Відмінності між версіями «Маланюк Євген Филимонович»

Матеріал з wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: МАЛАНЮК ЄВГЕН ФИЛИМОНОВИЧ Євген Филимонович Маланюк Портрет Дата народження: 1 люто...)
 
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
МАЛАНЮК ЄВГЕН ФИЛИМОНОВИЧ
+
[[Файл:Malanuk_E_F.jpg|мини|слева|200px|<p style="text-align:center;">'''Євген Филимонович Маланюк'''</p><p style="text-align:left;"><b>народився</b> — 1.02.1897<br /><b>місце народження</b> — с. Архангороді Херсонської губернії Єлисаветградського повіту (тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області)<br /><b>дата смерті</b> — 16.02.1968<br /><b>місце смерті</b> — Нью-Йорк (США)<br /><b>місце поховання</b> —  кладовище в Саут-Баунд-Бруці (Нью-Джерсі, США)]]</p>
 +
'''Євген Филимонович Маланюк''' (1 лютого (20 січня за старим стилем)  1897 р., с. Архангород Херсонської губернії Єлисаветградського повіту (тепер м. Новоархангельськ Кіровоградської області) — 16 лютого 1968, Нью-Йорк) — український письменник, поет, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик, одна з найяскравіших і найталановитіших постатей вітчизняної літератури ХХ століття.
  
  
Євген Филимонович Маланюк
+
==Життя і діяльність==
  
Портрет
+
<p align="right">'''На хресті слова розіп'ятий…'''<br />
 +
Є.Маланюк</p>
  
  
Дата народження: 1 лютого 1897
+
Протягом свого довгого і складного життя, що було виткане з «переходів і виходів» Євген Маланюк жодного разу не зраджував собі, не зрікся свого добровільного вибору, того хресного шляху, який пророкувала його розіп’ята душа. Це доводять його поетичні книги, культурологічні, публіцистичні, літературно-критичні статті.
Місце народження: с. Архангороді Херсонської губернії Єлисаветградського повіту (тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області)
 
Дата смерті:16 лютого 1968
 
Місце смерті: Нью-Йорк (США)
 
Місце поховання: кладовище в Саут-Баунд-Бруці (Нью-Джерсі, США)
 
  
 +
Дитинство Євгена Маланюка пройшло в маленькому містечку Архангород Херсонської губернії Єлисаветградського повіту (тепер м. Новоархангельськ Кіровоградської області), яке десь далеко загубилося в степу, і довго було кордоном  князівської Русі і половецького степу, Гетьманщини і Дикого поля, Запоріжжя і Речі Посполитої.
  
 +
Батько поета, Филимон Васильович, був досить колоритною постаттю. Не маючи за плечима ні університету, ні навіть гімназії, він, завдяки природному розумові та самоосвіті, вибився у перший шерег архангородської інтелігенції. Був ініціатором фонду театру в місті, дбав про відкриття прогімназії, а згодом гімназії, активно дописував до повітових газет, любив історію. А ще старожили пам’ятають його повіреним містечкового суду, вчителем, і незмінним хористом церковної капели. Зусиллями батька в сім’ї була зібрана непогана бібліотека. Ця домашня бібліотека теж прислужилася майбутньому письменникові.
  
 +
Мати Евгена Маланюка була родом з бідної дворянської сім’ї колишніх сербських Осадчих. Вона принесла в сім’ю музику, поезію, любов до книг і читання. Все це стало приводом  того, що в місцевій початковій школі Євген Маланюк помітно вирізнявся між однокласників. Не дивлячись на матеріальну скруту батьки віддають Євгена  до Єлисаветградського земського реального училища.
  
Євген Филимонович Маланюк (1 лютого (20 січня за старим стилем)  1897 р., с. Архангород Херсонської губернії Єлисаветградського повіту (тепер м. Новоархангельськ Кіровоградської області) — 16 лютого 1968, Нью-Йорк) — український письменник, поет, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик, одна з найяскравіших і найталановитіших постатей вітчизняної літератури ХХ століття.
 
 
Життя і діяльність
 
 
    На хресті слова розіп'ятий…
 
Є.Маланюк
 
 
 
Протягом свого довгого і складного життя, що було виткане з «переходів і виходів» Євген Маланюк жодного разу не зраджував собі, не зрікся свого добровільного вибору, того хресного шляху, який пророкувала його розіп’ята душа. Це доводять його поетичні книги, культурологічні, публіцистичні, літературно-критичні статті.
 
Дитинство Євгена Маланюка пройшло в маленькому містечку Архангород Херсонської губернії Єлисаветградського повіту (тепер м. Новоархангельськ Кіровоградської області), яке десь далеко загубилося в степу, і довго було кордоном  князівської Русі і половецького степу, Гетьманщини і Дикого поля, Запоріжжя і Речі Посполитої.
 
Батько поета, Филимон Васильович, був досить колоритною постаттю. Не маючи за плечима ні університету, ні навіть гімназії, він, завдяки природному розумові та самоосвіті, вибився у перший шерег архангородської інтелігенції. Був ініціатором фонду театру в місті, дбав про відкриття прогімназії, а згодом гімназії, активно дописував до повітових газет, любив історію. А ще старожили пам’ятають його повіреним містечкового суду, вчителем, і незмінним хористом церковної капели. Зусиллями батька в сім’ї була зібрана непогана бібліотека. Ця домашня бібліотека теж прислужилася майбутньому письменникові.
 
Мати Евгена Маланюка була родом з бідної дворянської сім’ї колишніх сербських Осадчих. Вона принесла в сім’ю музику, поезію, любов до книг і читання. Все це стало приводом  того, що в місцевій початковій школі Євген Маланюк помітно вирізнявся між однокласників. Не дивлячись на матеріальну скруту батьки віддають Євгена  до Єлисаветградського земського реального училища.
 
 
У роки навчання Євгена Маланюка, м. Єлисаветград славилося як культурний центр півдня Російської імперії. Єлисаветград мав могутні театральні традиції, і його не обходила жодна відома театральна трупа. У місті залишилася майже половина з 47 виставок художників-передвижників. А земське реальне училища було відоме в усій імперії.
 
У роки навчання Євгена Маланюка, м. Єлисаветград славилося як культурний центр півдня Російської імперії. Єлисаветград мав могутні театральні традиції, і його не обходила жодна відома театральна трупа. У місті залишилася майже половина з 47 виставок художників-передвижників. А земське реальне училища було відоме в усій імперії.
  
 
Як свідчить сам  Є. Маланюк, писати вірші він почав ще навчаючись у гімназії в 13 років.  
 
Як свідчить сам  Є. Маланюк, писати вірші він почав ще навчаючись у гімназії в 13 років.  
 
Письменник завжди мріяв здобути інженерну професію, і тому після закінчення реального училища  в 1914 році він їде вступати до Петербурзького політехнічного інституту.
 
Письменник завжди мріяв здобути інженерну професію, і тому після закінчення реального училища  в 1914 році він їде вступати до Петербурзького політехнічного інституту.
 
 
 
 
   
 
   
 
Проте Перша світова війна стає на перешкоді навчанню. Восени того ж року юнак стає курсантом Київської військової школи, яку закінчує  в січні 1916 р. Протягом кількох місяців служить у чині прапорщика в 39-у піхотному запасному батальйоні на території Володимирської губернії, а з серпня 1916 р. у званні молодшого офіцера перебуває в 4-ій роті 2-го Туркестанського стрілецького полку на Південно-Західному фронті, потім потрапляє до 2-ої кулеметної роти.  
 
Проте Перша світова війна стає на перешкоді навчанню. Восени того ж року юнак стає курсантом Київської військової школи, яку закінчує  в січні 1916 р. Протягом кількох місяців служить у чині прапорщика в 39-у піхотному запасному батальйоні на території Володимирської губернії, а з серпня 1916 р. у званні молодшого офіцера перебуває в 4-ій роті 2-го Туркестанського стрілецького полку на Південно-Західному фронті, потім потрапляє до 2-ої кулеметної роти.  
 
 
   
 
   
 
Послужний військовий список у Маланюка досить невеликий і лаконічний: бої, відзнаки, підвищення у званні.  
 
Послужний військовий список у Маланюка досить невеликий і лаконічний: бої, відзнаки, підвищення у званні.  
 
Світова війна закінчилася для Євгена Маланюка в лютому 1918 року. Однак склалося так, що після короткої відпустки йому знову довелося воювати: він став на захист Української держави. А ще був 1920 рік, коли тридцатипятитисячне українське військо після десятиденних запеклих боїв було змушене 21 листопада о 17 годині віддати останній салют рідній землі і перейти польський кордон.
 
Світова війна закінчилася для Євгена Маланюка в лютому 1918 року. Однак склалося так, що після короткої відпустки йому знову довелося воювати: він став на захист Української держави. А ще був 1920 рік, коли тридцатипятитисячне українське військо після десятиденних запеклих боїв було змушене 21 листопада о 17 годині віддати останній салют рідній землі і перейти польський кордон.
 +
 
Певний час Євген Маланюк перебував у таборах інтернованих, які були розкидані по всій території Польщі, де письменник переживав, осмислював злети і падіння УНР. Якраз в цей час Маланюк усвідомлює, що необхідно змінити стилет на стилос, віддавши  його служінню Україні. Саме так і народився Маланюк-поет. Його вірші, культурологічні, публіцистичні, літературознавчі статті майже кожного дня друкуються в таборових журналах «Всім», «Наша зоря», «Український сурмач», «Веселка».
 
Певний час Євген Маланюк перебував у таборах інтернованих, які були розкидані по всій території Польщі, де письменник переживав, осмислював злети і падіння УНР. Якраз в цей час Маланюк усвідомлює, що необхідно змінити стилет на стилос, віддавши  його служінню Україні. Саме так і народився Маланюк-поет. Його вірші, культурологічні, публіцистичні, літературознавчі статті майже кожного дня друкуються в таборових журналах «Всім», «Наша зоря», «Український сурмач», «Веселка».
 +
 
1923 року Є. Маланюк їде до Чехословаччини, щоб навчатися там в Українській Господарській Академії на гідротехнічному відділі інженерного факультету. Для тисяч біженців з України та колишніх вояків українських армій в Чехословаччині відкривали школи, гімназії, інститути, академії, видавали численні українські журнали. Лише в Подєбрадах в Академії виходило більше десяти часописів: «Наше суспільство», «Подєбради», «Село» та інші.
 
