Микитенко Іван Кіндратович
Микитенко Іван Кіндратович – український письменник і драматург, публіцист, громададський і державний діяч.
Життя і діяльність
Іван Кіндратович Микитенко народився 6 вересня 1897 року у родині селянина, що проживала у містечку Рівному Херсонської губернії , тепер село Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області. Учився в двокласній міністерській школі, по закінченні якої в 1911 p. вступив до Херсонського військово-фельдшерського училища.
У грудні 1914 року Микитенко був призваний в армію на фронт. На фронті брав активну участь у діяльності революційного полкового комітету, обраний його членом в дні Лютневої революції. Працював у військових лазаретах. Через три роки, тяжко хворий, із обмороженими ногами, повернувся з фронту. Одужавши, брав активну участь у боротьбі з тифом в селах Єлисаветградщини, завідував лікпунктом у с. Нечаївці. У 1922 pоці Нечаївський комітет незаможників направляє І. Микитенка на навчання до Одеського медичного інституту. У 1922-26 роках навчався в Одеському медичному інституті. В Одесі він став членом літературного об’єднання «Потоки Октября». Незабаром у місцевих газетах, випробовує себе і в прозі, насамперед у жанрі «малих форм» - новелах, оповіданнях: «Гордій» (1923), «Більшовики» (1923), «У вершині» (1923), «Нуник» (1923). В ці ж роки надруковані оповідання (цикл «Етюди червоні»), що увійшли до першої прозової збірки «На сонячних гонах» (1926) та п'єса «У боротьбі» (1926). Не залишаючи навчання, І. Микитенко працює на посаді завідувача літературною частиною Одеської української державної драми, а згодом керує письменницькою філією «Гарту». В цей час працює завідувачем літературною частиною Одеського державного драматичного театру.
Наприкінці 1926 року був направлений до Харкова, де у 1927 році закінчує Харківський медичний інститут. Іван Микитенко майже десять років був одним з керівників Всесоюзного об'єднання асоціацій пролетарських письменників, Міжнародного об'єднання революційних письменників, потім Всеукраїнського союзу пролетарських письменників, членом правління Спілки письменників СРСР. Був обраний делегатом ХII і ХIII з'їздів української компартії. Працював членом Міжнародного бюро боротьби проти фашизму, брав участь у міжнародних антифашистських конгресах письменників на захист культури в Парижі і Мадриді.
3 жовтня 1937 року на партійних зборах Спілки радянських письменників України Івана Микитенка виключили з партії як «людину, яка приховувала від партії під час вступу і весь час перебування у партії своє куркульське походження, яка надала притулок своєму брату - куркульському бандиту, яка мала зв'язки з заклятими ворогами радянського народу - троцькістами і буржуазними націоналістами, яка свідомо допомагала шкодити українській літературі». Проти Івана Микитенка було розгорнуто газетне цькування. 4 жовтня 1937 Микатенко не повернувся додому із НКВС УРСР, куди пішов здати зброю. Через два тижні письменника знайшли застреленим на околиці Харкова - за офіційною версією Іван Кіндратович Микитенко здійснив самогубство, хоча існують свідчення того, що смерть була насильницькою. За повідомленням Прокуратури УРСР (1956р.) він вчинив самогубство (застрелився). У 1956 році парторганізація Спілки письменників України розглянула питання «Про посмертну реабілітацію в партії І. Микитенка». Повідомлення з цього питання зробив тодішній секретар парткому Юрій Збанацький, його підтримали Олесь Гончар, Іван Цюпа, Леонід Первомайський, Микола Бажан, Іван Ле. Рішення партосередку було одностайним: «Скасувати постанову партійних зборів 1937 року про виключення з членів КПРС т. Микитенка Івана Кіндратовича як безпідставну». 12 квітня 1956 був реабілітований і поновлений у рядах Спілки письменників України.
Бібліографія
Микитенко, Іван Кіндратович. Зібрання творів: у 6-ти т. / Іван Микитенко; АН УРСР; упор., підгот. текстів і приміт. Олег Микитенко. - К.: Наук. думка, 1964. Микитенко, Іван Кіндратович. Твори: в 4 т. / Іван Кіндратович Микитенко; Упоряд., підгот. текстів та приміт. Олег Іванович Микитенко, Редкол. С. А. Крижанівський (голова) та ін., Авт.передм. Є. С. Шабліовський. - К.: Дніпро, 1982. Микитенко, Іван Кіндратович. Вибрані твори: в 2-х т. / Іван Микитенко. - К.: Держлітвидав УРСР, 1958. Микитенко, Іван Кіндратович. Вибрані твори / Іван Кіндратович Микитенко,; Упор. О.І.Микитенко; Вступ. ст. П.І.Орлика. - К.: Дніпро, 1977. - 475,[2] с.: іл. Микитенко, Іван Кіндратович. П’єси / Іван Микитенко; Укл. Олег Микитенко. - К.: Дніпро, 1972. - 545,[2] с.: портр.
Про нього: Аболмасова, О. Іван Кіндратович Микитенко і Новогеоргіївськ [Текст] / О. Аболмасова // Світловодськ вечірній. - 2006. - 2 листопада. - С. 8 Іван Микитенко(1897-1937) [Текст] : Біографічна довідка // Вітчизна. - 2004. - №7-8. - С. 76-78 Іван Микитенко: бібліографічний покажчик / склала Л. Г. Шуменко ; ред. Н. М. Бурлака. - Кіровоград : [б. и.], 1972. - 26 с. Іван Микитенко [Текст]: Біографічна довідка // Вежа. - 2012. - № 30. - С. 113: портр. Краян (Микитенко), З. Незабутнє [Текст]: 100 років від дня народження і 60 років від дня загибелі Івана Микитенка / З. Краян (Микитенко) // Вечірній Київ. - 1997. - 6 вересня. - С. 5 Краян (Микитенко), З. Спогади про Івана Микитенка його дружини 6.ХІ.1961р. [Текст] / З. Краян (Микитенко) // Голос України. - 1997. - 5 вересня. - С. 14 Людина із щирим серцем [Текст]: 8 вересня - 100років від дня народження І.К.Микитенка (1897-1937) // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 1997. - ІІІ квартал . - С. 95-100 Орел, С. "Бути виключно правдивим" [Текст] / С. Орел // Дзеркало тижня. - 2012. - 22 вересня. - С. 16 Сонячні гони [Текст]: Спогади про Івана Микитенка / Упоряд. та примітки О.І.Микитенка; Вступ. ст. С.А.Крижанівського. - К.: Дніпро, 1967. - 263 с. : портр, факс Шевченко, С. Микитенкові "Голуби миру" [Текст] / С. Шевченко // Кіровоградська правда. - 2006. - 28 березня. - С. 3