Кізім Петро Анатолійович

Петро Анатолійович Кізім

Дата народження — 03.06.1991
Місце народження — с.Олександрівка, Маловисківський район, Кіровоградська область, Україна
Дата смерті — 03.03.2015
Місце смерті — с. Гранітне, Волноваський район, Донецька область, Україна
Дата поховання — 07.03.2015
Місце поховання — смт Цибулів, Монастирищенський район, Черкаська область, Україна

Петро Анатолійович Кізім (3 червня 1991 р., с. Олександрівка, Маловисківський район, Кіровоградська область, Україна – 3 березня 2015 р., с. Гранітне, Волноваський район, Донецька область, Україна) – український військовослужбовець, головний сержант – командир бойової машини (танк) 7-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 72-ої окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України (в/ч А2167, м. Біла Церква, Київська область).

Життя і діяльність

Кізім Петро Анатолійович народився 3 червня 1991 року в селі Олександрівка Маловисківського району на Кіровоградщині. Родина була багатодітною, у Петра було ще п’ятеро братів і сестер. Середню освіту хлопець здобув в Олександрівській загальноосвітній школі.

Після смерті батьків Петро переїхав на Черкащину, до родини своєї тітки в селище міського типу Цибулів. Там влаштувався на роботу слюсарем на цукровий завод.

Після проходження у 2011 році строкової військової служби в лавах Збройних сил України юнак одружився, і згодом у молодій сім’ї народився син Андрійко.

Одразу ж після оголошення антитерористичної операції 14 березня 2014 року Кізім був мобілізований до 72-ої окремої механізованої бригади. Майже рік він був на передовій. Брав участь у боях за міста: Щастя, Амвросіївка, Волноваха та населені пункти Волноваського району.

Петро Кізім за своїми переконаннями був воїном-захисником. Під час проходження строкової військової служби, та під час бойових дій в зоні АТО він зарекомендував себе дисциплінованим, порядним, доброзичливим, безкорисливим. У скрутну хвилину міг підтримати добрим словом, допомогти ділом. Солдат завжди був на передовій, не згинаючись під кулями і мінометними обстрілами.

3 березня 2015 року близько 15.30 години в результаті обстрілу протитанковою керованою ракетою позицій 2-го механізованого батальйону поблизу села Гранітне Волноваського району Донецької області, який вівся диверсійно-розвідувальною групою незаконних збройних формувань з району 3,5 кілометрів західніше села Первомайське (балка Глибока) Волноваського району Донецької області, було знищено вантажний автомобіль ЗІЛ-131, на якому пересувалася група військових. Внаслідок обстрілу військовослужбовець Кізім загинув, ще двоє військових дістали поранення.

На Маловисківщині, в рідному селі Олександрівці, де народився і закінчив школу Петро Кізім, до глибокої ночі його чекали кілька сотень земляків, аби віддати останню шану Герою, перш ніж бойові побратими повезуть загиблого на Черкащину. 7 березня 2015 року в смт Цибулеві віддати шану воїну прийшли сотні людей, серед яких були представники районної влади, органів місцевого самоврядування, жителі селища, району, друзі, колеги, та усі небайдужі. Проводжали загиблого бійця в останню путь на колінах.

Поховали Петра Кізіма з усіма військовими почестями на кладовищі селища Цибулів Монастирищенського району Черкаської області.

У загиблого бійця залишилися дружина Ірина та маленький син Андрійко, брати та сестри.

Нагороди

Орден «За мужність» ІІІ ступеня (23 травня 2015 року) (посмертно).

Почесна грамота Черкаської облради та відзнака «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).

Пам’ять

1 вересня 2015 р. в селі Олександрівка Маловисківського району на будівлі Олександрівського НВК встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Петра Кізіма.

Іменем Петра Кізіма названо дитячу організацію «Козацька родина» Олександрівського навчально-виховного комплексу.

У червні 2016 Маловисківська міська рада прийняла рішення про перейменування вулиці Радянської в селі Олександрівка Маловисківської міської територіальної громади на вулицю Петра Кізіма.

23 серпня 2016 року на території Свято-Миколаївської церкви в селі Нове Місто Монастирищенського району Черкаської області урочисто відкрито пам’ятник героям «Небесної Сотні» і землякам, загиблим в АТО на сході України: Бевзу Роману Миколайовичу (28.07.1981-02.10.2014), Ніщик Руслану Петровичу (24.06.1991-31.01.1915) і Кізіму Петру Анатолійовичу (03.06.1991-03.03.2015).

Бібліографія

Кізім Петро Анатолійович // Книга пам’яті військовослужбовців Збройних сил України, які загинули, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України / М-во оборони України, Нац. військово-історичний музей України. – К., 2017. – Кн. 2. / упор., ред. Ярослав Тинченко. – С. 268

Web-ресурси

Біля Волновахи під час ракетного обстрілу загинув черкащанин (Вчасно. Служба новин)

День захисника України в Олександрівському НВК (Маловисківська міська рада)

День українського добровольця в Олександрівському НВК (Маловисківська міська рада)

Кізім Петро Анатолійович (Вікіпедія. Вільна енциклопедія)

Кізім Петро Анатолійович (Книга пам’яті полеглих за Україну)

Кізім Петро Анатолійович (Український меморіал)

На Кіровоградщині на колінах проводжали в останню путь загиблого воїна (Перша електронна газета)

На спомин про односельця. 3 березня на Донеччині загинув наш випускник Петро Кізім (Блог Світлани Ємельяненко)

Памятник героям «Небесной сотни» и погибшим в АТО в с.Новое Мисто (Шукач)

Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 3 березня (YouTube)

Річниця пам’яті Героя (Монастирищенська районна державна адміністрація)

Родині загиблого черкащанина вручили почесну відзнаку (Вчасно. Служба новин)

Сьогодні Дзвін Пам’яті пролунав один раз (Новини Полтавщини)

03 березня виповнюється річниця з дня загибелі у зоні проведення антитерористичної операції воїна-захисника Петра Кізіма (сайт Монастирищенської районної державної адміністрації)

У Цибулеві поховали свого героя (Новини Черкас)