Пашутін Олександр Миколайович

Олександр Миколайович Пашутін

Дата народження — 26.11.1846
Місце народження — м. Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія (нині місто Кропивницький, Кіровоградська область, Україна)
Дата смерті — 1.11.1905
Місце смерті — м. Єлисаветград
Місце поховання — м. Єлисаветград, Петропавлівський цвинтар

Олександр Миколайович Пашутін (26 листопада (за старим стилем) 1846, м. Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія (нині місто Кропивницький, Кіровоградська область, Україна) – 1 листопада 1905, м. Єлисаветград) – державний, громадський діяч, міський голова м. Єлисаветграда (1878-1905), почесний громадянин м. Єлисаветграда.

Життя і діяльність

Олександр Миколайович Пашутін народився 26 листопада 1846 року в місті Єлисаветграді Херсонської губернії. Рід Пашутіних походив від розкольників-переселенців на Інгулі у XVIII столітті. Пашутіни стали успішними купцями, а згодом їм довірили керувати містом. Три терміни у першій половині ХІХ століття був міським головою Яків Степанович Пашутін (1821-1829), двічі обирався Микола Петрович (1851 та 1863 рр.).

Батьки О.М. Пашутіна – Микола Петрович Пашутін, син багатого єлисаветградського купця Степана Пашутіна, і донька єкатеринославського купця 3-ї гільдії Ірина Кирилівна, уроджена Остроухова. Її брат Савелій Кирилович Остроухов був відомим єлисаветградським меценатом, все своє майно і прибутки від нього він заповів у розпорядження міста на стипендії єлисаветградцям, що навчалися у вищих навчальних закладах. Марія Миколаївна Пашутіна, старша сестра Олександра Миколайовича, теж займалася громадською роботою – була попечителем Олександрівського дитячого притулку, очолювала Дамське благодійне товариство.

Олександр Миколайович успадкував від рідних торгову справу (бакалея, винна торгівля). Справи йшли успішно, тому що Пашутін мав належну освіту, він закінчив Одеське комерційне училище. Прибутки родини були чималі, значна частина з них йшла на благодійність.

25 листопада 1875 року 28-річний Олександр Пашутін взяв шлюб з 21-річною донькою губернського секретаря Марією Миколаївною Корнієнко-Спендовською. Дітей у них не було. Всю любов і турботу подружжя віддавало племінникам, а також витрачало великі кошти на благодійність, на користь бідних дітей.

25 червня 1871 року Олександр Миколайович вперше був обраний гласним міської думи (нині це називається депутатством). До обрання міським головою у молодого Пашутіна було сім років. За цей час громадський діяч робив для міста достатньо, аби в перспективі отримати статус почесного громадянина.

Вибори міського очільника відбулися 12 травня 1878 року. На той час Пашутін вже мав певну репутацію серед містян та авторитет серед впливових єлисаветградців. На виборах за кандидатуру Олександра Миколайовича проголосувала абсолютна більшість:
з 55 представників гласних тільки 5 осіб заперечували проти його кандидатури. Так розпочався насичений політичний шлях на посаді міського голови, яким він був 27 років. Востаннє його переобрали 1902 року.

Вибори на той час були таємні, обирали Пашутіна головою міста завжди майже одноголосно – така була довіра й повага до цієї людини. Після обрання Олександр Миколайович відмовився від платні, що йому належала як голові, щоб усі кошти йшли на потреби міста. При його головуванні у Єлисаветграді були споруджені найкращі будинки з витонченою архітектурою (збереглися і стали окрасою міста приміщення краєзнавчого та художнього музеїв), центр набув правильного планування, гарним став міський бульвар (нині площа Героїв Майдану), огороджений металевими гратами з гранітними колонами.

