Відмінності між версіями «Плотнір Федір Миколайович»

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:PlotnirFM.jpg|мини|слева|200px|<p style="text-align:center;">'''Федір Миколайович Плотнір'''</p><p style="text-align:left;"><b>народився</b> — 3.10.1918<br /><b>місце народження</b> — с. Нова Прага, Олександрійський повіт, Херсонська губернія<br /><b>дата смерті</b> — 24.09.2011<br /><b>місце смерті</b> — смт Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область]]</p>
 
[[Файл:PlotnirFM.jpg|мини|слева|200px|<p style="text-align:center;">'''Федір Миколайович Плотнір'''</p><p style="text-align:left;"><b>народився</b> — 3.10.1918<br /><b>місце народження</b> — с. Нова Прага, Олександрійський повіт, Херсонська губернія<br /><b>дата смерті</b> — 24.09.2011<br /><b>місце смерті</b> — смт Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область]]</p>
'''Федір Миколайович Плотнір''' (3 жовтня 1918, с. Нова Прага, Олександрійський повіт Херсонської губернії - 23 вересня 2011, с. Нова Прага, Олександрійський район Кіровоградської області) — краєзнавець, літописець Нової Праги. Створив унікальну приватну бібліотеку.  Учасник Великої Вітчизняної війни. Автор книг «Петриківські бувальщини» (2000), «Новопразький літопис» (2002), «Наші земляки» (2004). Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В. Ястребова. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького.
+
'''Федір Миколайович Плотнір''' (3 жовтня 1918, с. Нова Прага, Олександрійський повіт Херсонської губернії - 24 вересня 2011, с. Нова Прага, Олександрійський район Кіровоградської області) — краєзнавець, літописець Нової Праги. Створив унікальну приватну бібліотеку.  Учасник Великої Вітчизняної війни. Автор книг «Петриківські бувальщини» (2000), «Новопразький літопис» (2002), «Наші земляки» (2004). Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В. Ястребова. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького.
  
  

Поточна версія на 14:55, 2 жовтня 2018

Федір Миколайович Плотнір

народився — 3.10.1918
місце народження — с. Нова Прага, Олександрійський повіт, Херсонська губернія
дата смерті — 24.09.2011
місце смерті — смт Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область

Федір Миколайович Плотнір (3 жовтня 1918, с. Нова Прага, Олександрійський повіт Херсонської губернії - 24 вересня 2011, с. Нова Прага, Олександрійський район Кіровоградської області) — краєзнавець, літописець Нової Праги. Створив унікальну приватну бібліотеку. Учасник Великої Вітчизняної війни. Автор книг «Петриківські бувальщини» (2000), «Новопразький літопис» (2002), «Наші земляки» (2004). Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В. Ястребова. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького.


Життя і діяльність

Одержимий Плутарх з Нової Праги.
В. Панченко

Народився Федір Плотнір у 1918 році в Новій Празі, в простій селянській родині. У сім'ї був найстаршим сином. Після десятирічки хотів вступити до кавалерійського училища в Кіровограді. Але його об'єднали з Пензенським училищем, і в 1937 за направленням військкомату хлопець подався до Пензи, куди не прийняли через високий зріст (важко підібрати коня). Федір вирішив працювати в пекарні експедитором. Пізніше поїхав до Тули, де вступив до збройно-технічного училища, яке закінчив військовим техніком другого рангу.

З початку Великої Вітчизняної війни Федір Плотнір воював на території Білорусі, служив у піхоті. Отримав медаль “За відвагу”. Він пройшов усе: полон, концтабори Бухенвальда, репатріацію і фільтрацію, а через це - пожиттєве ставлення як до людини другого сорту. Після війни жити було важко, на роботу влаштуватися довго не вдавалося, пільги учасників війни на таких, які опинилися у полоні й вижили всьому всупереч, не поширювалися. А він, що не звик схиляти голову, просити, жив насиченим духовним життям. Ще з дитинства його цікавили “дела давно минувших дней, преданья старины глубокой”. Відмовляючи собі в найнеобхіднішому, Федір Миколайович почав збирати краєзнавчі матеріали. Його цікавили легенди рідного краю, він багато читав, створював бібліотеку, відвідував музеї та давні архіви, знайомився з цікавими людьми, подорожував Україною. І до всього придивлявся по-юнацьки допитливим гострим зором. В його невеличкому будинку побувало багато відомих людей — письменників, журналістів, науковців.

