Куценко Леонід Васильович
Леонід Васильович Куценко (15 лютого 1953, с. Вільхове Ульяновського (нині Голованівського) району Кіровоградської області – 22 грудня 2006, м. Кіровоград {нині м. Кропивницький}) – доктор філологічних наук, професор, літературознавець, член Національної спілки письменників України, заслужений працівник народної освіти України; лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка та премії Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету в США.
Життя і діяльність
Куценко Леонід Васильович народився 15 лютого 1953 року в селі Вільховому Ульяновського району Кіровоградської області в родині сільських учителів. З дитинства мріяв стати археологом, але старший брат Володимир порадив юнакові приділити увагу українській літературі. Саме тому 1974 року, після служби в армії, Леонід Куценко вступає до Кіровоградського педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна на факультет української філології. Викладачі відразу помітили здібного студента і сприяли розвитку його особистості. Ще на першому курсі Леонід мріяв про шлях у науку, був переконаний: якщо не вийде навчатись в аспірантурі, стане директором школи. В останній рік навчання юнак уже знав, що буде працювати на кафедрі української літератури рідного ВНЗ, де 5 років очолював комсомольську організацію. Навчаючись заочно в аспірантурі, Леонід у 1987 році захистив кандидатську дисертацію «Багатство української радянської драматургії 20-х років XX століття».
Майже все свідоме життя Леоніда Васильовича пов'язане з Кіровоградським педагогічним університетом імені Володимира Винниченка (нині Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка), де він пройшов 25-річний шлях від викладача кафедри української літератури до професора. У 1996 році Л. Куценко одержав почесне звання заслуженого працівника народної освіти. На посаді декана філологічного факультету літературознавець працював майже 5 років. Саме викладачам і студентам рідного вишу Леонід Васильович першим презентував свої книги, і ті, в свою чергу, першими вітали його, коли став членом Спілки письменників України.
Цікавою сторінкою творчої особистості Леоніда Куценка стало літературне краєзнавство. Ще в 1984 році побачила світ його перша книга «Музей І.К. Микитенка у Рівному», а у 1995 році вийшов «Літературний словник Кіровоградщини», який і досі є популярним у вчителів та науковців краю. Леонід Васильович здійснив вагомий внесок у розвиток української літератури, відкрив широкому загалу ім'я Євгена Маланюка – одного з найкращих поетів української діаспори, дослідив цікаві сторінки життя відомих та маловідомих українських письменників, зокрема Д. Чижевського, М. Зерова, М. Куліша, М. Вороного, Ю. Дарагана, Л. Чернова-Малошийченка, Н. Лівицької-Холодної, М. Мирського, Г. Юри та інших. Творчий доробок талановитого письменника-літературознавця не залишився непоміченим широкою громадськістю, про це свідчать літературні та краєзнавчі премії, яких він був удостоєний, а саме: обласна краєзнавча премія імені Володимира Ястребова (1994), обласна літературна премія імені Євгена Маланюка (2002), премія фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету в США (2003).
У 2002 році Л.В. Куценко захистив докторську дисертацію на базі Львівського національного університету імені Івана Франка, тема дослідження – «Євген Маланюк та еволюція особистості». Леонід Васильович був відомим громадським діячем, брав участь у багатьох літературно-мистецьких та краєзнавчих акціях, заходах, що здійснювались як науковими колами, державними установами, так і громадою. Разом з однодумцями домігся увічнення пам'яті Є. Маланюка на Кіровоградщині: встановлення пам'ятника на батьківщині поета у селищі Новоархангельську та меморіальної дошки на приміщенні Єлисаветградського земського реального училища (тепер ВСП «Кропивницький інженерний фаховий коледж ЦНТУ»), де вчився Є. Маланюк, перейменування вулиці Уфимської на вулицю Маланюка, заснування у 2002 році обласної літературної премії імені Євгена Маланюка.
Леонід Васильович любив свій край і навіть не думав, аби покинути його й податися у світи, хоча охоче працював у бібліотеках і архівах Праги, Варшави, Нью-Йорка. Він був справжнім патріотом, вірним сином України, та трагічний випадок обірвав життя Леоніда Васильовича Куценка 22 грудня 2006 року.
