Маринич Олександр Мефодійович

Матеріал з wiki
Версія від 17:01, 8 лютого 2016, створена Wikiuser (обговорення | внесок) (Створена сторінка: [[Файл:Marunuch.jpg|мини|300px|<p style="text-align:center;">'''Маринич Олександр Мефодійович'''</p><p style="text-align:left...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Маринич Олександр Мефодійович

народився — 04.09.1920
місце народження — с. Суботці Олександрійського повіту Кременчуцької губернії (тепер Знам'янського району Кіровоградської області)
дата смерті — 23.08.2008
місце поховання — м.Київ

Маринич Олександр Мефодійович - географ-геоморфолог, дослідник природи України, член-кореспондент НАН України, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Народився 4 вересня 1920 року в селі Суботці Олександрійського повіту Кременчуцької губернії (тепер Знам'янського району Кіровоградщини). Батько був головою колгоспу.

У 1927 році розпочав навчання в початковій школі села Суботці Знам'янського району Кіровоградської області. Згодом сім'я Мариничів переїхала до сусіднього села Богданівка, де Олександр навчався у 5 класі середньої школи. Далі продовжував навчання у середній школі № 4 м. Кіровограда, яку закінчив 1937 року з відзнакою. Після закінчення середньої школи в 1937 році вступив до Київського університету. Учасник німецько-радянської війни, Олександр Маринич брав участь у обороні Києва, отримав тяжкі поранення. Під час війни у 1942 році закінчив Казанський університет. З 1943 до 1945 року - радист, комсорг танкового батальйону.

Після перемоги над Німеччиною Маринич О. М. повернувся до Київського університету, де під керівництвом В. Г. Бондарчука розпочав наукову і педагогічну роботу. За чверть століття він пройшов шлях від асистента до доктора географічних наук, професора. У 1948 році (під науковим керівництвом академіка В. Г. Бондарчука) захистив кандидатську дисертацію «Геоморфологія Подільського Придністров'я». Разом з В. Г. Бондарчуком та професором П. К. Заморієм у 1949 році створив кафедру геоморфології в Київському університеті. У 1961 році захистив у Московському університеті докторську дисертацію «Геоморфологія південного Полісся». Науковим консультантом був академік І. П. Герасимов, офіційними опонентами - професори К. К. Марков, К. І. Геренчук, Г. І. Гарецький, які дали високу оцінку науковому дослідженню О. М. Маринича. 1969 року його було обрано членом-кореспондентом АН України.

З 1956 по 1971 роки Олександр Мефодійович завідував кафедрою фізичної географії, був деканом географічного факультету, у 1968–1971 роках - проректор з навчальної роботи Київського університету. Читав курси: «Історія і методологія географічної науки», «Сучасні проблеми географії», «Фізична географія України», «Фізична географія Європейської рівнини і Кавказу», «Геоморфологія України», «Географічні основи природокористування». Читав лекції в університетах Франції, Польщі, Хорватії, США, Канади, Індії.

У 1971–1979 роках перебував на посаді міністра освіти УРСР. Ця посада стала на заваді для отримання звання Академіка, дійсні члени АН не могли займати посади в міністерстві, а в ті часи відмовитися від такої пропозиції було неможливо. В час перебування Олександра Мефодійовича міністром Міністерство освіти багато уваги приділяло практичному одержанню загальної освіти всією молоддю, підвищенню кваліфікації вчителів і керівних педагогічних кадрів, підготовці нових шкільних підручників і навчальних посібників, методиці викладання шкільних дисциплін, трудовому вихованню учнів.

О. М. Маринич очолював делегації України і виступав на сесіях ЮНЕСКО в Парижі й Тбілісі, а також на міжнародних конференціях з освіти у Скандинавії, Польщі, Німеччині, Великій Британії, Югославії, Канаді, Франції, Індії, США, Японії, Греції, Кубі, Сирії, Лівані. Вивчав досвід освітянської справи в зарубіжних країнах (Франції, США, Японії, Індії, Кубі тощо). Опублікував ряд праць в педагогічних виданнях про стан освіти в Україні.

З 1979 до 1989 рік Маринич очолював відділення географії Інституту геофізики ім. С. І. Суботіна АН УРСР, з 1989 року - радник дирекції Інституту географії НАН України і професор кафедри фізичної географії і охорони природи Київського університету імені Тараса Шевченка. Є одним із засновників Інституту географії НАН України, створеного 1991 року.

О. М. Маринич - відомий в Україні та за кордоном багатогранними науковими інтересами і дослідницько-географічними здобутками. Йому належить провідна ініціатива і роль у створенні унікального видання -тритомної Географічної енциклопедії України. Брав участь в експедиційних дослідженнях на Поліссі, Придніпров'ї, Придністров'ї, Поділлі, Карпатах, а також у Литві, на Алтаї, в Забайкаллі, Таджикистані, Киргизії, Грузії. У 1964–1995 роках - президент Українського географічного товариства, почесний член Географічного товариства СРСР з 1990 року.

