Відмінності між версіями «Мокрієв Юрій Олексійович»

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл MokrievYO.jpg|мини|230px|<p style="text-align:center;">'''Мокрієв Юрій Олексійович'''</p><p style="text-align:left;"><b>народився</b> — 01.04.1901<br /><b>місце народження</b> — - м. Новомиргород Херсонської губернії (нині Кіровоградської області)<br /><b>дата смерті</b> — 26.05.1991 <br /><b>місце смерті</b> — м.Київ<br />]]</p>
+
[[Файл:MokrievYO.jpg|мини|230px|<p style="text-align:center;">'''Світлана Григорівна Барабаш'''</p><p style="text-align:left;"><b>народилася</b> — 01.04.1901 <br /><b>місце народження</b> — м. Новомиргород Херсонської губернії (нині Кіровоградської області)
 +
<br /><b>дата смерті</b> — 26.05.1991<br /><b>місце смерті</b> — м.Київ<br />]]</p>
 
'''Мокрієв Юрій Олексійович''' (1 квітня 1901 р. у м. Новомиргороді Херсонської губернії (нині Кіровоградської області) — 26 травня 1991 р.) український письменник.  
 
'''Мокрієв Юрій Олексійович''' (1 квітня 1901 р. у м. Новомиргороді Херсонської губернії (нині Кіровоградської області) — 26 травня 1991 р.) український письменник.  
  

Версія за 16:17, 26 грудня 2014

Світлана Григорівна Барабаш

народилася — 01.04.1901
місце народження — м. Новомиргород Херсонської губернії (нині Кіровоградської області)
дата смерті — 26.05.1991
місце смерті — м.Київ

Мокрієв Юрій Олексійович (1 квітня 1901 р. у м. Новомиргороді Херсонської губернії (нині Кіровоградської області) — 26 травня 1991 р.) український письменник.


Життя і діяльність

Мокрієв Юрій Олексійович народився 1 квітня 1901 р. у м. Новомиргороді Херсонської губернії (нині Кіровоградської області) в родині теслі. Хата родини письменника знаходилась наприкінці сучасної вулиці Пархоменка (тодішнє село Виноградівка). Закінчив Новомиргородське вище початкове (чотирикласне) училище. До 1922 року працював на місцевій пошті телеграфістом. Маючи нахил до малювання, Мокрієв поїхав до Києва з наміром навчатись у Художньому інституті. Натомість йому довелось працювати портовим вантажником, а пізніше - художником при заводському клубі Київського “Арсеналу”, де він оформляв вистави заводського драмгуртка і сам брав у них участь. Тут Юрій Мокрієв написав свою першу п'єсу “Реп'яхи”. Друкуватися почав з 1929 року.

У 1930-31 роках на сценах професійних українських театрів з’являється його перша п'єса-комедія "Віддай партквиток", потім він напише ще 8 п'єс. Проте письменник виступає в літературі не лише як драматург. Перу Юрія Мокрієва належить чимало гуморесок та жартівливих оповідань, які друкуватимуться на сторінках журналу "Перець", де Мокрієв працював фейлетоністом. В післявоєнний період продовжував писати п'єси. В цей період були написані повісті “У плавнях”, “Острів Забутий”, “Прилітай, лелеко”, а також романи “Плавні палають” і “Чорна буря”.

Автор сценаріїв художніх фільмів: “Не затримуйте рух” (1930, у співавт.), “Рейд” (1938), “В долині синіх скель” (1956), “Весела змова” (1958) та науково-популярних стрічок: “В гостях у колгоспі” (1951), "Томати для промислової переробки” (1954), “Терезино” (1955, у співавт.), “Шлях перших” (1957), “Рось” (1958). Помер 26 травня 1991 року в Києві.


Нагороди

Нагороджений орденом «Знак Пошани», почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та медалями. З 1934 року був членом спілок письменників і кінематографістів України.

У жовтні 1944 на Всесоюзному конкурсі на одноактну п’єсу-комедію Ю.Мокрієву присуджено премію за одноактну комедію “Знатні гості”.



Бібліографія:

Зорі над Копрами [] /Юрій Мокрієв, Післямова П. Нестеровського. - К.: Мистецтво, 1976. - 445,[2] с.: портр.

Зустрічі: новели / Юрій Мокрієв. - К.: Держлітвидав, 1958. - 65 с.

Де лози шуміли []: Роман / Юрій Мокрієв. - К.: Рад. письменник, 1979. - 199 с.

Льока / Юрій Мокрієв ; худ. К. Агніт. - К.: Рад. Україна, 1955. - 63 с.

Миші в роялі / Юрій Мокрієв. - К. : Держлітвидав, 1956. - 85 с.

На горах київських... []: Роман / Юрій Мокрієв, Віктор Рогозинський; Худ. С. О. Лук'яненко. - К. : Рад. письменник, 1983. - 326 с. : іл.

Плавні палають []: Трилогія / Юрій Мокрієв; Худ. В. Т. Гончаренко. - К.: Дніпро, 1985. - 577 с.: іл..

Слід на землі []: Роман; Повість; Спогади; Оповідання; Гуморески / Юрій Мокрієв. - К.: Дніпро, 1987. - 515,[3] с.: іл.

Спрага : повість / Юрій Мокрієв. - К.: Рад. письменник, 1965. - 134 с.: іл.

Старий млин / Юрій Мокрієв. - К.: Молодь, 1955. - 113 с.

Сто колючок в боки : гуморески / Юрій Мокрієв. - К.: Молодь, 1961. - 151 с. : іл.

Таке близьке ... : спогади про О. Вишню, М. Рильського, В. Сосюру та інш. / Юрій Мокрієв. - К. : Рад. письменник, 1974. - 191 с. : іл.

Творець пісень : драма на 4 дії, 8 картин / Юрій Мокрієв. - К. : Мистецтво, 1955. - 104 с.

У плавнях: повість / Юрій Мокрієв. - К.: Рад. письменник, 1950. - 209 с.

Чорна буря: роман / Юрій Мокрієв. - К.: Рад. письменник, 1961. - 276 с.

Каламуть [Текст] : Уривок з роману / Юрій Мокрієв // Новомиргородщина. - 2002. - 13 квітня. -

Як тебе не любити, краю батьківський мій... [Текст] / Ю. Мокрієв // Новомиргородщина. - 2005. - 28 травня. - С. 3

Повернення з минулого [Текст] : Сьогодні минає 100 років з дня народження Юрія Мокрієва / Оксана Бабенко, Олег Бабенко // Кіровоградська правда. - 2001. - 14 квітня. - С. 2

Я мав нагоду спілкуватись [Текст] / Наум Добрін,. - Кіровоград: Мавік, 2002. - 166,[1] с. : [4] c. фото.


Web-ресурси

Юрій Мокрієв http://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/kar03-05_u.html