховав кілька поколінь живописців, багатьох майстрів, творчість яких широко відома.

У перші повоєнні роки Покаржевський писав твори на Півночі, в Карелії. В 1950-х рр. він багато мандрував по країні: Памір, Кавказ, Байкал, Крим. Його полотна зберегли чарівність незайманої місцевості. Подорожуючи за кордоном, створив чудові види Праги, Софії, Пловдива, Афін, Риму, Флоренції… В 1956 році з нагоди 45-ої річниці творчої та педагогічної діяльності Петру Покаржевському було присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв РРФСР. Дуже часто живописця зараховують до майстрів батального жанру, хоча сам він говорив, що його картини знаходяться ніби біля батального жанру. Твори Покаржевського відображають життя Червоної армії в мирний час, її будні.

Взагалі для художника характерна різноманітність творчих інтересів, він працював у різних жанрах, але провідним в його творчості є пейзаж. Всі пейзажі Покаржевського є етюдами з натури, але багато з них узагальнюють побачене в природі й являють цілісний художній образ, що дає право називати їх картинами, разом з тим зберігаючи безпосередність і свіжість етюду… Помер П.Д. Покаржевський у Москві в 1968 році.

Пам’ять

29 січня в Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію до 125-ої річниці від дня народження Заслуженого діяча мистецтв РРФСР, професора живопису, художника-земляка Петра Покаржевського «Поетичне розкриття краси світу».

Червоний дозор. 1923.

Киргиз-пастух. 1930-і.

Байкал. Лиственічне. 1955.

Твори Петра Покаржевського знаходяться в Третьяковській галереї, Державному Російському музеї, Київському національному музеї російського мистецтва та ін.

Бібліографія

120 років від дня народження Петра Дмитровича Покаржевського / Босько Володимир. Історичний календар Кіровоградщини на 2009 рік. Люди. Події. Факти. - Кіровоград: Центрально-українське видавництво, 2009. - С.15.

Виставка до 125-річчя художника-земляка // Новини Кіровоградщини. - 2014. - 6 лютого. - С. 7: іл.

Кіровоград. Образотворче мистецтво (минуле і сучасне): [альбом] / авт.-упор.: В. Добробатько, О. Сіома; літ. ред.: В. Бондар; авт. передм.: Б. Куманський. - Кіровоград: Мавік, 2008. - 309, с.: кол.іл.

Куманський Б. Загадки Петра Покаржевського / Б.Куманський // Чому? - 1999. - 5 лютого. - С. 6

Степанова О. Красота, победившая протокольную правду / О. Степанова // Украина-Центр. - 2014. - 6 марта. - С. 8-9: фото

Трипільський Р. На кожну мить є фарба й почуття / Р. Трипільський // Народне слово. - 2012. - 14 червня. - С. 20: фото

Янчукова Е. «Бачити життя країни» // Кіровоградська правда. -1983. - 10 груд.

Web-ресурси

Покаржевський П.Д. Твори http://region.in.ua/elisavet/album/al05-01.html

Хто є хто на Кіровоградщині. Видатні земляки 2008 — Покаржевський Петро Дмитрович http://who-is-who.ua/main/page/kirovograd2008/44/331‎