Найвідоміші наукові праці О. М. Маринича з геоморфології і фізичної географії Полісся, ландшафтознавства, фізико-географічного районування України, історії географічної науки. Так, ще в 50-х роках Олександр Мефодійович організував Поліську комплексну географічну експедицію Київського університету і керував нею. На основі матеріалів цієї експедиції вчений по-новому обґрунтував походження Полісся і формування його рельєфу. Результати досліджень опубліковані у монографіях. Під науковим керівництвом вченого складені перші ландшафтні карти деяких областей і всієї України. В Інституті географії О. М. Маринич очолював дослідження, спрямовані на опрацювання конструктивно-географічних основ раціонального природокористування, розв'язання регіональних еколого-ландшафтознавчих проблем. Багато часу О. М. Маринич приділяв редагуванню наукових збірників, монографій. Його статті вміщені в багатьох українських та зарубіжних енциклопедичних виданнях. У 1991 році О. М. Мариничу присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки України, у 1993 році він став лауреатом державної премії України в галузі науки і техніки за цикл колективних (Швебс Г. І., Щербань М. І., Шищенко П. Г., Пархоменко Г. О., Горленко І. О., Руденко Л. Г., Паламарчук М. М.) монографій «Географічні основи регіонального природокористування в Україні» . Почесний професор Сімферопольського університету від 1994 року.

Нагороди

Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, два ордени Трудового Червоного Прапора, 17 медалей. У 2001 нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

Бібліографія

Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Редкол.: О.М.Маринич (відп.ред.). - К.: "Українська Радянська Енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 1989

Географія // Українська радянська енциклопедія. - 2-е вид. - К., 1978. - с. 525–527. Геоморфология южного Полесья. - Киев: Издательство Киевского университета, 1963. - 252 с. Ил.+табл. - Библиогр.: с. 234–251.

Маринич, Олександр Мефодійович. Великий російський географ М. М. Пржевальский / Олександр Маринич. - К.: АН УРСР, 1952. - 31 с.

Маринич, Олександр Мефодійович. Видатний російський географ П. П. Семенов-Тян-Шанський / Олександр Маринич. - К.: АН УРСР, 1951. - 20 с. - Бібліогр. в кінці книги

Маринич О. М. Основні напрями, результати і перспективи ландшафтознавчих досліджень // Український географічний журнал. − 2001. -№ 3 . - С. 28-38

Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України: Підручник. - К.: Знання, 2003.- 480с.

Маринич, Олександр Мефодійович. Фізична географія України: Підручник / Олександр Маринич, Петро Шищенко,. - К.: Знання, 2003. - 479 с.: іл, карти. - (Сер. "Київському національному університету імені Тараса Шевченка - 170 років"). - Бібліогр. в кінці розд.

Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. - К., 1985 (у співавторстві).

Російсько-український словник географічних термінів: [А-Я] / укл.: О. М. Маринич, М. М. Михайленко, А. П. Могила, І. О. Речмедін. - К.: Рад. школа, 1970. - 157 с. - (Бібліотечка вчителя географії)

Українське Полісся: Фізико-географічний нарис. - К.: Радянська школа, 1962. - 163 с. іл. - Бібліогр.: с. 158–162 (133 назви).

Физико-географическое районирование Украинской ССР / В. П. Попов, А. М. Маринич, А. И. Ланько. - Киев: Издательство Киевского университета, 1968. - 683 с.: ил. - Библиогр.: с.670-680.

Фізична географія та геоморфологія [Текст]: міжвідом. наук. збірник / ред. колегія: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін. - К.: Вища школа. Вид-во при Київ. ун-ті, 1971

Про нього

Гайда, Л. Маловідомий землякам, але гідний пошани [Текст] / Л. Гайда // Народне слово. - 2010. - 5 листопада. - С. 3

Географи Київського університету / Я. Б. Олійник, С. Ю. Бортник, М. Д. Гродзинський, О. Ю. Дмитрук та ін. - К., 2003.

Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. - К.: ВГЛ «Обрії», 2008.

Географічному факультету - 70 // Київський університет. 2003. № 5.

Проводян, Г. Був міністром освіти України [Текст]: 4 вересня видатному вченому Олександру Мариничу виповнилось 80 років / Г.Проводян // Народне слово. - 2000. - 7 вересня. - С. 3

Рябошапка, О. Гордість Суботців [Текст] / О. Рябошапка // Сільське життя. - 2013. - 23 березня. - С. 4 : портр.

Савлук Г. Наш земляк - географ Олександр Маринич [Текст] / Савлук Г. // Сільське життя. - 2005. - 14 вересня. - С. 4