Пам’ять
Пам’яті Леоніда Васильовича Куценка присвячений відеофільм «Леонід Куценко. Ностальгія по-справжності» (автори: В.М. Мощинський та В.Є. Панченко).
Започатковані щорічні «Куценківські читання» в міському літературному музеї ім. І. Карпенка-Карого.
У 2008 році з ініціативи директора Вільхівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Івана Мишоловки, при підтримці спілки письменників України, навчальному закладу було присвоєно ім'я Леоніда Васильовича Куценка. Нині це – Вільхівський ліцей імені Леоніда Васильовича Куценка Благовіщенської міської ради. У цьому ж році встановлена меморіальна дошка та іменний тематичний куточок «Його ім’я носить наша школа» у центральному холі закладу освіти.
Розпорядженням Кіровоградського міського голови від 19.02.2016 р. № 24 вулиця Петра Василини перейменована на вулицю Леоніда Куценка.
29 травня 2019 року на фасаді п`ятиповерхового корпусу ЦДПУ ім. В. Винниченка встановили меморіальну дошку Леоніду Куценку.
З 2021 року колишня бібліотека ім. Ю. Гагаріна носить ім’я Леоніда Васильовича Куценка.
Світлини
Леонід Куценко на хуторі Надія.
Леонід Куценко і Світлана Барабаш.
Леонід Куценко зі студентами-філологами.
Бібліографія
Твори Леоніда Куценка
Куценко Леонид Васильевич. Жанровое богатство украинской советской драматургии 20-х годов: Автореф. дис. на соискание учен. степени кандидата филолог. наук: Специальность 10.01.02 – совет. многонац. л-ра (украинская) / Леонид Куценко; Киев. гос. Ун-т им. Т. Г. Шевченко. – К., 1987. – 26с.
Куценко Леонід Васильович. Боян степової Еллади: науково-популярна література / Леонід Куценко. – Кіровоград: Вечірня газета, 1993. – 56 с.
Куценко Леонід Васильович. «Благословенні ви, сліди...»: збірка / Леонід Куценко. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 1995. – 100,[2] с.: іл.
Панченко Володимир Євгенович. «Євангеліє чужих піль...» : Подорож до двох вигнанців / Володимир Панченко, Леонід Куценко. – Кіровоград: Народне слово, 1996. – 60 с. – (Б-ка журналу «Вежа»)
Куценко Л. Два поетичні прозріння Євгена Маланюка...: Історія віршів «Напередодні» та «Побачення» / Л. Куценко // Слово і час. – 1997. – № 7. – С. 41-47
Куценко Леонід Васильович. «Ні, вже ніколи не покаюся...»: (Євген Маланюк: історія ісходу) / Леонід Куценко. – Кіровоград: Б.в., 1997. – 111 с.: іл. – (Б-ка журналу «Вежа»)
Куценко Леонід Васильович. «Так розчахнулось дерево родини...» : (Штрихи до сімейної драми Маланюків. Листи поета до сина) / Леонід Васильович Куценко. – Кіровоград: ред.-вид. група інформ. центру Кіровоградського держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка, 1997. – 27 с.: іл.
Куценко Л. Євген Маланюк: поезія як можливість націєтворення /Л. Куценко // Дивослово. – 1999. – № 9. – С. 4-7
Куценко Л. «На користь народу і на благо Батьківщини»: захист канд. дисертацій в педуніверситеті / Л. Куценко // Народне слово. – 1999. – 28 січня. – С. 1
Куценко Л. Таборові республіки Є. Маланюка: кристалізація життєвої мети та пошук ціннісних орієнтацій (1920-1923) / Л. Куценко // Наукові записки. – випуск ХІХ. – Серія Філологічні науки (літературознавство): РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999. – С. 96-107
Куценко Л. Ніщо і суще в художній моделі світу Євгена Маланюка / Л. Куценко // Наукові записки. – Випуск ХХVІІ . – Серія Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. – С. 179-189
Куценко Л. «Перший поважний «Роман»...»: [Юнацька лірика Євгена Маланюка] / Л.Куценко // Дивослово. – 2000. – № 12. – С. 11-13
Куценко Л. Публіцистика Є. Маланюка: пошук відповідей на «Прокляті питання» і спроба естетичного самовизначення (1921-1923 рр.) / Л. Куценко // Слово і час. – 2000. – № 10. – С. 31-37
Куценко Л. Світи, де минали дні / Л. Куценко // Дзвін. – 2000. – N 3. – С. 133-137
«Як забути очей. Аравійські зерна...»: [Любовна лірика Євгена Маланюка] / Л. Куценко // Дивослово. – 2000. – № 6. – С. 4-7
«Як перший пелюсток весни...»: Інтимна лірика Є. Маланюка. Три обраниці поетової музи / Леонід Куценко. – Кіровоград: ДЛАУ, 2000. – 39 с.: іл, порт. Куценко Леонід Васильович.