1923 року Є. Маланюк їде до Чехословаччини, щоб навчатися там в Українській Господарській Академії на гідротехнічному відділі інженерного факультету. Для тисяч біженців з України та колишніх вояків українських армій в Чехословаччині відкривали школи, гімназії, інститути, академії, видавали численні українські журнали. Лише в Подєбрадах в Академії виходило більше десяти часописів: «Наше суспільство», «Подєбради», «Село» та інші.
 +
 
Навчання в Подєбрадах для Євгена Маланюка було не тільки часом копіткої праці, а й періодом бурхливого літературного життя. Серед побратимів-літераторів — вже відомі сьогодні особистості: Юрій Дараган, Леонід Мосендз, Наталія Лівицька-Холодна, Микола Чирський, Михайло Мухін, Олена Теліга, Улас Самчук.
 
Навчання в Подєбрадах для Євгена Маланюка було не тільки часом копіткої праці, а й періодом бурхливого літературного життя. Серед побратимів-літераторів — вже відомі сьогодні особистості: Юрій Дараган, Леонід Мосендз, Наталія Лівицька-Холодна, Микола Чирський, Михайло Мухін, Олена Теліга, Улас Самчук.
 +
 
У Подєбрадах, 1924 року, поет випускає збірку віршів «Стилет і Стилос». Через рік Маланюк в Гамбурзі випустить ще одну книгу поезій — «Гербарій» (вона була написана першою, але затрималася з виходом у видавництві).  
 
У Подєбрадах, 1924 року, поет випускає збірку віршів «Стилет і Стилос». Через рік Маланюк в Гамбурзі випустить ще одну книгу поезій — «Гербарій» (вона була написана першою, але затрималася з виходом у видавництві).  
 +
 
У 1929 році Євген Маланюк закінчує своє навчання в Українській Господарській Академії і виїжджає до Варшави для подальшого пошуку роботи. Тут він влаштовується на роботу в міський магістрат і працює на посаді інженера у відділі регулювальних споруд на Віслі. Кінець 20-х — початок 30-х років позначено особливою активністю літературного процесу у письменника.
 
У 1929 році Євген Маланюк закінчує своє навчання в Українській Господарській Академії і виїжджає до Варшави для подальшого пошуку роботи. Тут він влаштовується на роботу в міський магістрат і працює на посаді інженера у відділі регулювальних споруд на Віслі. Кінець 20-х — початок 30-х років позначено особливою активністю літературного процесу у письменника.
 +
 
Навколо Євгена Маланюка і Юрія Липи, що теж переїхав до Варшави, об’єднуються українські письменники, створюється нове літературне товариство під назвою « Танк » До нього входили Л. Чикаленко, М. Лівицька-Холодна, А. Коломієць, Ю. Косач, П. Лукасевич. Часто гостями були і Б.-І. Антонич та Св. Гординський. Згодом Варшавська Група почала видавати журнал «Ми». У підготовці  журналу до друку брав активну участь і Євген Маланюк. Вже в першому номері видання з’явилися надруковані поезії і стаття письменника.
 
Навколо Євгена Маланюка і Юрія Липи, що теж переїхав до Варшави, об’єднуються українські письменники, створюється нове літературне товариство під назвою « Танк » До нього входили Л. Чикаленко, М. Лівицька-Холодна, А. Коломієць, Ю. Косач, П. Лукасевич. Часто гостями були і Б.-І. Антонич та Св. Гординський. Згодом Варшавська Група почала видавати журнал «Ми». У підготовці  журналу до друку брав активну участь і Євген Маланюк. Вже в першому номері видання з’явилися надруковані поезії і стаття письменника.
 +
 
У тридцятих роках у періодичних виданнях і збірниках з’являються рецензії, статті, переклади українського письменника. У сфері його наукової зацікавленості — П. Куліш і  Т. Шевченко, Я., М. Щоголів і М.Бажан,  М. Гоголь та І. Бунін.
 
У тридцятих роках у періодичних виданнях і збірниках з’являються рецензії, статті, переклади українського письменника. У сфері його наукової зацікавленості — П. Куліш і  Т. Шевченко, Я., М. Щоголів і М.Бажан,  М. Гоголь та І. Бунін.
 +
 
Ще перебуваючи в таборах інтернованих, Євген Маланюк познайомився з польськими  літераторами Ю. Тувімом,  Я. Івашкевичим , Я. Лехонем,  А. Слонімським, К. Венжінським, Л. Подгурським-Околувім та іншими. Живучи у Варшаві, він налагодив тісніші зв’язки з польськими колегами по перу. Особливо дружні стосунки склалися у поета з Ярославом Івашкевичем, Юліаном Тувімом та сім’єю Марії Домбровської. У 1936 році у Варшаві була надрукована книга поезій Євгена Маланюка «Еллада степова» в перекладі польською мовою Ч. Ястшембец-Козловського.
 
Ще перебуваючи в таборах інтернованих, Євген Маланюк познайомився з польськими  літераторами Ю. Тувімом,  Я. Івашкевичим , Я. Лехонем,  А. Слонімським, К. Венжінським, Л. Подгурським-Околувім та іншими. Живучи у Варшаві, він налагодив тісніші зв’язки з польськими колегами по перу. Особливо дружні стосунки склалися у поета з Ярославом Івашкевичем, Юліаном Тувімом та сім’єю Марії Домбровської. У 1936 році у Варшаві була надрукована книга поезій Євгена Маланюка «Еллада степова» в перекладі польською мовою Ч. Ястшембец-Козловського.
 +
 
Війна і окупація Польщі примусила Євгена Маланюка шукати роботу. Певний час він працював в українській гімназії у Варшаві, підробляв на випадкових роботах. В останні місяці війни Маланюк був змушений покинути Польщу і повернутися до Чехії. Але через деякий час залишатися в Чехії було небезпечно. Ім’я Євгена Маланюка було заздалегідь внесено контррозвідкою до списків «антирадянських» діячів з числа українських емігрантів, які підлягали депортації або фізичному знищенню.
 
Війна і окупація Польщі примусила Євгена Маланюка шукати роботу. Певний час він працював в українській гімназії у Варшаві, підробляв на випадкових роботах. В останні місяці війни Маланюк був змушений покинути Польщу і повернутися до Чехії. Але через деякий час залишатися в Чехії було небезпечно. Ім’я Євгена Маланюка було заздалегідь внесено контррозвідкою до списків «антирадянських» діячів з числа українських емігрантів, які підлягали депортації або фізичному знищенню.
В 1945р. Євген Маланюк був змушений податися в другу еміграцію, в Німеччину. І знову майже чотири довгих роки життя у таборах.. У таборових школах міста Регенсбурга Євген Филимонович вчителював. Навколо нього знову збирається коло літературної обдарованої молоді з нової хвилі української еміграції — Леонід Лиман, Олег Зуєвський, Леонід Полтава. Поет бере участь у створенні письменницької організації СТІНА (Художній український рух), що протягом 1945 — 1949 років працювала в Німеччині і стала цікавою сторінкою в історії української літератури у вигнанні.  
+
 
 +
В 1945р. Євген Маланюк був змушений податися в другу еміграцію, в Німеччину. І знову майже чотири довгих роки життя у таборах.. У таборових школах міста Регенсбурга Євген Филимонович вчителював. Навколо нього знову збирається коло літературної обдарованої молоді з нової хвилі української еміграції — Леонід Лиман, Олег Зуєвський, Леонід Полтава. Поет бере участь у створенні письменницької організації СТІНА (Художній український рух), що протягом 1945 — 1949 років працювала в Німеччині і стала цікавою сторінкою в історії української літератури у вигнанні.
 +
 
 
На кінець сорокових люди все частіше покидали табори:  їхали до Латинської Америки,  в Австралію, проте, більшість прагнула потрапити до США. У 1949 році відпливав в свою третю еміграцію і Євген Маланюк.
 
На кінець сорокових люди все частіше покидали табори:  їхали до Латинської Америки,  в Австралію, проте, більшість прагнула потрапити до США. У 1949 році відпливав в свою третю еміграцію і Євген Маланюк.
 
Нелегко складалося  його життя в Америці. Спочатку довелося працювати фізично. Пізніше  на інженерній посаді в Нью-Йорку; в креслярському бюро працював до виходу на пенсію в 1962 році.
 
Нелегко складалося  його життя в Америці. Спочатку довелося працювати фізично. Пізніше  на інженерній посаді в Нью-Йорку; в креслярському бюро працював до виходу на пенсію в 1962 році.
Але не дивлячись ні на що, він не залишає  письменницької діяльністі. В останнє десятиліття все частіше Євген Маланюк підсумовує пережите і зроблене. Автор не зраджує сформованим ще в молодості ідеалам, його критика спрямована на себе.
+
 
 +
Але не дивлячись ні на що, він не залишає  письменницької діяльністі. В останнє десятиліття все частіше Євген Маланюк підсумовує пережите і зроблене. Автор не зраджує сформованим ще в молодості ідеалам, його критика спрямована на себе.
 
Євген Маланюк помер 16 лютого 1968 року в Нью-Йорку. Похований на кладовищі в Баунд-Бруці в Нью-Джерсі, яке часто називають українським пантеоном. Надгробок на могилі зведено за проектом сина Богдана Маланюка, який живе в Празі.
 
Євген Маланюк помер 16 лютого 1968 року в Нью-Йорку. Похований на кладовищі в Баунд-Бруці в Нью-Джерсі, яке часто називають українським пантеоном. Надгробок на могилі зведено за проектом сина Богдана Маланюка, який живе в Празі.
 +
 
Книги поезій та прози Євгена Маланюка друкувалися в Польщі, Чехо-Словаччині, Німеччині, Франції, США, Канаді. Його твори перекладалися багатьма мовами: німецькою, чеською, російською, польською, французькою, англійською. До певного часу ім’я Євгена Филимоновича Маланюка було невідомим  лише в Україні. Але крига скресла.  
 