Писати про Ф.М.Плотніра та його багатогранні пристрасті, неординарність, шанобливе ставлення до історії доволі складно. Не можна не погодитися з Володимиром Панченком, доктором філологічних наук, професором університету «Києво-Могилянська академія», який назвав Федора Миколайовича одержимим Плутархом з Нової Праги.

Це він, Федір Плотнір, разом з Олександром Миргородським розшукав місце у Рябоволовій балці, де фашистами під час окупації були розстріляні євреї, й установив пам’ятний знак з написом «Бабин Яр Нової Праги». Це він відшукав місце, де знаходився хутір Припутні, в якому останні роки свого життя провів автор відомої пісні «Їхав козак за Дунай» Семен Климовський.

Саме він, Федір Миколайович Плотнір, подарував обласній науковій бібліотеці ім. Д.І.Чижевського 500 євро, які отримав як компенсацію за свої поневіряння у фашистських концтаборах. Це він, Федір Михайлович, започаткував краєзнавчу премію для своїх юних земляків, учнів новопразьких шкіл. Саме він допоміг перевидати книгу львівського письменника і музикознавця Григорія Шульги. А як не згадати, що, завдячуючи наполегливості та ентузіазму Федора Плотніра, нарешті затверджено герб Нової Праги, проект якого він розробив.

Федір Миколайович відшукав те місце в колишньому селі Секретарівці, що поблизу Нової Праги, де знаходилася садиба Івана Костянтиновича Чижевського — батька всесвітньо відомого вченого, історика і славіста Дмитра Чижевського.

І цей перелік відкриттів і знахідок новопразького краєзнавця можна вести довго. Він багато встиг зробити за своє життя: боронив Вітчизну, збудував хату, посадив сад, виростив дітей, написав три чудові книги.

Пам’ять

Plotnir2.jpg

Фото 2. Особиста бібліотека Ф.М. Плотніра.

Plotnir3.jpg

Фото 3. В діалозі з часом.

Бібліографія

Плотнір Ф. У книжковому дивосвіті / Ф. Плотнір // Сільський вісник. - 2005. - 3 грудня. - С. 3 Федір Плотнір: "Дід сказав, що Ядловський помер у голодовку" // Сільське життя плюс. - 2007. - 17 травня. - С. 2

Про життя і діяльність Александрова С. Музей под открытым небом: Александрийский район / С. Александрова // Украина-центр. - 2005. - 4 ноября. - С. 8

Босько В. Новопразькі бувальщини від Федора Плотніра / В.Босько // Народне слово. - 2000. - 19 грудня. - С. 4

Васильева Л. Любов до книги озивається в нащадках / Л. Васильева // Сільський вісник. - 2005. - 18 січня . - С. 1

Вшанували краєзнавця // Сільський вісник. - 2005. - 24 травня. - С. 1

Голуб О. Жива легенда / О. Голуб // Сільський вісник. - 2008. - 12 квітня. - С. 1

Гудзик К. Славіст із Олександрії / К. Гудзик // Сільський вісник. - 2006. - 7 жовтня. - С. 3

Жахалова Н. Відкритий лист Ф.М.Плотніру / Н. Жахалова // Сільський вісник. - 2006. - 7 січня. - С. 3

Здір Л. Надійна підтримка краєзнавцям / Л. Здір // Народне слово. - 2006. - 26 січня. - С. 2

Козак Плотнір і в 90 на коні // Народне слово. - 2008. - 7 жовтня. - С. 1

Корінь Антоніна. Став меценатом... пенсіонер: Внесок Ф. Плотніра на розвиток обласної бібліотеки / Антоніна Корінь // Народне слово. - 2002. - 7 березня. - С. 3

