Мазуренко Олексій Юхимович

Олексій Юхимович Мазуренко

Дата народження — 20.06.1917
Місце народження — с. Ленінка, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія (тепер – Кропивницький район Кіровоградської області, Україна)
Дата смерті — 11.03.2004
Місце смерті — м. Санкт-Петербург, Росія
Місце поховання — м. Санкт-Петербург, Нікольське кладовище

Олексій Юхимович Мазуренко (20 червня 1917, с. Ленінка, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія (тепер – Кропивницький район Кіровоградської області, Україна) – 11 березня 2004, м. Санкт-Петербург, Росія) – військово-морський льотчик часів Другої світової війни, генерал-майор авіації, двічі Герой Радянського Союзу.

Життя і діяльність

Мазуренко Олексій Юхимович народився в селянській сім’ї, закінчив неповну середню школу в рідному селі, потім працював шахтарем та навчався в аероклубі. З 1938 р. Мазуренко О.Ю. проходив службу на Військово-морському флоті, потім навчався в Єйському військово-морському авіаційному училищі, після закінчення якого у грудні 1940 р. був призначений командиром авіаланки.

З червня 1941 р. Олексій Мазуренко – учасник Другої світової війни. Молодший лейтенант О. Мазуренко, льотчик 57-го штурмового авіаційного полку, до грудня 1941 р. провів 43 бойові вильоти; з січня 1943 р. – старший льотчик-інструктор штурмової авіації на Північному і Чорноморському флотах, а вже з січня 1944 року – командир штурмового авіаполку на Балтиці. Він здійснив близько 300 бойових вильотів, потопив особисто 8 і в складі групи – 22 ворожі кораблі. Авіаційний полк під його командуванням потопив у водах Балтійського моря понад 100 бойових кораблів і транспортних суден ворога.

У 1949 році Олексій Мазуренко закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси авіації Військово-морського флоту, у 1952 році – Військово-морську академію, командував авіаційним полком, потім дивізією, працював у центральному апараті Військово-морського флоту. З 1972 року Мазуренко О.Ю. – генерал-майор авіації, жив у Ленінграді (тепер м. Санкт-Петербург, Росія), працював директором винзаводу «Арарат», а в 1982-1997 роках – директором Палацу культури міліції, був членом Комітету ленінградських ветеранів війни і військової служби-однополчан. Помер Олексій Юхимович Мазуренко 11 березня 2004 року, похований у Санкт-Петербурзі на Нікольському цвинтарі Олександро-Невської лаври.

Нагороди

Олексій Юхимович Мазуренко двічі удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням медалі «Золота Зірка» (1942, 1944), нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (1941, 1942, 1944), орденом Ушакова ІІ-го ступеня (1945), двома орденами Великої Вітчизняної війни І-го і ІІ-го ступенів (1943, 1985), Червоної Зірки (1953), багатьма медалями. Почесний громадянин Санкт-Петербурга (1999).

Пам’ять

• 

  Пам`ятник Мазуренко О. Ю. на Нікольскому кладовищі в Санкт-Петербурзі. Фото Олександра Прищепова (м.Санкт-Петербург), серпень 2007.

У місті Севастополі на будинку № 30 по вулиці, названій на честь Мазуренка, встановлена аннотаційна дошка.

• 

  Аннотаційна дошка на будинку № 30 по вулиці Мазуренка (Фото Олександра Прищепова (м.Санкт-Петербург), 2009.

Ім’я героя носить вулиця в м. Радянська Гавань (Хабаровський край) та провулок в м. Шахти (Ростовська область).

У підземній залі станції метро «Комендантський проспект» у м. Санкт-Петербург є мозаїчне панно із зображенням О.Ю. Мазуренка.

В смт Устинівка Кіровоградської області встановлено бронзове погруддя героя.

Бібліографія

Дацька В. (співробітник науково-освітнього відділу обласного краєзнавчого музею). Триста п’ятнадцять бойових вильотів / В. Дацька // Народне слово. – 2012. – 19 липня. – С. 7 : портр.

20 червня – 100 років з дня народження двічі Героя Радянського Союзу // Трудівник Устинівщини. – 2017. – 17 червня. – С. 1 : фото.

Долинська і долинчани : фотогалерея // Долинські новини. – 2007. – 3 квітня. – С. 2.

Крятенко А. Устинівський сокіл над Балтикою /А. Крятенко // Кіровоградська правда. – 2004. – 21 грудня. – С. 3.

Мазуренко О.Е. // Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. – М.: Воениздат, 1988. – С. 11:порт.

Мазуренко Олексій Юхимович : Некролог // Трудівник Устинівщини. – 2004. – 30 березня . – С. 1.

Мазуренко Олексій Юхимович // Романько І. І. Політ у безсмертя : визначні авіатори Кіровоградщини на фронтах Великої Вітчизняної війни / І. І. Романько; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. – Кіровоград, 2012. – С. 80-86 : фото, фото. кол.

Негробов Н. Над морскими просторами (Мазуренко Алексей Ефимович) // Люди бессмертного подвига. – Книга 2.– М., 1975. – С. 18-25.

Павличук О. Похід заради єднання українців : Сила волі / О. Павличук // Гайворонські вісті. – 2005. – 9 листопада. – С. 2.

Пилипенко О. «Літаючий танк» : Зброя Перемоги / О. Пилипенко // Фаворит. – 2004. – 8 жовтня. – С. 9.

Ткаченко О. Крила над морем / О. Ткаченко // Трудівник Устинівщини. – 2013. – 8 травня. – С. 2 : фото.

Ткаченко О. Людина з легенди : Видатні імена / О. Ткаченко // Трудівник Устинівщини. – 2008. – 23 серпня. – С. 2.

Фесенко Анатолій. «Пішли до Мазуренка!» : до 70-річчя відкриття пам'ятника О. Ю. Мазуренку / Анатолій Фесенко // Трудівник Устинівщини. – 2018. – 30 червня. – С. 2.

Цибульський М. Двічі Герой залюбки місив глину... / М. Цибульський // Кіровоградська правда. – 2000. – 13 липня. – С. 3

Цибульський М. Російські генерали і ... українська мова / М. Цибульський // Народне слово. – 2004. – 15 січня. – С. 3.

Ящишина А. О.Ю. Мазуренко : «Своїм землякам бажаю більше самостійності і відповідальності» / А. Ящишина // Трудівник Устинівщини. – 2003. – 20 вересня. – С. 1-3.

Web-ресурси

Hero of the Soviet Union medal.png Мазуренко, Алексей Ефимович на сайте «Герои страны»

Уголок неба

Твои герои, Ленинград

Герои Советского Союза, проживавшие на Дону до Великой Отечественной войны