У місті з’явився телефон, водогін, трамвай, поштова контора, вуличне електроосвітлення. Велику увагу голова приділяв дорожньому будівництву, на укладання бруківки використовували місцеве каміння. У місті розвивалося художнє кування – це мистецтво досягло високого рівня. О. Пашутін сприяв відкриттю ковальських майстерень, їхні вироби були відомі далеко за межами провінції. З бюджету міста 34 відсотки коштів виділялися на освіту. Таким чином, належно забезпечувалися жіноча та чоловіча гімназії, реальне училище; на околицях міста (Кущівці, Завадівці, Биковому) були відкриті нові школи, безкоштовні недільні школи для робітників і ремісничо-грамотні училища. При Пашутіні встановили пам’ятник професору В. Григоровичу. Олександр Миколайович брав участь у роботі Червоного Хреста (понад чверть століття), був членом правління реального училища (з 1874 року), почесним попечителем жіночої гімназії (з 1872 року), чоловічої гімназії (з 1881 року), обирався почесним мировим суддею (з 1877 року), головою товариства взаємного страхування (майже 24 роки), товариства розповсюдження грамоти і ремесел (понад 20 років), з 1880 року був гласним Єлисаветградського повітового земського зібрання і гласним Херсонського губернського земського зібрання.

До арсеналу благородних справ Пашутіна можна зарахувати його дослідницьку діяльність в області вітчизняної історії. Він не тільки дослідив появу і розвиток місцевої громади, а ще й створив рукописну працю з детальним оглядом єлисаветградських старожитностей.
У 1897 році О.М. Пашутін видав унікальну хроніку міста «Исторический очерк г. Елисаветграда», яка тривалий час була майже єдиним доступним джерелом історії міста і перевидана в наші дні. Книга була надрукована за гроші самого Олександра Миколайовича.

На першому місці в роботі міського голови була благочинність, він допомогав усім, хто того потребував. Сучасники згадували його як справедливу, чесну, добропорядну, непідкупну і дуже скромну людину. Перебуваючи на службі Міністерства народної просвіти та юстиції, Олександр Пашутін дослужився до чину надвірного радника, а це означало, що наступний чин (8-й клас), якщо б він його отримав, надав би йому право на спадкове дворянство.

Помер Олександр Миколайович Пашутін 1 листопада 1905 року і був похований на Петропавлівському цвинтарі. Під час поховання за труною йшли майже всі жителі міста Єлисаветграда. Ніхто не приховував гірких почуттів втрати.

Життєве кредо Олександра Пашутіна викарбуване на пам’ятникові, встановленому біля будинку Кіровоградської (нині Кропивницької) міської ради, на місці зруйнованого Успенського собору, де була відправлена прощальна панахида. Ці слова звучать так: «Служіння громаді має бути метою життя».

Нагороди

У 1904 році О.М. Пашутін став почесним громадянином міста Єлисаветграда. Він був нагороджений орденом Св. Станіслава, двома орденами Св. Володимира, Св. Анни. У 1888 році Олександр ІІІ під час візиту до Єлисаветграда подарував йому дорогоцінний перстень зі своїм вензелем.

Вшанування пам’яті

Ще за життя О.М. Пашутіна, з нагоди 25-річчя роботи міським головою, було прийняте рішення перейменувати вулицю Невську на Пашутінську. У 1921 році вулиці Пашутінській дали ім’я одного з представників нової влади – І. Компанійця. У 1992 році після проголошення Незалежності України вулиці повернули ім’я видатного градоначальника — тепер вона знову Пашутінська. На одному з будинків вулиці встановлена пам’ятна дошка з барельєфом.

19 вересня 2009 року на площі перед будинком Кіровоградської (нині Кропивницької) міської ради з нагоди свята Дня міста урочисто було відкрито пам’ятник О.М. Пашутіну (архітектор - Віталій Кривенко, скульптор - заслужений художник України Любомир Яремчук). Його портрет знаходиться в портретній галереї міськвиконкому.

Бібліографія

Исторический очерк г. Елисаветграда / Составил и издал А.Н. Пашутин. – Елисаветград: Лито-тип. Бр. Шполянских, 1897. – 311 с.: ил.

Исторический очерк г. Елисаветграда: Печатается по изданию 1897 г. / Кировоградское обл. отделение Всеукраинского музыкального союза; Составил и издал А.Н. Пашутин. – Кировоград, 1992. – 175 с.: 4 л. ил.

Матеріали про життя та діяльність О.М. Пашутіна

Босько Володимир Миколайович. [Олександр Миколайович Пашутін] // Історичний календар Кіровоградщини на 2021 рік. Етюди у червоному, чорному та синьо-жовтому кольорах про участь єлисаветрадців у революції 1917-1921 рр. / В. М. Босько. – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2020. – С. 148–149: фото.