Кохан А. Його зброя — літопис рідного краю / А. Кохан // День. - 2008. - 4 жовтня

Кохан А. Краєзнавець з Нової Праги / А. Кохан // Олександрійські відомості. - 2001. - 31 травня. - С. 2

Кохан А. "Наші земляки" / А. Кохан // Народне слово. - 2004. - 29 липня. - С. 3

Кохан А. Нескорений / А. Кохан // Сільський вісник. - 2005. - 28 травня. - С. 2

Кохан А. Осінь патріарха краєзнавства: Ф.Плотніру - 87 / Кохан А. // Олександрійські відомості. - 2005. - 29 вересня. - С. 3

Кохан А. Осінь патріарха / А. Кохан // Сільський вісник. - 2005. - 1 жовтня. - С. 7

Кохан А. Слово про справжню людину / А. Кохан // Народне слово. - 2008. - 4 жовтня. - С. 2

Макей Л. Краєзнавець, просвітник, душевна людина / Л. Макей // Народне слово. - 2011. - 29 вересня. - С. 16: фото. кол.

Малиновський В. Хранитель історії / В.Малиновський // Народне слово. - 2001. - 12 червня. - С. 2

Місцевий краєзнавець - бібліотеці // Народне слово. - 2003. - 22 квітня. - С. 1

Московченко Л. Сонячні відвідини: Наші земляки / Л. Московченко // Вільне слово. - 2005. - 12 жовтня. - С. 7

Настояща Л. Любити й знати рідний край / Л. Настояща // Освітянське слово. - 2010. - липень-серпень. - С. 11

Нужна Н. Всесвіт Федора Плотніра / Н. Нужна // Сільське життя плюс. - 2005. - 3 листопада. - С. 1-2

"Олександрійщина - моя любов, олександрійці - моя віра" // Народна газета. - 2006. - 27 січня. - С. 2

Орлова Оксана. Театр пісні "Славія" у Новій Празі! / Оксана Орлова // Олександрійські Відомості. - 2009. - 10 вересня. - С. 5: фото

Островський В. Білі (?!) плями на червоному тлі: Забуттю не підлягає / В. Островський // Вільне слово. - 2003. - 5, 12 листопада. - С. 3

Панченко В. Плутарх з Нової Праги: Неопалима купина Федора Плотніра / В. Панченко // День. - 2003. - 8 листопада. - С. 5

Повелько К. Мова - душа і метрика народу: 9 листопада - День української писемності / К. Повелько // Сільський вісник. - 2006. - 4 листопада. - С. 1

Спогади свідків Голодомору 1932-1933 року в Україні // Сільський вісник. - 2008. - 9 серпня. - С. 3

Сторчова О. Збудуємо пам'яті негаснучий собор / О. Сторчова // Сільський вісник. - 2010. - 4 грудня. - С. 3: фото

Сторчова О. Неспокійної вдачі людина: Легендарна особистість / О. Сторчова // Сільський вісник. - 2005. - 8 жовтня. - С. 3

Хаврусь В. Літописець українського Дикого Поля: Федір Плотнір: " Якщо буде жити село, то житиме й Україна " / В. Хаврусь // День. - 2005. - 10 червня. - С. 20

Цибульський М. Жива історія рідного краю / М.Цибульський // Кіровоградська правда. - 2000. - 16 березня. - С. 4

Юрченко В. Наша жива легенда / В. Юрченко // Сільський вісник. - 2003. - 3 червня. - С. 3


Web-ресурси

Вікіпедія. Плотнір Федір Миколайович http://uk.wikipedia.org/wiki/Плотнір_Федір_Миколайович

Плутарх із Нової Праги. Розмова з Федором Михайловичем Плотніром, записана Володимиром Панченком, доктором філологічних наук, професором, віце-президент Національного університету «Києво-Могилянська академія». http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/plutarh-iz-novoyi-pragi