Книги поезій та прози Євгена Маланюка друкувалися в Польщі, Чехо-Словаччині, Німеччині, Франції, США, Канаді. Його твори перекладалися багатьма мовами: німецькою, чеською, російською, польською, французькою, англійською. До певного часу ім’я Євгена Филимоновича Маланюка було невідомим  лише в Україні. Але крига скресла.  
Творча спадщина поета, визнаного як класика украïнської літератури, iдейно та тематично досить різноманітна. Збiрки поезiй та есе були виданi у багатьох мiстах Європи й Америки: "Гербарiй" (Гамбург, 1926), "Земля й залiзо" (Париж, 1930), "Земна мадонна" (Львiв, 1934), "Перстень Полiкрата" (Львiв, 1939), "Вибранi поезiï" (Львiв, Кракiв, 1943), "Влада" (Фiладельфiя, 1951), "Поезiï в одному томi" (Нью-Йорк, 1954), "Остання весна" (Нью-Йорк, 1959), "Серпень" (Нью-Йорк, 1964),  
+
 
поема "П'ята симфонiя" (Нью-Йорк, 1953). Пiсля його смертi вийшла книжка "Перстень i порох" (Мюнхен, 1972). Есеïстику зiбрано в двох томах "Книги спостережень" (Торонто, 1962, т. 1; 1966, т. 2). Домiнуючою iдеєю як поезiï, так i прози поета була державнiсть Украïни, прагнення iсторичноï справедливостi.  
+
Творча спадщина поета, визнаного як класика украïнської літератури, iдейно та тематично досить різноманітна. Збiрки поезiй та есе були виданi у багатьох мiстах Європи й Америки: "Гербарiй" (Гамбург, 1926), "Земля й залiзо" (Париж, 1930), "Земна мадонна" (Львiв, 1934), "Перстень Полiкрата" (Львiв, 1939), "Вибранi поезiï" (Львiв, Кракiв, 1943), "Влада" (Фiладельфiя, 1951), "Поезiï в одному томi" (Нью-Йорк, 1954), "Остання весна" (Нью-Йорк, 1959), "Серпень" (Нью-Йорк, 1964), поема "П'ята симфонiя" (Нью-Йорк, 1953). Пiсля його смертi вийшла книжка "Перстень i порох" (Мюнхен, 1972). Есеïстику зiбрано в двох томах "Книги спостережень" (Торонто, 1962, т. 1; 1966, т. 2). Домiнуючою iдеєю як поезiï, так i прози поета була державнiсть Украïни, прагнення iсторичноï справедливостi.  
  
  
Пам'ять
 
  
 +
==Пам'ять==
  
  
Рядок 67: Рядок 65:
  
 
На Кіровоградщині, малій Батьківщині письменника, рішенням обласної ради від 19 квітня 2002 року №13 засновано обласну літературну премію імені Євгена Маланюка, що є  творчою відзнакою, якою нагороджуються літератори Кіровоградської області за високохудожні твори, спрямовані на ствердження гуманістичних ідеалів, збагачення історичної спадщини народу, державотворення та демократизацію суспільства.
 
На Кіровоградщині, малій Батьківщині письменника, рішенням обласної ради від 19 квітня 2002 року №13 засновано обласну літературну премію імені Євгена Маланюка, що є  творчою відзнакою, якою нагороджуються літератори Кіровоградської області за високохудожні твори, спрямовані на ствердження гуманістичних ідеалів, збагачення історичної спадщини народу, державотворення та демократизацію суспільства.
 +
 
Премія встановлюється у трьох номінаціях:
 
Премія встановлюється у трьох номінаціях:
- художня література (поезія, проза, драматургія);
 
- літературознавство та публіцистика;
 
- переклад (з української мови на інші мови, з інших мов на українську мову).
 
Вручення відбувається щорічно до 2 лютого — дня народження Євгена Маланюка. Автору твору-переможця надається звання «Лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка», вручаються диплом установленого зразка, нагрудний знак лауреата, Почесна відзнака обласної ради і обласної державної адміністрації — скульптура «Степовий орел» та грошова частина премії.
 
  
1993 р. у Львові площу Домбровського перейменували на честь Євгена Маланюка.
+
- художня література (поезія, проза, драматургія);
  
У 1997 р. в Кіровограді одну з вулиць перейменували на честь Євгена Маланюка.
+
- літературознавство та публіцистика;
  
Фото. У 1997 році було видано поштову марку на честь Є. Маланюка.
+
- переклад (з української мови на інші мови, з інших мов на українську мову).
  
Фото. В Новоархангельську було встановлено погруддя Євгена Маланюка.  
+
Вручення відбувається щорічно до 2 лютого — дня народження Євгена Маланюка. Автору твору-переможця надається звання «Лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка», вручаються диплом установленого зразка, нагрудний знак лауреата, Почесна відзнака обласної ради і обласної державної адміністрації — скульптура «Степовий орел» та грошова частина премії.
  
Фото. Могила на кладовищі в Баунд-Бруці (Нью-Джерсі, США). Надгробок зведено за проектом сина письменника Богдана Маланюка
+
<gallery>
 +
Файл:marka_malanuk.jpg|У 1997 році було видано поштову марку на честь Є. Маланюка.
 +
Файл:bust_malanuk.jpg|В Новоархангельську було встановлено погруддя Євгена Маланюка.
 +
Файл:Mogyla malanuk.jpg|Могила на кладовищі в Баунд-Бруці (Нью-Джерсі, США). Надгробок зведено за проектом сина письменника Богдана Маланюка.
 +
</gallery>
  
«Поет своєї епохи”: Бібліографія
+
1993 р. у Львові площу Домбровського перейменували на честь Євгена Маланюка.
 
 
Основні видання творів Євгена Маланюка
 
  
 +
У 1997 р. в Кіровограді одну з вулиць перейменували на честь Євгена Маланюка.
  
Книга спостережень : проза / Євген Маланюк,. - Торонто : Гомін України, 1962 -   
+
==Бібліографія==
[Т.1]. - 1962. - 525,[3] с. - (Бібліотека Видавництва "Гомін України" ; ч.20)
+
<p align="right">'''"Поет своєї епохи"'''</p>
  
Книга спостережень : проза / Євген Маланюк,. - Торонто : Гомін України, 1962 -   
+
'''Основні видання творів Євгена Маланюка'''
[Т.2]. - 1966. - 478,[2] с. - (Бібліотека Видавництва "Гомін України" ; ч.2
 
  
Illustrssimus Dominus Mazepa (ясновельможний пан Мазепа) - тло і постать / Євген Маланюк, Микола Андрусяк. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч / Микола Андрусяк,. - К. : Обереги, 1991. - 46 с. : іл. - Бібліогр. в прим. с.41-44
 
  
 +
Книга спостережень : проза / Євген Маланюк,. - Торонто : Гомін України, 1962 - [Т.1]. - 1962. - 525,[3] с. - (Бібліотека Видавництва "Гомін України" ; ч.20)
  
Поезії : художня літ-ра / Євген Маланюк; Упоряд та авт. пеpедм. Т. Салига, Ред., прим. М. Старовойт. - Львів : Фенікс, 1992. - 685,[1] с. : іл. - (Сер. "Книгозбірня "Просвіти"). - Алф. покажч.: с.298-30
+
Книга спостережень : проза / Євген Маланюк,. - Торонто : Гомін України, 1962 - [Т.2]. - 1966. - 478,[2] с. - (Бібліотека Видавництва "Гомін України" ; ч.2
  
 +
Illustrssimus Dominus Mazepa (ясновельможний пан Мазепа) - тло і постать / Євген Маланюк, Микола Андрусяк. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч / Микола Андрусяк,. - К. : Обереги, 1991. - 46 с. : іл. - Бібліогр. в прим. с.41-44
  
Поезії : художня літ-ра / Євген Маланюк; Упоряд та авт. пеpедм. М. Я. Лупій. - К. : Укр. письменник, 1992. - 318 с. : іл. - (Б-ка поета)
+
Поезії : художня літ-ра / Євген Маланюк; Упоряд та авт. пеpедм. Т. Салига, Ред., прим. М. Старовойт. - Львів : Фенікс, 1992. - 685,[1] с. : іл. - (Сер. "Книгозбірня "Просвіти"). - Алф. покажч.: с.298-30
  
 +
Поезії : художня літ-ра / Євген Маланюк; Упоряд та авт. пеpедм. М.  Я. Лупій. - К. : Укр. письменник, 1992. - 318 с. : іл. - (Б-ка поета)
  
Невичерпальність : Поезії, статті: Для ст. шк. віку / Євген Филимонович Маланюк,; Упоряд., передм. та прим. Л.Куценка. - К. : Веселка, 1997. - 317, [1] с. : іл. - (Сер. "Шкільна бібліотека)
+
Невичерпальність : Поезії, статті: Для ст. шк. віку / Євген Филимонович Маланюк,; Упоряд., передм. та прим. Л.Куценка. - К. : Веселка, 1997. - 317, [1] с. : іл. - (Сер. "Шкільна бібліотека)
  
 +
Повернення : Поезії. Літературознавство. Публіцистика. Щоденники. Листи / Євген Маланюк; Укл. Тарас Салига. - Львів : Світ, 2005. - 495, [2] с. : іл. - (Сер. "Ad Fontes - До джерел"). - Бібліогр. в кінці ст
  
Повернення : Поезії. Літературознавство. Публіцистика. Щоденники. Листи / Євген Маланюк; Укл. Тарас Салига. - Львів : Світ, 2005. - 495, [2] с. : іл. - (Сер. "Ad Fontes - До джерел"). - Бібліогр. в кінці ст
+
Нотатники (1936-1968) / Євген Маланюк ; ред. Ірина Давидко ; біографічний нарис, вступні ст., підготовка текстів, укл. та приміт. Леоніда Куценка. - К. : Темпора, 2008. - 335 с. : портр., фото, 6 л. фото
  
Нотатники (1936-1968) / Євген Маланюк ; ред. Ірина Давидко ; біографічний нарис, вступні ст., підготовка текстів, укл. та приміт. Леоніда Куценка. - К. : Темпора, 2008. - 335 с. : портр., фото, 6 л. фото
+
Літургія кохання: Антологія української любовної лірики кінця XIX - початку XXI століття / Іван Франко [та ін.] ; укл. Іван Лучук. - Тернопіль : Богдан, 2008. - 726 с. - (Серія поетичних антологій ДИВООВИД). - Біобіібліогр. с. 671-698
  
Літургія кохання: Антологія української любовної лірики кінця XIX - початку XXI століття / Іван Франко [та ін.] ; укл. Іван Лучук. - Тернопіль : Богдан, 2008. - 726 с. - (Серія поетичних антологій ДИВООВИД). - Біобіібліогр. с. 671-698
+
Чорне і червоне: 100 українських поетів ХХ сторіччя: антологія : хрестоматія / Микола Вороний [та ін.] ; укл. Борис Щавурський. - Тернопіль : Богдан, 2011. - 1375 с. : портр
 