Куценко Леонід Васильович. Dominus Маланюк: тло і постать / Леонід Васильович Куценко. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2001. – 264 с.: іл.
Куценко Л. «Дружнє слово почув ...» / Л. Куценко // Кур’єр Кривбасу. – 2002. – січень. – С. 171-207
Куценко Леонід Васильович. Євген Маланюк: дорогами втрат і сподівань / Леонід Куценко. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2002. – 83 с.: іл.
Куценко Л. «І буде світ, як осінь пізня ...» / Л. Куценко // Вежа. – 2002. – № 12. – С. 218-226
Куценко Л. «І знову він ... двірець Віденський...»: Варшава Євгена Маланюка / Л. Куценко // Вежа. – 2002. – № 11. – С. 217-237
Куценко Леонід Васильович. Князь духу: Статті про життя і творчість Євгена Маланюка / Леонід Куценко. – Кіровоград, 2003. – 182,[1] с.: портр., фото
Куценко Леонід Васильович. Крицеве слово: Літературний портрет Євгена Маланюка / Леонід Куценко. – К.: Веселка, 2003. – 21,[1] с. – (Сер. «Урок літератури»)
Куценко Леонід Васильович. Біографія поетичного рядка: (Антологія історій одного вірша) / Леонід Куценко; ред. О. О. Кухар. – Кіровоград. – 2004. Вип. 1. – 2004. – 38 с
Куценко Леонід Васильович. Наталя Лівицька-Холодна: Нарис життя і творчості / Леонід Куценко. – Кіровоград: Спадщина, 2004. – 104 с.: іл, портр.
Куценко Л. «Народу самосійні діти» / Л. Куценко // Народне слово. – 2004. – 21 грудня. – С. 4; Народне слово. – 2004. – 23 грудня. – С. 4; Народне слово. – 2004. – 28 грудня. – С. 4; Народне слово. – 2005. – 11 січня. – С. 4; Народне слово. – 2005. – 20 січня. – С. 4; Народне слово. – 2005. – 25 січня. – С. 4.
Куценко Леонід Васильович. Дон Кіхот із Кам’янця-Подільського: Микола Чирський: Літературний портрет / Леонід Куценко. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2005. – 47,[2] с.: іл. – Бібліогр. в кінці ст.
Куценко Леонід. Євген Маланюк французькою / Л. Куценко // Всесвіт. – 2005. – № 1-2. – С. 145-147. – Бібліогр.: 4 назв.
Куценко Леонід Васильович. Біографія поетичного рядка: (Антологія історій одного вірша) / Леонід Куценко; ред. С. Л. Ковтюх. – Кіровоград: Спадщина. – 2004. – Вип. 2. – 2006. – 38,[1] с.: іл. – Бібліогр. в підрядк. приміт.
Куценко Леонід Васильович. «І вічність на каміннях Праги...»: біографічні нариси / Леонід Куценко. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2006. – 287,[1] с. – Бібліогр. в підрядк. приміт.