Босько Володимир. [Пашутін Олександр Миколайович] // Визначні постаті Степової Еллади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлисавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області / Кіровоградський обл. ін-т післядипломної пед. освіти ім. Василя Сухомлинського; рец. А. С. Бик, К. В. Шляховий. – Кіровоград : Інформаційна мережа, Ч. 1. – 2004. – С. 220-221: фото.

Невесьолов Сергій. Пасаж Пашутіна. // Місто, якого уже немає / С. Невесьолов, В. Поліщук, В. Сємічова. – Кропивницький : ВЦ ККТК, 2021. – С.36-39: фото.

Поліщук Володимир. Будинок Пашутіна. //Коли будинки мали власні імена / В. Поліщук, Ю. Тютюшкін. – Кропивницький: ВЦ ККТК, 2023. – С. 77: іл., фото.

Акопян К. Пашутін повертається / К. Акопян // Молодіжне перехрестя. –2008. – 24 липня. – С. 3. Артюх О. Пашутінське училище / О. Артюх // 21-й канал. – 2014. – 4 грудня. – С. 10. Блюміна Т. Пашутінська: Вулиці старого Єлисаветграда / Т. Блюміна // Народне слово. – 2000. – 11 травня. – С. 4. Бокатенко І. Про нове з історією / І. Бокатенко // Фаворит. – 2004. – 8 жовтня. – С. 9.

Босько В. Не Пашутін винен, що його опоненти помиляються: Щодо дати заснування Кіровограда / В. Босько // Народне слово. – 2000. – 2 березня. – С.4.

Гуцалюк О. «Служение обществу должно быть целью жизни» / О. Гуцалюк // Украина-Центр. – 2010. – 16 сентября. – С. 4.

Гуцалюк О. «Служіння громаді має бути метою життя» / О. Гуцалюк // 21-й канал. – 2010. – 23 вересня. – С. 12.

До проекту реконструкції внесено зміни // Вечірня газета. – 2008. – 17 жовтня. – С. 2.

Іванова Ірина. У Кіровограді заплакав Пашутін / Ірина Іванова // Кіровоградська правда. – 2017. – 31 березня. – С. 1: фото кол.

Іщенко І. «Служіння громаді має бути метою життя» / І. Іщенко // Народне слово. – 2010. – 21 вересня. – С. 7.

Клянчина Г. Сторінки історії міста Єлисаветграда / Г. Клянчина // Вечірня газета. – 2004. – 13 серпня. – С. 8.

Кобець О. Для чого нам потрібен Пашутін / О. Кобець // Народне слово. – 2007. – 6 грудня. – С. 1, 2.

Колесников С. Чиї інтереси захищав Пашутін? / С. Колесников // Народне слово. – 2008. – 5 лютого. – С. 3.

Кравченко Н. Місту повернули Пашутіна / Н. Кравченко // Народне слово. – 2009. – 22 вересня. – С. 1, 8.

Кузнецова А. И не жалко? / А. Кузнецова // Репортер. – 2008. – 19 августа. – С. 2.

Лісниченко Ю. Бронзи в Кіровограді побільшає / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2007. – 11 травня. – С. 3.

Лісниченко Ю. Після дня міста – свято вулиці / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2011. – 22 липня. – С. 2.

Лісниченко Ю. Так святкувала Пашутінська / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2011. – 14 жовтня. – С. 12.

Любарський Роман. Єлисаветград: до і після Пашутіна / Роман Любарський // Молодий комунар. – 1990. – 22 вересня. – С. 9: фото.

Любарський Роман. Єлисаветград: до і після Пашутіна / Роман Любарський // Молодий комунар. – 1990. – 13 січня. – С. 6-7.

Маруценко Ю. Вскоре на площади возле городского совета будет стоять памятник Пашутину / Ю. Маруценко // Ведомости Плюс. – 2007. – 14 декабря. – С. 5: портр.

Ніколаєвський В. Кращий мер міста: Міського голову Олександра Пашутіна жителі любили так, що ридали на його похованні /
В. Ніколаєвський // Кіровоград вечірній. – 2005. – 10 серпня. – С. 5.

Никитина Е. Возвращение Пашутина / Е. Никитина // Украина-Центр. – 2007. – 1 июня. – С. 1-2.