 
Чорне і червоне: 100 українських поетів ХХ сторіччя: антологія : хрестоматія / Микола Вороний [та ін.] ; укл. Борис Щавурський. - Тернопіль : Богдан, 2011. - 1375 с. : портр
 
  
 
Листи Євгена Маланюка до Юрія Липи [Текст] : З Варшавського архіву // Дзвін. - 1998. - №11-12. - С. 101-107
 
Листи Євгена Маланюка до Юрія Липи [Текст] : З Варшавського архіву // Дзвін. - 1998. - №11-12. - С. 101-107
 
  
 
Маланюк Євген Поза блакиттю батьківщини [Текст] : Добірка віршів / Євген.Маланюк // Літературна Україна. - 1999. - 15 листопада. - С. 8
 
Маланюк Євген Поза блакиттю батьківщини [Текст] : Добірка віршів / Євген.Маланюк // Літературна Україна. - 1999. - 15 листопада. - С. 8
Рядок 136: Рядок 133:
  
  
                    Література про життя та діяльність
+
'''Література про життя та діяльність'''
  
 
Костюк Г. З літопису літературного життя в діяспорі [Текст] : До 15-річчя діяльностя об"єднання українських письменників "Слово" 1954 - 1969 / Г.Костюк // Сучасність. - 1971. - N 9-10. - С. 63-82
 
Костюк Г. З літопису літературного життя в діяспорі [Текст] : До 15-річчя діяльностя об"єднання українських письменників "Слово" 1954 - 1969 / Г.Костюк // Сучасність. - 1971. - N 9-10. - С. 63-82
Рядок 195: Рядок 192:
  
 
Шевченко З. Вивчення творчотсті Євгена Маланюка у профільних гуманітарних класах [Текст] / З. Шевченко // Дивослово. - 1998. - №11. - С. 43-47
 
Шевченко З. Вивчення творчотсті Євгена Маланюка у профільних гуманітарних класах [Текст] / З. Шевченко // Дивослово. - 1998. - №11. - С. 43-47
 +
 
Дабо-Ніколаєв Б. Образ Гоголя як контрапункт Маланюкової "Книги спостережень" [Текст] / Б.Дабо-Ніколаєв // Слово і час. - 1999. - №4-5-6. - С. 56-59
 
Дабо-Ніколаєв Б. Образ Гоголя як контрапункт Маланюкової "Книги спостережень" [Текст] / Б.Дабо-Ніколаєв // Слово і час. - 1999. - №4-5-6. - С. 56-59
 +
 
Задорожна Світлана Тарас Шевченко в очищальному світлі "Спостережень" Є.Маланюка [Текст] / Світлана Задорожна // Українська мова і література в школі. - 1999. - N3. - С. 1-2
 
Задорожна Світлана Тарас Шевченко в очищальному світлі "Спостережень" Є.Маланюка [Текст] / Світлана Задорожна // Українська мова і література в школі. - 1999. - N3. - С. 1-2
  
Рядок 276: Рядок 275:
 
Заставенко В. Співець Степової Еллади [Текст] / Заставенко В. // Народне слово. - 2002. - 31 січня. - С. 3
 
Заставенко В. Співець Степової Еллади [Текст] / Заставенко В. // Народне слово. - 2002. - 31 січня. - С. 3
  
Клочек Г. Стереоскопічний портрет Євгена Маланюка [Текст] : Про монографію Леоніда Куценка "Dominus Маланюк: тло і постать". - Кіровоград, 2002 / Г. Клочек // Народне слово. - 2002. - 11
+
Клочек Г. Стереоскопічний портрет Євгена Маланюка [Текст] : Про монографію Леоніда Куценка "Dominus Маланюк: тло і постать". - Кіровоград, 2002 / Г. Клочек // Народне слово. - 2002. - 11 липня. - С. 3
липня. - С. 3
 
  
 
Кухар О. Проблема митця й мистецтва в естетиці й поезії Євгена Маланюка [Текст] / Кухар О. // Дивослово. - 2002. - № 2. - С. 14-17
 
Кухар О. Проблема митця й мистецтва в естетиці й поезії Євгена Маланюка [Текст] / Кухар О. // Дивослово. - 2002. - № 2. - С. 14-17
Рядок 292: Рядок 290:
  
 
Погрібний В. Леонід Куценко відкриває Маланюка [Текст] / В.Погрібний // Кіровоградська правда. - 2002. - 9 лютого. - С. 2
 
Погрібний В. Леонід Куценко відкриває Маланюка [Текст] / В.Погрібний // Кіровоградська правда. - 2002. - 9 лютого. - С. 2
 
  
 
Рог В. Поезія болю сумління і гніву [Текст] : До 150-річчя від дня народження Євгена Маланюка / Рог В. // Шлях перемоги. - 2002. - 31 січня -6 лютого. - С. 10
 
Рог В. Поезія болю сумління і гніву [Текст] : До 150-річчя від дня народження Євгена Маланюка / Рог В. // Шлях перемоги. - 2002. - 31 січня -6 лютого. - С. 10
Рядок 339: Рядок 336:
  
 
Куценко Л. "... Пригадує похмурий Каролінум " : Євген Маланюк - чеською мовою / Л. Куценко // Народне слово. - 2005. - 9 серпня. - С. 3
 
Куценко Л. "... Пригадує похмурий Каролінум " : Євген Маланюк - чеською мовою / Л. Куценко // Народне слово. - 2005. - 9 серпня. - С. 3
 
  
 
Куценко Л. Він був господарем - творцем [Текст] : ( Євген Чикаленко у спогадах Євгена Маланюка ) / Л. Куценко // Народне слово. - 2005. - 15, 20 вересня. - С. 3
 
Куценко Л. Він був господарем - творцем [Текст] : ( Євген Чикаленко у спогадах Євгена Маланюка ) / Л. Куценко // Народне слово. - 2005. - 15, 20 вересня. - С. 3
Рядок 428: Рядок 424:
  
  
Web-ресурси
+
==Web-ресурси==
 
 
ЄВГЕН МАЛАНЮК (1897 — 1968)
 
http://www.ukrlit.vn.ua/author/malanuk.html
 
  
Євген Маланюк
 
http://www.ukrlitzno.com.ua/category/poeti-emigranti/yevgen-malanyuk/
 
  
Євген Маланюк. Твори
+
ЄВГЕН МАЛАНЮК (1897 — 1968) http://www.ukrlit.vn.ua/author/malanuk.html
http://poetry.uazone.net/malanuk/
 
  
 +
Євген Маланюк http://www.ukrlitzno.com.ua/category/poeti-emigranti/yevgen-malanyuk/
  
 +
Євген Маланюк. Твори http://poetry.uazone.net/malanuk/
  
Леонід Куценко
+
Леонід Куценко "Так розчахнулось дерево родини…" (штрихи до сімейної драми Маланюків. Листи до сина) http://library.kr.ua/books/malanuk/index.html  
"Так розчахнулось дерево родини…"
 
(штрихи до сімейної драми Маланюків. Листи до сина)
 
http://library.kr.ua/books/malanuk/index.html  
 
  
 
Передрук статті Євгена Маланюка, яка вперше була надрукована в 1942 році в празькому щомісячнику «Пробоєм»
 
Передрук статті Євгена Маланюка, яка вперше була надрукована в 1942 році в празькому щомісячнику «Пробоєм»
 
http://tyzhden.ua/Publication/3593
 
http://tyzhden.ua/Publication/3593
  
Володимир Панченко. «Я — кривавих шляхів апостол»: Євген Маланюк у ролі «українського Фройда»
+
Володимир Панченко. «Я — кривавих шляхів апостол»: Євген Маланюк у ролі «українського Фройда» http://tyzhden.ua/History/41914
http://tyzhden.ua/History/41914
 
  
Положення про обласну літературну премію імені Євгена Маланюка
+
Положення про обласну літературну премію імені Євгена Маланюка http://library.kr.ua/kray/oblitpremia/malanyuk2007/polozh.html
http://library.kr.ua/kray/oblitpremia/malanyuk2007/polozh.html
 
  
Це було в Мюнхені...
+
Це було в Мюнхені... http://www.day.kiev.ua/26243
http://www.day.kiev.ua/26243
 

Версія за 17:48, 29 листопада 2012

Євген Филимонович Маланюк

народився — 1.02.1897
місце народження — с. Архангороді Херсонської губернії Єлисаветградського повіту (тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області)
дата смерті — 16.02.1968
місце смерті — Нью-Йорк (США)
місце поховання — кладовище в Саут-Баунд-Бруці (Нью-Джерсі, США)

Євген Филимонович Маланюк (1 лютого (20 січня за старим стилем) 1897 р., с. Архангород Херсонської губернії Єлисаветградського повіту (тепер м. Новоархангельськ Кіровоградської області) — 16 лютого 1968, Нью-Йорк) — український письменник, поет, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик, одна з найяскравіших і найталановитіших постатей вітчизняної літератури ХХ століття.


Життя і діяльність

На хресті слова розіп'ятий…
Є.Маланюк


Протягом свого довгого і складного життя, що було виткане з «переходів і виходів» Євген Маланюк жодного разу не зраджував собі, не зрікся свого добровільного вибору, того хресного шляху, який пророкувала його розіп’ята душа. Це доводять його поетичні книги, культурологічні, публіцистичні, літературно-критичні статті.

Дитинство Євгена Маланюка пройшло в маленькому містечку Архангород Херсонської губернії Єлисаветградського повіту (тепер м. Новоархангельськ Кіровоградської області), яке десь далеко загубилося в степу, і довго було кордоном князівської Русі і половецького степу, Гетьманщини і Дикого поля, Запоріжжя і Речі Посполитої.

Батько поета, Филимон Васильович, був досить колоритною постаттю. Не маючи за плечима ні університету, ні навіть гімназії, він, завдяки природному розумові та самоосвіті, вибився у перший шерег архангородської інтелігенції. Був ініціатором фонду театру в місті, дбав про відкриття прогімназії, а згодом гімназії, активно дописував до повітових газет, любив історію. А ще старожили пам’ятають його повіреним містечкового суду, вчителем, і незмінним хористом церковної капели. Зусиллями батька в сім’ї була зібрана непогана бібліотека. Ця домашня бібліотека теж прислужилася майбутньому письменникові.