Куценко Леонід Васильович. «І спомину непроминуча кара...»: Євген Маланюк: подорожі Україною 1926-1943 / Леонід Васильович Куценко. – Кіровоград: Спадщина, 2006. – 71, [1] с.: фото
Куценко Леонід Васильович. Літературне Приінгулля: навчальний посібник. Програма та методичні поради з літератури рідного краю для 5-11 класів / Леонід Куценко. – Кіровоград, 2006. – 23,[1] с
Куценко Леонід. Володимир Сосюра і Євген Маланюк: історія творчого діалогу / Л. Куценко // Дивослово. – 2007. – № 1. – С. 49-53
Публікації про Леоніда Куценка
Багацький Л. Народу самосійні діти в маленькому Парижі / Л. Багацький // Вечірня газета. - 2005. - 4 листопада. - С. 5
Баран Євген. Літературознавчий набуток Леоніда Куценка: рецензія / Євген Баран, // Кур'єр Кривбасу. - 2006. - № 195. - С. 172-175
Баран Є. Мінорний лист / Баран Є. // Літературна Україна. - 2007. - 1 лютого. - С. 7
Береза І. (учитель української мови та літератури с. Вільхове). Літературна історія Вільхового / І. Береза // Слово і час. - 2009. - 25 квітня. - С. 4
Береза І. (учитель української мови та літератури с. Вільхове). Пам'ять: До дня народження Л.В.Куценка / І. Береза // Слово і час. - 2009. - 14 лютого. - С. 4
Бондар В. Народу самосійний. Спогад: Рік тому, 22 грудня, загинув науковець і письменник Леонід Куценко / В. Бондар // Народне слово. - 2007. - 20 грудня. - С. 3
Бондар В. Три крапки як ознака невичерпальності / В. Бондар // Народне слово. - 2003. - 15 лютого. - С. 2
Бондаренко Г. Повернення в майбутнє: Кілька штрихів до появи у світ наукового дослідження Леоніда Куценка "Dominus Маланюк: тло і постать" / Г. Бондаренко // Народне слово. - 2003. - 11 січня. - С. 2
Босько В. Наш степ пахне Техасом / В.Босько // Народне слово. - 2000. - 10 червня. - С. 1
Горбатюк І. Маємо пам`ятати, де ми живемо і хто ми такі / І. Горбатюк // Народне слово. - 2010. - 18 лютого. - С. 10
Гурбанська А. Час і сердце Леоніда Куценка / А. Гурбанська // Народне слово. - 2008. - 14 лютого. - С. 3
Дараган Юрій. Срібні сурми: Поезії / Юрій Дараган; Біографічний нарис, упорядкування та примітки Леоніда Куценка, Ред. Світлана Барабаш. - Кіровоград: Спадщина, 2003. - 103 с.: портр, фото. - Бібліогр. в примітках
Загравенко А. Лист... тепер уже з вічності / А. Загравенко // Народне слово. - 2008. - 18 грудня. - С. 3
Іванко А. Книга про "незнищенний ген родової пам’яті" / Іванко А. // Народне слово. - 2005. - 14 травня. - С. 3
Кіровоград: подолання кучмізму: Хроніка помаранчевої революції (жовтень-грудень 2004 року) / Упор. Л. Куценко, Фот. Ігоря Демчука, Володимира Решетникова. - Кіровоград, 2005. - 183,[1] с.: іл
Клочек Г. Стереоскопічний портрет Євгена Маланюка: Про монографію Леоніда Куценка "Dominus Маланюк: тло і постать". - Кіровоград, 2002 / Г. Клочек // Народне слово. - 2002. - 11 липня. - С. 3
Ковалець Л. Необірвана нить: Відкритий лист Леонідові Куценку як відповідь на його книги про Євгена Маланюка / Ковалець Л. // Вежа. - 2003. - № 14. - С. 261-265
Корінь А. Літописець степових пенатів: Про Л. Куценка / Корінь А. // Кіровоградська правда. - 1995. - 28 грудня
Куманський Б. Будівничі вже сформувалися / Б. Куманський // Народне слово. - 2004. - 21 грудня. - С. 2
Куманський Б. Людина, яка зреалізувала себе повністю: відбулися літературно-краєзнавчі читання, присвячені пам’яті Леоніда Куценка / Б. Куманський // Народне слово. - 2008. - 19 лютого. - С. 1, 2
Куманський Б. Непогасна свічка Леоніда Куценка / Б. Куманський // Народне слово. - 2007. - 25 грудня. - С. 1, 3
Лауреати премії імені Євгена Маланюка // Літературна Україна. - 2003. - 20 лютого. - С. 2
Лісниченко Ю. Не любити настільки душевну людину було неможливо / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. - 2008. - 11 січня. - С. 6
Лісняк К. Запрошення на куценківські читання / К. Лісняк // Народне слово. - 2007. - 13 грудня. - С. 3
Лісняк К. Куценківські читання / К. Лісняк // Народне слово. - 2009. - 19 лютого. - С. 10
Літературний конкурс фонду Воляників-Швабінських // Літературна Україна. - 2003. - 29 травня. - С. 2
Літературний словник Кіровоградщини: літературній огляд / Кіровоградська обласна організація Національної спілки письменників України; Автор-упор. Леонід Куценко,. - Кіровоград, 1995. - 126 с.: фото
Лист Є. Маланюка до В. Маяковського: Публікація Л.Куценка // Березіль. - 2002. - № 7-8. - С. 187-191
Маланюк Євген Филимонович. Невичерпальність: Поезії, статті: Для ст. шк. віку / Євген Филимонович Маланюк; Упоряд., передм. та прим. Л.Куценка. - К.: Веселка, 1997. - 317, [1] с.: іл.