Никитина Е. Пашутин и иже с ним / Е. Никитина // Украина-Центр. – 2007. – 19 октября. – С. 1, 2.

Пашутину – быть! // Репортер. – 2007. – 2 июля. – С. 1

Підвисоцький В. Купецька Невська-Пашутінська: 8 жовтня – День вулиці Пашутінської / В. Підвисоцький // 21-й канал. – 2016. – 6 жовтня. – С. 10.

Підвисоцький В. На погану якість міських доріг вказував ще Пашутін / В. Підвисоцький // 21-й канал. – 2014. – 23 січня. – С. 18.

Петраков В. Завещание Александра Пашутина / В. Петраков // Украина-центр. – 2006. – 27 января. – С. 14.

Повернення Пашутіна // Народне слово. – 2007. – 10 липня. – С. 1.

Полулях С. І пам’ятник, і оновлена площа / С. Полулях // Кіровоградська правда. – 2009. – 21 липня. – С. 3.

Попович Л. У Пашутінської – день народження! / Л. Попович // Кіровоградська правда. – 2011. – 11 жовтня. – С. 3: фото.

Рыбченков Г. Памятник – Пашутину! Смотрите не перепутайте / Г. Рыбченков // Украина-Центр. – 2009. – 24 сентября. – С. 3.

Свято вулиці Пашутінської // Народне слово. – 2011. – 13 жовтня. – С. 1: фото. кол.

Свято однієї вулиці // 21-й канал. – 2011. – 21 липня. – С. 1.

Френчко Л. Знаменитости степной столицы / Л. Френчко // Ведомости. – 2004. – 29 октября. – С. 8.

Хильченко М. Праздник улицы Пашутина / М. Хильченко // Ведомости Плюс. – 2011. – 22 июля. – С. 2.

Шевченко Сергей. Городской голова – господин Александр / Сергей Шевченко // Ведомости. – 1999. – 24 сентября. – С. 4.

Шевченко С. Де вінчався Пашутін / С. Шевченко // Вечірня газета. – 2009. – 28 серпня. – С. 8

Шевченко С. Закодовані послання від Пашутіна / С. Шевченко // Наше місто. – 2012. – 6 вересня. – С. 4: фото

Шевченко Сергій. Пашутін помилявся? / Сергій Шевченко // Вечірня газета. – 2000. – 21 січня. – С. 12.

Шевченко С. Понад чверть століття на чолі міста: З історії краю / С. Шевченко // Народне слово. – 2006. – 5 грудня. – С. 3.

Шевченко С. Чвертьвіковий ювілей міського голови / С. Шевченко // Вечірня газета. – 2008. – 16 травня. – С. 7.

Шевченко С. Чи відбудеться друге свято Пашутінської? / С. Шевченко // Кіровоградська правда. – 2011. – 25 жовтня. – С. 3.

Шевченко С. Чи діждемося Пашутіна з новим і праведним законом? / С. Шевченко // 21-й канал. – 2008. – 25 вересня. – С. 26.

Web-ресурси

Відоме і невідоме про край (Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г. Шевченка)

Відомі люди краю (Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка)

Голосъ Юга. Специальный выпускъ. Елисаветградъ. Суббота 8-го Октября 2011 г. (Специальный выпуск газеты посвящен празднику Пашутинской улицы и 165-летию со дня рождения Александра Николаевича Пашутина (26 ноября). (Галерея «Єлисаветград». Віртуальний музей)

Закревская Анна. Історичні політичні постаті міста: як Олександр Пашутін став мером Єлисаветграда (kropyvnytskyi-yes)

Ковальова Анастасія. Чому Пашутіну поставили пам'ятник та назвали на його честь вулицю? (Суспільне новини)

Олександр Миколайович Пашутін – мер з душею імператора (Шукач)

Пам'ятник Олександру Пашутіну (Кропивницька міська рада)

Пашутін Олександр Миколайович (Вікіпедія)

Пашутін Олександр Миколайович (Кропивницький)

Смагіна Аліса. Найбільш таємне місто України: що робити у Кропивницькому і звідки там український Стоунхендж (Рубрика)

Трефілова Яна. Перший городський голова Кропивницького: що доброго він зробив для міста (kropyvnytskyi-yes)