Мати Евгена Маланюка була родом з бідної дворянської сім’ї колишніх сербських Осадчих. Вона принесла в сім’ю музику, поезію, любов до книг і читання. Все це стало приводом того, що в місцевій початковій школі Євген Маланюк помітно вирізнявся між однокласників. Не дивлячись на матеріальну скруту батьки віддають Євгена до Єлисаветградського земського реального училища.

У роки навчання Євгена Маланюка, м. Єлисаветград славилося як культурний центр півдня Російської імперії. Єлисаветград мав могутні театральні традиції, і його не обходила жодна відома театральна трупа. У місті залишилася майже половина з 47 виставок художників-передвижників. А земське реальне училища було відоме в усій імперії.

Як свідчить сам Є. Маланюк, писати вірші він почав ще навчаючись у гімназії в 13 років. Письменник завжди мріяв здобути інженерну професію, і тому після закінчення реального училища в 1914 році він їде вступати до Петербурзького політехнічного інституту.

Проте Перша світова війна стає на перешкоді навчанню. Восени того ж року юнак стає курсантом Київської військової школи, яку закінчує в січні 1916 р. Протягом кількох місяців служить у чині прапорщика в 39-у піхотному запасному батальйоні на території Володимирської губернії, а з серпня 1916 р. у званні молодшого офіцера перебуває в 4-ій роті 2-го Туркестанського стрілецького полку на Південно-Західному фронті, потім потрапляє до 2-ої кулеметної роти.

Послужний військовий список у Маланюка досить невеликий і лаконічний: бої, відзнаки, підвищення у званні. Світова війна закінчилася для Євгена Маланюка в лютому 1918 року. Однак склалося так, що після короткої відпустки йому знову довелося воювати: він став на захист Української держави. А ще був 1920 рік, коли тридцатипятитисячне українське військо після десятиденних запеклих боїв було змушене 21 листопада о 17 годині віддати останній салют рідній землі і перейти польський кордон.

Певний час Євген Маланюк перебував у таборах інтернованих, які були розкидані по всій території Польщі, де письменник переживав, осмислював злети і падіння УНР. Якраз в цей час Маланюк усвідомлює, що необхідно змінити стилет на стилос, віддавши його служінню Україні. Саме так і народився Маланюк-поет. Його вірші, культурологічні, публіцистичні, літературознавчі статті майже кожного дня друкуються в таборових журналах «Всім», «Наша зоря», «Український сурмач», «Веселка».

1923 року Є. Маланюк їде до Чехословаччини, щоб навчатися там в Українській Господарській Академії на гідротехнічному відділі інженерного факультету. Для тисяч біженців з України та колишніх вояків українських армій в Чехословаччині відкривали школи, гімназії, інститути, академії, видавали численні українські журнали. Лише в Подєбрадах в Академії виходило більше десяти часописів: «Наше суспільство», «Подєбради», «Село» та інші.

Навчання в Подєбрадах для Євгена Маланюка було не тільки часом копіткої праці, а й періодом бурхливого літературного життя. Серед побратимів-літераторів — вже відомі сьогодні особистості: Юрій Дараган, Леонід Мосендз, Наталія Лівицька-Холодна, Микола Чирський, Михайло Мухін, Олена Теліга, Улас Самчук.

У Подєбрадах, 1924 року, поет випускає збірку віршів «Стилет і Стилос». Через рік Маланюк в Гамбурзі випустить ще одну книгу поезій — «Гербарій» (вона була написана першою, але затрималася з виходом у видавництві).

У 1929 році Євген Маланюк закінчує своє навчання в Українській Господарській Академії і виїжджає до Варшави для подальшого пошуку роботи. Тут він влаштовується на роботу в міський магістрат і працює на посаді інженера у відділі регулювальних споруд на Віслі. Кінець 20-х — початок 30-х років позначено особливою активністю літературного процесу у письменника.

Навколо Євгена Маланюка і Юрія Липи, що теж переїхав до Варшави, об’єднуються українські письменники, створюється нове літературне товариство під назвою « Танк » До нього входили Л. Чикаленко, М. Лівицька-Холодна, А. Коломієць, Ю. Косач, П. Лукасевич. Часто гостями були і Б.-І. Антонич та Св. Гординський. Згодом Варшавська Група почала видавати журнал «Ми». У підготовці журналу до друку брав активну участь і Євген Маланюк. Вже в першому номері видання з’явилися надруковані поезії і стаття письменника.

У тридцятих роках у періодичних виданнях і збірниках з’являються рецензії, статті, переклади українського письменника. У сфері його наукової зацікавленості — П. Куліш і Т. Шевченко, Я., М. Щоголів і М.Бажан, М. Гоголь та І. Бунін.

Ще перебуваючи в таборах інтернованих, Євген Маланюк познайомився з польськими літераторами Ю. Тувімом, Я. Івашкевичим , Я. Лехонем, А. Слонімським, К. Венжінським, Л. Подгурським-Околувім та іншими. Живучи у Варшаві, він налагодив тісніші зв’язки з польськими колегами по перу. Особливо дружні стосунки склалися у поета з Ярославом Івашкевичем, Юліаном Тувімом та сім’єю Марії Домбровської. У 1936 році у Варшаві була надрукована книга поезій Євгена Маланюка «Еллада степова» в перекладі польською мовою Ч. Ястшембец-Козловського.

Війна і окупація Польщі примусила Євгена Маланюка шукати роботу. Певний час він працював в українській гімназії у Варшаві, підробляв на випадкових роботах. В останні місяці війни Маланюк був змушений покинути Польщу і повернутися до Чехії. Але через деякий час залишатися в Чехії було небезпечно. Ім’я Євгена Маланюка було заздалегідь внесено контррозвідкою до списків «антирадянських» діячів з числа українських емігрантів, які підлягали депортації або фізичному знищенню.

В 1945р. Євген Маланюк був змушений податися в другу еміграцію, в Німеччину. І знову майже чотири довгих роки життя у таборах.. У таборових школах міста Регенсбурга Євген Филимонович вчителював. Навколо нього знову збирається коло літературної обдарованої молоді з нової хвилі української еміграції — Леонід Лиман, Олег Зуєвський, Леонід Полтава. Поет бере участь у створенні письменницької організації СТІНА (Художній український рух), що протягом 1945 — 1949 років працювала в Німеччині і стала цікавою сторінкою в історії української літератури у вигнанні.

На кінець сорокових люди все частіше покидали табори: їхали до Латинської Америки, в Австралію, проте, більшість прагнула потрапити до США. У 1949 році відпливав в свою третю еміграцію і Євген Маланюк. Нелегко складалося його життя в Америці. Спочатку довелося працювати фізично. Пізніше на інженерній посаді в Нью-Йорку; в креслярському бюро працював до виходу на пенсію в 1962 році.

Але не дивлячись ні на що, він не залишає письменницької діяльністі. В останнє десятиліття все частіше Євген Маланюк підсумовує пережите і зроблене. Автор не зраджує сформованим ще в молодості ідеалам, його критика спрямована на себе. Євген Маланюк помер 16 лютого 1968 року в Нью-Йорку. Похований на кладовищі в Баунд-Бруці в Нью-Джерсі, яке часто називають українським пантеоном. Надгробок на могилі зведено за проектом сина Богдана Маланюка, який живе в Празі.

Книги поезій та прози Євгена Маланюка друкувалися в Польщі, Чехо-Словаччині, Німеччині, Франції, США, Канаді. Його твори перекладалися багатьма мовами: німецькою, чеською, російською, польською, французькою, англійською. До певного часу ім’я Євгена Филимоновича Маланюка було невідомим лише в Україні. Але крига скресла.

Творча спадщина поета, визнаного як класика украïнської літератури, iдейно та тематично досить різноманітна. Збiрки поезiй та есе були виданi у багатьох мiстах Європи й Америки: "Гербарiй" (Гамбург, 1926), "Земля й залiзо" (Париж, 1930), "Земна мадонна" (Львiв, 1934), "Перстень Полiкрата" (Львiв, 1939), "Вибранi поезiï" (Львiв, Кракiв, 1943), "Влада" (Фiладельфiя, 1951), "Поезiï в одному томi" (Нью-Йорк, 1954), "Остання весна" (Нью-Йорк, 1959), "Серпень" (Нью-Йорк, 1964), поема "П'ята симфонiя" (Нью-Йорк, 1953). Пiсля його смертi вийшла книжка "Перстень i порох" (Мюнхен, 1972). Есеïстику зiбрано в двох томах "Книги спостережень" (Торонто, 1962, т. 1; 1966, т. 2). Домiнуючою iдеєю як поезiï, так i прози поета була державнiсть Украïни, прагнення iсторичноï справедливостi.


Пам'ять

У Новоархангельську, на центральній площі встановлено погруддя Євгена Маланюка. А урочисто відкрив його син поета Богдан.

На Кіровоградщині, малій Батьківщині письменника, рішенням обласної ради від 19 квітня 2002 року №13 засновано обласну літературну премію імені Євгена Маланюка, що є творчою відзнакою, якою нагороджуються літератори Кіровоградської області за високохудожні твори, спрямовані на ствердження гуманістичних ідеалів, збагачення історичної спадщини народу, державотворення та демократизацію суспільства.

Премія встановлюється у трьох номінаціях:

- художня література (поезія, проза, драматургія);

- літературознавство та публіцистика;

- переклад (з української мови на інші мови, з інших мов на українську мову).

Вручення відбувається щорічно до 2 лютого — дня народження Євгена Маланюка. Автору твору-переможця надається звання «Лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка», вручаються диплом установленого зразка, нагрудний знак лауреата, Почесна відзнака обласної ради і обласної державної адміністрації — скульптура «Степовий орел» та грошова частина премії.

1993 р. у Львові площу Домбровського перейменували на честь Євгена Маланюка.

У 1997 р. в Кіровограді одну з вулиць перейменували на честь Євгена Маланюка.