Маланюк Євген Филимонович. Нотатники (1936-1968) / Євген Маланюк; ред. Ірина Давидко; біографічний нарис, вступні ст., підготовка текстів, укл. та приміт. Леоніда Куценка. - К.: Темпора, 2008. - 335 с.: портр., фото, 6 л. фото
Марко В. Книжка без автографа... / В. Марко // Народне слово. - 2007. - 20 грудня. - С. 3
Мишоловка І. Сіяч на ниві українства: До дня народження Л. В. Куценка / І. Мишоловка // Слово і час. - 2008. - 13 лютого. - С. 4
На вшанування його пам’яті // Народне слово. - 2007. - 20 лютого. - С. 3
Обірвалося життя науковця, письменника, громадянина // Народне слово. - 2006. - 26 грудня. - С. 1, 2
Орел С. Dominus Маланюк і Dominus Куценко / С. Орел // Вечірня газета. - 2007. - 9 лютого . - С. 7
Орел С. Леонід Куценко: "Железный император строф" остается terra incognita для Украины / С. Орел // Зеркало недели. - 2002. - 24 августа. - С. 19
Орел С. "Фантастично! Термоядерно!" / С. Орел // Вечірня газета. - 2008. - 15 лютого. - С. 2
Панченко Володимир Євгенович. "Євангеліє чужих піль..." : Подорож до двох вигнанців / Володимир Панченко, Леонід Куценко. - Кіровоград: Народне слово, 1996. - 60 с. - (Б-ка журналу "Вежа")
Панченко В. Шокова терапія від Євгена Маланюка / В. Панченко // Народне слово. - 2008. - 18 березня. - С. 3
Погрібний В. Бенефіс Леоніда Куценка / В. Погрібний // Кіровоградська правда. - 2003. - 22 листопада. - С. 4
Погрібний В. З горна Леоніда Куценка / В. Погрібний // Кіровоградська правда. - 2005. - 6 вересня. - С. 3
Погрібний В. Леонід Куценко відкриває Маланюка / В.Погрібний // Кіровоградська правда. - 2002. - 9 лютого. - С. 2
Полулях І. Останній Дон Кіхот / І. Полулях // Кіровоградська правда. - 2007. - 29 грудня. - С. 13
Премія Маланюка вручена: В обласній науковій бібліотеці імені Д. Чижевського відбулося нагородження перших лауреатів премії Є. Маланюка // Народне слово. - 2003. - 1 лютого. - С. 1
50 - це не осінь ... // Освітянське слово. - 2003. - лютий. - С. 1
Слово про Леоніда Куценка // Народне слово. - 2007. - 30 січня. - С. 3
Стасюк О. Висока зоря сільського хлопця: Леонід Куценко мріяв стати археологом / Стасюк О. // Кіровоградська правда. - 2004. - 3 серпня. - С. 3
Стасюк О. Його висоти / Стасюк О. // Слово і час. - 2002. - 17 вересня. - С. 4
Шевченко С. "Але, видно, Господь мені краще життя напророчив і до себе забрав..." / С. Шевченко // Вечірня газета. - 2007. - 23 лютого . - С. 2
Шевченко С. Боян української Еллади / С. Шевченко // Вечірня газета. - 2009. - 9 січня. - С. 8
Шевченко С. Пам’яті Леоніда Куценка / С. Шевченко // Народне слово. - 2008. - 17 січня. - С. 1
Web-ресурси
Куценко Леонід Васильович (Вікіпедія)
Смерть у день зимового сонцестояння (Кропивницький час-Time)
У Кропивницькому встановили меморіальну дошку Леоніду Куценку (Гречка)