Бібліографія

"Поет своєї епохи"

Основні видання творів Євгена Маланюка


Книга спостережень : проза / Євген Маланюк,. - Торонто : Гомін України, 1962 - [Т.1]. - 1962. - 525,[3] с. - (Бібліотека Видавництва "Гомін України" ; ч.20)

Книга спостережень : проза / Євген Маланюк,. - Торонто : Гомін України, 1962 - [Т.2]. - 1966. - 478,[2] с. - (Бібліотека Видавництва "Гомін України" ; ч.2

Illustrssimus Dominus Mazepa (ясновельможний пан Мазепа) - тло і постать / Євген Маланюк, Микола Андрусяк. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч / Микола Андрусяк,. - К. : Обереги, 1991. - 46 с. : іл. - Бібліогр. в прим. с.41-44

Поезії : художня літ-ра / Євген Маланюк; Упоряд та авт. пеpедм. Т. Салига, Ред., прим. М. Старовойт. - Львів : Фенікс, 1992. - 685,[1] с. : іл. - (Сер. "Книгозбірня "Просвіти"). - Алф. покажч.: с.298-30

Поезії : художня літ-ра / Євген Маланюк; Упоряд та авт. пеpедм. М. Я. Лупій. - К. : Укр. письменник, 1992. - 318 с. : іл. - (Б-ка поета)

Невичерпальність : Поезії, статті: Для ст. шк. віку / Євген Филимонович Маланюк,; Упоряд., передм. та прим. Л.Куценка. - К. : Веселка, 1997. - 317, [1] с. : іл. - (Сер. "Шкільна бібліотека)

Повернення : Поезії. Літературознавство. Публіцистика. Щоденники. Листи / Євген Маланюк; Укл. Тарас Салига. - Львів : Світ, 2005. - 495, [2] с. : іл. - (Сер. "Ad Fontes - До джерел"). - Бібліогр. в кінці ст

Нотатники (1936-1968) / Євген Маланюк ; ред. Ірина Давидко ; біографічний нарис, вступні ст., підготовка текстів, укл. та приміт. Леоніда Куценка. - К. : Темпора, 2008. - 335 с. : портр., фото, 6 л. фото

Літургія кохання: Антологія української любовної лірики кінця XIX - початку XXI століття / Іван Франко [та ін.] ; укл. Іван Лучук. - Тернопіль : Богдан, 2008. - 726 с. - (Серія поетичних антологій ДИВООВИД). - Біобіібліогр. с. 671-698

Чорне і червоне: 100 українських поетів ХХ сторіччя: антологія : хрестоматія / Микола Вороний [та ін.] ; укл. Борис Щавурський. - Тернопіль : Богдан, 2011. - 1375 с. : портр

Листи Євгена Маланюка до Юрія Липи [Текст] : З Варшавського архіву // Дзвін. - 1998. - №11-12. - С. 101-107

Маланюк Євген Поза блакиттю батьківщини [Текст] : Добірка віршів / Євген.Маланюк // Літературна Україна. - 1999. - 15 листопада. - С. 8

Маланюк Євген Чверть століття [Текст] : (З ювілейної промови 16 травня1947 року) / Євген Маланюк // Хроніка 2000. - 1999. - N 29-30. - С. 219-222

Маланюк Євген Максим Рильський і культура українського поетичного слова [Текст] / Є.Маланюк // Народна творчість та етнографія. - 1999. - N 2-3. - С. 16-26

Маланюк Є. В пазурах раціоналізму [Текст] : До трагедії Франка / Є. Маланюк // Березіль. - 2004. - №10. - С. 174-179

Маланюк Є. Народини [Текст] / Є. Маланюк // Кіровоградська правда. - 2012. - 31 січня. - С. 4

Маланюк Є. Лист до молодих** [Текст] / Є. Маланюк // Народне слово. - 2012. - 15 березня. - С. 10

"Кінчається наш час" [Текст] : Листування Оксани Латуринської і Євгена Маланюка // Віра. - 2003. - №1. - С. 22-24

Листи Євгена Маланюка до Юрія Липи [Текст] : З Варшавського архіву // Дзвін. - 1998. - №11-12. - С. 101-107

Лист Є. Маланюка до В. Маяковського [Текст] : Публікація Л.Куценка // Березіль. - 2002. - № 7-8. - С. 187-191


Література про життя та діяльність

Костюк Г. З літопису літературного життя в діяспорі [Текст] : До 15-річчя діяльностя об"єднання українських письменників "Слово" 1954 - 1969 / Г.Костюк // Сучасність. - 1971. - N 9-10. - С. 63-82

Євген Маланюк [Текст] : В 15-річчя з дня смерті // Сучасність. - 1985. - березень,ч 3. - С. 122-125

Куценко Л.В. Боян нашого степу [Текст] : Про поета Євгена Маланюка / Л. В. Куценко // Колос. - 1990. - 2 червня

Куценко Л.В. Боян Еллади степової [Текст] : Слово про Євгена Маланюка / Л. В. Куценко // Народне слово. - 1990. - 13 грудня

Куценко Л.В. Співець степової Еллади [Текст] / Л. В. Куценко // Молодий комунар. - 1990. - 10 лютого

Корінь А. Раби-це нація, котра не має слова... [Текст] : Про поетів Яра Славутича, Маланюка Евгена, Юрія Дарагана / Корінь // Молодий комунар. - 1991. - 2 березня

Куценко Л.В. "Цей спогад, то й не доснився й досі" [Текст] : Єлисаветградська адреса Євгена Маланюка / Л. В. Куценко // Народне слово. - 1991. - 31 жовтня

Куценко Л.В. "Але недаром, о, недаром я креслив літери цих літ" [Текст] / Л. В. Куценко // Поріг. - 1992. - № 4. - С. 28-3

Куценко Л.В. Запізніла, але бажана зустріч [Текст] / Л. В. Куценко // Народне слово. - 1993. - 15 червня

Куценко Л.В. "Казка, що так немузикально й боляче обірвалась ..." [Текст] : Сторінки життя Євгена Маланюка / Л. В. Куценко // Дивослово. - 1994. - № 5-6. - С. 6-9

Куценко Л.В. Євген Маланюк. Одна пісня [Текст] : Історія одного вірша / Л. В. Куценко // Вечірня газета. - 1995. - 11 серпня. - С. 8

Куценко Л.В. "Ця поїздка була фантастичною" [Текст] / Л. В. Куценко // Вечірня газета. - 1995. - 14 липня. - С. 8

Куценко Л.В. Чеськими слідами Є. Маланюка [Текст] / Л. В. Куценко // Народне слово. - 1995. - 21, 23, 28, 30 вересня

Куценко Л.В. Два вірші з поетового записника [Текст] / Л. В. Куценко // Степ. - 1996. - № 1. - С. 68-69

Куценко Л.В. З турботою про "меч духовний" [Текст] / Л. В. Куценко // Кур'єр Кривбасу. - 1996. - № 55-56. - С. 37

Куценко Л.В. "Я свідомий гріха, що беру на себе" [Текст] / Л. В. Куценко // Дивослово. - 1996. - № 4. - С. 15-16

Грузов М. В апокаліпсі хижих літ [Текст] : До 100-річного ювілею Євгена Маланюка / М. Грузов // Українська мова та література. - 1997. - №42. - С. 1-8

Коваль Я. Довга дорога повернення [Текст] : Інтерв"ю з Л.Куценком з приводу святкування 100-річчя Є.Маланюка / Я. Коваль // Дзвін. - 1997. - №4. - С. 158-159

Куценко Л. Два поетичні прозріння Євгена Маланюка... [Текст] : Історія віршів "Напередодні" та "Побачення" / Л. Куценко // Слово і час . - 1997. - №7. - С. 41-47

Куценко Л. Літературний дебют Євгена Маланюка [Текст] / Л. Куценко // Дивослово. - 1997. - №7. - С. 8-10

Куценко Л. Непрочитана сторінка історії краю [Текст] : Родовід Маланюків сягає Югославії / Л. Куценко // Народне слово. - 1997. - 9 жовтня

Миронець Н. "Долю свою складаю в ваші долоні" [Текст] : Листи Євгена Маланюка до Юрія Дарагана / Миронець Н. // Розбудова держави. - 1997. - № 6. - С. 46-49

Нахлік О. Апеляція до княжої доби в емігрантській літературі [Текст] / О. Нахлік // Дзвін. - 1997. - №7. - С. 139-144

Клочек Г. В.Винниченко і Є.Маланюк як два полюси української ідеї [Текст] / Г.Клочек // Наукові записки. - Випуск ХУ.- Серія: філологічні науки(літературознавство).-. - Кіровоград : РВГ ІЦ КПДУ ім.В.Винниченка, 1998. - С. 3-11

Миронець Н. Поетка про поета [Текст] : Олена Теліга про збірку поезій Є.Маланюка / Н. Миронець // Розбудова держави. - 1998. - №7/8. - С. 26

Панченко В. Поетом зробило потрясіння [Текст] / В. Панченко // Київ. - 1998. - №3-4. - С. 154-156

Пугач В. Євген Маланюк: "Ідеї живуть вічним життям..." [Текст] / В. Пугач // Рідна школа. - 1998. - №2. - С. 16-23

Рубчак Б. Потала нещадних спраг [Текст] : Про ранню поезію Маланюка / Б. Рубчак // Світовид. - 1998. - №4. - С. 55-82

Шевченко З. Вивчення творчотсті Євгена Маланюка у профільних гуманітарних класах [Текст] / З. Шевченко // Дивослово. - 1998. - №11. - С. 43-47

Дабо-Ніколаєв Б. Образ Гоголя як контрапункт Маланюкової "Книги спостережень" [Текст] / Б.Дабо-Ніколаєв // Слово і час. - 1999. - №4-5-6. - С. 56-59

Задорожна Світлана Тарас Шевченко в очищальному світлі "Спостережень" Є.Маланюка [Текст] / Світлана Задорожна // Українська мова і література в школі. - 1999. - N3. - С. 1-2

Заславський І. Микола Зеров - перекладач [Текст] : наводяться вислови Є.Маланюка про Зерова, як перекладача / І.Заславський // Дивослово. - 1999. - N 7. - С. 9

Ільницький М. Богдан-Ігор Антонич в оцінці Євгена Маланюка [Текст] / М.Ільницький // Дивослово. - 1999. - N 5. - С. 7-10

Ковалів Ю. Українська поезія першої половини ХХ ст. [Текст] : Є.Маланюк / Ю.Ковалів // Українська мова і література в школі. - 1999. - N 12. - С. 28-29

Крупач М. "Як щоденний галас перетне архангельська сурма" [Текст] : Історія України в метафізичному баченні Є.Маланюка / Крупач М. // Молода нація. - 1999. - № 12. - С. 230-238

Куценко Л. "А син питає..." [Текст] : Штрихи до сімейної драми Маланюків / Леонід Куценко // Кур'єр Кривбасу. - 1999. - N110. - С. 141-147

Куценко Л. До питання поетичного дебюту Є.Маланюка [Текст] : (Рецензія) / Л.Куценко // Дзвін. - 1999. - N 7. - С. 141

Куценко Л. Євген Маланюк: поезія як можливість націєтворення [Текст] / Л.Куценко // Дивослово. - 1999. - N 7. - С. 4-7

Куценко Л. Таборові республіки Є.Маланюка:кристалізація життєвої мети та пошук ціннісних орієнтацій (1920- 1923) [Текст] / Л.Куценко // Наукові записки.- випуск ХІХ.- Серія Філологічні науки (літературознавство)-. : РВГ ЦІ КДПУ ім.В.Винниченка, 1999. - С. 96-107

Моренець В. Празька поетична школа [Текст] : Ю.Дараган, Є.Маланюк / В.Моренець // Хроніка 2000. - 1999. - Вип. 29=30. - С. 295-297

Неборак В. Інтерпретація поезії Євгена Маланюка "Вічна І" [Текст] / В.Неборак // Мандрівець. - 1999. - N 1. - С. 54-57

Поліщук Я. Символ і метаморфози: християнська символіка у модерній українській поезії [Текст] / Я.Поліщук // Мандрівець. - 1999. - С. 48-53

Рева Лариса Слово про Євгена Маланюка [Текст] / Лариса Рева // Вісник книжкової палати. - 1999. - №9. - С. 29-30

Шудря М. Проста, земна моя мадонна... [Текст] : (Про Є.Маланюка) / М.Шудря // Молодь України. - 1999. - 27 квітня. - С. 5

Куценко Л. "Де ми зійшлися з братом брат... " [Текст] : В збірку поезій "Повернення в Європу", польський письменник Я.Івашкевич включив свій переклад ліричного послання Євгена Маланюка "До Ярослава Івашкевича" / Л.Куценко // Народне слово. - 2000. - 14 грудня. - С. 3

Куценко Л. Ніщо і суще в художній моделі світу Євгена Маланюка [Текст] / Л.Куценко // Наукові записки.- Випуск ХХУІІ .- Серія Філологічні науки (літературознавство)-. - Кіровоград : РВЦ КДПУ ім.В.Винниченка, 2000. - С. 179-189

Куценко Л. Нью-Йорк Євгена Маланюка [Текст] : 1. У "каньйонах Бродвею" / Л.Куценко // Вечірня газета. - 2000. - 1 грудня. - С. 12

Куценко Л. " Перший поважний роман" [Текст] : (Юнацька лірика Євгена Маланюка) / Л.Куценко // Дивослово. - 2000. - N 18. - С. 11-13

Куценко Л. Публіцистика Є.Маланюка: пошук відповідей на "прокляті питання" і спроба естетичного самовизначення (1921 - 1923) [Текст] / Л.Куценко // Слово і час. - 2000. - N 10. - С. 31-37

Куценко Л. Світи, де минали дні [Текст] / Л.Куценко // Дзвін. - 2000. - N 3. - С. 133-137

Куценко Л. Ще раз про "гріхопадєніє" Є.Маланюка [Текст] / Л.Куценко // Всесвіт. - 2000. - N 7-8. - С. 156-159

Куценко Л. "Як забути очей аравійські зерна" [Текст] : Любовна лірика Євгена Маланюка / Л.Куценко // Дивослово. - 2000. - N 6. - С

Омельченко О. Національне підсвідоме у творчому доробку Євгена Маланюка [Текст] / О.Омельченко // Слово і час. - 2000. - N 11. - С. 53-58

Рева Л. Слово про Євгена Маланюка [Текст] / Л.Рева // Вісник книжкової палати. - 2000. - С. 27-30

Салига Т. Схоже не в схожому:Пантелеймон Куліш та Євген Маланюк [Текст] / Салига Т. // Дзвін. - 2000. - №5-6. - С. 124-180

Семенець О Художні системи Б.І.Антонича і Є.Маланюка: закономірності поетичної мови та ідіостиль [Текст] / Семенець О // Наукові записки.- Випуск ХХУІІ .- Серія Філологічні науки (літературознавство)-. - Кіровоград : РВЦ КДПУ ім.В.Винниченка, 2000. - С. 306-316

Синевич Б. Маланюк-літературознавець [Текст] / Б.Синевич // Слово і час. - 2000. - № 2. - С. 33-35

Шептицька Т. Тема малоросійства у творчості Євгена Маланюка [Текст] / Т.Шептицька // Українська мова і література в школі. - 2000. - N 40. - С. 13

Шудря М. Історія державотворення в іменах [Текст] / М.Шудря // Українська культура. - 2000. - N 7-8. - С.

Кривчикова О. Стилістична різноманітність "Празької школи" як відзеркалення національних пошуків [Текст] / Кривчикова О. // Слово і час. - 2001. - № 10. - С. 68-74

Куценко Л. Зі сторінок нотатників Євгена Маланюка [Текст] / Л.Куценко // Українська мова і література в школі. - 2001. - жовтень. - С. 1-2

Куценко Л. "І знову він ... Двірець Віденський..." [Текст] / Л.Куценко // Народне слово. - 2001. - 4 грудня. - С. 3

Куценко Л. Маланюк: загадка двох геніїв [Текст] / Л.Куценко // Березіль. - 2001. - № 9-10. - С. 174-181

Куценко Л. Нью-Йорк Євгена Маланюка [Текст] / Л.Куценко // Кур'єр Кривбасу. - 2001. - серпень. -

Омельчук Л. Специфіка літературно-критичної практики Євгена Маланюка [Текст] / Омельчук Л. // Дивослово. - 2001. - № 6. - С. 5-9

Омельчук Л. Жага мілітарності. З української літературної думки 10-40 ХХ ст. [Текст] / Омельчук Л. // Слово і час. - 2001. - № 10. - С. 50-55

Тищенко О.М. Наскрізні базові та інтродуктивні образи як виражальні засоби у структурі поетичного тексту [Текст] : на прикладі метафор поезії Є.Маланюка / Тищенко О.М. // Мовознавство. - 2001. - № 1. - С. 41-50

Баган О. Як трактувати творчість Євгена Маланюка в школі? [Текст] / Баган О. // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2002. - №6. - С. 92-103

Бондар О. Вшанували пам"ять поета [Текст] / О.Бондар // Голос України. - 2002. - 19 лютого. - С. 24

Заставенко В. Співець Степової Еллади [Текст] / Заставенко В. // Народне слово. - 2002. - 31 січня. - С. 3

Клочек Г. Стереоскопічний портрет Євгена Маланюка [Текст] : Про монографію Леоніда Куценка "Dominus Маланюк: тло і постать". - Кіровоград, 2002 / Г. Клочек // Народне слово. - 2002. - 11 липня. - С. 3

Кухар О. Проблема митця й мистецтва в естетиці й поезії Євгена Маланюка [Текст] / Кухар О. // Дивослово. - 2002. - № 2. - С. 14-17

Куценко Л. "Дружнє слово почув ..." [Текст] / Л.Куценко // Кур'єр Кривбасу. - 2002. - січень. - С. 171-207

Куценко Л. Вивчення поезії "Пам"яті Т.Осьмачки" Євгена Маланюка [Текст] / Л. Куценко // Дивослово. - 2002. - № 6. - С. 46-47

Куценко Л. "І знову він ... двірець Віденський..." [Текст] : Варшава Євгена Маланюка / Л. Куценко // Вежа. - 2002. - № 11. - С. 217-237

Немченко І. "І кожна рима - як свячений ніж ..." [Текст] : Із спостережень над поезіями Є.Маланюка / І. Немченко // Визвольний шлях. - 2002. - квітень. - С. 97-106

Орел С. Леонід Куценко: "Железный император строф" остается terra incognita для Украины [Текст] / С. Орел // Зеркало недели. - 2002. - 24 августа. - С. 19

Погрібний В. Леонід Куценко відкриває Маланюка [Текст] / В.Погрібний // Кіровоградська правда. - 2002. - 9 лютого. - С. 2

Рог В. Поезія болю сумління і гніву [Текст] : До 150-річчя від дня народження Євгена Маланюка / Рог В. // Шлях перемоги. - 2002. - 31 січня -6 лютого. - С. 10

Салига Т. Євген Маланюк: художня ідентифікація Росії [Текст] / Т. Салига // Літературна Україна. - 2002. - 22 серпня. - С. 10

Шаров І. Співець степової Еллади [Текст] / І.Шаров // Урядовий кур'єр. - 2002. - 2 лютого. - С. 8

Баган О. Як трактувати творчість Євгена Маланюка в школі [Текст] : Спроба цілісного підходу / Баган О. // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2003. - №1. - С. 96-100

Ковалець Л. Необірвана нить [Текст] : Відкритий лист Леонідові Куценку як відповідь на його книги про Євгена Маланюка / Ковалець Л. // Вежа . - 2003. - №14. - С. 261-265

Кухар О. "... Март і Марія, і вечір" [Текст] : "Березіль" Є..Маланюка як поетичний відгук на "Арабески" М.Хвильового / Кухар О. // Слово і час . - 2003. - №10. - С. 34-40

Куценко Л. Кирило Емануель - Євгенові Маланюку [Текст] : Листи з минулого / Л. Куценко // Народне слово. - 2003. - 12 червня. - С. 3

Куценко Л. Романс Євгена Маланюка [Текст] / Л. Куценко // Культура і життя. - 2003. - 1 травня. - С. 6

Неврлий М. Маланюк і Багряний : дві концепції визволення України [Текст] / Неврлий М. // Слово і час . - 2003. - №10. - С. 28-34

Бойко , Григорій. Творчість Євгена Маланюка [Текст] : Матеріали до уроків / Г. Бойко // Українська мова та література. - 2004. - 11 березня

Корінь А. "Неначе ліки, я кладу твої слова на серця рани..." [Текст] : На здобуття обласної літературної премії ім.Євгена Маланюка / А. Корінь // Народне слово. - 2004. - 23 листопада. - С. 3

Куценко Л. Євген Маланюк про велич і трагедію Франка [Текст] / Л. Куценко // Березіль. - 2004. - №10. - С. 172-174

Куценко Л. "З Варшавою пов"язаний міцно..." [Текст] : Євген Маланюк і польські митці / Л. Куценко // День. - 2004. - 3 квітня. - С. 7

Куценко Л. Історія трагічної дружби [Текст] / Л. Куценко // День. - 2004. - 16 квітня. - С. 8

Куценко Л. "Народу самостійні діти" [Текст] / Л. Куценко // Народне слово. - 2004. - 21 грудня. - С. 4 ; Народне слово. - 2004. - 23 грудня. - С. 4 ; Народне слово. - 2004. - 28 грудня. - С. 4 ; Народне слово. - 2004. - 11 січня. - С. 4 ; Народне слово. - 2005. - 20 січня. - С. 4

Панченко В. В. Це було так недавно...20 років тому [Текст] : Паралелі / В. Панченко В. // День. - 2004. - 7 лютого. - С.

"Реалка" у зв"язках народів-сусідів [Текст] : Рік Польщі в Україні // Вечірня газета. - 2004. - 9 липня. - С.

Сорокін О. Юрій Липа: "...А ти - українець" [Текст] / О. Сорокін // Слово "Просвіти". - 2004. - ч.35. - С. 10

Сюндюков І. Без лестощів [Текст] : Євген Маланюк - дослідник "малоросійства" / І. Сюндюков // День. - 2004. - 16 жовтня. - С. 7

Голота Л. В часи перехідні та вічні [Текст] : Постать / Л. Голота // Слово "Просвіти". - 2005. - ч.12. - С. 8-9

Даниленко І. Модифікація жанрового канону молитви в ліриці Євгена Маланюка [Текст] / Даниленко І. // Слово і час . - 2005. - № 1. - С. 36-42

Куценко Л. Євген Маланюк: над рядками поезій Ліни Костенко [Текст] / Л. Куценко // День. - 2005. - 19 березня. - С. 7

Куценко Л. "... Пригадує похмурий Каролінум " : Євген Маланюк - чеською мовою / Л. Куценко // Народне слово. - 2005. - 9 серпня. - С. 3

Куценко Л. Він був господарем - творцем [Текст] : ( Євген Чикаленко у спогадах Євгена Маланюка ) / Л. Куценко // Народне слово. - 2005. - 15, 20 вересня. - С. 3

Куценко Л. Сторінками робочих зошитів Євгена Маланюка [Текст] / Л. Куценко // Народне слово. - 2005. - 22 листопада. - С. 3

Омельчук О. Поетичні діалоги з Євгеном Маланюком. Фантазії про Україну [Текст] / О. Омельчук // Слово і час . - 2005. - № 1. - С. 27-36

Синюха в серці і віршах [Текст] : До 108-ї річниці з дня народження Євгена Маланюка // Колос. - 2005. - 23 лютого . - С.

Чирський М. Кам"яна мадонна [Текст] : Вірш з присвятою Є.Маланюкові / М. Чирський // Березіль. - 2005. - № 10. - С. 141

Ульбрехт З. Подорожні враження Євгена Маланюка з Німеччини : до питання циклізації "Листівок з подорожі" [Текст] / З. Ульбрехт // Слово і час. - 2005. - № 10. - С. 17-22

Яремчук І. Знак Євгена Маланюка [Текст] / Яремчук І. // Сучасність. - 2005. - № 6. - С. 150-155

Вклонилися слову, яке йде до душі [Текст] : На врученні обласної літературної премії імені Євгена Маланюка // Кіровоградська правда. - 2006. - 7 лютого. - С. 3

Іванишин П. Перед обличчям істини, або Повернення на "поле бою" [Текст] / П. Іванишин // Літературна Україна. - 2006. - 27 квітня. - С. 3

Космін П. На площі Софії почує нас бог! [Текст] : До дня народження Євгена Маланюка / П. Космін // Гайворонські вісті. - 2006. - 1 лютого. - С. 3

Куценко Л. Щоденникові записи Євгена Маланюка [Текст] / Л. Куценко // Слово "Просвіти". - 2006. - Ч. 1 ( 5-11 січня). - С. 7

Куценко Л. "Як вам спиться, отамане..." [Текст] / Л. Куценко // Народне слово. - 2006. - 10 серпня. - С. 3

Слабошпицький М. "... Дай мені стати великим поетом" (Юрій Дараган) [Текст] / М. Слабошпицький // Київ. - 2006. - № 3. - С. 141-145

Барабан Л. Микола Садовський і його театр періоду УНР : Невідомі матеріали / Барабан Л. // Культура і життя. - 2007. - 5 вересня. - С. 2-3

Василишин І. Життя - смерть - безсмертя: екзистенціальний дискурс у філософській ліриці Є. Маланюка / Василишин І. // Слово і час . - 2007. - № 7. - С. 3-13

Гребенюк О. Пам"яті Євгена Маланюка [Текст] / Гребенюк О. // Степовий край. - 2007. - 17 лютого. - С. 3

Дубок Т. Син Степової Еллади [Текст] : Ім"я в Україні / Т. Дубок // Сільське життя. - 2007. - 31 січня. - С. 4

Жежера В. Він передчував, що помре у лютому... [Текст] / В. Жежера // Вечірня газета. - 2007. - 16 лютого. - С. 8

Кобзар Н. Година поезії [Текст] : У культосвітніх закладах / Кобзар Н. // Трудівник Устинівщини. - 2007. - 3 квітня. - С. 4

Коновалова А. Осягнення любов"ю [Текст] / А. Коновалова // Колос. - 2007. - 10 лютого . - С. 4

Куценко Л. Володимир Сосюра і Євген Маланюк: історія творчого діалогу [Текст] / Л. Куценко // Дивослово. - 2007. - № 1. - С. 49-53

Несен А. Конверт, що уславлює Маланюка [Текст] / Несен А. // Молодіжне перехрестя. - 2007. - 8 лютого. - С. 11

Орел С. Dominus Маланюк і Dominus Куценко [Текст] / С. Орел // Вечірня газета. - 2007. - 9 лютого . - С. 7

Плєшкова О. Із роду одчайдух козацьких [Текст] : Євген Маланюк: 110 років від дня народження - 1897-2007 / О. Плєшкова // Знам'янські вісті. - 2007. - 17 січня . - С.

Петренко К. На честь Євгена Маланюка [Текст] / К. Петренко // Народне слово. - 2007. - 6 лютого. - С.

Шарова Н. Творча спадщина поета / Н. Шарова // Колос. - 2007. - 21 серпня. - С. 4

Александрова Г. Діалог Маланюка з польською культурою : Рецензія на книгу Циховської Є. "Поезія Є. Маланюка в контексті українсько-польських літературних зв`язків" виданої в Києві, видавництвом "Аспект-поліграф" в 2006 році / Г. Александрова // Слово і час . - 2008. - № 3. - С.

Панченко В. Шокова терапія від Євгена Маланюка / В. Панченко // Народне слово. - 2008. - 18 березня. - С. 3

Циховська Е. Катастрофічні мотиви у творчості Є. Маланюка / Циховська Е. // Слово і час . - 2008. - № 2. - С. 8-13

Черниш А. У тіні дерев старого цвинтаря / А. Черниш // Народне слово. - 2008. - 3 липня. - С. 3

Горбатюк І. У день народження Поета [Текст] / І. Горбатюк // Народне слово. - 2010. - 4 лютого. - С. 1, 2

День поезії на Кіровоградщині [Текст] // Народне слово. - 2010. - 20 травня. - С. 8

М’ятович В. Лауреатів обласної літературної премії імені Є.Маланюка названо, але... [Текст] / В. М’ятович // Народне слово. - 2010. - 19 січня. - С. 2 Панченко В. Загадка таланту [Текст] : Ліна Костенко: "В глухі часи загострюється слух..." / В. Панченко // Літературна Україна. - 2010. - 18 березня. - С. 1 Яручик О. Суспільно-культурне та наукове життя української еміграції в міжвоєнній Варшаві [Текст] / О. Яручик // Слово і час. - 2010. - № 7. - С. 99-104

Шевченко С. Народження нового українця [Текст] / С. Шевченко // Кіровоградська правда. - 2011. - 1 лютого. - С. 7

Гольник О. Римлянин з Архангорода [Текст] / О. Гольник // Народне слово. - 2012. - 16 лютого. - С. 9

Дуняшенко Н. Вивчаємо творчість Євгена Маланюка [Текст] : До 115-річчя від дня народження поета. 11 клас / Н. Дуняшенко // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2012. - № 8. - С. 8-20

Клочек Г. Вихований Маланюком [Текст] / Г. Клочек // Слово і час . - 2012. - № 1. - С. 36-38

Левінська Т. Видатні кіровоградці відтепер на DVD [Текст] / Т. Левінська // Кіровоградська правда. - 2012. - 7 лютого. - С. 5

Левінська Т. Шлях до розуміння поезії прокладено... музикантами та краєзнавцями [Текст] / Т. Левінська // Кіровоградська правда. - 2012. - 7 лютого. - С. 6

Любарський Р. Дійство на чотири драми [Текст] / Р. Любарський // Народне слово. - 2012. - 9 лютого. - С. 2

Шкабой В. Перша вісімка є. Але лише в двох примірниках [Текст] / В. Шкабой // Народне слово. - 2012. - 16 лютого. - С. 11



Web-ресурси

ЄВГЕН МАЛАНЮК (1897 — 1968) http://www.ukrlit.vn.ua/author/malanuk.html

Євген Маланюк http://www.ukrlitzno.com.ua/category/poeti-emigranti/yevgen-malanyuk/

Євген Маланюк. Твори http://poetry.uazone.net/malanuk/

Леонід Куценко "Так розчахнулось дерево родини…" (штрихи до сімейної драми Маланюків. Листи до сина) http://library.kr.ua/books/malanuk/index.html

Передрук статті Євгена Маланюка, яка вперше була надрукована в 1942 році в празькому щомісячнику «Пробоєм» http://tyzhden.ua/Publication/3593

Володимир Панченко. «Я — кривавих шляхів апостол»: Євген Маланюк у ролі «українського Фройда» http://tyzhden.ua/History/41914

Положення про обласну літературну премію імені Євгена Маланюка http://library.kr.ua/kray/oblitpremia/malanyuk2007/polozh.html

Це було в Мюнхені... http://www.day.kiev.ua/26243